Як єпископи Московського царства канонізували свою Церков

(З книги Галини Могильницької «Літос»)

«У 1448 році єпископи Московського царства, очолюваного в той час Василем Васильовичем, названим Темним, розривають канонічну єдність із Київською митрополією, самочинно, без благословення патріарха Царгородського висвятивши собі окремого митрополита Іону.
5 грудня 1448 року і вважається офіційною датою утворення Московської(пізніше – Російської) Церкви. Існувала вона цілком автономно, мала свою ієрархію, виробила свої особливості в управлінні та обряді, отже, ні на яку тяглість від Володимирових часів, ні на яке правонаступництво щодо давньої Київської митрополії претендувати не могла та, зрештою, і не претендувала аж до XVII ст.
Визнання Московської Церкви і дарування їй патріаршої гідності відбулося аж через 141 рік – у 1589 році, коли вщент пограбовані турками східні патріархи змушені були мало не щороку звертатися до багатих московських царів по милостиню.
Так, у 1586 році до Москви прибуває по милостиню патріарх Антіохійський Іоаким, з яким Борис Годунов веде переговори про визнання Московської митрополії Собором східних патріархів та піднесення її до рівня патріархату. Отримавши щедру милостиню, Антіохійський патріарх обіцяє своє клопотання в цій справі.
У 1588 році до Москви прибуває вже сам первосвятитель – Царгородський патріарх Ієремія II, який перед тим відбув 4 роки ув’язнення на о. Родос, був пограбований султаном до нитки й ледь не втратив патріаршого престолу. Втратив тоді Ієремія II і свій патріарший храм – найпишнішу християнську святиню Константинополя було перетворено в мусульманську мечеть.
У 1589 році Московська Церква вже мала свій патріархат».

Якщо Московія створила свою Церков, то не зрозуміло, яке ж тоді відношення має Московський патріарх Кирило до хрещення Київської Русі?