ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Про природу
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
* * *
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Зелений змій
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Солоний дощ
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
* * *
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Контроверсійне
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Пустир
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост

Артур Курдіновський
2025.11.23 20:03
Біла труна (рондель). Пам'яті жертв ракетного обстрілу Тернополя 19.11.2025 року
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.

Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.

Богдан Манюк
2025.11.23 17:27
З циклу "Французькі увертюри" (2019 р.)
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми

С М
2025.11.23 14:44
У тебе срібло (The Rolling Stones)
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах

Микола Дудар
2025.11.23 14:12
***
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…

Євген Федчук
2025.11.23 13:17
До подій в Чехословаччині 1968 року
Дванадцять років з тих часів пройшло,
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану

Тетяна Левицька
2025.11.23 12:39
Музика кохання
Хоча багряне листя впало,
й далеко до весни,
свята любов ярить опалом
у серця таїни.

Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
а я закохана, щаслива

Борис Костиря
2025.11.22 22:10
На перехресті
На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.

На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,

Сергій СергійКо
2025.11.22 20:29
Голодомор
На теренах родючих земель,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.

Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –

Іван Потьомкін
2025.11.22 20:00
Довбуш і Ребе
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярина Тимош (1980) / Вірші

 Сумна байка
Як накрались шапками –
фальшували душами,
купували з лапками
депутатів,
тушами.

Українцю ж голому –
до горла ножакою.
Та й відтяли голову.
То ж не плач за шапкою.

2010-05-19

Ярина Тимош




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-05-23 13:14:19
Переглядів сторінки твору 4956
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.569 / 5.3)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.480 / 5.25)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.824
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2015.10.16 11:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2010-05-23 13:30:16 ]
Вартісна річ..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Тимош (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-26 13:16:52 ]
Дякую :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-23 17:39:39 ]
Так, це про нас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Тимош (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-26 13:17:34 ]
Нажаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-23 22:31:28 ]
Вдало у вас вийшло про шапки.
Але подібні витівки вважаються (слава богу, що не всюди) чимось схожим на звитягу - відняти і втекти, а зараз взагалі - "розвести лоха на гроші" чи на якесь особисте майно. Це не сатира, а дійсність.
Про ці десанти зі спінінговими вудлищами та прапорами "регіонів" годі і згадувати. Та ж сама серія.
Але вдалось... Продавили, пропхали, нав'язали - в т.ч. і подібний стереотип поведінки. І переможця президентських перегонів. Треба адаптуватись чи як?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Тимош (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-26 13:45:23 ]
«Треба адаптуватись чи як?»
На мій погляд, треба адаптуватись до бою. Люди, які зараз при владі, розуміють тільки силу. Це бездуховні невігласи, які обиралися за 100 гр. такими ж самими
.
Нажаль, «десанти зі спінінговими вудлищами та прапорами» використовують не тільки «професіональні невігласи регіонів», а і інші так звані «патріоти».

22 травня була на зібранні на честь перепоховання Тараса Шевченка. Там у два ряди стояли з «спінінговими вудлищами» від Ющенка, з написом «Ющенко – мій президент» (вже без підкови). Стояли, мов німі і сонні ляльки. Все їм було байдуже. Керував ними чолов’яга років 30-35.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-26 14:32:57 ]
То і виходить, що люди зі спінінговими вудлищами, якщо вони не йдуть вудлити рибу, а надудлившись у дорозі з Донецька-Луганська-Харкова та інших смт і райцентрів спиртних напоїв, йдуть на площі столиці, є представниками якоїсь нової популяції. Вони (представники-делегати-біомаса) та інші, хто не змогли поїхати цього разу, а поїдуть наступного, перехопивши ці вудлища, як естафету, обиратимуть нових лідерів нашої держави.
Оце так майбутнє...
Відбувся рецидив того, що діється у тюрмах, коли там народжується бунт.
Оце так дожились...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Тимош (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-27 11:50:36 ]
Саме так. Але і ми у цьому винні. Перемагає не чисельність. а активність. Та і не так вже багато в Україні продажних жлобів (донецькомовних чи тернопільськомовних). Все залежить від позиції 10-15% населення суспільства. Розумна частина країни мовчить, щось виторгувати хоче.