Отож і я колись таким зачитувалася, фантастика вражає, але тепер вже тільки дуже витончена.Ваша заінтригувала відразу, не сподівалася, але закінчення, це так по вашому, світло (хоч підсвідомо згадався Лем). А може - продовження. Такий собі цикл, з несподіваними розв*язками, нехай Вас муза не покидає і Вам видніше. ;)))...

Ну нічого ж собі, закрутив! Наталка Ліщинська читала? Ти абсолютно зрілий фантаст, реалістичний і переконливий! А з дружиною дійсно усе владнається)))

Випадково натрапила на твою прозу, Іване. Не втрималася, щоб не зайти і не коментнути.
Пам"ятаю, кінці 80-х, був якись бум іншопланетний: преса і телебачення про це тільки й говорили,навіть очевидців познаходилося багацько. Так, одного разу, прочитала розповідь, як чоловіка забрали і повернули аж через два дні. А цей дядько був батьком мого хорошого друга. Син казав: "То батько у гречку стрибнув, тому й придумав таку історію, щоб виправдатися, а йому й повірили, бо має гарну фантазію."

Вітаю! Взагалі, не люблю фантастику, але тут усе має пояснення, тому прочитала із великим задоволенням.

І все Ви пишете з доброю усмішкою, і ця фантастика має, як мені видається, велику домішку іронії (самоіронії?). А ще, Іване, Ви так впевнено володієте всіми тими необхідними знаннями... Сподобалося.
Дрібниці, з Вашого дозволу, подивіться - мабуть, тут "їхню", "їхній"; 2 рази "фон" - може замінити одне на "тло"; чи не тавтологія - "піднімаю... догори".
З прихильністю.

раптом побачила цифру над словом "проза".Відчуття, що герой ще прийде до нас,емоційний і добрий ))))

Чудова гумореска! Хоч уже зі сцени читай! Дякую, Іване, від твойого гумору аж жити ся хоче. :-)

Дякую, Наталь! Тішуся, що сподобалося!