ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Проза

  Я НА ЗЕМЛІ !!!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-10 15:50:58
Переглядів сторінки твору 8655
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-10 17:16:02 ]
Ні, ні, Патаро, ніяких горобців більше - то ЖАРТ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-10 17:06:46 ]
Чудова розповідь! я прочитала затаївши подих, з кожним реченням очікуючи надзвичайної розв'язки... і добре посміялася вкінці. Отакі сучасні кошмари!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-10 17:17:30 ]
Дуже мені приємно, Олю, що тобі сподобалося. Сам спереживався, поки написав, ввійшов, так сказати, в роль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-10 18:05:45 ]
Ваню! Шо значить "ніяких вечірок"?!
Не забудь, де ти маєш бути 12-го )
І не лякай мене фразами "Щось гаряче і в’язке накочується на мене…"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-10 22:11:58 ]
Згідно досягнутих домовленостей, 12-го - на Олімпі!
Звичайно пам’ятаю. Але то не "вечірка", напевне зранку або під обідню пору - щоб боги не повкладалися наніч. Фразу "Щось гаряче..." не сприймай буквально і не бійся - то для підсилення сприйняття ( як трішки кислоти в горілку - колись купці робили так). Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-10 19:14:35 ]
Вітаю, Іване! З вдалим приземленням! Я направду вже готова була прийняти, той факт, що Ви на 100 відсотків перекваліфікувались у серйозного фантаста. На щастя, Ви не зрадили веселій душі гумориста. Вкінці - як од серця відлягло. Усміхнулась. Дякую.
Пропоную лише позбавитись кількох росіянізмів, які я встигла помітити, поринаючи в цікавий зміст:
противні - огидні, бридкі;
виясняти - з'ясовувати;
противитися - опиратися, чинити опір.
А взагалі - Ви мене приємно здивували!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-10 22:28:00 ]
Дуже радий, Любо! Дякую. Щодо "росіянізмів" - зараз буду виправляти, он ще й пані Марія помітила. А взагалі і самому трохи дивно. Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-10 19:44:44 ]
Цікаво переплетені два плани, а про зустріч з космітами - так реально... - а ще коротше, - гарна оповідка, Іване,...
Наснаги у Новому році!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-10 22:31:23 ]
Дякую, пані Маріє! Приємно, що Ви так оцінили оповідку. За "виловлений" росіянізм теж дякую. І Вам натхнення навзаїм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-10 19:51:09 ]
забулася, ще додам трохи вже помічених "росіянізмів": на фоні - на тлі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-10 20:30:06 ]
Дуууже цікава розповідь, пане Іване! І такий чудовий фінал, погоджуюсь з пані Любою, з гумором, притаманним лише Вам! Чудово!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-10 22:35:35 ]
Дякую, Адель! Дуже радий, що тобі сподобалося!Я теж радів за ЛГ, що все закінчилось благополучно. Хоч землян - мільярди, але кожним дорожити треба. Щиро вдячний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-10 22:38:59 ]
А Вам і проза неабияк пасує.;))) З почином!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-10 22:46:53 ]
Дякую, Адель! Все колись буває вперше - але я вже попередив Патару - роман писати не буду, що би там вона далі не римувала. Якщо без жартів, то насправді
приємно, що не дуже глевкий млинець вдався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-10 22:56:21 ]
Зовсім не глевкий. Фантастику колись любила читати. Спішу запевнити, Вам вдалося доволі цікаво і майстерно закрутити сюжет. Якби не раптова, з доброю долею гумору розв"язка, я б чекала у кінці слів - далі буде...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-10 23:47:31 ]
Дякую, Адель! Я теж колись фантастику "ковтав" тонами - батьки серед ночі електрику виключали, щоб школу ранком не просипав. А щодо продовження- Далі буде - (в конкретному творі), то воно може бути, якщо ЛГ піде на чергову вечірку, а там , дивись, і брати по розуму "підкотять". Можуть і забрати. Жартую, Адель! Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-01-10 23:03:31 ]
Млинець смачний, Іване. Хай і справді "далі буде"!
Натхнення тобі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-10 23:49:15 ]
Щиро дякую, Василю! Радий твоїй оцінці! Натхнення навзаїм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-11 13:41:28 ]
Іванку, вгледів Тебе у щедрому букеті емоцій,- то Ти квітнеш у них непародійно (таким прозаічним Першоджерелом...) Справедливості ради, мушу за всіма повторити: спереживавсь, мов той чіп. До речі, второпую та торопію: він справді там був, чи сам був, мов чіп? не кожна здорова голова прояснить, а я на таку й не хворів ні разу (маю імунітет). не полишай і віршувати'сь!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 20:02:11 ]
Вітаю, Юрію! Дякую за коментар! То загадка - навіть ЛГ не знає достеменно, чи справді там був. А імунітет - то дуже добре. От ЛГ би такий знадобився - скільки б нервів зберіг! Не полишу, то в порядку творчого експерименту. ДЯКА!


1   2   3   Переглянути все