ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.05.20 13:30
Вплетись у пам'ять чорною стрічкою.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.

Олександр Сушко
2024.05.20 12:53
В моєму лобі кублиться печаль,
Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.

А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,

Олена Балера
2024.05.20 12:46
Святині зруйновані житимуть в наших серцях,
Неторкано-чистими лишаться розум і віра.
Лиш праведний гнів не засліплює око борця,
Лиш ненависть щира несхибно приборкує звіра.

Настала хвилина, коли не вбачається гріх
У тім, щоб у Бога просити для воро

Галина Кучеренко
2024.05.20 11:46
Над соколом небо безкрає,
Під крилами - море Чорне,
Міць люту і непокорну
У погляді й ніч не сховає:

- Мій волею сповнений простір -
Безмежністю створений храм.
Свободою споєний вдосталь,

Юрій Гундарєв
2024.05.20 10:29
Лицедій

Всі свої шістнадцять збІрок
написав російською наче,
а після того зробив свій вирок:
мова ця - свинособача.

Автор: Юрко Дар

Козак Дума
2024.05.20 09:48
Запроданець – то не пусті слова,
приємно часом підлість учинити!
Так обертом колує голова,
що лише б не злетіти із орбіти…

Перевертень… Які страшні слова!
Яка тонка метафора і образ…
Чи зрада – невід’ємна складова,

Віктор Кучерук
2024.05.20 05:12
Віком ослаблена пам'ять
Зраджує нині мені, -
Плутаю дати з місцями,
Змішую ночі та дні.
Вже пригадати несила
Часу подій і розмов, -
Стан - мов позбавивсь вудила
В товщі води риболов.

Володимир Бойко
2024.05.20 01:53
Московська зараза гидка і брутальна,
Страшна і живуча, мов курва вокзальна,
Затьмарює мізки, засмічує душі
І смородом трупним, як зашморгом душить.

Немає рятунку, не буде пощади,
Допоки болотні біснуються гади,
Допоки не вибиті свинособаки,

Артур Курдіновський
2024.05.20 00:49
Сидить смердючий малорос
І вкрився клятим триколором.
Своїм римованим набором
Виконує словесний крос.

Рядочки пише кровосос
Та радість називає горем.
Сидить смердючий малорос

Ілахім Поет
2024.05.20 00:04
биті жаки й калачики терті
впалі ангели ой не святі
ти мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі

для такого занадто вже палко
дуже гаряче все це - ще б пак
далебі, ти не скромна фіалка

Ілахім Поет
2024.05.19 21:12
Місто зустрічей, місто небажаних втрат.
Місто гарних жінок і славетних мелодій...
Діамант - 800 чи років, чи карат.
І шукати подібної цінності годі.

Філіжаночка щастя - чого треба ще
В місті дивних легенд і веселих кав'ярень?
Місто, де всі надії

Світлана Пирогова
2024.05.19 18:28
Вже сердитий зранку Толя,
На дружину знов кричить.
Не зварила їсти Оля,
Як змія тепер сичить.

В хаті бруду по коліна,
Не помиті тарілки.
Що це в нього за дружина,

Євген Федчук
2024.05.19 15:01
Травень місяць на порозі. Сонце в небі світить
Та так світить, що, неначе, справжнісіньке літо.
Сидять діди на лавочці, вже їх розморило.
Видається, все, що можна вже обговорили.
Отож, сидять, подрімують, кості вигрівають,
Про що б ще поговорити, под

Козак Дума
2024.05.19 13:59
Одного погожого ранку, у перші дні березня, велика ватага любителів підлідного лову зібралася за околицею села Новокиївка, на самому березі Дніпра. Оскільки сьогоднішній день був вихідним, багато мешканців вирішили спробувати свого щастя – змістовно прове

Володимир Бойко
2024.05.19 12:13
Потвори видають свою потворність за неповторність. Росіяни поважають тільки підкорені народи, усіх інших ненавидять або бояться. Ті, що прикидаються носіями абсолютної істини, найчастіше і є абсолютними брехунами. Правду можна скомпілювати так,

Олександр Сушко
2024.05.19 11:36
Сусідка укотре прийшла зарюмсаною. Це й не дивно, бо власне чадо щоденно мордує власну неню. З виду - хлопець як хлопець: повнощокий, сідниці ледь улазять у штани, пузо звисає аж до колін. І це при тому, що йому всього лишень 25 годочків і ніякі хвороб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Галина Украйна
2024.05.18

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Мушля
Образ твору

В чиїх ти, Жанно, вимірах-полях?
До самозречення кохала мужа...
В тобі, принадній, плавало маля.
А ти його... убила, мати-мушля.*

Німб Материнства осявав лице.
В твої долоні струмувати б манні...
Чи Амадео гриз би - звіром - цеп,
Якби ти першою погасла, Жанно?
Чи викидався б Моді за вікно?
У Ніццу віз би відчай, біль утрати.
Стоїш перед очима: лик - з ікон...
Якби ж на те вікно - молитви ґрати!

Любові недодати за життя
Боюсь пекельно. Зайця Юрі зшила...

Ти вбила ненароджене дитя!
Себе об камінь туги розкришила...



2006-2010


*---
Вагітна Жанна Ебютерн викинулася з вікна 6-поверху після
смерті свого коханого Амадео Модільяні в 1920 році.
Їй було 22 роки. Була моделлю, художницею.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-11 10:31:16
Переглядів сторінки твору 9583
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.159 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.246 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2024.03.30 07:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:11:09 ]
Дуже суперечлива тема. Кохання - страшна сила. Особливо у 22 роки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:22:35 ]
Вітаю, Світлано! Згоден з Юлею - то страшна сила. А про Модільяні дивилися колись з колегами гарний художній фільм, здається італійський. Довго всі були під сильним враженням.Особливо трагічного фіналу. Твій вірш сподобався


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 11:55:06 ]
Наскільки я знаю ту історію, справа була вже не в коханні (вірніше, не стільки в коханні), а у відчаю - з огляду на умови їх життя останнім часом і стан психічної рівноваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 12:22:47 ]
оу. цікава інформація. я взагалі вперше про цю історію дізналась.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 13:16:03 ]
почитай хоча б тут
http://www.ug.ru/archive/102

Он уходил, а она оставалась дома. Одна. С маленьким ребенком. Без денег. Потерявшая всякие надежды на будущее: Модильяни в Ницце не стало лучше. Их обоих угнетало предчувствие катастрофы.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:55:39 ]
Майстерно викладена історія кохання.Саодобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 12:16:29 ]
Усім дякую за коментарі.
Я й сама була здатна на таке кохання, я саме так кохала... Саме в 22-24. Але... жива.
Щодо умов життя... Жанна намалювала 2 картини "Самогубство" та "Жанна мертва". Тож до вікна того ішла довго.
Пишуть, що тут справа не в коханні, а в...тому стані - гіпнотичному, в якому вона жила всі ті три роки. В чиїх вона полях?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 12:21:11 ]
Для Поета Мрії--------- Жанна була із заможної родини. В ту ніч брат лишив її біля вікна - відчиненого... Певно, сім"я не лишила б її напризволяще з дочкою і новонародженою дитиною. Дочка Джованна стала художницею.
Як важливо... кохати із розумом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 12:23:56 ]
я так розумію, у неї були якісь розлади психіки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 13:22:02 ]
він і кохання до нього стали для неї роковими, фатальними. плюс занадто тонка душевна органызацыя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 12:26:54 ]
Авжеж... У неї було КОХАННЯ-Жага. Обожнення.
Відмова від материнства... Сумно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 13:22:54 ]
Я не виправдовую. Я намагаюсь зрозуміти її.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-11 12:29:23 ]
Трагічна історія кохання у вашому творі вже виступає як застереження від відчаю для всіх, хто кохав і кохання втратив. Оцей відчай і приводить до залежності від тих полів, як ви прокоментували, і до трагічного кінця. А те,що жертвою стало ще одне життя - трагедія подвійна, чи не так? Дякую за гарну символічну поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-11 13:16:19 ]
кохати важко, дуже важко. кохання і в більш зрілі роки може зламати людину, привести до самогубства. особливо тоді, коли воно невзаємне.
буває так, що кохання ламає людину, ламає її гордість. я інколи задумовуюся над таким, чи кохання - це хвороба? що це за стан такий? влітку торік у "Дзеркалі тижня" прочитала гарну статтю на цю тему, називається "Кохання під мікроскопом". головна ідея - ніби кохання уподібнює людину до тварин. а я чомусь не згідна з такою ідеєю. бо чому тоді людина згорає в коханні, чому скоює суїцид?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 13:27:20 ]
кохання, на мою думку, не може вподобити тих, хто його відчуває, до тварин. це може зробити пристрасть. але кохання і пристрасть - не одне й те ж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 13:38:19 ]
"кохання уподібнює людину до тварин" - але не в негативному значенні... Материнський інстинкт - він теж тваринний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 13:39:23 ]
Маріанна мала на увазі інше, думаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 13:42:24 ]
так, я зрозуміла, то я вже в ніший бік думаю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 13:33:36 ]
А скільки жінок лишалося з дітьми?
Моя бабуся в 29 років лишилася з трьома дітьми на хуторі Залізняки. Пропав чоловік безвісти в 1941 році, на початку війни. Вона кохала чоловіка... Дуже.
Всі діти виросли. Про суїцид думати...може, й ніколи було.
Згодна, що кохання і жага - різні стани. Але я ніколи не кохала, у мене жага була... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 13:42:09 ]
Я ж і кажу - занадто тонка душевна організація, помножена на відчай і певну екзальтованість у сприйнятті життя, кохання, мистецтва - всього.
Але звинувачувати її в мене не повертається язик.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 13:42:46 ]
+500


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-11 13:42:53 ]
я знаю багатьох людей, котрі кажуть, що ніколи в житті не кохали. навіть пристрасті, жаги ніколи ні до кого не відчували. то вони кажуть, що готові віддати півжиття та все своє нажите багатство тільки, щоб відчути в душі, що воно таке кохати-любити!!!
у мене було все: і кохання, і жага! я доходжу до висновку, що краще не кохати. це почуття звеличує тільки тоді, коли любов взаємна, коли ти можеш бути з коханою людиною. а ось односторонній рух чи любов на відстані - дуже гнітить душу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 13:48:40 ]
Маріанно, у першій частині відповідь на другу (готові віддати півжиття та все своє нажите багатство тільки, щоб відчути в душі, що воно таке кохати-любити).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 13:46:26 ]
Розкришити себе - означало...потрапити у інший вимір від коханого... Він помер своєю смертю. Лише тіла їхні - разом у могилі, вже через 10 літ.

Гарного усім настрою, любі читачі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 13:48:38 ]
Поета Мріє... А я не звинувачувала...
Я дивилася на Жанну зі співчуттям. Милувалася її вродою. Мені жаль її. Тому й написала - співчуваючи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 13:49:41 ]
Так, мені теж жаль її. Дуже. Значно більше, ніж його.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 13:50:39 ]
Отож... З геніями жити - ...?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 14:14:17 ]
Я би подивилася трішки з іншого боку. Це він зараз для нас геній. А тоді його не визнавали таким. І жили вони останні роки практичні в злиднях + його хвороба. Вона приносила йому тюбик фарби, куплений на якісь останні гроші, і казала: "Цього тобі вистачить, щоб створити шедевр, любий".
"Немає пророка у своїй вітчизні", на жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 13:53:15 ]
Коли ОГРОМ-світ перетікає в одну людину... а та людина гине - чи кожна жінка здатна, постоявши на підвіконні, зупинитися - ЗАРАДИ МАЙБУТНЬОГО?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 15:13:38 ]
Чомусь здалося, що образ "мати-мушля" - самозаперечення. Бо ж мушля зазвичай оберігає беззахисний вміст, що у контексті вірша парадоксально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 15:23:26 ]
Ця мушля не вберегла. Самогубство - відмова оберігати дароване Творцем життя.
Лишається лише думати: чому? Зазвичай жінка покладає всі сили на олтар Материнства...
Парадокси буття: минулого, сучасного.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 15:39:09 ]
власне цей випадок, продиктований пристрастями, здається, легше осягнути, аніж черги у абортарії в обід вівтаря материнства:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 15:40:17 ]
вибачаюсь за одруківку - в обХід.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 15:43:30 ]
Осягнути... На все це - минуле, нинішнє і прийдешнє - чи стачить ЖИТТЯ? "Невтомно трансцендентне пізнаю..."