ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.09.22 22:56
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но

хома дідим
2026.09.22 20:58
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті

Вячеслав Руденко
2026.09.22 17:42
Даоська дошка, як мені без тебе
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?

Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —

Борис Костиря
2026.09.22 13:07
Хоч краплю сну іще напитись
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.

У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу

Ольга Садкова
2026.09.22 12:19
Опинившись посеред гармидеру,
з відчаю розсипаєшся на клаптики.
Не відразу отямишся
і силою волі зберешся до купи.
Заметушишся тоді:
там підбереш, там посунеш,
щось поставиш, щось перекинеш,
припасуєш, зірвеш, викинеш, притиснеш…

Володимир Мацуцький
2026.09.22 12:00
Казочка для дітей та їхніх батьків)

Озвучили казочку:
Автор, Добрий Кабанчик (П’ятачок),
Старий Собака, Рудий Кіт.
Особи, які згадуються:
Хазяїн, Хазяйка, Дочка, Колій, Цабе,
Люди, Свиня, Кабан, Миша.

Артур Курдіновський
2026.09.22 11:42
Твоє перо застигло в чорній тузі.
Немає слуг, палаців та карет.
Лише життя затягує корсет...
Нестерпно жити у важкій задусі!

За правду більше страти не боюся!
Недосконалий світ - крихкий намет.
Тобі новий підкориться сонет -

Ірина Вовк
2026.09.22 07:05
ІV. ОСТАННЄ ПРОРОЦТВО ТІБЕРІЯ У підвалі старого інсулі – багатоповерхового будинку для бідноти на окраїні Помпей – пахло вологою, дешевою оливковою олією та свіжоспеченим ячмінним хлібом. Тіберій, чоловік із поріділим волоссям та глибокими, спокійними

Віктор Кучерук
2026.09.22 06:38
І знову до рідної хати
Прямую селом навпростець, -
Несеться мене зустрічати
Запилений вкрай вітерець.
У теплі обійми приймає
І міцно цілує уста
В селі, де нікого немає,
Де хата батьківська пуста...

хома дідим
2026.09.21 22:54
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи

Федір Паламар
2026.09.21 21:53
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 * * *
Образ твору Зоряним пилом припали озер дзеркала.
Вже й ліро-епос Дніпра весь прочитаний кровно.
Йду у пустелю.
А явір росте зі ствола
Мого пістоля –
Друга мого безвідмовного.

Час мій повільно струмує – як в яворі сік.
Звик я до болю.
А біль мій звикає до мене.
Рік – наче день...
Це відомо...
А день – наче рік...
Вени – дороги.
Дороги – як вени.

Скоро Додому...
А я ще не все розлюбив.
Ще не навчився біблійно ламати хлібину.
Радість дитячу, як вишню з вишнівки,
Виймаю з журби,
Доки мені люті друзі стрілюють у спину.

Адже я сам за червоні зайшов прапорці,
Взявши на душу первісну печаль динозавра,
Що усміхається світові ще у яйці,
Світлий, хоч битий громами, мов Київська лавра.

Саме таких не пускають на сцену життя
Миші і люде, дрібненькі і хитрі істоти.
На диктофони записане вовче багряне виття
Буде летіти у космосі доти,

Доки щемлива пташина весняна сльоза
Родить сльозу материнську –
Гарячу і тиху.

Доки не все те, що цінне, везуть на базар...
І не потрібно боятись не дихати.

17 січ. "11.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-17 20:57:31
Переглядів сторінки твору 5701
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-01-17 21:19:10 ]
Правда твоя, Ігоре, час такий, що давно вже нам всім пора не боятися заходити за червоні прапорці. А то й дихати без повеління заборонять!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Мельник (М.К./М.К.) [ 2011-01-17 21:26:37 ]
"А біль мій звикає до мене".
Який класний поворот! Точніше - майстер-класний. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-01-17 22:42:15 ]
...Ще не навчився біблійно ламати хлібину... - це мені більше всього сподобалося. Вірш в цілому відповідає імені та статусу автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2011-01-18 09:19:56 ]
Ігоре, дуже гарно. Чогось хотілося саме такого: чоловічо-щемливого. Окремі метафори намертво вкарбувалися у свідомість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2011-01-18 10:11:05 ]
Скоро Додому...
А я ще не все розлюбив.
Ще не навчився біблійно ламати хлібину...

У цих віршах широко ідеться і легко дихається. Навіть якщо "не потрібно боятись не дихати".

Мої щирі вітання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-01-18 10:24:53 ]
Отож-Бо й воно, В"ячеславе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-01-18 10:25:39 ]
Мушу, Вікторе... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-01-18 10:26:37 ]
Дякую, що завжди духовно зі мною, Володимире.
Будьмо.
Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-01-18 10:28:37 ]
Скучив за Тобою, Оленко.
Дякую, що не забула.

Так-от пишу... :(

:))
До зустрічі.
Світла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-01-18 10:28:40 ]
Скучив за Тобою, Оленко.
Дякую, що не забула.

Так-от пишу... :(

:))
До зустрічі.
Світла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-01-18 10:29:55 ]
Дякую за розуміння, Юлечко.
Як у Тебе справи із роботою?

Я з Тобою.

ІП. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-01-18 10:50:32 ]
Доки не все те, що цінне, везуть на базар...

А лютих друзів так і кортить назвати "любими" ))

Пане Ігоре, гляньте, у третьому стовпчику - одруківка )

З повагою,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-18 10:56:14 ]
Сильний вірш. "Час мій повільно струмує – як в яворі сік" - розкішна метафора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-01-18 11:05:42 ]
Дякую за незрадливу щиру увагу+...
:)
Ваш
ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-01-18 11:07:29 ]
Світлої радості Вам, Маріє!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-18 18:48:00 ]
Свiтла Божої Радості,
Вам та Вашим Друзям!
Читав Радо, із Повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-01-18 19:30:19 ]
Взаємно, Олександре!
ІП. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лідія Дружинович (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-19 15:10:57 ]
гарно. як завше.

Вітаю зі святом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-20 19:32:47 ]
Коли читаєш - думаєш і насолоджуєшся! Що може бути важливіше, щиро!