ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.06 19:03
не перевершити себе
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин

С М
2026.04.06 18:31
На улиці леви неспішні
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув

На Південь курс, через кордон

С М
2026.04.06 18:31
не торкаться долу
сонця не узріть
анічого тільки
біг біг біг
біжім
біжім

дім на пагорбі

Костянтин Ватульов
2026.04.06 17:06
Коли я повернусь, перший сніг долетить до землі,
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.

Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п

Борис Костиря
2026.04.06 16:34
Столітній парк розорений, розбитий,
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.

Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце

Олена Побийголод
2026.04.06 15:53
Сергій Островой (1911-2005)

У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;

замети нагортала,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:35
лютого 2026 року в Україну повернули тисячу тіл (останків) загиблих захисників…

В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…

Нам повернули лиш тіла,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:24
…Як дні летять! Їх годі зупинити. І аркуші злітають стрімголов З календаря, мов невідчутні миті, Та крізь папери проступає кров. Зима, весна і літо пронесуться, Як марення, як навіжений сон. Крізь них прогляне невмолима сутність, Немов гучн

Артур Курдіновський
2026.04.06 09:22
Весна заграє радісну симфонію,
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.

Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!

Ольга Олеандра
2026.04.06 08:54
Втрачені сенси неможливо відновити.
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.

Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова

Віктор Кучерук
2026.04.06 05:56
Коли поволі повзаю
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.

Іван Потьомкін
2026.04.05 19:35
Найперше зійшлась грищенецька рідня,
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч

Тетяна Левицька
2026.04.05 17:54
Мовчазна жура у домі
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.

Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом

Юхим Семеняко
2026.04.05 17:51
  Скажу чесно, без дешевої доброти і цехової фамільярності: модернізм, як Ви зазначили у таблиці, у цього вірша є, але "легкий", така собі модерністська стилізація експериментальної поезії без ознак високого модерну. Втім, є модерністські риси, які у в

Микола Дудар
2026.04.05 17:31
Шановні друзі - однодумці! Вибачайте, це мій останій допис в Поетичні Майстерні. Маю вам зізнатись, що був інколи нестримний до ваших зауважень щодо моєї писанини… Огризався на гризотню де-яких… Але я горжусь тим, що прожив свій час, Богом даним, у пошука

хома дідим
2026.04.05 17:01
ніч постає
безрадно
непідзвітно
мов змок чи замк
ненависть продається
що ходовий артикул
будь спок будь спок
жеровисько як є
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Кіс / Вірші

 ***
Образ твору Ключі
лелечі
канули за небокрай.
Курличе осінь інеєм у скроні.
Притомнію.
Тепло очей зачахло.
Як зимуватиму? −
уперше і
укотре.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-18 14:15:48
Переглядів сторінки твору 5532
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.797 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.614 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.887
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.10.24 21:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-18 14:24:48 ]
черв"ячки курличуть?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-18 14:50:52 ]
Юльо, образ такий, коли легка біль віддає звуком, ніби курличе. Мені здавалося вдало, але подумаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-18 15:41:16 ]
курличе осінь у скроні - то зрозуміло і непогано, просто черв"ячок мене здивував, але то імхо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-18 15:14:43 ]
Пані Оленко, так щиро, боляче, відверто про любов, що її відносять лелечі ключі.

Як зимуватиму? −
уперше і укотре. - це питання, як завжди самій собі, а не йому!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-18 16:14:37 ]
Саме так Маріаночко, (А можна перейдем на ти?) - це коли від любові залишається лише червоточина, а питання - лише до себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-18 16:58:56 ]
А я сприйняла "уперше і укотре" як філософську репліку - адже не можна ступити двічі в одну і ту ж ріку (за Гераклітом), а за Г.Темним - то і одного разу).
Щодо "черв"ячка" - згодна з Юлією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-18 17:20:02 ]
Послуговуючись суто руслом логіки від Геракліта і Г.Темного, стверджую, що таки один раз можна вступити в одну й ту ж ріку! Якщо після входження більше не покидати її ніколи...
Г.Темному незалік. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-18 17:35:04 ]
Це ще питання, шановна Редакціє Майстерень, адже ріка то біжить - певно, треба було писати: воду ріки, але ж, власне, це і є ріка... стоп, а береги ?... таки заплутали Ви мене... це як "зараз" - доволі умовно,- є минуле, є майбутнє, а "зараз" провисає між ними - не ухопить... Г. Темний не згоден! (жарт)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-18 18:31:45 ]
Основне - "Якщо після входження більше не покидати її ніколи...", бо на заперечення, що навіть з тобою у тій ріці, ріка може змінюватися, тобто не бути "тою самою", сміло заперечуйте, що у такому разі саме питання втрачає зміст, бо тоді і ти сам у ріці змінюватимешся, що виходить за рамки логіки питання, бо йдеться про "саме тебе", "того самого тебе", що визначає своєю самістю "ту саму самість ріки".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-18 20:23:35 ]
кладу голову на Цензорську плаху - та, не я, а давні китайці розводять руками, кажучи: Твердженням нічого не можна ствердити. Запереченням - нічого не можна заперечити... Сподіваюсь на милість (жарт).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 16:53:24 ]
Дорога пані Маріє, насправді все важливо, і все впирається в інтелектуальну чутливість, яку, ми вже просто змушені розвивати. І з повагою до древніх, найглибшою. І з любов'ю до ближнього, особливо до жінок! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-18 17:27:04 ]
А можна, Оленко і так, якщо строго ритмізувати все

Ключі
лелечі
канули за небокрай.
Курличе осінь (літеплом або памороззю?) в скроні
Притомністю тепло очей зачахло.
Як зимуватиму? −
уперше і
укотре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-18 17:54:51 ]
Ой,Олено, мені той черв'ячок, як лікарю, теж не до вподоби. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-19 18:27:12 ]
Вітаю усіх зі світлим Йорданом!. Сили і міці від святої водиці!
Ото загостилася я при святі і забарилася з відповіддю.
Вельми цінною була для мене дискусія, що тут виникла. Усі філософські питання залежать від ракурсу з якого на них дивишся, так воно було і є. А якщо текст викликає роздуми,то напевно він пустий.
Я ж тут хотіла сказати , що "укотре" може знову виявитися як "уперше", і життя, буває, нічого не вчить.
От щодо черв"ячка, то коли я зачитувала знайомим літераторам, їм сподобалося. Та коли тут стільки "поетичного несприйняття", я задумалася, особливо, коли це зауваження лікаря.
Щодо варіанту шановних ПМ, мені сподобалося, але мені воно звучало дещо по-іншому, тому дослухаюся частково.
Хочу усім подякувати за увагу. Ваша присутність мені дуже потрібна ( думаю, як і іншим авторам ПМ). Тож будьмо взамно уважними і доброзичливими!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-19 18:34:13 ]
Вибачте,мала сказати "не пустий"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-20 20:31:35 ]
які тут пристрасті вирують!)