ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,

Артур Курдіновський
2026.11.10 23:06
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.

Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син

М Менянин
2026.11.10 23:00
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.

На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –

Кока Черкаський
2026.11.10 21:23
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря. Пацієнт - чоловік років 45-50. Підозра на рак легень. - Палите? - Палю. - Як довго? - З 4го класу. Може з 5го. - З якого конкретно року? - Я не помню. - В школу ви в якому році пішли? - (кашляє) Точно не п

Ігор Шоха
2026.11.10 21:06
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.

Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,

Тетяна Левицька
2026.11.10 20:26
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.

Борис Костиря
2026.11.10 20:17
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.

Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,

Іван Потьомкін
2026.11.10 18:06
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.

Ігор Терен
2026.11.10 12:22
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.

***
А де-не-де є мода вічна

Віктор Кучерук
2026.11.10 07:14
Радію вранішньому світлу,
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.

хома дідим
2026.11.09 23:45
отакої, буркоче собі під сиві вуса достопамятний улюблений протагоніст, відомий за попередніми епізодами, шкандибаючи додому через дитячий майданчик, де пісочниця зі собачим лайном, отакої · у манері одиноких під старість усіма забутих уперто не вмираючих

С М
2026.11.09 16:15
Друзі до мене прийшли вчора, надвечір
Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“

Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі

Марія Дем'янюк
2026.11.09 15:58
Усі шишки на ялинці
Усміхаються хмаринці.
Вітер віти колихає —
Він ялинку колисає:
— Люлі, люлі, спи гарненько,
Чарівнице зелененька!

Та ялинці геть не спиться:

Володимир Бойко
2026.11.09 14:35
Дід в гірському селі під Женевою
Мордувався з розпуки статевої.
Бо в селі на горі
Лиш бабусі старі,
А панянки гуляють Женевою.

На стоянці в порту Гонолулу
Бабі Ксенії вухо надуло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Кіс / Вірші

 ***
Образ твору Ключі
лелечі
канули за небокрай.
Курличе осінь інеєм у скроні.
Притомнію.
Тепло очей зачахло.
Як зимуватиму? −
уперше і
укотре.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-18 14:15:48
Переглядів сторінки твору 5913
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.796 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.631 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.887
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.10.25 17:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-18 14:24:48 ]
черв"ячки курличуть?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-18 14:50:52 ]
Юльо, образ такий, коли легка біль віддає звуком, ніби курличе. Мені здавалося вдало, але подумаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-18 15:41:16 ]
курличе осінь у скроні - то зрозуміло і непогано, просто черв"ячок мене здивував, але то імхо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-18 15:14:43 ]
Пані Оленко, так щиро, боляче, відверто про любов, що її відносять лелечі ключі.

Як зимуватиму? −
уперше і укотре. - це питання, як завжди самій собі, а не йому!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-18 16:14:37 ]
Саме так Маріаночко, (А можна перейдем на ти?) - це коли від любові залишається лише червоточина, а питання - лише до себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-18 16:58:56 ]
А я сприйняла "уперше і укотре" як філософську репліку - адже не можна ступити двічі в одну і ту ж ріку (за Гераклітом), а за Г.Темним - то і одного разу).
Щодо "черв"ячка" - згодна з Юлією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-18 17:20:02 ]
Послуговуючись суто руслом логіки від Геракліта і Г.Темного, стверджую, що таки один раз можна вступити в одну й ту ж ріку! Якщо після входження більше не покидати її ніколи...
Г.Темному незалік. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-18 17:35:04 ]
Це ще питання, шановна Редакціє Майстерень, адже ріка то біжить - певно, треба було писати: воду ріки, але ж, власне, це і є ріка... стоп, а береги ?... таки заплутали Ви мене... це як "зараз" - доволі умовно,- є минуле, є майбутнє, а "зараз" провисає між ними - не ухопить... Г. Темний не згоден! (жарт)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-18 18:31:45 ]
Основне - "Якщо після входження більше не покидати її ніколи...", бо на заперечення, що навіть з тобою у тій ріці, ріка може змінюватися, тобто не бути "тою самою", сміло заперечуйте, що у такому разі саме питання втрачає зміст, бо тоді і ти сам у ріці змінюватимешся, що виходить за рамки логіки питання, бо йдеться про "саме тебе", "того самого тебе", що визначає своєю самістю "ту саму самість ріки".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-18 20:23:35 ]
кладу голову на Цензорську плаху - та, не я, а давні китайці розводять руками, кажучи: Твердженням нічого не можна ствердити. Запереченням - нічого не можна заперечити... Сподіваюсь на милість (жарт).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 16:53:24 ]
Дорога пані Маріє, насправді все важливо, і все впирається в інтелектуальну чутливість, яку, ми вже просто змушені розвивати. І з повагою до древніх, найглибшою. І з любов'ю до ближнього, особливо до жінок! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-18 17:27:04 ]
А можна, Оленко і так, якщо строго ритмізувати все

Ключі
лелечі
канули за небокрай.
Курличе осінь (літеплом або памороззю?) в скроні
Притомністю тепло очей зачахло.
Як зимуватиму? −
уперше і
укотре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-18 17:54:51 ]
Ой,Олено, мені той черв'ячок, як лікарю, теж не до вподоби. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-19 18:27:12 ]
Вітаю усіх зі світлим Йорданом!. Сили і міці від святої водиці!
Ото загостилася я при святі і забарилася з відповіддю.
Вельми цінною була для мене дискусія, що тут виникла. Усі філософські питання залежать від ракурсу з якого на них дивишся, так воно було і є. А якщо текст викликає роздуми,то напевно він пустий.
Я ж тут хотіла сказати , що "укотре" може знову виявитися як "уперше", і життя, буває, нічого не вчить.
От щодо черв"ячка, то коли я зачитувала знайомим літераторам, їм сподобалося. Та коли тут стільки "поетичного несприйняття", я задумалася, особливо, коли це зауваження лікаря.
Щодо варіанту шановних ПМ, мені сподобалося, але мені воно звучало дещо по-іншому, тому дослухаюся частково.
Хочу усім подякувати за увагу. Ваша присутність мені дуже потрібна ( думаю, як і іншим авторам ПМ). Тож будьмо взамно уважними і доброзичливими!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-19 18:34:13 ]
Вибачте,мала сказати "не пустий"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-20 20:31:35 ]
які тут пристрасті вирують!)