Що саме протистоїть хаосу та безладу - це вже глибоко питання віри.)

дякую, дуже приємно, не очікував звісно схвальних відгуків, але тішить те, що помилявся

боявся, що перемудрував з фразами, ))). Як кажуть, що забагато, то не здорово

Не знаю, але якби сюди зазирнула Юля Шешуряк, напевне, сказала б - кеп.)))

не знаю її правда, але хотілось би почути її думку, Ви заінтригували

не знаю, не знаю, її думка часто не збігається з іншими - у далеко не завжди компліментарна)))

і далеко)))) (замість "у далеко")

це ж навпаки добре, коли не компліментарна, зате об'єктивна

буду надзвичайно вдячний Вам за це. А пофрагменту?, ну, це як Вам зручніше., не думаю, що хтось Вас розкритикує за критику))))

Хто вірить в буденне ніколи не стане щасливим (С) - а хто не вірить, стане? :)

у вічності радість (С) - яка радість у вічності? :)

а весь песимізм в голові (С) - одне з "9 правил життя" Махаріші гласить: "Всі проблеми в твоїй голові" :)

Хто вірить у чудо вразливим ніколи не стане,(С) - а хто не вірить, стане? :)

Закоханим краще, бо щирість зализує рани…
Хіба ж не для цього всім смертним придумали рай? (С) - а я губився у роздумах - так от для чого придумали рай! :)

Бо знати – це сила (С) - так, колись навіть журнал такий був. "Знание - сила" називався. Може, й дотепер є? :)

Хто вірить у святість до того всміхаються люди (С) - а хто не вірить, до того не всміхаються? :)

і т.д. і т.п. :)))

чесно кажучи навіть не задумувався про ці фрази під таким кутом. Цим і корисна критика, вона дає змогу побачити з іншої точки зору. Та все ж спробую пояснити (наскільки зможу) Що я мав на увазі пишучи це. Отож:

- хто вірить в буденне. Тут малось на увазі не лише порівняння з тими, хто вірить і тими, хто ні. Просто хотів сказати, що буденність дуже часто перешкоджає нам розгледіти радощі, які дає нам життя. Тому хотів порадити час від часу забувати всі ці умовності, і хоч інколи виходити з під цієї тіні.

- щодо вічності. У слово вічність, я вкладав значення таких слів, як: дружба, кохання..., і тому вбачав у них радість.

- щодо песимізму, то думаю, що головна проблема закладена у нашій голові. Ми часто через надмірне "накручування" заганяємо себе у глухий кут, а довге перебування там може призвести до стану суїцидального стану.

- тепер про чудо. Думаю, що вся суть віри базується на тому, що ми не піддаючи сумнівам віримо у диво. Саме чудо не можливо пояснити, ми можемо тільки вірити у нього. Така віра зробить нашу душу відкритою, вона не буде вже такою вразливою до уражень.

- щодо раю. Протягом усього життя ми краще виконуємо поставленні перед нами завдання, коли будемо знати, що отримаємо за це винагороду. В дитинстві нам обіцяють іграшки, солодощі за гарну поведінку, потім наші пріоритети змінюються, нам обіцяють премію за вчасно та старанно виконану роботу. А для смертних немає, мабуть кращої винагороди, окрім знання того, що вони попадуть у рай. Це також їхня винагорода. Для закоханих – це, суто на мою думку, щирість одне до одного, адже різного роду недомовленості, призводять до сварок. Друга фраза є просто, як приклад. Тобто щирість у коханні, це така ж нагорода, як і для смертних рай.

- Щодо знання. То тут все ж таки я виступаю в ролі плагіатора))))

- Щодо віри у святість. Просто помічав, що коли людина починає вірити у святість, покладатися не тільки на себе, а й на вищу від неї силу (Бога), то вона стає привітнішою, від віє цю привітність, вона просто щаслива. І бачачи таку людину, ми поневолі самі починаємо усміхатися до неї.

Ось такі в мене були роздуми. Хоча я ні в якій мірі не намагаюся себе виправдати, просто спробував розписати хід своїх думок. Але, мабуть, мені зарано ще займатися такими роздумами. Все таки мудрість приходить з роками.

Дуже вдячний Вам за те, що приділили стільки уваги моїм спробам творчості. Завжди вітав такі коментарі, адже вони дають хороший плацдарм для роздумів.

Все таки мудрість приходить з роками.(С) - але деколи роки приходять самі.)))

"если б молодость знала, если б старость могла..." (С)