ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 УРАГАН КАТЕРИНА
Упрёки, сравнения, жалобы-дротики
Метаешь, а я, словно загнанный зверь:
Клокочет Везувий из женского ротика
Срывая с петель беcполезную дверь.

Смешались обиды с надеждами, в розовом.
Я думал: ты их позабыла давно.
Отравлена радость рутинною прозою,
«Побито» любви «Золотое Руно».

Надеюсь: останется в сердце проталинка,
Когда-то устанет крушить ураган
И я отогрею цветочек наш аленький –
Напрасно колдует Разлука-Яга.

Закованы нервы, как веточки, инеем.
Кажись, миновало...
Но что это?
Нет!
Не надо!
Не смей!
Что ты делаешь, милая –
Я слёз избегаю с младенческих лет?!

Не плачь – я согласен.
Простишь меня?
«Grazie»!
И впредь, не сердись,
Я прошу тебя, «Please»*.
Иди же ко мне,
Дорогая Констанция
И нежно, как радуга,
Мне улыбнись.
26.01.11г.

* „Grazie” – спасибо (итал.)
"Please" – пожалуйста (англ.)





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-28 12:05:29
Переглядів сторінки твору 5014
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.109 / 5.5  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-28 12:22:44 ]
Дорогая Констанция читала чи ні?
от як прочитає, то подумає і не буде більше ураганом Катериною. Такий теплий вірш розтопить її серденько!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 12:34:07 ]
Дякую, Маріанно!
Останнім часом я не виставляю жодного вірша перш ніж "дорогая Констанция" не прочитає.Дивовижно, але її думка так часто виявляється об'єктивною, що я визнав її своїм найпершим критиком:)
Взагалі-то, я дещо згустив фарби: такого масштабу урагани, нащастя, мені доводилось бачити лише за межами власної сім'ї.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 12:31:40 ]
Вітаю, Олександре! ЩО можуть жіночі сльози! І зразу
"Простишь меня?" Життєво неймовірно. Все гарно і правильно написано. Солідарний цілком з ЛГ.(і автором).Сподобалося. Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 12:35:28 ]
Дякую, Іване!
Відчуваю в тобі споріднену душу!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-28 13:32:40 ]
дуже гарно.
після такого зізнання будь-яка би прийшла))))

та, мабуть, Вона не будь-яка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 13:55:12 ]
Дякую, Оксанко!
Звісно - прийшла, аби жити разом довго і щасливо.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-28 13:58:55 ]
яка ховоша казочка. як у дитинстві: з хепі ендом)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 14:11:44 ]
"Сказка - ложь, да в ней - намёк..."
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-28 14:16:55 ]
хто сказав?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-28 14:27:55 ]
Якби всі тайфуни, шторми й урагани
Лиш чоловіків нарекли іменами…
То було б не менше п’ятнадцяти балів!
Цінуйте, мужчини, врятовані НАМИ!!!
Cльози - зброя безвідмовна!!!;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 14:33:22 ]
Сила жінки в її слабкості.
Це одна з необхідних умов гармонійного союзу: мужнього і жіночної.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 17:58:56 ]
...І чому дають чоловіки
ураганам імена жіночі?

Здається, тепер я розумію "чому"...
Цікавий вірш, Олександре.
Бережи той "цветочек аленький".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-31 11:17:03 ]
Дякую, Любо!
А ураганам дають не тільки жіночі імена. Найбільш руйнівним за оствнні роки був ураган Андре.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-29 17:56:13 ]
Сашо, шал емоцій у твоєму вірші захоплює з першої фрази.
"Клокочет Везувий из женского ротика
Срывая с петель беcполезную дверь." - така родзинка!
Дякую, сподобалось!!!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-31 11:17:32 ]
Дякую,Таню!