ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.07
12:18
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.
2024.05.07
09:38
Зорані очі
Оригінал тексту автора
Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
Оригінал тексту автора
Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
2024.05.07
07:20
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.
2024.05.07
06:51
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?
2024.05.07
01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.
Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.
Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,
2024.05.06
14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.
Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.
Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,
2024.05.06
09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.
Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.
Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені
2024.05.06
09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)
Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.
В очах твоїх я бачу щастя,
Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.
В очах твоїх я бачу щастя,
2024.05.06
06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…
2024.05.06
02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!
Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!
Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка
2024.05.06
00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч
2024.05.05
20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.
2024.05.05
20:09
П'ять речень
Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч
2024.05.05
18:39
Пасха
Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти.
Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така
2024.05.05
13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько
2024.05.05
10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Христенко (1958) /
Проза
КІНЕЦЬ ЛЬОДОВИКОВОГО ПЕРІОДУ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
КІНЕЦЬ ЛЬОДОВИКОВОГО ПЕРІОДУ
Зимове сонечко по-материнськи намагалось зігріти перехожих своєю ласкою. Його тепло було особливо бажаним сьогодні: 15 лютого – наступного, після Дня Закоханих. Але зима – сувора і незворушна вчителька, яку не проймеш ні умовляннями, ні скигленням – впевнено тримала позначку термометра на мінус 15 градусів за Цельсієм, не зважаючи на свята і вихідні.
З вітрини магазину подарунків наївні „валентинки” продовжували намагатись впасти в око необережному перехожому. Але мода на них вже минула.
– Хіба це можливо – думали вони, – ще вчора виявляти кохання було своєчасно, а сьогодні – запізно? Хіба так буває?
– Наївні. Вам невтямки, що мода така примхлива і вітряна особа.
– А як же почуття – не здавались романтики – Хіба вони підкоряються календарю?
– Бідолахи. Розкрийте очі: це ж свято. У нього є свої традиції. На день святого Валентина всі чоловіки мають дарувати жінкам „валентинки”, квіти і свою увагу, як прояв кохання. Кохають, чи ні – байдуже: мусять! А хто не буде – на тих образяться дружини чи подруги і позбавлять своєї прихильності, а то і любові.
– Але ж це насилля над проявом почуттів! Кохання не терпить примусу!
– Саме тому сильні і впевнені не люблять ні 14 лютого, ні 8 березня. Але слабким і чарівним так хочеться відчути себе ще й коханими...Хоча б два дні на рік.
Новенькі, яскраві „валентинки” розгублено зажурились. Це так сумно: бути нікому не потрібним.
Їм не пощастило вдихати жіночий аромат, відчути насолоду дотиків лагідних теплих рук, чи навіть грудей. Найбільших щасливчиків навіть пристрасно цілували гарячими чуттєвими губами і кропили солодкими слізьми.
Безнадійно дивлячись через скло на вулицю, червоне сердечко раптом помітило у глибині двору сміттєвий бак, поряд з яким у снігу валялась недавно придбана „валентинка”. Невдаха...Символ і посланець так шанованого людством почуття – була цинічно викинута, як непотріб. Чи то послали її без поважних на те причин, чи не повірили...
– Краще залишитись непоміченим, ніж закінчити ось так – подумало сердечко, за яким ніхто так і не прийшов, і сумно защеміло.
– Ну, досить – озвалась старенька мудра минулорічна листівка, що стояла на поличці, вкрита шаром пилу. – Не варто так перейматись. Кому потрібні сумні і печальні сердечка? Поглянь на себе: ти таке чарівне, гарненьке і миле. Скоро цей льодовиковий період закінчиться і настане епоха кохання – Весна. Посміхайся, даруй свою любов і щастя обов’язково тебе знайде.
18.02.2011р.
З вітрини магазину подарунків наївні „валентинки” продовжували намагатись впасти в око необережному перехожому. Але мода на них вже минула.
– Хіба це можливо – думали вони, – ще вчора виявляти кохання було своєчасно, а сьогодні – запізно? Хіба так буває?
– Наївні. Вам невтямки, що мода така примхлива і вітряна особа.
– А як же почуття – не здавались романтики – Хіба вони підкоряються календарю?
– Бідолахи. Розкрийте очі: це ж свято. У нього є свої традиції. На день святого Валентина всі чоловіки мають дарувати жінкам „валентинки”, квіти і свою увагу, як прояв кохання. Кохають, чи ні – байдуже: мусять! А хто не буде – на тих образяться дружини чи подруги і позбавлять своєї прихильності, а то і любові.
– Але ж це насилля над проявом почуттів! Кохання не терпить примусу!
– Саме тому сильні і впевнені не люблять ні 14 лютого, ні 8 березня. Але слабким і чарівним так хочеться відчути себе ще й коханими...Хоча б два дні на рік.
Новенькі, яскраві „валентинки” розгублено зажурились. Це так сумно: бути нікому не потрібним.
Їм не пощастило вдихати жіночий аромат, відчути насолоду дотиків лагідних теплих рук, чи навіть грудей. Найбільших щасливчиків навіть пристрасно цілували гарячими чуттєвими губами і кропили солодкими слізьми.
Безнадійно дивлячись через скло на вулицю, червоне сердечко раптом помітило у глибині двору сміттєвий бак, поряд з яким у снігу валялась недавно придбана „валентинка”. Невдаха...Символ і посланець так шанованого людством почуття – була цинічно викинута, як непотріб. Чи то послали її без поважних на те причин, чи не повірили...
– Краще залишитись непоміченим, ніж закінчити ось так – подумало сердечко, за яким ніхто так і не прийшов, і сумно защеміло.
– Ну, досить – озвалась старенька мудра минулорічна листівка, що стояла на поличці, вкрита шаром пилу. – Не варто так перейматись. Кому потрібні сумні і печальні сердечка? Поглянь на себе: ти таке чарівне, гарненьке і миле. Скоро цей льодовиковий період закінчиться і настане епоха кохання – Весна. Посміхайся, даруй свою любов і щастя обов’язково тебе знайде.
18.02.2011р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію