ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.10.20 03:39
Майбутнє нібито належить молодим, але вирішують долі світу чомусь-то старі маразматики. Взимку страшні не так морози, як відморозки. Диктатора від серійного вбивці відрізняють лише масштаби злодіянь. Питання влади в Україні для декого набагато ва

хома дідим
2026.10.20 00:14
могли би стрітися класично
все за програмою курити пити і т. д.
у цій ледь індивідуальній притчі
ніхто нікого особливо не зведе
немає жодних таємниць
є недомовленість і таємничість
па-де-труа не зовсім па-де-де
ця таємничість

Борис Костиря
2026.10.19 13:58
Я в море заходжу, у розум кипучий
Для вищого смислу і вічних благань.
Заходжу у задум потужний, сліпучий,
У поле безмежне надсадних волань.

Візьму у долоні солоні печалі,
Солоні розлуки, солоні гріхи.
В цю мить у затоці невтомно кричали

Тетяна Левицька
2026.10.19 13:54
З дев'ятого поверху зрію нову
тутешньої днини картину барвисту.
Дощ срібними згардами та падолистом
оздоблює зеленкувату траву.

Так дивно, бо літо, здається, стекло
іржавою хною по спраглій землиці,
а квіти буяють, соснові ялиці

Вячеслав Руденко
2026.10.19 13:25
Палісандрами прикрашений,
За часів доби гнітючої,
До прихованого простору
Віднеси мій барельєф!

Там співати стану голосно
Міфи давнього блискучого
Для забутого півострова —

Віктор Кучерук
2026.10.19 06:54
В темінь вгорнувшись поволі,
Сонце заплющило очі
І уляглося охоче
Поміж житами край поля.
Ніч опустила завісу
Соснам високим під ноги,
Щоби не йшли на дорогу
Тіні всілякі із лісу.

хома дідим
2026.10.18 23:47
околиця бозна-яких років
дім на околиці
що переслідує вві сні
відвідувачі-тіні
їх розмови чудернацькі
і що насправді знаєш ти
і що потрібно знати
немов поет що твердить

Кока Черкаський
2026.10.18 22:44
Хтось любить пити каву,
Хтось любить їсти суп,
Хтось полюбляє бутерброди,
А хтось без хліба ковбасу.

А я люблю з дитинства-
Ви тільки не впадіть-
З'їдаю я щоранку

Юрій Гундарів
2026.10.18 20:15
Поезіє, сонце моє оранжове! Щомиті якийсь хлопчисько Відкриє тебе для себе, Щоб стати навіки соняшником… 17 жовтня одному із найяскравіших поетів-шістдесятників, блискучому кіносценаристу і перекладачу, драматургу, громадському діячу й політику вип

Євген Федчук
2026.10.18 20:08
Йшла громадянська уже другий рік.
«Червоні», «білі», іноземні сили
Країну кров‘ю уже вщерть залили.
Схилялась перемога в один бік,
А потім в другий. Страшно в Україні.
Її всі хочуть під собою мать,
Бо ж хтось країну має годувать.
Хоч ми вже забажал

Вячеслав Руденко
2026.10.18 17:35
Кроком перемітним,
Ніби вурдалаком
Оком непристрасним
За натальним знаком,
В гуркіт між коробок,
В тінь від слова «Щастя»,
Боком обік обік,
Як раптова трясця, —

Борис Костиря
2026.10.18 16:41
Такий посивилій юнак передчасно,
Самотній мислитель, творець і поет.
Так брили віків напосіли, мов гасло
Забутих, але невиправних прикмет.

Юнак молодий весь укрився снігами
Важезних страждань і глибоких думок.
Він жертву віддав перед злими богам

С М
2026.10.18 12:12
Що це змінить?
Що це змінить?
Що це змінить?
Чому не змінить?
Чом за тобою йду
Куди ти ведеш?

Подібного не бачив ти ніколи у житті

Катерина Савельєва
2026.10.18 11:54
Там, де очi закритi вiд свiту,
Замурованi всi почуття,
Я iз сонцем могла говорити,
Як маленьке, наївне дитя.

Нiч i день зупинилися в часi,
На годиннику стрiлка стоїть.
Бились хмари i свiтло в екстазi,

Ігор Шоха
2026.10.18 10:38
Всі пишуть, аж буває лячно
від перебору слів без ком
та інших очевидних норм...
не думаю, що мова вдячна
грамотіям за цей прийом.
Мабуть, гадають герострати,
що тільки так, а не інак
запобігають плагіату

В Горова Леся
2026.10.18 10:33
Із літа в ще одну незнану осінь
Так сторожко, що забиває дух,
Ступаю крок. Іще один. Іду
Із відчуттям: оголена і боса
Душею, та із легкістю підношусь
Над переляком, що осів у фосі.
Знайду у втаємниченім сліду
Дорогу до старого віадука.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Зворотний відлік




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-30 12:40:52
Переглядів сторінки твору 9443
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.568 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.689
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 12:54:30 ]
Гарно. Особливо кінцівка:
"В житті стояти легше на колінах,
Ніж в небеса летіти догори".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 14:08:36 ]
Щиро дякую, що ви мене зрозуміли :)))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 13:04:15 ]
Олю, ви справді думаєте, що легше? Чи це відчай і розчарування лише ЛГ?

Не зовсім зрозуміло, чого стосується рядок
"Не піднімай! Не треба похвали". Труп не піднімати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 14:05:40 ]
:)))))
Я бачу, що мій вірш зрозуміли неправильно - його не можна сприймати буквально. Перенесіть сказане в площину життя душі.

Смисл сказаного такий: радість зрівноважується скорботою. І щоб "не падати" - не розбивати ілюзії-мрії - треба обережніше їх створювати.

Оцей образ стояння на колінах - це смирення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 14:19:12 ]
Автор іноді хоче сказати одне, а виходить інше )
Хоча з думкою, що все в цьому світі врівноважено, згодна.

Ще такий момент: "Ніж в небеса летіти догори." - небеса ніби тільки вгорі й існують, тобто уточнення "догори" тут зайве.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-30 14:22:20 ]
А я от не зрозуміла "Розбившись зразу - не вдрузки - насмерть."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 14:32:00 ]
Тобто зразу повний крах ілюзії :)) Вдрузки - то на осколки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-30 13:05:40 ]
з останньою строфою можна і посперечатися.

гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 14:05:57 ]
:))) Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-30 13:11:58 ]
Ну ні!!! "Стояти на колінах" на підсипаних зернятах кукурудзи чи гороху з віником у піднятих руках(!) -- болісно і дуже неприємно. Це відома картина покарання дітей за дуже велику шкоду... П. Олю! Поза сумнівом, все ж таки краще літати!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 14:08:03 ]
Дякую, Василю, що відгукнулися. Мене вже нема кому карати - та й будь-які труднощі в житті я сприймаю не як покуту чи покарання, а швидше як те, що внутрішньо зрівноважує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Куренівець (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 15:01:36 ]
The Final Countdown!...
Загальний настрій вірша мені дуже близький.
Окремі зауваження до окремих рядків - але все вже сказали до мене. А назагал - гарно )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 19:14:32 ]
Уклін вам, Дмитре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-30 15:28:19 ]
Буває, що коли вкладаєш більш віддалені образи, вони розуміються не відразу. Ваші вірші не просто описують ситуацію, а вимагають вчитування і замислення, можливо не відразу з усім погоджуєшся,але мені це імпонує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 19:15:19 ]
Щиро дякую, Олено! Після попередніх коментарів мені справді бракувал вашого теплого слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-30 15:32:29 ]
не будемо шукати легких шляхів))).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 19:15:42 ]
Тільки прямо! Дякую, друже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-30 18:38:15 ]
НМСД : "Коли життя почне зворотний відлік," - слово "Життя" потрібно виокремити, окреслити, оживити, тобто ,напр., написати з великої літери

І ти, як всі, доходиш до межі,
Коли життя почне зворотний відлік, : НМСД : "життя розпочина", адже "доходиш, коли розпочинає" або "дійдеш, коли розпочне" : думаю тре узгодити...

Як борг тебе роздасть: за щастя - біди,
За слово - сум, за мрії - міражі. :
А) чується не "як борг" а, "як Бог"
Б) як борг тебе роздасть: за щастя - бідАМИ (...) , за мрії міражАМИ..

"Не піднімай!" - не зрозуміла фраза, мо "Не піднімайсь", бо в даному контексті можливі будь-які варіанти: від вульгарної, до невульгарної...

З повагою!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 19:17:19 ]
Дякую за поради :)
Бог - борг - гарний перегук, мені сподобався.

А про вульгарність... Жартуєте? Звідки вульгарність в такому вірші?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-01-30 19:52:50 ]
це не полегшить ситуації - в реалі знаю - трійка вірішує долю... а на коліна... ! та фіг вони дочекаютьс... бо трійці наплювати ... пережила вже... знаю.
не тре ліричного героя ставити на коліна... хіба, з вибухівкою....