ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.09.04 18:44
прозвички
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського

Мирон Шагало
2026.09.04 17:40
Та чому...
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.

Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі

Юрій Лазірко
2026.09.04 16:54
Співаймо Ромале
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...

Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,

Вячеслав Руденко
2026.09.04 14:41
Вітер вітру емпірею.
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим

Борис Костиря
2026.09.04 14:09
* * *
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.

Останні помахи зими,

Юрко Бужанин
2026.09.04 11:54
***
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…

Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,

Ірина Вовк
2026.09.04 08:29
Мавка: "Минає літо, дядечку..."
собі у вересневій порі. В день уродин)

Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься

Віктор Кучерук
2026.09.04 07:00
* * *
Спи, люба донечко, - спи, -
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.

хома дідим
2026.09.03 21:40
* 192 *
війна воює із війною
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір

Ольга Садкова
2026.09.03 21:30
Покаталися
Забажали хлопчаки
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.

Євген Федчук
2026.09.03 18:52
Чортківська офензива 1919 року
В кав’ярні на Монмартрі сивий дід
Із хлопчиком за столиком сиділи,
З маленьких філіжанок каву пили,
Дивились на розбурханий цей світ,
Який кудись постійно поспішав,
Чогось шукав, десь мчав в автомобілях.
Вони ж удвох відпочивати сіли,
Полишити до ч

Борис Костиря
2026.09.03 16:35
* * *
Калюжі розлилися, як моря.
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме

С М
2026.09.03 14:38
Вітрильники (Jefferson Airplane vs. CSN)
Я зрозумію тебе
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній

За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу

Тетяна Левицька
2026.09.03 11:20
Вересневий сум
Зачепилося сонце за гілочку глоду,
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені

Світлана Пирогова
2026.09.03 08:39
Вересневий вечір
Осінній вечір...Пнеться прохолода,
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.

Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова

Ірина Вовк
2026.09.03 07:57
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 8)
ЦИКЛ IV: РИМ

«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Зворотний відлік
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-30 12:40:52
Переглядів сторінки твору 9227
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.568 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.689
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 12:54:30 ]
Гарно. Особливо кінцівка:
"В житті стояти легше на колінах,
Ніж в небеса летіти догори".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 14:08:36 ]
Щиро дякую, що ви мене зрозуміли :)))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 13:04:15 ]
Олю, ви справді думаєте, що легше? Чи це відчай і розчарування лише ЛГ?

Не зовсім зрозуміло, чого стосується рядок
"Не піднімай! Не треба похвали". Труп не піднімати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 14:05:40 ]
:)))))
Я бачу, що мій вірш зрозуміли неправильно - його не можна сприймати буквально. Перенесіть сказане в площину життя душі.

Смисл сказаного такий: радість зрівноважується скорботою. І щоб "не падати" - не розбивати ілюзії-мрії - треба обережніше їх створювати.

Оцей образ стояння на колінах - це смирення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 14:19:12 ]
Автор іноді хоче сказати одне, а виходить інше )
Хоча з думкою, що все в цьому світі врівноважено, згодна.

Ще такий момент: "Ніж в небеса летіти догори." - небеса ніби тільки вгорі й існують, тобто уточнення "догори" тут зайве.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-30 14:22:20 ]
А я от не зрозуміла "Розбившись зразу - не вдрузки - насмерть."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 14:32:00 ]
Тобто зразу повний крах ілюзії :)) Вдрузки - то на осколки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-30 13:05:40 ]
з останньою строфою можна і посперечатися.

гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 14:05:57 ]
:))) Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-30 13:11:58 ]
Ну ні!!! "Стояти на колінах" на підсипаних зернятах кукурудзи чи гороху з віником у піднятих руках(!) -- болісно і дуже неприємно. Це відома картина покарання дітей за дуже велику шкоду... П. Олю! Поза сумнівом, все ж таки краще літати!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 14:08:03 ]
Дякую, Василю, що відгукнулися. Мене вже нема кому карати - та й будь-які труднощі в житті я сприймаю не як покуту чи покарання, а швидше як те, що внутрішньо зрівноважує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Куренівець (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 15:01:36 ]
The Final Countdown!...
Загальний настрій вірша мені дуже близький.
Окремі зауваження до окремих рядків - але все вже сказали до мене. А назагал - гарно )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 19:14:32 ]
Уклін вам, Дмитре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-30 15:28:19 ]
Буває, що коли вкладаєш більш віддалені образи, вони розуміються не відразу. Ваші вірші не просто описують ситуацію, а вимагають вчитування і замислення, можливо не відразу з усім погоджуєшся,але мені це імпонує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 19:15:19 ]
Щиро дякую, Олено! Після попередніх коментарів мені справді бракувал вашого теплого слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-30 15:32:29 ]
не будемо шукати легких шляхів))).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 19:15:42 ]
Тільки прямо! Дякую, друже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-30 18:38:15 ]
НМСД : "Коли життя почне зворотний відлік," - слово "Життя" потрібно виокремити, окреслити, оживити, тобто ,напр., написати з великої літери

І ти, як всі, доходиш до межі,
Коли життя почне зворотний відлік, : НМСД : "життя розпочина", адже "доходиш, коли розпочинає" або "дійдеш, коли розпочне" : думаю тре узгодити...

Як борг тебе роздасть: за щастя - біди,
За слово - сум, за мрії - міражі. :
А) чується не "як борг" а, "як Бог"
Б) як борг тебе роздасть: за щастя - бідАМИ (...) , за мрії міражАМИ..

"Не піднімай!" - не зрозуміла фраза, мо "Не піднімайсь", бо в даному контексті можливі будь-які варіанти: від вульгарної, до невульгарної...

З повагою!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 19:17:19 ]
Дякую за поради :)
Бог - борг - гарний перегук, мені сподобався.

А про вульгарність... Жартуєте? Звідки вульгарність в такому вірші?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-01-30 19:52:50 ]
це не полегшить ситуації - в реалі знаю - трійка вірішує долю... а на коліна... ! та фіг вони дочекаютьс... бо трійці наплювати ... пережила вже... знаю.
не тре ліричного героя ставити на коліна... хіба, з вибухівкою....