ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Зворотний відлік




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-30 12:40:52
Переглядів сторінки твору 8116
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.568 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.689
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 12:54:30 ]
Гарно. Особливо кінцівка:
"В житті стояти легше на колінах,
Ніж в небеса летіти догори".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 14:08:36 ]
Щиро дякую, що ви мене зрозуміли :)))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 13:04:15 ]
Олю, ви справді думаєте, що легше? Чи це відчай і розчарування лише ЛГ?

Не зовсім зрозуміло, чого стосується рядок
"Не піднімай! Не треба похвали". Труп не піднімати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 14:05:40 ]
:)))))
Я бачу, що мій вірш зрозуміли неправильно - його не можна сприймати буквально. Перенесіть сказане в площину життя душі.

Смисл сказаного такий: радість зрівноважується скорботою. І щоб "не падати" - не розбивати ілюзії-мрії - треба обережніше їх створювати.

Оцей образ стояння на колінах - це смирення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 14:19:12 ]
Автор іноді хоче сказати одне, а виходить інше )
Хоча з думкою, що все в цьому світі врівноважено, згодна.

Ще такий момент: "Ніж в небеса летіти догори." - небеса ніби тільки вгорі й існують, тобто уточнення "догори" тут зайве.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-30 14:22:20 ]
А я от не зрозуміла "Розбившись зразу - не вдрузки - насмерть."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 14:32:00 ]
Тобто зразу повний крах ілюзії :)) Вдрузки - то на осколки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-30 13:05:40 ]
з останньою строфою можна і посперечатися.

гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 14:05:57 ]
:))) Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-30 13:11:58 ]
Ну ні!!! "Стояти на колінах" на підсипаних зернятах кукурудзи чи гороху з віником у піднятих руках(!) -- болісно і дуже неприємно. Це відома картина покарання дітей за дуже велику шкоду... П. Олю! Поза сумнівом, все ж таки краще літати!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 14:08:03 ]
Дякую, Василю, що відгукнулися. Мене вже нема кому карати - та й будь-які труднощі в житті я сприймаю не як покуту чи покарання, а швидше як те, що внутрішньо зрівноважує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Куренівець (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 15:01:36 ]
The Final Countdown!...
Загальний настрій вірша мені дуже близький.
Окремі зауваження до окремих рядків - але все вже сказали до мене. А назагал - гарно )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 19:14:32 ]
Уклін вам, Дмитре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-30 15:28:19 ]
Буває, що коли вкладаєш більш віддалені образи, вони розуміються не відразу. Ваші вірші не просто описують ситуацію, а вимагають вчитування і замислення, можливо не відразу з усім погоджуєшся,але мені це імпонує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 19:15:19 ]
Щиро дякую, Олено! Після попередніх коментарів мені справді бракувал вашого теплого слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-30 15:32:29 ]
не будемо шукати легких шляхів))).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 19:15:42 ]
Тільки прямо! Дякую, друже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-30 18:38:15 ]
НМСД : "Коли життя почне зворотний відлік," - слово "Життя" потрібно виокремити, окреслити, оживити, тобто ,напр., написати з великої літери

І ти, як всі, доходиш до межі,
Коли життя почне зворотний відлік, : НМСД : "життя розпочина", адже "доходиш, коли розпочинає" або "дійдеш, коли розпочне" : думаю тре узгодити...

Як борг тебе роздасть: за щастя - біди,
За слово - сум, за мрії - міражі. :
А) чується не "як борг" а, "як Бог"
Б) як борг тебе роздасть: за щастя - бідАМИ (...) , за мрії міражАМИ..

"Не піднімай!" - не зрозуміла фраза, мо "Не піднімайсь", бо в даному контексті можливі будь-які варіанти: від вульгарної, до невульгарної...

З повагою!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 19:17:19 ]
Дякую за поради :)
Бог - борг - гарний перегук, мені сподобався.

А про вульгарність... Жартуєте? Звідки вульгарність в такому вірші?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-01-30 19:52:50 ]
це не полегшить ситуації - в реалі знаю - трійка вірішує долю... а на коліна... ! та фіг вони дочекаютьс... бо трійці наплювати ... пережила вже... знаю.
не тре ліричного героя ставити на коліна... хіба, з вибухівкою....