Життя подешевіло. І на ринку
вже вища вартість килима. А там
сновидою снує людський талан,
не маючи ні сну, ані спочинку.
Лиш тополиний пух німих підписок
несе задуму непорозумінь,
а в пустозвонні чорних піднебінь
розмив сльоти і самоцвіту присок.
Оце і все. Лише зворот до згуби
від цих лихучих закидів та дій,
та щось шепоче в вухо,-ти радій,
іди в весну, цілуй гарячі губи,
забудь про смуток, сполохи, спочинок,
іди в весну, втопись в її росі,
віддай життя коханню і красі,
якщо не все, то хоч його відтинок.
І спалахнуть в душі рясні стожари
лише на мить,і понесе назад
суєт і дум осінній листопад
в цей світ тужний, у світ покори й кари.
1999