ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.10.27 09:17
Крок за кроком
Крок за кроком… Слово в слово
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…

Світлана Пирогова
2025.10.27 08:32
Крихкі і зболені бредуть надії
Накрила ніч все темною габою,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.

Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,

Віктор Кучерук
2025.10.27 06:13
Десна
Споконвіку невдержима,
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.

Ірина Білінська
2025.10.27 00:05
***
Рідне Слово моє —
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.

С М
2025.10.26 22:22
Циганські очі (The Jimi Hendrix Experience)
мов на мене раптом навели туман
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так

ей
циганко

на самоті усівшись біля вогнища

Борис Костиря
2025.10.26 21:36
Спекотне літо
Це дуже спекотне літо,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.

Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,

Іван Потьомкін
2025.10.26 21:12
КОРНІЙ
Зазвичай блукати там, де тільки заманеться (Що взяти з того, в кого не всі дома?), Зійшов Корній на гору край села І бачить куряву, і незвичний гуркіт чує. «Ти староста?–гукнув передній з мотоциклу.- А де ж обіцяні хліб-сіль?» «Та ж хліб ми вже здал

Вячеслав Руденко
2025.10.26 18:54
Протяги часу
Був лицарський сон і минув непорядний,
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо

Володимир Бойко
2025.10.26 17:41
Без моралізаторства (За мотивами Бориса Костирі)
Вона поїхала у далеч невідому –
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.

А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,

Сергій СергійКо
2025.10.26 16:29
Не відчув
Не відчув він тепла середземних країн,
Незнайомі Берлін, Люксембург.
Що Брюссель чи Париж – навіть Києвом він
Не блукав, та й ніколи не був!
Засмагав він під сонцем донецьких степів,
Соледар у підвалах вивчав.
Хоч за віком було йому 20 років –
Ще к

Ніна Виноградська
2025.10.26 15:27
До сьомого коліна
Прадавнина з мого роду) 1 Повертався солдат зі служби у далекому Петербурзі в шістдесятих роках дев’ятнадцятого століття. Їхав на коні, бачив навкруг вишневу заметіль і радів, що йо

Євген Федчук
2025.10.26 15:13
Бій біля Гайворона 20 жовтня 1668 року
Сидять в корчмі над шляхом козаки.
Димлять їх люльки, що аж ріже очі.
Корчмар до них підходить неохоче,
Бо вже добряче випили-таки.
Як козак випив, краще не чіпать,
Бо з’їздить кулацюгою у вухо.
Чи й шаблею… Нікого не послуха.
Отож корчмар, аби не

Володимир Ляшкевич
2025.10.26 14:35
Симфонія природи
І на останок зникнуть обрії і далі,
і твердю висушеному єству, в запалі
ще усього минулого свого,- як води -
спадуть, відкриються забутні насолоди.

Пребудь, хоча б тепер, у дійснім світі!
Почуйся птахою, щасливим квітом в житі,
стрімкою рибою у о

Тетяна Левицька
2025.10.26 06:06
Ридала мати...
Ридала мати: «Вбили сина!»
І проклинала Україну,
І рвала коси на собі.
Колола серце гостра голка,
В труні лежав її Миколка,
В якого очі голубі.

«Тебе ж, — волала рідна мати, —

Віктор Кучерук
2025.10.26 05:33
* * *
У могилах, у руїнах
Рідна сторона, -
Кривду робить Україні
Проклята війна.
Вбивства, болі та страждання,
Де б я не ходив, -
Не існує заклинання
В світі од біди.

Микола Дудар
2025.10.26 00:27
"Моя хата скраю"
Не все в цім світі українське…
З найважливіших запитань
Чому на смак, як мед, злодійське
І в шані виблядки і срань…
Чому нарід шанує панство
Можливо досить а, нарід?
Суцільно виключно зухвальство
Ми ж — джерело своїх же бід…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Висєканцев (1953) / Вірші

 25 ДЕКАБРЯ
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-08 05:54:54
Переглядів сторінки твору 32542
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.887 / 5.5  (3.845 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.461 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.698
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2013.12.22 15:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 14:05:46 ]
О, нарешті я чую конкретну думку про те, чи варто чіпати чи не чіпати основи.
Дякую. Нарешті.
На богомазів особисто я вже надивився.
Мабуть, цей факт відіграв певну роль у моєму читацькому сприйнятті (чи, скоріше, несприйнятті) цього твору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 14:16:49 ]
Боюся, Любо, що тут ми вже вийшли за межі колективного свідомого :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 14:19:12 ]
схоже на те :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 14:23:06 ]
РМ, ні в якому разі я так не думаю! Просто люди по-різному мислять - одні мають вміння писати розлого, інші ні, і це поза межами добра і зла) Я, наприклад, не вмію писати прозу, а от Ви би змогли би, я впевнена.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 14:24:09 ]
Ну декілька романів, написав :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 13:33:44 ]
І я дуже радий, що з такого глибоко таємничого міста, як Мукачево, до нас приходять цікаві автори.
Феномен Мукачева у самодостатності, кажуть, навіть Кироло і Мефодій не хотіли покидати це чудове місто...
Вельми і вельми великій кількості мукачівських авторів, як мені відомо, цілком достатньо було Мукачева - як свого єдиного читача і вірного друга. І якщо вже з Мукачева приходять автори, то це більше, ніж воля самого автора, це вже зацікавлений подих тих потужніх сил, що створили і створюють феномен цього міста ( з околицями, звісно)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 13:36:45 ]
Бачте як...а феномен Княжичів у нас на ПМ представлений, на жаль, лише Г.Сідоровим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 13:39:19 ]
Зате я вже знаю, де пуп Землі.
Раніше мені здавалось, що він у Вінниці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 13:47:16 ]
Ну, дорогі друзі, у кожній місцині є свої Духи, високі Покровителі, але є такі місця, де ці Духи Покровителі мають неабияку силу. Зрештою, вважаю, що більшість із нас матиме змогу у цьому колись переконатися, хоча і зараз ті, що мають чим бачити - бачать... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 13:50:43 ]
Я вже стільки наслухалась про Мукачево, що вже туди хочу :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 13:56:12 ]
Дивно, Гаррі, від вас чути це "практично ніщо". Може, ви просто не зрозуміли, про що тут? Як на мене - на сайті є значно більше віршів російською, які мали б дратувати - і в плані мови, і в плані зміста.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 14:02:50 ]
Не можна сказати, що "практично ніщо".
Але оце розмазування...
Мабуть, бачене мною і є взірцем чи прикладом, експонатом якоїсь високої поезії, до якої мені тягтись - не дотягнутись.
І це нормально. Мені вже, як я бачу, не дотягнутись до гуманітарної освіти, а комусь з нас вже нізащо не стати інженером.
То хай ходять до менеджерів, якими я керую.
Ми злупимо з них гроші за сучасний швидкісний інтернет. Хай начуваються :)))

Всього вам усім самого гарного з усього, що тільки існує на Землі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 14:05:05 ]
ну, оце вже краще :) і Вам теж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 14:23:26 ]
Ось, шановні колеги, і скажіть після цього всього нашого обговорення, що "править бал" саме наша свідомість. :(
Оті раптові зміни настрою, депресії, чи навпаки, "безпідставні" ейфорії, незрозумілі ситуації, коли на наші слова реагують не так, та й чи "наші" слова, та й чи "не так"?
Отої нашої свідомості в пітьмі натури скільки - сірничок чи світлячок? Останнє, ніби, симпатичніше?
Напевно, і чужі вірші краще читати зі світлячком? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 14:27:03 ]
я думаю, автор вірша зрадіє такому жвавому обговоренню. Бо ж скільки поетів жаліються, що до них на сторінки ніхто не ходить, а тут, бачте, вірш зачепив, не залишив байдужим - а це чи не головне для поета? Ми ж не судді, лише читачі, кожен зі своїм настроєм та емоціями - тут погоджуся :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 14:32:19 ]
:) Можу навести свіжі приклади випадків, коли такі широкі обговорення (5 учасників) мають сумну перспективу бути першими і останніми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 14:38:46 ]
Всяке буває, Юль, Гаррі.
Особисто мені не цікаво шукати істину в таких диспутах, цікаво хоч інколи обігрувати свою підсвідомість, і використовувати її (і не тільки свою) у вирішенні тих питань, які лише намагаюся усвідомити...
І тут, особисто мені здається все важливим - не лише роль, яку тут намагаєшся зіграти, супроти підсвідомості, але і стилістика, і провокація, та багато чого вже відкрила колективна свідомість, і чим можна скористатися для відточення творчого начала. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 14:42:58 ]
Та це все Інтернет... Справжні ми лише тоді, коли дивимся в очі одне одному.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 15:28:23 ]
Безумовно, реальність потім випробовує - очі в очі, носик до носика... :)
Головне, аби той світлячок не гас, усередині, з роками, а навпаки - ставало усередині все світліше - схоже, саме в цьому полягає і зрілість?

Добре, йду відкривати "Чоловічий клуб", там вже є декілька колегіантів... :)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 15:15:02 ]
Гаррі, вам не вгодиш. Автор не полінувався встати о п'ятій ранку, щоб порадувати усіх своїм твором, а ви... Краще б пошукали щось нове й корисне для себе у цьому вірші. Я, наприклад, знайшла: "Что просишь... любви... и не просишь тепла для души". Я ж, наївна, чогось думала, що саме любов душу й зігріває. А от ЛГ... ну, геть нетямущий трапився.
Ще дуже зацікавила "постыдная одежда". Оскільки розгорнутого визначення тут нема, то боюся, що тепер доведеться жити у вічному страхові: а ну ж як і мій одяг раптом... того? Шо люди подумають?!
Зате тішить уточнення "на этой равнине безбрежной – на белой земле", а то б навряд чи додумалася, де це ЛГ стоїть - мо', серед зірок...
Ще хотілося б дізнатися детальніше про механіку "стяжания" слави прямо посеред дороги ("И славу стяжать по заснеженным санным дорогам") - це має бути якийсь суперсекрет, мабуть (діячам шоу-бізнесу продати б його - озолотитись можна!) Правда, з санними дорогами нині напряг...
А взагалі-то шкода ЛГ: "Ты вышел на свет, но опять пребываешь во мгле" - ну просто не щастить бідоласі. Така його доля. Чи - автор. Що в даному випадку одне й те ж.


1   2   3   4   5   Переглянути все