ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Висєканцев (1953) / Вірші

 25 ДЕКАБРЯ




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-08 05:54:54
Переглядів сторінки твору 30527
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.887 / 5.5  (3.845 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.461 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.698
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2013.12.22 15:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 15:28:24 ]
Ех :(
А мені от, знаєш, дуже сподобався рядок
"Глухих ублажать красотою изящного слова."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 15:33:01 ]
О Гре'де'Ма, так воно здається інколи. що красуню можуть зупинити лише поцілунки...
Та не на довго - вони завжди небезпечні, а ми ж, чоловіки, лише вряди-годи? Та й то, так легко прогнозовані, так ось легко тлумачені, та, наперед, пробачені? Отже, цілувати і тільки цілувати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 15:45:53 ]
Висновки, може, і суперечливі - зате підхід правильний :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 15:33:42 ]
Вибач, Грені. Невже ти дійсно не розумієш цих образів? Або що насправді тобі тут не сподобалось? У мене весь час таке враження, що і ти, і Гаррі маєте щось інше на увазі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 15:44:18 ]
Вибач, Чорі. Пішла я цілуватися... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 15:46:58 ]
Ото краще :) Тільки не дуже захоплюйся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 15:52:52 ]
Я в тому смислі, що все вже ніби й розтлумачила - якщо хочеш, можемо продовжити, але десь уже не тут... чого людині сторінку завантажувати нашими балачками ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 15:56:10 ]
Та ні, думаю, невдячна ця справа - замість автора образи тлумачити :) Захоче, сам розкаже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 15:37:35 ]
Залишаючи приємну компанію, я про всяк випадок перечитав твір знову, концентруючи увагу на своїх відчуттях, або, точніше кажучи, звіряючи їх з текстом і вносячи в них елементи поновлення з урахуванням інформації, отриманої мною у результаті довготривалої бесіди.
Але я вже зупинився. А потім, задкуючи, помолився і попросив у Бога відпустити мені мій гріх.
Бо я зазирнув туди? куди краще не зазирати.
Нічого нового там немає, а є - наші вигадки на чолі з найголовнішою.
Цієї теми більше не торкаюсь.
Гаррі - це не Матфей, прости мене, Господи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 01:55:34 ]
Мне понравилось это стихотворение. Конечно, я не автор, и моё толкование может быть ошибочным, ведь при желании можно увидеть то, чего нет, да только ведь и обратный вариант возможен – из-за нежелания или приглушенной восприимчивости в данный , конкретный момент или… в принципе. Я могу понять Гарри, он тонкий ценитель формы и всех тех мудрёностей о размерах, стилях и т.д. и т.п., которые моему несчастному умишке ни постигнуть, ни запомнить не дано. Короче, химический анализ салата и его вкус – вещи разные (да простит мне автор столь прозаическое сравнение :) Мне не пришёлся по вкусу вариант авторского перевода на украинский язык – неповоротлив, тяжёл в восприятии, но на русском это стихотворение воспринимается совсем по-другому. Итак, о сути. ЛГ неуютно чувствует себя «на звонких ветрах бытия», и просит «участья, любви и продления дней» для плоти. Нужно сказать, что понятием «душа» в наше время пользуются даже те, кто отрицает её существование, и даже они не отрицают тот факт, что любовь для тела и любовь для души – не одно и то же. ЛГ заботится о теле, но не заботится о душе. Почему плоть названа порочной, а одежда постыдной? Очевидно, стоит вспомнить о Библии. Одежда понадобилась тогда, когда тело познало грех, а разум – стыд. А раз потребность в одежде явилась признаком грехопадения, то разве нельзя назвать её постыдной?
А разве не широко распространённое явление, когда имеющие талант идут по пути наименьшего сопротивления и торгуют им, ведь «глухих ублажать красотою изящного слова» легко, потому что глухи они не в прямом смысле слова, а к понятиям глубинного наполнения и духовности, для них слово – безделица, призванная украшать их телесное благоденствие. Впрочем, они не забывают о том, что словом можно дурачить тех, за чей счёт достигается это благоденствие и упреждать возможный отпор с их стороны. Отсюда и
«Тебе обещали почётную роль крысолова –
Вести за собой одураченных флейтою крыс,
Слепых и покорных, к обрыву и сбрасывать вниз.»
Совесть не позволила ЛГ стать на этот путь, но он так и не нашёл своего пути в жизни:
«Ты вышел на свет, но опять пребываешь во мгле, -
Бредёшь в никуда по завьюженной этой земле…»
Всё это так, поверхностный взгляд, но разве это стихотворение не о духовности?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-02-09 08:12:11 ]
Тетяно, а Ви випадково не літературний критик?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 14:21:02 ]
Ой, Таню, розвеселили ви мене :)
Цілком згодна, що практично всі розуміють, що "любовь для тела и любовь для души – не одно и то же". Саме тому, люблячи своє тіло й піклуючись про нього, просять у молитвах здоров'я. А якщо мова про секс, то найзатятішому донжуанові (якщо й ризикне молитися про влаштування своїх амурних справ) не прийде в голову назвати це любов'ю (адже ми - про зміст, а не про терміни?). Та й сам факт молитви говорить про якийсь певний ступінь духовної зрілості. Тому просити у Бога любові, не просячи при цьому "тепла для душі" - абсурд.
Про одяг: адже Христос теж ходив одягнений, а вже Йому закидати гріховність - нонсенс. Сам одяг тут ні до чого, "постыдными" можуть бути лише вчинки.
Про крисолова, дудочку, глухих і іже з ними: справа не в тому, що комусь незрозумілі ці образи... Вас ніколи не нудило, коли сто разів пережоване намагалися видати за свіжу та ще й оригінальну страву?
«Ты вышел на свет, но опять пребываешь во мгле" - "красивость", позбавлена сенсу, бо тут уже звиняйте - або ти тут, або там ("Не можете служить Богу и маммоне").
Сподіваюся, висловилася ясно і нікого нічим не образила :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 14:57:20 ]
Грені, будь ласка, вчитайся у перший рядок!
"Ты просишь любви, яко хлеба и яко питья" - тобто, як чогось матеріального. А варто - як "тепла для души". Тут про це.
«Ты вышел на свет, но опять пребываешь во мгле" - це не "позбавлено сенсу". Спочатку вийшов, але потім знов опинився - черговість подій.

Це вірш про пошук свого шляху. І написаний він, наскільки я відчуваю, людиною, яка сама по ньому йде і шукає, а не просто вигадано.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 15:13:21 ]
У-у-у... Чорі, пожалій мене... Про перший рядок я вже втомилася пояснювати.
А наприкінці - якщо в смислі "я из лесу вышел и снова зашел" - то треба було це більш внятно оформити, шоб "разночтєній" не було. Це в тому випадку, якщо автор мав на увазі те ж, що й ти :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 15:17:14 ]
Жалію-жалію. Бідна Гренічка :) Цілуватися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 15:28:23 ]
Уже побігла :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 14:31:38 ]
Я попытался пропеть по-церковному - и знаете, уважаемые дамы - ПОЕТСЯ. И рифмы для пения как нельзя более лучшие. А смысл, по моему, неправильный. Путаница какая-то и смешение образов.
Сказка с дудочкой зачем?
Тем более, что была в те времена (нет, не сказки) несколько иная история.
ПЕТЬ - однозначно ПЕТЬ.
Но не в церкви. Будет святотатством.
Я посмотрел на авторскую страницу автора - и кое-что понял. Берегитесь провокаторов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 14:45:41 ]
Я тоже почитала, Алексий. Только стихи - там, где их больше. Вы ошибаетесь, причем глубоко.
По поводу провокаторов: как там было "обжегшись на молоке..."?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 14:51:42 ]
Тем не менее, я усматриваю некое смешение образов.
С какой целью оно создано, автору известно.
Посему мы, наверное, не будем ни дуть на молоко, ни гадать на кофейной гуще.
А наши поэтические и религиозные пристрастия нас могут вообще развести по обе стороны баррикад.
Если, конечно, они существуют ))

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 14:59:51 ]
Баррикад нет. Есть просто разные взгляды на одни и те же вещи - непринципиальные. И это нормально :)


1   2   3   4   5   Переглянути все