ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Висєканцев (1953) / Вірші

 25 ДЕКАБРЯ




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-08 05:54:54
Переглядів сторінки твору 33085
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.887 / 5.5  (3.845 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.461 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.698
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2013.12.22 15:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 15:28:24 ]
Ех :(
А мені от, знаєш, дуже сподобався рядок
"Глухих ублажать красотою изящного слова."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 15:33:01 ]
О Гре'де'Ма, так воно здається інколи. що красуню можуть зупинити лише поцілунки...
Та не на довго - вони завжди небезпечні, а ми ж, чоловіки, лише вряди-годи? Та й то, так легко прогнозовані, так ось легко тлумачені, та, наперед, пробачені? Отже, цілувати і тільки цілувати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 15:45:53 ]
Висновки, може, і суперечливі - зате підхід правильний :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 15:33:42 ]
Вибач, Грені. Невже ти дійсно не розумієш цих образів? Або що насправді тобі тут не сподобалось? У мене весь час таке враження, що і ти, і Гаррі маєте щось інше на увазі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 15:44:18 ]
Вибач, Чорі. Пішла я цілуватися... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 15:46:58 ]
Ото краще :) Тільки не дуже захоплюйся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 15:52:52 ]
Я в тому смислі, що все вже ніби й розтлумачила - якщо хочеш, можемо продовжити, але десь уже не тут... чого людині сторінку завантажувати нашими балачками ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 15:56:10 ]
Та ні, думаю, невдячна ця справа - замість автора образи тлумачити :) Захоче, сам розкаже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 15:37:35 ]
Залишаючи приємну компанію, я про всяк випадок перечитав твір знову, концентруючи увагу на своїх відчуттях, або, точніше кажучи, звіряючи їх з текстом і вносячи в них елементи поновлення з урахуванням інформації, отриманої мною у результаті довготривалої бесіди.
Але я вже зупинився. А потім, задкуючи, помолився і попросив у Бога відпустити мені мій гріх.
Бо я зазирнув туди? куди краще не зазирати.
Нічого нового там немає, а є - наші вигадки на чолі з найголовнішою.
Цієї теми більше не торкаюсь.
Гаррі - це не Матфей, прости мене, Господи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 01:55:34 ]
Мне понравилось это стихотворение. Конечно, я не автор, и моё толкование может быть ошибочным, ведь при желании можно увидеть то, чего нет, да только ведь и обратный вариант возможен – из-за нежелания или приглушенной восприимчивости в данный , конкретный момент или… в принципе. Я могу понять Гарри, он тонкий ценитель формы и всех тех мудрёностей о размерах, стилях и т.д. и т.п., которые моему несчастному умишке ни постигнуть, ни запомнить не дано. Короче, химический анализ салата и его вкус – вещи разные (да простит мне автор столь прозаическое сравнение :) Мне не пришёлся по вкусу вариант авторского перевода на украинский язык – неповоротлив, тяжёл в восприятии, но на русском это стихотворение воспринимается совсем по-другому. Итак, о сути. ЛГ неуютно чувствует себя «на звонких ветрах бытия», и просит «участья, любви и продления дней» для плоти. Нужно сказать, что понятием «душа» в наше время пользуются даже те, кто отрицает её существование, и даже они не отрицают тот факт, что любовь для тела и любовь для души – не одно и то же. ЛГ заботится о теле, но не заботится о душе. Почему плоть названа порочной, а одежда постыдной? Очевидно, стоит вспомнить о Библии. Одежда понадобилась тогда, когда тело познало грех, а разум – стыд. А раз потребность в одежде явилась признаком грехопадения, то разве нельзя назвать её постыдной?
А разве не широко распространённое явление, когда имеющие талант идут по пути наименьшего сопротивления и торгуют им, ведь «глухих ублажать красотою изящного слова» легко, потому что глухи они не в прямом смысле слова, а к понятиям глубинного наполнения и духовности, для них слово – безделица, призванная украшать их телесное благоденствие. Впрочем, они не забывают о том, что словом можно дурачить тех, за чей счёт достигается это благоденствие и упреждать возможный отпор с их стороны. Отсюда и
«Тебе обещали почётную роль крысолова –
Вести за собой одураченных флейтою крыс,
Слепых и покорных, к обрыву и сбрасывать вниз.»
Совесть не позволила ЛГ стать на этот путь, но он так и не нашёл своего пути в жизни:
«Ты вышел на свет, но опять пребываешь во мгле, -
Бредёшь в никуда по завьюженной этой земле…»
Всё это так, поверхностный взгляд, но разве это стихотворение не о духовности?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-02-09 08:12:11 ]
Тетяно, а Ви випадково не літературний критик?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 14:21:02 ]
Ой, Таню, розвеселили ви мене :)
Цілком згодна, що практично всі розуміють, що "любовь для тела и любовь для души – не одно и то же". Саме тому, люблячи своє тіло й піклуючись про нього, просять у молитвах здоров'я. А якщо мова про секс, то найзатятішому донжуанові (якщо й ризикне молитися про влаштування своїх амурних справ) не прийде в голову назвати це любов'ю (адже ми - про зміст, а не про терміни?). Та й сам факт молитви говорить про якийсь певний ступінь духовної зрілості. Тому просити у Бога любові, не просячи при цьому "тепла для душі" - абсурд.
Про одяг: адже Христос теж ходив одягнений, а вже Йому закидати гріховність - нонсенс. Сам одяг тут ні до чого, "постыдными" можуть бути лише вчинки.
Про крисолова, дудочку, глухих і іже з ними: справа не в тому, що комусь незрозумілі ці образи... Вас ніколи не нудило, коли сто разів пережоване намагалися видати за свіжу та ще й оригінальну страву?
«Ты вышел на свет, но опять пребываешь во мгле" - "красивость", позбавлена сенсу, бо тут уже звиняйте - або ти тут, або там ("Не можете служить Богу и маммоне").
Сподіваюся, висловилася ясно і нікого нічим не образила :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 14:57:20 ]
Грені, будь ласка, вчитайся у перший рядок!
"Ты просишь любви, яко хлеба и яко питья" - тобто, як чогось матеріального. А варто - як "тепла для души". Тут про це.
«Ты вышел на свет, но опять пребываешь во мгле" - це не "позбавлено сенсу". Спочатку вийшов, але потім знов опинився - черговість подій.

Це вірш про пошук свого шляху. І написаний він, наскільки я відчуваю, людиною, яка сама по ньому йде і шукає, а не просто вигадано.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 15:13:21 ]
У-у-у... Чорі, пожалій мене... Про перший рядок я вже втомилася пояснювати.
А наприкінці - якщо в смислі "я из лесу вышел и снова зашел" - то треба було це більш внятно оформити, шоб "разночтєній" не було. Це в тому випадку, якщо автор мав на увазі те ж, що й ти :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 15:17:14 ]
Жалію-жалію. Бідна Гренічка :) Цілуватися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 15:28:23 ]
Уже побігла :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 14:31:38 ]
Я попытался пропеть по-церковному - и знаете, уважаемые дамы - ПОЕТСЯ. И рифмы для пения как нельзя более лучшие. А смысл, по моему, неправильный. Путаница какая-то и смешение образов.
Сказка с дудочкой зачем?
Тем более, что была в те времена (нет, не сказки) несколько иная история.
ПЕТЬ - однозначно ПЕТЬ.
Но не в церкви. Будет святотатством.
Я посмотрел на авторскую страницу автора - и кое-что понял. Берегитесь провокаторов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 14:45:41 ]
Я тоже почитала, Алексий. Только стихи - там, где их больше. Вы ошибаетесь, причем глубоко.
По поводу провокаторов: как там было "обжегшись на молоке..."?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 14:51:42 ]
Тем не менее, я усматриваю некое смешение образов.
С какой целью оно создано, автору известно.
Посему мы, наверное, не будем ни дуть на молоко, ни гадать на кофейной гуще.
А наши поэтические и религиозные пристрастия нас могут вообще развести по обе стороны баррикад.
Если, конечно, они существуют ))

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 14:59:51 ]
Баррикад нет. Есть просто разные взгляды на одни и те же вещи - непринципиальные. И это нормально :)


1   2   3   4   5   Переглянути все