ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тимофій Західняк (1956) / Вірші

 Любов...
Ми вчимося любить через біль, через жаль, через муки,
Відцвітають літа і збирає врожай сивина,
Але тільки тоді, як побачать світ Божий онуки,
Пізнаємо любов і якою є справді вона...

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-17 08:47:55
Переглядів сторінки твору 5973
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.818 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.734 / 5.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.827
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.01.14 20:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 08:58:55 ]
А людям, яким не пощастить мати онуків - так і невідомо буде, що таке любов?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тимофій Західняк (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 10:58:32 ]
Любов - це дар, одні його дістають, інші ні, таке життя. Можна прожити життя і не пізнати любові. Я,власне,тут не про кохання, а саме про любов батьківську,яку пізнаєш серцем і душею, коли Бог дарує онуків...Це треба пережити і відчути...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-17 10:44:53 ]
хм, я десь чув, що внуків інколи люблять більше аніж дітей. От тільки не зрозумів фрази "як зароджують перші онуки"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тимофій Західняк (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 11:00:35 ]
Тут в мене алегорія - "відцвітають літа" - позаду добрий відрізок життя, "зароджують онуки" - це нові плоди життєвого, родинного саду...Так мені це побачилось :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-17 11:02:16 ]
тепер зрозуміло, дякую за пояснення


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 11:45:55 ]
слово "зарождають" - воно якесь діалектне, і означає "народжуються"? У словниках я його не знайшла. Схоже на русизм.

Особисто мені воно сприймається - якщо згідно правил укр.мови - "що роблять?" - "зарождають" ("когось").

Бо ж треба брати до уваги префікс "за", і слово зародження має інше значення, ніж народження.

А якщо онуки зарождають - то кого? Правнуків?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 11:47:04 ]
пробачте, "зароджують" - але від цього сенс мого коменту не змінюється.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тимофій Західняк (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 15:22:48 ]
У нашій місцині кажуть "зароджують" сади яблуками, ягодами, "сад зародив вперше", "яблуня зародила"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тимофій Західняк (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 11:01:04 ]
Тут в мене алегорія - "відцвітають літа" - позаду добрий відрізок життя, "зароджують онуки" - це нові плоди життєвого, родинного саду...Так мені це побачилось :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 15:25:22 ]
то ж ЯБЛУНЯ зародила, а не яблуко (діти - яблуні, а онуки - яблука)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Ріхтер (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-17 11:29:30 ]
як гарно і щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тимофій Західняк (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 18:34:03 ]
Дякую за розуміння! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 11:33:06 ]
Тоді ця любов стає мудрістю. Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тимофій Західняк (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 15:23:32 ]
Всім дякую за перегляд,думки, зауваги :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тимофій Західняк (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 15:34:38 ]
щоб догодити всім виправив:-) на "коли з"являться перші онуки" :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 16:08:44 ]
Тимофію, я ж не просто так "чіплялась", Ви реально неправильно були вжили те слово. Хоча звучить воно гарно, використайте в інших текстах) Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тимофій Західняк (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 18:32:03 ]
та ні, все гаразд, часом треба глянути на речі іншими очима :-) Успіхів!