ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій…
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Публіцистика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Публіцистика

 Жінка в чоловічій поезії - це вгору або вниз, чи завжди наліво?
Образ твору Як писав один майстер:

"Поэзия, должно быть, состоит
в отсутствии отчетливой границы..."

Так ось, здається мені, що для чоловіків жінки, принаймні осягнуті, вже отримують свої чіткі обриси-кордони.
Себто, пишучи прекрасній Незнайомці - ти ще маєш справу з поезією, але щасливо пізнана жінка, - це вже, здебільшого, лише гра слів, яка передаватиме глибокі роздуми поета над вкритим осінніми димами майбутнім?





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-18 16:40:48
Переглядів сторінки твору 18403
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.184 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.190 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Чоловічий клуб, публіцистика
Автор востаннє на сайті 2024.11.14 16:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леді Di (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-01 17:15:07 ]
щастя пізнавання у тому, що ніколи достеменно не знаєш, яка саме точка є потрібною.
консенсус такий можливий, але ж ми тут, наче, не про спільний сніданок у витверезнику? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-04 19:10:26 ]
Гм, мій скромний досвід з приводу відносин між жінками і чоловіками тут мовчить. Правда, стикалася з такою ситуацією, коли чоловік продовжував любити жінку на відстані, а дружину поруч не помічав. Ідеалізація образу, однако. Та й жінка теж часто любить й ідеалізує лише до перших мук:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-02 23:22:35 ]
Деякі муки приносять і глибоке задоволення, Алю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2011-11-21 01:40:46 ]
Щодо "стикалася з такою ситуацією, коли чоловік продовжував любити жінку на відстані, а дружину поруч не помічав", усе виглядає загалом логічно, адже:
Ота невідома палка незнайомка -
гаряча, солодко-гірка,
вона, як на диво, така одинока,
бракує міцного плеча.
Вона не турбує, коли ти між друзів,
не каже: "Додому пора!"
Оцінить всі вірші твої по заслузі,
а потім віддячить сповна.
Вона не гризе, що маленька зарплата,
її не долає мігрень.
Ти з нею мужчина, герой, термінатор,
тому ж і співаєш пісень
не справжній - із плоті і крові, не своїй,
що знає, де бити... і б'є,
а тій ефемерній, єдиній, з котрою
було б справжнє щастя твоє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-15 23:30:43 ]
О, так, Даймоне, ці-і-і муки солодші за все, що буде далі...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 10:17:52 ]
Далі, ніби, не завжди такі вже й нікчемні? :)
Можу з абсолютною впевненістю сказати, що імена учасників драми, чи там комедії хоча і змінюються, та ідеї залишаються тими ж...

Абсолютно однозначно діє принцип - кожному своє.
Що жінка без таємниці(чим красивішої, тим більшої) не являє інтересу для тих, кому б вона хотіла бути цікавою.

Попри всю здавалося би примітивність чоловіків, вони підсвідомо відчувають - в якій, скажімо, чоловічій компанії вони, крізь даму свого серця, знаходяться. Цей "факт", ніби, грає на користь і жінки, що "збирає" у своєму серці неабияких героїв. :)

Тож чи можуть герої відмовляти красуні, а красуні - героям? Головне не робити з цього чорт-знає що, так? І довіряти Промислу? Який ще потрібно вміти відчувати?
Останнє найголовніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 10:52:21 ]
Про нікчемність в усіх її проявах можна дуже довго сперечатися, але вона того не варта.
Краще про "красунь і героїв".
Є легенда, що один потворний зовні карлик закохався у листи від чарівної незнайомки. Його уява вимальовувала обриси надзвичайної зваби, серце шаленіло від почуттів. Він писав їй не менш красномовні послання. Та одного разу вони зустрілися і він розчаровано вигукнув: " ВОНА Ж НЕКРАСИВА!!!". Незнайомка виявилася такою ж зовні, як і він. Кохання розлетілося, як пелюстки троянди, що уже відцвіла.
Чи завжди зовнішня краса є і внутрішньою і навпаки? А справжні герої? Де вони? І у чому героїзм?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 11:25:13 ]
А ми готові прийняти правду? :)

Перепрошую, але "карлик" і в листах своїх "карлик", тож тільки така, як і він, могла з ним влаштувати віртуальний роман?
Кохання... Це не найважливіше. Якщо казати про досвід - кохання в наших руках, ми його створюємо, майстри творять його за мить, і воно красиве, але набуває божественної краси лише у парі з любов'ю. А любов- це річ об'єктивна. :)

Тому кохання бути вічним саме по собі не може. Але кохання однозначно пов'язане з красою. А красу, зрештою, моделює досвідчена в красі сутність. Коли відходить формальність юності, починається цей захопливий процес - моделювання власної краси, яка набуває тих контурів, які створює для неї внутрішня наша сутність.
Тут абсолютний простір для вмілого.
Зрештою, філогенез теж прослідковується поглибленням краси...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 13:43:04 ]
"Карлик" не в усьому "карлик", "інвалід" не в усьому "інвалід", а людина з "непривабливою" зовнішністю не в усьому "неприваблива". А от прийняти правду може не кожен. Таємниця..., кожна людина і є тією таємницею, треба тільки знайти свою і розгадувати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-20 00:26:40 ]
О-о-о, вбережи нас, небо, від страждань,
Мініатюр пекельних мук лише для вічності, на жаль,
Закутих в статую Пігмаліона,
У вічний пошук віддзеркалення себе,
Де верх беруть то Афродіта, то Юнона.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-07-19 22:49:33 ]
Женю, навіщо так трагічно!
Давайте веселіше, беру вас під ручку, і як той ще вагант підігрую вам, а ви наспувуєте:
Я скромна дівчинка була,
вірго дум флоребам,
привітно-ніжною цвіла,
омнібус плацебам.

Пішла якось я на лужок
флорес адунаре,
i зажадав мене дружок
ібі дефлораре...

Під лікоть взяв мене обліг,
сед ном індецентер
й до хащі прямо поволік
вальде фраудулентер.

І з мене плаття там здіймав
вальде індецентр,
і білі рученьки ламав
мультум віолентер.

І примовляв: "Дивись як днесь
Немус ест ремотум!
всередині палаю весь!"
Планксі ет хок тотум.

"Йдемо під липу, бо між віть
нон прокул а віа.
сопілка там моя висить,
тімпанум кум ліра!"

Дійшли до дерева того,
діксіт: седеамус!
Вже нетерплячка б`є його.
Лудум фаціамус!

Схилився наді мною: "Все!
нон абскве тіморе.
Я зроблю жінкою тебе..."
Дульціс ест кум оре!

Сорочку на мені підняв,
корпоре детекта,
і мій замок псувати став,
куспіде еректа.

Встромилось в жертву жало це
бене венебатур!
Побачила його лице:
лудус комплеатур!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-19 23:22:01 ]
Даймоне, бачу ви сьогодні читали "Леля" Маріанни Шутко. І ще до сих пір під враженнями. А що лице і вправду таке страшне? Привиди ж бувають і добрі? Ви з котрих?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-07-19 23:24:45 ]
З добрих, але, справжнє обличчя показують лише коли посвячують у певні речі... )
Тож не все так просто з тими вагантами :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-22 20:42:58 ]
А ваганти ревниві? Мандруюючі світом не повинні б?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-07-26 11:56:01 ]
Не ревнують
а) байдужі, що не бачать проблеми, і доброчинно бездіяльні,
б) мудрі, що бачать проблему повноцінно, і володіють всіма потрібними для цього інструментами для дії,
в)...
г)...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-26 08:30:00 ]
Підспівуючи:)
Ти пив боржомі, може й ром,
За тим наснився
дивним сном,
Ввірвався в ложе, о пардон,
Ти не як муж, а як Даймон,
І груди силою здавив,
І серця спогад не просив,
А виривав, як дикий звір,
Я не віддалася, повір,
А може це був віщий знак,
Комусь сказати маю "так",
Минуле кинути до ніг,
Нехай розвіє сто доріг,
Життя попереду нове
Мене і кличе, і зове,
I love my life, I love my life,
В нім зваба, пристрасть і, о кайф,
Хай вітер в груди, сніг в лице,
Нам в насолоду все оце.
Під силу нам обом знести,
Ми разом, там, де я і ти,
Веде упевненість руки
Нас у майбутнє, у роки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-09-11 22:16:31 ]
Хочете вердикт суто жіночий?
...справжній чоловік для справжньої жінки ще не народився... І навряд чи це станеться у найближче століття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-11-21 14:20:34 ]
Це, шановна Людмила, закид Богові?
Здається, від Бога - все трохи інакше...
Але є і "заперечення", так?