ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.09.24 16:05
Поступ
Всує ти в суєті
стоїш, стовбичиш, Сталіне,
старанно стертий старий –
історії протиставлений.

Стиха ступив в застій
з конституційними святами
і заганяв у стрій

Борис Костиря
2025.09.24 15:46
* * *
У царстві снігу, як у задзеркаллі,
Все навпаки і манить глибина.
Тебе провалля снігу налякало,
Що пропікає до самого дна.

У царстві снігу безконечнім, давнім
Мороз сягає глибини віків.
Проймає пісня снігу, ніби дайни,

Віктор Насипаний
2025.09.24 14:05
Білим світом сум
Білим світом сум
Тайно спокій крадне.
Від печальних дум
Серця квітка в’яне.

Приспів:
Хай журба-печаль
Буде трохи світла,

Сергій СергійКо
2025.09.24 12:19
Мотанка
Причепурена ти у барвисте,
Ніби квіти цвітуть у степу,
А на шії червоне намисто.
Ти народжуєшся за добу
У руках українських майстерних –
Оберіг із шматочків тканин.
Уособлення ти характерних
Сподівань задушевних глибин.

Ярослав Чорногуз
2025.09.23 23:03
Псевдооптимістам
Село розбомблене під обрій,
Ридання чуть і дронів свист,
Не плачте, все в нас буде добре -
"Втішає" псевдооптиміст.

Поза кордоном діти, вдови,
Вже півнароду - хто куди.
Та буде все у них чудово --

С М
2025.09.23 18:14
Вона покидає дім (The Beatles)
У середу близько п’ятої ледь розвидниться
Нишком зачинить у спальню двері
Лишить листа, що все мовить за неї
І на кухню сходами, носовичка
стискаючи
Двері тихцем зачинивши вхідні
Ступить нарешті надвір

Леся Горова
2025.09.23 14:26
Синьо-чорне
Мідну турку вгортає пелюстями синіми полум'я.
Синій ранок за шибою холодом першим вістить.
Починається осінь іще одна, стомлена й зболена.
Пробивається сонце в тумані остудженим променем.
Синій ранок ув очі вдивляється садом пустим.

Сну розкидані

Іван Потьомкін
2025.09.23 11:45
***
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Віктор Кучерук
2025.09.23 09:50
* * *
Холодні іскри зорепаду
Безслідно танули вгорі
Над потемнілим тужно садом
І німотою чагарів.
Вони з'являлись і зникали,
Як не приборкані думки
Про світлі радощі й печалі,
І швидко пройдені роки...

Борис Костиря
2025.09.22 22:25
Подорожі
У дитинстві я довго подорожував.
Що я шукав?
Я шукав те, чого не існує,
а знаходив лише порожнечу.
Із дитинства закріпилася звичка
шукання невідомих світів.
Я потрапляв у магму невідомості,
у в'язку речовину невизначеності,

Сергій СергійКо
2025.09.22 19:07
Чи потрібна осінь?
Сонет)

Четвертий рік вона приходить поспіль.
Колись весела,
А тепер сумна.
Розгублена нерозумінням Осінь.
Чом йде війна?

Тетяна Левицька
2025.09.22 16:58
Життєдайний
Не гадаю наразі, що буде зі мною —
домовина соснова, чи сонця розмай?
Бач, вервечкою ходить біда за бідою,
без страждання гріхи не пускають у рай.

Ще не все допила із ґрааля терпіння
і не склала в дорогу валізу важку.
На краю океану збираю камін

Світлана Пирогова
2025.09.22 15:40
Літає павутина примою в повітрі
Літає павутина примою в повітрі,
Нюанс плете любові міражем.
І ллється бабиного літечка палітра,
Складає візерунок вітражем.

І швидко час злітає, мов легка пір'їна,
Вже осінь дефілює у вбранні.
Із золотого листя встелена перина,

Віктор Насипаний
2025.09.22 14:40
Моя любов (пісня)
Згадаю я ті давні дні,
Коли з’явилась ти мені.
І я від тебе шаленів,
Кохання квітку сам приніс.

Приспів:
Хоч роки, як стрімка ріка,-
В моїй руці твоя рука.

Ольга Олеандра
2025.09.22 10:31
Спокуса щирістю
Спокуса щирістю найнебезпечніша з спокус.
Така солодка і така принадна.
Ти відчуваєш доторк її вуст?
Він дуже ніжний й неспростовно владний.

Він проникає у твоє єство,
запалює й розпалює все дужче.
Невже ти хочеш загасить його?

Віктор Кучерук
2025.09.22 10:11
* * *
Все швидше й швидше мчать літа,
Все більше й більше смутку в звуках, -
Знедавна втома й гіркота
Дороговказом стали мукам.
Зловісний стрій нових недуг
Вже приглядається до мене
І так ось топчеться навкруг,
Що пилом дихають легені.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сабіна Малай (1984) / Вірші

 Єва
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-21 12:44:57
Переглядів сторінки твору 9651
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.717 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.717 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2013.02.20 17:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:01:42 ]
Я довго намагаль зрозуміти, про що вірш, аж поки не звернула увагу на заголовок.

Бачу у вірші три ЛГ - власне, Хтось (читаємо - Бог), л-героїня - тобто, Єва, на що вказує заголовок.

Також є ще л-герой - той, що окропляє душу дощем і загортає в полотна.

В принципі, тут і труднощі у мене виникли - писатиму просто, "на хлопський розум", вже звиняйте - така я. Так от, мої питання: 1) по жилах Єви тече кров л-героя. Якісь інцестуальні мотиви. Але, якщо вірити Біблії, з інцесту почалося людство. Отже, л-герой Адам - я правильно зрозуміла?
2)чому Єву загортають у полотна, якщо в раю вони голенькі ходили?

Звиняйте за преперацію тексту, але дуже вже мені цікаво пізнавати людей, особливо - не схожих на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:03:33 ]
ага, і традиційно в мене одруківки (не слідкую, куди тицяю :) ))) -

намагалась*

препарацію*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 13:10:12 ]
Це добре, що у вірші не все одразу зрозуміло, як на мене (хвали мене моя губонько:))) Хоча я могла чи пере- чи недокрутити - це вже читачам вирішувати. Ліричних героїв Ви вгадали правильно, тільки от тут Єва - не ота перша Єва, а взагалі образ жінки, тому це вже не Рай, тому полотна якраз потрібні - вже встидно:)
Дякую за коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:22:40 ]
дякую за відповідь)

але я все одно не зрозуміла - тільки Єва не перша, а Адам і Бог перші? То про що вірш? - про самотню жінку? може, про монахиню?

розумієте, я не хочу вигадувати своє у чужих віршах. я хочу знати, про що мені хоче сказати автор. про своє я і сама напишу)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 13:27:09 ]
Ні Адам, ні Єва - не перші в даному контексті, Бог - не перший, а єдиний. Вірш не про монашку (цікава асоціація:))), а таки скоріше про самотню жінку (тут Ви виявилися близькими до суті), яку з цієї самотності повертає у світ чоловік, якому вона все одно не належить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:57:03 ]
дякую за пояснення, я все приблизно так і зрозуміла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:04:31 ]
Мені сподобалось. Але моя зізнання може виглядати формальним, якщо не буде пояснень.
Я уявив сплячу красуню.
Потім уявив глиняного свищика.
Глина, вино... І я перемкнувся на східну поезію.
Полотна, саван додали свого, хоча згадав і про плащаницю.
А образ Єви мене мало не розчарував.
Але я уявив їй шляхетною полькою.
Дуже-дуже гарно.

Зачарований Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:08:10 ]
от мене назва збиває. бо без назви можна нафантазувати будь-що)
але я не люблю вірші, у яких читачу ще треба фантазувати - імхо, фантазувати має автор, і в доступній формі доносити це читачу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 13:14:35 ]
То "быть или не быть" ? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 13:13:55 ]
Дякую Гаррі, Ви знаєте, я раніше ніколи на давала назви віршам - ну от такий вмене був недолік, мол хай читач фантазує. Тепер от вирішила виправитися, і що я бачу - назва збиває з толку :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:17:07 ]
Як на мене, то вірш без назви - це як сирота чи нічийне цуценя. Як би не кликали, то побіжить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:20:17 ]
назва мусить бути. бо назва - це концентроване - "про що?"

а якщо автор не може написати, про що вірш, - то читачу буде ще важче


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 13:29:04 ]
А коли автор називає вірша за першим чи останнім рядком, то чи можна це вважати назвою, яка допомагає читачеві?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:32:26 ]
Буває таке, що редахтори збірників-альманахів творів авторів, які навряд чи судитимуться, бо вже і рідні їхньої немає, а не тільки винуватців торжеств, замість назви використовують перший рядок.
Він дуже допомагає пошуковцям. Читачам - на жаль, ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 14:37:22 ]
Гарно написано! Як почитати вірші на сайті - стільки спільного - ніби поети тчуть єдиний килим - переплітаються образи (Єва - праадамова магія) ніч, сни, мова, народ...) Дивна взагалі штука - поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 16:44:17 ]
Дякую, це Ви точно підмітили, це все на енергетичному рівні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 14:43:51 ]
Наскільки мені відомо, полотно - це полотно (полотняна сорочка тощо). А якщо вже є заявка на шовк, то може, краще сказати "загорнеш... у тканину..." Втім, я не наполягаю. Бо сама до кінця не впевнена.
Вірш гарний. Але над назвою - теж замислилась...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 16:43:33 ]
Може тоді "Ти загорнеш мене ув одежі із білого шовку" ? Як скажете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 18:44:31 ]
По-моєму, не дуже вдалий варіант, Сабіно. Бо одежі - це щось пошите, "готовий товар" так би мовити. Чого б то в одежу хтось когось загортав? Одежу одягають.
"Полотно" ж з цього погляду більше підходить. Але воно має багато значень (це слово є і в художників, і в залізнодорожників у тому числі). У Вашому рядку, як на мене, йому заважає бути повноправним членом - прийменник "із". Може, я і помиляюсь, але спробую запропонувати такий варіант:
"Ти загорнеш мене у полотнища білого шовку"

Множина може бути (скажімо, полотнищ було кілька), але без "з", щоб не складалося враження, що йдеться про прапори, пошиті З білого шовку.

Не знаю... може, ще хтось щось путніше порадить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-23 20:35:13 ]
Дякую, Любове! Виправила. Дуже приємна Ваша увага.