ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.21 22:54
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи

Федір Паламар
2026.09.21 21:53
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сабіна Малай (1984) / Вірші

 Єва

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-21 12:44:57
Переглядів сторінки твору 10453
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.717 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.717 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2013.02.20 17:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:01:42 ]
Я довго намагаль зрозуміти, про що вірш, аж поки не звернула увагу на заголовок.

Бачу у вірші три ЛГ - власне, Хтось (читаємо - Бог), л-героїня - тобто, Єва, на що вказує заголовок.

Також є ще л-герой - той, що окропляє душу дощем і загортає в полотна.

В принципі, тут і труднощі у мене виникли - писатиму просто, "на хлопський розум", вже звиняйте - така я. Так от, мої питання: 1) по жилах Єви тече кров л-героя. Якісь інцестуальні мотиви. Але, якщо вірити Біблії, з інцесту почалося людство. Отже, л-герой Адам - я правильно зрозуміла?
2)чому Єву загортають у полотна, якщо в раю вони голенькі ходили?

Звиняйте за преперацію тексту, але дуже вже мені цікаво пізнавати людей, особливо - не схожих на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:03:33 ]
ага, і традиційно в мене одруківки (не слідкую, куди тицяю :) ))) -

намагалась*

препарацію*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 13:10:12 ]
Це добре, що у вірші не все одразу зрозуміло, як на мене (хвали мене моя губонько:))) Хоча я могла чи пере- чи недокрутити - це вже читачам вирішувати. Ліричних героїв Ви вгадали правильно, тільки от тут Єва - не ота перша Єва, а взагалі образ жінки, тому це вже не Рай, тому полотна якраз потрібні - вже встидно:)
Дякую за коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:22:40 ]
дякую за відповідь)

але я все одно не зрозуміла - тільки Єва не перша, а Адам і Бог перші? То про що вірш? - про самотню жінку? може, про монахиню?

розумієте, я не хочу вигадувати своє у чужих віршах. я хочу знати, про що мені хоче сказати автор. про своє я і сама напишу)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 13:27:09 ]
Ні Адам, ні Єва - не перші в даному контексті, Бог - не перший, а єдиний. Вірш не про монашку (цікава асоціація:))), а таки скоріше про самотню жінку (тут Ви виявилися близькими до суті), яку з цієї самотності повертає у світ чоловік, якому вона все одно не належить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:57:03 ]
дякую за пояснення, я все приблизно так і зрозуміла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:04:31 ]
Мені сподобалось. Але моя зізнання може виглядати формальним, якщо не буде пояснень.
Я уявив сплячу красуню.
Потім уявив глиняного свищика.
Глина, вино... І я перемкнувся на східну поезію.
Полотна, саван додали свого, хоча згадав і про плащаницю.
А образ Єви мене мало не розчарував.
Але я уявив їй шляхетною полькою.
Дуже-дуже гарно.

Зачарований Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:08:10 ]
от мене назва збиває. бо без назви можна нафантазувати будь-що)
але я не люблю вірші, у яких читачу ще треба фантазувати - імхо, фантазувати має автор, і в доступній формі доносити це читачу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 13:14:35 ]
То "быть или не быть" ? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 13:13:55 ]
Дякую Гаррі, Ви знаєте, я раніше ніколи на давала назви віршам - ну от такий вмене був недолік, мол хай читач фантазує. Тепер от вирішила виправитися, і що я бачу - назва збиває з толку :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:17:07 ]
Як на мене, то вірш без назви - це як сирота чи нічийне цуценя. Як би не кликали, то побіжить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:20:17 ]
назва мусить бути. бо назва - це концентроване - "про що?"

а якщо автор не може написати, про що вірш, - то читачу буде ще важче


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 13:29:04 ]
А коли автор називає вірша за першим чи останнім рядком, то чи можна це вважати назвою, яка допомагає читачеві?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:32:26 ]
Буває таке, що редахтори збірників-альманахів творів авторів, які навряд чи судитимуться, бо вже і рідні їхньої немає, а не тільки винуватців торжеств, замість назви використовують перший рядок.
Він дуже допомагає пошуковцям. Читачам - на жаль, ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 14:37:22 ]
Гарно написано! Як почитати вірші на сайті - стільки спільного - ніби поети тчуть єдиний килим - переплітаються образи (Єва - праадамова магія) ніч, сни, мова, народ...) Дивна взагалі штука - поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 16:44:17 ]
Дякую, це Ви точно підмітили, це все на енергетичному рівні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 14:43:51 ]
Наскільки мені відомо, полотно - це полотно (полотняна сорочка тощо). А якщо вже є заявка на шовк, то може, краще сказати "загорнеш... у тканину..." Втім, я не наполягаю. Бо сама до кінця не впевнена.
Вірш гарний. Але над назвою - теж замислилась...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 16:43:33 ]
Може тоді "Ти загорнеш мене ув одежі із білого шовку" ? Як скажете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 18:44:31 ]
По-моєму, не дуже вдалий варіант, Сабіно. Бо одежі - це щось пошите, "готовий товар" так би мовити. Чого б то в одежу хтось когось загортав? Одежу одягають.
"Полотно" ж з цього погляду більше підходить. Але воно має багато значень (це слово є і в художників, і в залізнодорожників у тому числі). У Вашому рядку, як на мене, йому заважає бути повноправним членом - прийменник "із". Може, я і помиляюсь, але спробую запропонувати такий варіант:
"Ти загорнеш мене у полотнища білого шовку"

Множина може бути (скажімо, полотнищ було кілька), але без "з", щоб не складалося враження, що йдеться про прапори, пошиті З білого шовку.

Не знаю... може, ще хтось щось путніше порадить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-23 20:35:13 ]
Дякую, Любове! Виправила. Дуже приємна Ваша увага.