ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Андрій Перекотиполе (1986) / Вірші

 Монолог людини

Ти знаєш, що ти - людина?

В. Симоненко

Я – Людина! Лише і аж...
У мені цілий Всесвіт безмежний!
Завойовник, мислитель і паж.
Я – герой! Я ж і злодій нечесний.

Я – галактик бездонних прах
Фахівець у питаннях моралі,
Самоназваний старший брат,
Сам собі надиктую скрижалі.

Я – нікчемно-величний люд.
Від астралу, крізь побут до міста.
Особистості тонуть між юрб,
Та людині в собі вже й затісно.

Розум рве, як печінку орел,
Плоть для нього занадто імлиста.
Я – людина. А розміри „Л”
Кожен визначить сам. Особисто.

05.04.2010.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-03-01 07:36:35
Переглядів сторінки твору 3919
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.554 / 5.5  (4.579 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.339 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.06 16:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тіна Гальянова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-23 10:59:33 ]
Дуже класний вірш. Один з моїх найулюбленіших. У ньому весь ти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-23 13:10:27 ]
тема гарна, закінчення зрозуміле, а сам вірш далекий від досконалості:
1) з рим сподобалась "зло-різдво", а все інше - слабенькі, бідні римочки там-сам, безмежний-нечесний, велична- в місті...
2)Сам назначив себе старшим братом - братами не назначають...
3)"Розуму краще без плоті" - без плоті може бути лише душа
4) злодій нечесний - тавтологія

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Перекотиполе (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-25 21:54:22 ]
Тіна: Та невже? :) Прямо весь?
Костянтин:
1). З римами вірю. Я експериментую у цьому напрямку, роблячи акцент на співзвуччя. Розуміння поки що не зустрів. Скоріше всього тому що правда тут все-таки не на моєму боці :)
2). А як же таке явище як самозванство? Шкода, що найяскравіших приклад заполітизований настільки, що аж не хочеться його тут приводити :)
3). Але я б не брався так безапеляційно про це заявляти. Тут полеміка може вислизнути у таку площину, в якій ані Ви, ані я не є спеціалістами. Тому облишмо це питання.
4). Деякі злочини зроблені з благородних мотивів благородними ж людьми. Взяти того ж Робін Гуда. Або коли, наприклад, хтось просить свого друга добити його. Друг виходить ніби й убивця, злодій. Але дивитись як мучиться близька людина - теж мало шляхетного. Так що стосовно тавтології - не погоджуся із Вами.
Втім, щиро дякую за конструктивність та об'єктивність. Погоджуся, вірш і справді не досконалий, на любителя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тіна Гальянова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-26 08:58:23 ]
Ну, не знаю. Принаймні так мені здалося. Хіба ти писав би так, якби це була неправда?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Перекотиполе (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-26 23:30:48 ]
Хм, не писав би. Мабуть, ти права. Читачу видніше :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-26 09:22:09 ]
Погоджуючись із зауваженнями Костянтина, хочу додати, що у вірші відчутні збої ритму. Якщо в першому катрені йде чергування чоловічих та жіночих рим, то в наступних - навпаки. Окрім того, неоднакова і кількість складів у рядках на протязі всього вірша: 8-10-9-10, 9-8-10-8, 10-9-10-9, 9-9-8-8. А бажано, аби весь вірш був в одному ритмічному ключі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Перекотиполе (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-26 23:27:44 ]
Бідна моя голова... Зламаю її над цим віршем. Але прикладу всіх зусиль, щоб якомога більше недоліків усунути.