Кохати...

-Чого ти постійно мовчиш?
--я думаю…
-про що?
-про неї?
-А хто вона?розкажи!!!!
-Ти точно хочеш це знати?
-ну та кажи вже….

Це була найщасливіша зима за все життя…..здавалося б «Яке там життя?»,ще того щастя буде та буде,мені ж тільки 15 років правда?
Я її ніколи не знав,ми майже ніколи не бачились хоча й живемо поряд.
Ти знаєш ,я ніколи не думав,що вона буде саме тою кого я буду кохати….Хех,таке банальне слово «кохати» чи не так? Сам дивуюсь. Такий малий багато чого не розумію ,але я цього ніколи не відчував. Наскільки це сильно,наскільки це дере душу коли її не має поряд,гориш якимось бажанням і не можеш пояснити ніяк ,я не можу підібрати слів якими я міг би це пояснити,знати б як справді це звучить ,якщо говорити словами почуттів. Вона не ідеальна,в неї є свої принципи, недостатки,але вони мене змушують кохати її ще більше. Так дивно. Надворі мороз,йдеш собі спокійно ,а перед очима вона….
Ні ,насправді її немає там,але вона все ж перед очима. Як наркоман ходиш по місту і дихаєш на повні груди намагаючись вловити ноту її запаху,вона справді додає життя….Ти знаєш,здаєшся повним дурнем,сам себе не розумієш…
хочеш подивитись їй в очі,вона відвертається і це мені подобається розумієш,все подобається,подобається як вона злиться на мене,як радіє. Мммм….я як ловлю той момент коли наші очі все ж таки дивляться один на одного ,я немов тону в них,вони блакитні як небеса на вранішній зорі… Хоча ні…напевно як….та ні…я не можу прирівнювати це диво до якогось явища,вона вища цього всього,вона незрівняна. Може королева? Ні….але…..напевно що так…для мене так. Але вона королева в душі.. Ти не знаєш її .ЇЇ дуже важко зрозуміти навіть коли здогадуєшся про що вона думає. Вона чудо,вона прекрасна. Хех ,я колись думав ,що кохання не існує. Якщо його нема то сенсу жити немає також ,правда?Це боротьба за щастя…
Вічна боротьба. Покохати по справжньому можна тільки раз в житті. Ми не разом,але я все життя буду чекати неї,вона мій Бог,вона реальна і водночас фантастична,я вірю тільки в неї,вона в мені,в серці розумієш?....
Здавалось би такі голосні слова як «чекати все життя» , «кохати по – справжньому», але голова розуміє це та серцю не замовиш .Як би я не тікав від думок ,серце повертає мене,воно кохає,обливається кров’ю,я його чую при кожній думці про неї ,тобто завжди…
Як там далі буде я не знаю…
Я маю мрію справді….зі мною чи не зі мною,але я хочу щоб вона була щаслива,тоді мене проберуть сльози і я відчую своє щастя…все рівно з ким вона буде,але щоб обов’язково була щасливою…
Ось така вона….
-Мда,що серйозно закохався?
- Закохаєшся зрозумієш…..