Тиша… Несподівана й забута кожним, хто жив та існував у світі цивілізованого шуму. Ця тиша була мовчанням його і її серця… Тиша була, але це, всього на всього був страх пе-ред неочікуваним для кожного сюжетом, що міг перевернути все верх дном, хоч все і було не так, як вони хочуть, але це їхня доля – жити в тиші.
З хмаринок, що розкинулися на неймовірно великій відстані, яку могли охопити її щирі зіниці, долинала до морського прибою небесна тиша. Ніжні акорди арфи пробивали гамір міського життя і все навколо зупинялося. Автомобілі та вся техніка створена людським егої-змом уже не порушували цих ніжних звуків ангельського інструменту, що зупиняв час задля них. Люди та увесь світ живих організмів завмирали, вони входили в транс і для них усе спинялося. Тварин більше не охоплювали їхні інстинкти боротьби чи виживання, вони за-вмирали для ангелів, вони слухали їх. Людина, як і тварина перетворювалася на живий мо-нумент, що мав душу. Її думка не сприймала цієї тиші, цієї музики ангелів… Тільки душа слухала цю тишу… Це було мовчання ангелів, і воно зупинило все, щоб оновити і створити новий світ, нове сприйняття часу і простору.
Сьогодні був вівторок… Судячи із посмішки на його устах, можна було зрозуміти, що все вдалося. Вона відповіла на його лист позитивною згодою, але це можна було помітити лише за оболонкою в яку було одягнена його душа. Насправді все було зовсім по-іншому… В його серці прокинулося справжнє почуття, закладене там колись існуючою магією… По-чуття чистого кохання, при якім бажання душевної близькості переважає будь-які тілесні потяги. Він хотів бути з неї, тільки вона сумнівалася й на пряме запитання від нього дала не чітку дивну невизначеність. Він переживав сліпу надію, що терзала його життя в тілесному існуванні та й загалом нищила його душевне життя. Йому потрібно одне, лише відповідь, - але вона мовчала. Довго тривало це незрозуміле розуміння, але сталося те, що мало колись статись. Його тілесне існування було зруйнована повністю і шляху назад уже не було. Душа хоч і прагнула до неї, але було настільки погано, що повернути баланс душевного та реаль-ного життя було не можливо. Світ створений мінливим, аби дві душі були з’єднані потрібно, щоб у реальності їхнього буття не було перешкод. Між ним і нею ці перешкоди з’явилися…
Все зупинилося… Ніхто цього зазвичай не помічав… Сонячний диск зупинився на крок до горизонту. Ангели знову почали грати в свою мовчанку, задля нього і неї… Ніжний звук арфи прокотився хмаринками й опустився на тишу, що огортала світ. Він і вона стояли на відстані витягнутої руки… Слово «привіт» завмерло на його устах. Їхні зіниці дотикалися поглядом… Саме в цей момент ангели замовкли, щоб очистити їхні думки від всіх бар’єрів своєю музикою. Вони відкривали замки на їх серцях… Знову все в русі, ангели припинили очищення світу. Він, хоч не пам’ятав тієї ангельського мовчання, але в серці музика зробила свою борозну… «Я кохаю тебе», - вирвалося з його уст… Вона посміхнулася і відповіла…


06.01.11