ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Шевченко (1969) / Вірші

 Тяжко любить бандуриста

"Спи моя люба, хай Леля
Кучері пестить твої,
Хай засміються веселим
Співом своїм солов'ї." ( "Колискова для коханої" Ярослав Чорногуз)

http://maysterni.com/publication.php?id=59022

Місяць підкрався неждано,
Зорі усі засвітив…
Пісню співає коханий,
Вже не чекать мені див...

Тяжко любить бандуриста,
Вірить у щастя ясне:
Лєється мелодія чиста,
Не приголубить мене.

Він обнімає бандуру,
Ніжно торкається струн,
Лель мою пестить фігуру...
Хай тебе візьме Перун!

Хочеш, щоб зиму проспала?
Кажеш, що Муза прийшла?
Дива мені вже замало,
Не дочекатись тепла...

Досить співати до ранку,
А щоб розвіявся хміль,
Треба відкрити фіранку.
Ти моя радість і біль.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-03 22:01:13
Переглядів сторінки твору 5172
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2012.05.15 13:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 22:59:54 ]
Так виявляється, я розвів збочення на "ПМ" мій ЛГ віддав кохану Лелі для пестощів... А я й не подумав... Я думав, що Леля пестить кохану , а тут таке двочитання... Жінки мислять конкретно, як і Любов Бенедишин, відкрий фіранку, зірви із мене льолю і давай працюй замість Лелі, ледацюго.
А то присиплять надумав, та ще й на бандурі грає або вірші пише. Це ж уже дві музи у нього, тобто виникає ля мур де труа, а якщо ще захоплюється й історією, то коли йому до коханої дістатися. От свиня цей бандурист...
Слава пародистам, вони лікують нас і очі нам відкривають.
Одне запитання, Тамаро, а якщо кохана далеко, і кохати її в прямому розумінні немає змоги, то що поету робити? Одне лишилось - колискові всілякі там пописувати, присипляти, щоб до іншого не хотілося та музику до них складати на бандурі.
Дякую, потішили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 12:51:49 ]
Ну що нам, жінкам, робити? Такі ми (дякувати Богу, що не всі).
Не знаю, чи зможу на ваше запитання дати відповідь, але спробую написати те, що думаю:
У кожного поета є своя Муза, тому він завжди закоханий, а інакше б не народжувалися такі чудові вірші, як Ваші, Василя Кузана та інших гарних поетів. Але якби та Муза була постійно поряд, то чи надихала б? Вона б сприймалася, як звичне явище. Тому із давніх давен поети одружені на білявках, а вірші присвячують чорнявим і навпаки (та Ви це знаєте краще за мене).
Тому пишіть, любі чоловіки і надихайте нас, навіть на відстані! Ми це цінуємо!
З повагою, Тамара.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 23:01:13 ]
Леля пестить кохану руками ЛГ, тобто чоловічими, даруйте, не дописав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 23:05:09 ]
А чому руками? Може словами, поезіями, колисковими?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 12:42:50 ]
Василю, та це ж я прочитала Ярославів вірш і відразу пригадала Ваш "Поету краще не женитись"...
Надихає ваша поезія, хлопці. Надихає. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 23:41:37 ]
Так отож, Василю. А люди мислять так конкретно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 12:44:13 ]
Ну чого Ви так, Ярославе... Невже образилися? Це ж дружній жарт. Люблю Вашу поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 13:11:19 ]
Та ні в якому разі, Тамарочко! Дуже вдячний за пародію, це я так щодо конкретики.
У нас у капелі був випадок. Співали ми пісню "Мав я раз дівчиноньку чепурненьку". То мене молодь наша артистична, як літератора, питала, це що мається на увазі в пісні: "Имел я как-то девушку?". Та ні, кажу: "Любил я как-то девушку" і в розумінні не процесу, а почуття.
Я Вашу поезію теж люблю, і радий, що мої вірші надихнули Вас на пародію. Успіхів Вам, любові, такої, як Ви хочете, і натхнення.
До речі, нещодавно бачив передачу про українця-бандуриста, який подорожує по Італії з бандурою,
грав "Червону руту" під бандуру. Я ще до естрадних пісень не дійшов. Але добре, що шириться наша культура по світу. Люди сприймають добре, бо грає професійно і співає. Не попадався Вам такий чоловік середніх років, імені правда, не знаю, бо слухав передачу не з початку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 12:00:08 ]
"Взяв би я бандуру, тай заграв, що знав.
Через ту ДІВЧИНУ бандуристом став..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 12:44:58 ]
Одне другому не заважає. :))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 13:13:08 ]
А ще коли дівчина бандуристка, то й допомагає. Створюються сімейні ансамблі, як наприклад, родина
Яницьких у нас у Києві, або родина Китастих у США.