ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі

Іван Потьомкін
2025.12.17 20:15
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

С М
2025.12.17 16:51
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну

Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Шевченко (1969) / Вірші

 Тяжко любить бандуриста

"Спи моя люба, хай Леля
Кучері пестить твої,
Хай засміються веселим
Співом своїм солов'ї." ( "Колискова для коханої" Ярослав Чорногуз)

http://maysterni.com/publication.php?id=59022

Місяць підкрався неждано,
Зорі усі засвітив…
Пісню співає коханий,
Вже не чекать мені див...

Тяжко любить бандуриста,
Вірить у щастя ясне:
Лєється мелодія чиста,
Не приголубить мене.

Він обнімає бандуру,
Ніжно торкається струн,
Лель мою пестить фігуру...
Хай тебе візьме Перун!

Хочеш, щоб зиму проспала?
Кажеш, що Муза прийшла?
Дива мені вже замало,
Не дочекатись тепла...

Досить співати до ранку,
А щоб розвіявся хміль,
Треба відкрити фіранку.
Ти моя радість і біль.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-03 22:01:13
Переглядів сторінки твору 5113
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2012.05.15 13:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 22:59:54 ]
Так виявляється, я розвів збочення на "ПМ" мій ЛГ віддав кохану Лелі для пестощів... А я й не подумав... Я думав, що Леля пестить кохану , а тут таке двочитання... Жінки мислять конкретно, як і Любов Бенедишин, відкрий фіранку, зірви із мене льолю і давай працюй замість Лелі, ледацюго.
А то присиплять надумав, та ще й на бандурі грає або вірші пише. Це ж уже дві музи у нього, тобто виникає ля мур де труа, а якщо ще захоплюється й історією, то коли йому до коханої дістатися. От свиня цей бандурист...
Слава пародистам, вони лікують нас і очі нам відкривають.
Одне запитання, Тамаро, а якщо кохана далеко, і кохати її в прямому розумінні немає змоги, то що поету робити? Одне лишилось - колискові всілякі там пописувати, присипляти, щоб до іншого не хотілося та музику до них складати на бандурі.
Дякую, потішили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 12:51:49 ]
Ну що нам, жінкам, робити? Такі ми (дякувати Богу, що не всі).
Не знаю, чи зможу на ваше запитання дати відповідь, але спробую написати те, що думаю:
У кожного поета є своя Муза, тому він завжди закоханий, а інакше б не народжувалися такі чудові вірші, як Ваші, Василя Кузана та інших гарних поетів. Але якби та Муза була постійно поряд, то чи надихала б? Вона б сприймалася, як звичне явище. Тому із давніх давен поети одружені на білявках, а вірші присвячують чорнявим і навпаки (та Ви це знаєте краще за мене).
Тому пишіть, любі чоловіки і надихайте нас, навіть на відстані! Ми це цінуємо!
З повагою, Тамара.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 23:01:13 ]
Леля пестить кохану руками ЛГ, тобто чоловічими, даруйте, не дописав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 23:05:09 ]
А чому руками? Може словами, поезіями, колисковими?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 12:42:50 ]
Василю, та це ж я прочитала Ярославів вірш і відразу пригадала Ваш "Поету краще не женитись"...
Надихає ваша поезія, хлопці. Надихає. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 23:41:37 ]
Так отож, Василю. А люди мислять так конкретно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 12:44:13 ]
Ну чого Ви так, Ярославе... Невже образилися? Це ж дружній жарт. Люблю Вашу поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 13:11:19 ]
Та ні в якому разі, Тамарочко! Дуже вдячний за пародію, це я так щодо конкретики.
У нас у капелі був випадок. Співали ми пісню "Мав я раз дівчиноньку чепурненьку". То мене молодь наша артистична, як літератора, питала, це що мається на увазі в пісні: "Имел я как-то девушку?". Та ні, кажу: "Любил я как-то девушку" і в розумінні не процесу, а почуття.
Я Вашу поезію теж люблю, і радий, що мої вірші надихнули Вас на пародію. Успіхів Вам, любові, такої, як Ви хочете, і натхнення.
До речі, нещодавно бачив передачу про українця-бандуриста, який подорожує по Італії з бандурою,
грав "Червону руту" під бандуру. Я ще до естрадних пісень не дійшов. Але добре, що шириться наша культура по світу. Люди сприймають добре, бо грає професійно і співає. Не попадався Вам такий чоловік середніх років, імені правда, не знаю, бо слухав передачу не з початку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 12:00:08 ]
"Взяв би я бандуру, тай заграв, що знав.
Через ту ДІВЧИНУ бандуристом став..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 12:44:58 ]
Одне другому не заважає. :))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 13:13:08 ]
А ще коли дівчина бандуристка, то й допомагає. Створюються сімейні ансамблі, як наприклад, родина
Яницьких у нас у Києві, або родина Китастих у США.