ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Орлан
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують механізм, що м

хома дідим
2026.06.19 08:19
* 116 *
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
* * *
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Справедливість - 8 аркан
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Хвороблива любов
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Ані до чого (Van der Graaf Generator)
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Ржевська битва 1942-1943 років
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
***
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Малюк Жерве (за мотивами роману В. Ґюґо
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Наш рід
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -

Борис Костиря
2026.06.18 11:59
Стежина
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.

На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел

Володимир Ляшкевич
2026.06.18 10:15
Кольт. За А.Курдіновським «Ці вечори»
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.

Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,

Віктор Кучерук
2026.06.18 08:09
* * *
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми

Мар'ян Кіхно
2026.06.18 03:59
Віршоване звертання
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,

Олена Побийголод
2026.06.17 22:45
1921. Наш паровоз
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)

Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.

    Наш паровозе, мчи притьма,

хома дідим
2026.06.17 21:35
* 115 *
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тамара Шевченко (1969) / Вірші

 Тяжко любить бандуриста

"Спи моя люба, хай Леля
Кучері пестить твої,
Хай засміються веселим
Співом своїм солов'ї." ( "Колискова для коханої" Ярослав Чорногуз)

http://maysterni.com/publication.php?id=59022

Місяць підкрався неждано,
Зорі усі засвітив…
Пісню співає коханий,
Вже не чекать мені див...

Тяжко любить бандуриста,
Вірить у щастя ясне:
Лєється мелодія чиста,
Не приголубить мене.

Він обнімає бандуру,
Ніжно торкається струн,
Лель мою пестить фігуру...
Хай тебе візьме Перун!

Хочеш, щоб зиму проспала?
Кажеш, що Муза прийшла?
Дива мені вже замало,
Не дочекатись тепла...

Досить співати до ранку,
А щоб розвіявся хміль,
Треба відкрити фіранку.
Ти моя радість і біль.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-03-03 22:01:13
Переглядів сторінки твору 5329
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2012.05.15 13:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 22:59:54 ]
Так виявляється, я розвів збочення на "ПМ" мій ЛГ віддав кохану Лелі для пестощів... А я й не подумав... Я думав, що Леля пестить кохану , а тут таке двочитання... Жінки мислять конкретно, як і Любов Бенедишин, відкрий фіранку, зірви із мене льолю і давай працюй замість Лелі, ледацюго.
А то присиплять надумав, та ще й на бандурі грає або вірші пише. Це ж уже дві музи у нього, тобто виникає ля мур де труа, а якщо ще захоплюється й історією, то коли йому до коханої дістатися. От свиня цей бандурист...
Слава пародистам, вони лікують нас і очі нам відкривають.
Одне запитання, Тамаро, а якщо кохана далеко, і кохати її в прямому розумінні немає змоги, то що поету робити? Одне лишилось - колискові всілякі там пописувати, присипляти, щоб до іншого не хотілося та музику до них складати на бандурі.
Дякую, потішили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 12:51:49 ]
Ну що нам, жінкам, робити? Такі ми (дякувати Богу, що не всі).
Не знаю, чи зможу на ваше запитання дати відповідь, але спробую написати те, що думаю:
У кожного поета є своя Муза, тому він завжди закоханий, а інакше б не народжувалися такі чудові вірші, як Ваші, Василя Кузана та інших гарних поетів. Але якби та Муза була постійно поряд, то чи надихала б? Вона б сприймалася, як звичне явище. Тому із давніх давен поети одружені на білявках, а вірші присвячують чорнявим і навпаки (та Ви це знаєте краще за мене).
Тому пишіть, любі чоловіки і надихайте нас, навіть на відстані! Ми це цінуємо!
З повагою, Тамара.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 23:01:13 ]
Леля пестить кохану руками ЛГ, тобто чоловічими, даруйте, не дописав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 23:05:09 ]
А чому руками? Може словами, поезіями, колисковими?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 12:42:50 ]
Василю, та це ж я прочитала Ярославів вірш і відразу пригадала Ваш "Поету краще не женитись"...
Надихає ваша поезія, хлопці. Надихає. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 23:41:37 ]
Так отож, Василю. А люди мислять так конкретно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 12:44:13 ]
Ну чого Ви так, Ярославе... Невже образилися? Це ж дружній жарт. Люблю Вашу поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 13:11:19 ]
Та ні в якому разі, Тамарочко! Дуже вдячний за пародію, це я так щодо конкретики.
У нас у капелі був випадок. Співали ми пісню "Мав я раз дівчиноньку чепурненьку". То мене молодь наша артистична, як літератора, питала, це що мається на увазі в пісні: "Имел я как-то девушку?". Та ні, кажу: "Любил я как-то девушку" і в розумінні не процесу, а почуття.
Я Вашу поезію теж люблю, і радий, що мої вірші надихнули Вас на пародію. Успіхів Вам, любові, такої, як Ви хочете, і натхнення.
До речі, нещодавно бачив передачу про українця-бандуриста, який подорожує по Італії з бандурою,
грав "Червону руту" під бандуру. Я ще до естрадних пісень не дійшов. Але добре, що шириться наша культура по світу. Люди сприймають добре, бо грає професійно і співає. Не попадався Вам такий чоловік середніх років, імені правда, не знаю, бо слухав передачу не з початку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 12:00:08 ]
"Взяв би я бандуру, тай заграв, що знав.
Через ту ДІВЧИНУ бандуристом став..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 12:44:58 ]
Одне другому не заважає. :))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 13:13:08 ]
А ще коли дівчина бандуристка, то й допомагає. Створюються сімейні ансамблі, як наприклад, родина
Яницьких у нас у Києві, або родина Китастих у США.