ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Із осені в зимову казку
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тамара Шевченко (1969) / Вірші

 Тяжко любить бандуриста

"Спи моя люба, хай Леля
Кучері пестить твої,
Хай засміються веселим
Співом своїм солов'ї." ( "Колискова для коханої" Ярослав Чорногуз)

http://maysterni.com/publication.php?id=59022

Місяць підкрався неждано,
Зорі усі засвітив…
Пісню співає коханий,
Вже не чекать мені див...

Тяжко любить бандуриста,
Вірить у щастя ясне:
Лєється мелодія чиста,
Не приголубить мене.

Він обнімає бандуру,
Ніжно торкається струн,
Лель мою пестить фігуру...
Хай тебе візьме Перун!

Хочеш, щоб зиму проспала?
Кажеш, що Муза прийшла?
Дива мені вже замало,
Не дочекатись тепла...

Досить співати до ранку,
А щоб розвіявся хміль,
Треба відкрити фіранку.
Ти моя радість і біль.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-03-03 22:01:13
Переглядів сторінки твору 4752
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2012.05.15 13:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 22:59:54 ]
Так виявляється, я розвів збочення на "ПМ" мій ЛГ віддав кохану Лелі для пестощів... А я й не подумав... Я думав, що Леля пестить кохану , а тут таке двочитання... Жінки мислять конкретно, як і Любов Бенедишин, відкрий фіранку, зірви із мене льолю і давай працюй замість Лелі, ледацюго.
А то присиплять надумав, та ще й на бандурі грає або вірші пише. Це ж уже дві музи у нього, тобто виникає ля мур де труа, а якщо ще захоплюється й історією, то коли йому до коханої дістатися. От свиня цей бандурист...
Слава пародистам, вони лікують нас і очі нам відкривають.
Одне запитання, Тамаро, а якщо кохана далеко, і кохати її в прямому розумінні немає змоги, то що поету робити? Одне лишилось - колискові всілякі там пописувати, присипляти, щоб до іншого не хотілося та музику до них складати на бандурі.
Дякую, потішили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 12:51:49 ]
Ну що нам, жінкам, робити? Такі ми (дякувати Богу, що не всі).
Не знаю, чи зможу на ваше запитання дати відповідь, але спробую написати те, що думаю:
У кожного поета є своя Муза, тому він завжди закоханий, а інакше б не народжувалися такі чудові вірші, як Ваші, Василя Кузана та інших гарних поетів. Але якби та Муза була постійно поряд, то чи надихала б? Вона б сприймалася, як звичне явище. Тому із давніх давен поети одружені на білявках, а вірші присвячують чорнявим і навпаки (та Ви це знаєте краще за мене).
Тому пишіть, любі чоловіки і надихайте нас, навіть на відстані! Ми це цінуємо!
З повагою, Тамара.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 23:01:13 ]
Леля пестить кохану руками ЛГ, тобто чоловічими, даруйте, не дописав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 23:05:09 ]
А чому руками? Може словами, поезіями, колисковими?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 12:42:50 ]
Василю, та це ж я прочитала Ярославів вірш і відразу пригадала Ваш "Поету краще не женитись"...
Надихає ваша поезія, хлопці. Надихає. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 23:41:37 ]
Так отож, Василю. А люди мислять так конкретно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 12:44:13 ]
Ну чого Ви так, Ярославе... Невже образилися? Це ж дружній жарт. Люблю Вашу поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 13:11:19 ]
Та ні в якому разі, Тамарочко! Дуже вдячний за пародію, це я так щодо конкретики.
У нас у капелі був випадок. Співали ми пісню "Мав я раз дівчиноньку чепурненьку". То мене молодь наша артистична, як літератора, питала, це що мається на увазі в пісні: "Имел я как-то девушку?". Та ні, кажу: "Любил я как-то девушку" і в розумінні не процесу, а почуття.
Я Вашу поезію теж люблю, і радий, що мої вірші надихнули Вас на пародію. Успіхів Вам, любові, такої, як Ви хочете, і натхнення.
До речі, нещодавно бачив передачу про українця-бандуриста, який подорожує по Італії з бандурою,
грав "Червону руту" під бандуру. Я ще до естрадних пісень не дійшов. Але добре, що шириться наша культура по світу. Люди сприймають добре, бо грає професійно і співає. Не попадався Вам такий чоловік середніх років, імені правда, не знаю, бо слухав передачу не з початку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 12:00:08 ]
"Взяв би я бандуру, тай заграв, що знав.
Через ту ДІВЧИНУ бандуристом став..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 12:44:58 ]
Одне другому не заважає. :))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 13:13:08 ]
А ще коли дівчина бандуристка, то й допомагає. Створюються сімейні ансамблі, як наприклад, родина
Яницьких у нас у Києві, або родина Китастих у США.