ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Олег Герман
2025.09.29 19:44
Перш ніж вдаватися до чергових навколопсихологічних роздумів, слід навести кілька уточнень. Під образою мається на увазі не вчинок, а почуття. Почуття від емоції в свою чергу теж відрізняється, як до прикладу відрізняються образа та роздратування. Роздрат

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,

Олег Герман
2025.09.28 17:23
Що робить людину порожньою всередині, змушуючи її почуватися нікчемою? Зовнішні обставини? Вигляд? Відсутність якихось навиків чи вмінь? Допущені помилки? Хочеться відразу погодитися, мовляв, саме так, але в цій формулі бракує одного компоненту. Почуття,

С М
2025.09.28 16:19
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй

Сергій СергійКо
2025.09.28 14:11
Відірвати планують руку.
Пропонують протез натомість
І щоб – розпачу ані звуку,
Зараз вимкнемо вам свідомість.
“Поступитися”- кажуть, – “треба”!
І зі скальпелем всі у чергу.
“Он ще друга, дивись, у тебе”–
І вже сіли на шию зверху.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Шевченко (1969) / Вірші

 Тяжко любить бандуриста

"Спи моя люба, хай Леля
Кучері пестить твої,
Хай засміються веселим
Співом своїм солов'ї." ( "Колискова для коханої" Ярослав Чорногуз)

http://maysterni.com/publication.php?id=59022

Місяць підкрався неждано,
Зорі усі засвітив…
Пісню співає коханий,
Вже не чекать мені див...

Тяжко любить бандуриста,
Вірить у щастя ясне:
Лєється мелодія чиста,
Не приголубить мене.

Він обнімає бандуру,
Ніжно торкається струн,
Лель мою пестить фігуру...
Хай тебе візьме Перун!

Хочеш, щоб зиму проспала?
Кажеш, що Муза прийшла?
Дива мені вже замало,
Не дочекатись тепла...

Досить співати до ранку,
А щоб розвіявся хміль,
Треба відкрити фіранку.
Ти моя радість і біль.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-03 22:01:13
Переглядів сторінки твору 5059
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2012.05.15 13:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 22:59:54 ]
Так виявляється, я розвів збочення на "ПМ" мій ЛГ віддав кохану Лелі для пестощів... А я й не подумав... Я думав, що Леля пестить кохану , а тут таке двочитання... Жінки мислять конкретно, як і Любов Бенедишин, відкрий фіранку, зірви із мене льолю і давай працюй замість Лелі, ледацюго.
А то присиплять надумав, та ще й на бандурі грає або вірші пише. Це ж уже дві музи у нього, тобто виникає ля мур де труа, а якщо ще захоплюється й історією, то коли йому до коханої дістатися. От свиня цей бандурист...
Слава пародистам, вони лікують нас і очі нам відкривають.
Одне запитання, Тамаро, а якщо кохана далеко, і кохати її в прямому розумінні немає змоги, то що поету робити? Одне лишилось - колискові всілякі там пописувати, присипляти, щоб до іншого не хотілося та музику до них складати на бандурі.
Дякую, потішили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 12:51:49 ]
Ну що нам, жінкам, робити? Такі ми (дякувати Богу, що не всі).
Не знаю, чи зможу на ваше запитання дати відповідь, але спробую написати те, що думаю:
У кожного поета є своя Муза, тому він завжди закоханий, а інакше б не народжувалися такі чудові вірші, як Ваші, Василя Кузана та інших гарних поетів. Але якби та Муза була постійно поряд, то чи надихала б? Вона б сприймалася, як звичне явище. Тому із давніх давен поети одружені на білявках, а вірші присвячують чорнявим і навпаки (та Ви це знаєте краще за мене).
Тому пишіть, любі чоловіки і надихайте нас, навіть на відстані! Ми це цінуємо!
З повагою, Тамара.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 23:01:13 ]
Леля пестить кохану руками ЛГ, тобто чоловічими, даруйте, не дописав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 23:05:09 ]
А чому руками? Може словами, поезіями, колисковими?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 12:42:50 ]
Василю, та це ж я прочитала Ярославів вірш і відразу пригадала Ваш "Поету краще не женитись"...
Надихає ваша поезія, хлопці. Надихає. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 23:41:37 ]
Так отож, Василю. А люди мислять так конкретно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 12:44:13 ]
Ну чого Ви так, Ярославе... Невже образилися? Це ж дружній жарт. Люблю Вашу поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 13:11:19 ]
Та ні в якому разі, Тамарочко! Дуже вдячний за пародію, це я так щодо конкретики.
У нас у капелі був випадок. Співали ми пісню "Мав я раз дівчиноньку чепурненьку". То мене молодь наша артистична, як літератора, питала, це що мається на увазі в пісні: "Имел я как-то девушку?". Та ні, кажу: "Любил я как-то девушку" і в розумінні не процесу, а почуття.
Я Вашу поезію теж люблю, і радий, що мої вірші надихнули Вас на пародію. Успіхів Вам, любові, такої, як Ви хочете, і натхнення.
До речі, нещодавно бачив передачу про українця-бандуриста, який подорожує по Італії з бандурою,
грав "Червону руту" під бандуру. Я ще до естрадних пісень не дійшов. Але добре, що шириться наша культура по світу. Люди сприймають добре, бо грає професійно і співає. Не попадався Вам такий чоловік середніх років, імені правда, не знаю, бо слухав передачу не з початку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 12:00:08 ]
"Взяв би я бандуру, тай заграв, що знав.
Через ту ДІВЧИНУ бандуристом став..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 12:44:58 ]
Одне другому не заважає. :))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 13:13:08 ]
А ще коли дівчина бандуристка, то й допомагає. Створюються сімейні ансамблі, як наприклад, родина
Яницьких у нас у Києві, або родина Китастих у США.