ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.08.14 13:29
Крізь сиву хмару світить сонце,
Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.

В Горова Леся
2026.08.14 12:49
Я б до тебе пішла, та боюся високих трав.
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому.

Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо

Володимир Мацуцький
2026.08.14 12:03
Вірю в майбутнє моєї країни,
вірю в народ,
що піднявся з колін,
в зоране поле,
у гілку калини,
в сад біля хати
з червоних калин.

Тетяна Левицька
2026.08.14 11:15
Плетусь зажурена з «Сільпо»
В холодну днину.
Мені б проїхатись в метро —
До моря плину,
Кружляти чайкою над ним
У небосхилі,
З обличчя змити смутку грим
В смарагді хвилі,

Ірина Вовк
2026.08.14 11:05
Битва за Фароський міст: кохання на руїнах світу Генеральний штурм Ганімеда почався на світанку, коли море навколо Фароського маяка покрилося сотнями єгипетських човнів. Новий командувач кинув у бій усе. Битва на вузькому молу перетворилася на кривав

Вячеслав Руденко
2026.08.14 10:52
Що ви, керманичі кпину?
Що, реквізити курні?
Хто з вас ще вірить в людину,
Хто ляже поруч в труні?-

-Ми і смерекові голки,
-Ми і молюски глибин,
Як марципанові вовки

Віктор Кучерук
2026.08.14 07:29
Зникають сни приємні завжди
З досвітнім заспівом півнів,
Бо потім більше негаразди
Повсюди бачаться мені.
Бо далі - швидкості шалені
Та люди радісні й сумні, -
І щире прагнення щоденне
Земного щастя не у сні.

Артур Курдіновський
2026.08.14 04:58
Нещирість професійно тисне руку
Та непомітно крутить карамболь.
У серце заповзає, мов зміюка,
Вичікуючи, вправно грає роль.

Маскується у тиші та у криках,
Постійно грає світло й позитив.
Нещирість - різна та багатолика,

Артур Сіренко
2026.08.13 23:50
Сього дивного і вітряного року-приблуди я вирішив відвідати зачаровані Маркізькі острови (не відпочити, ні, бути, мислити, творити – ця місцина саме для цього, особливо Нуку-Хіва). Я ціную нетутешні Маркізи за прозору атмосферу споглядання, неземний спокі

Ольга Садкова
2026.08.13 22:52
Уже весна, радіти б треба,
і відшукати у собі
колись даровані із неба
вцілілі струни, далебі.

Мажорні, сонячні, на втіху
і життєдайні, як тоді, —
щоб не підігрували лиху,

хома дідим
2026.08.13 18:59
тобі поезія та пафос
мені непевність і нудьга
життя сяк-так
благеньке факт
іще скоринка з пирога
питай чого усе вертатись
до слів у цій коморі
га?

Тетяна Левицька
2026.08.13 18:16
Не даруй лілові
почуття мені,
у квітковім слові
— пагінець брехні.
Не божись в коханні,
аж до скону літ —
серцю притаманно
обривати цвіт.

Євген Федчук
2026.08.13 15:42
Нашу тягу до свободи нічим не зламати,
Бо віками наші предки її гартували,
Кров‘ю славних синів й дочок її поливали,
Аби вільним ми народом змогли, врешті стати.
Як старалися сусіди, щоб нас покорити,
Ми для них ясир і бидло, малороси були.
Але ми с

Борис Костиря
2026.08.13 13:19
Яскраве сонячне проміння.
Так протискається весна
Крізь заборони і каміння,
Крізь забобони й письмена.

Таке проміння пропікає
До всіх глибин, до всіх основ.
Воно жорстоке, ніби Каїн,

Ірина Вовк
2026.08.13 09:38
Зрада під покровом ночі: Смерть полководця Ахілла Поки римляни святкували перемогу над спрагою, у таборі єгиптян, що розкинувся в західній частині міста, зріла зовсім інша отрута – отрута амбіцій та зради. У наметі полководця Ахілла панувала задуха. С

Віктор Кучерук
2026.08.13 06:31
В серпні, наче квіточка,
Усихає літечко
І радіти ніколи
Дітворі канікулам, -
Літа вічна кривдниця
Осінь швидко близиться.
13.08.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ніна Сіль (1967) / Вірші

 Серце восени

Я серця свогО
не чула давно.
То, може, воно
відлетіло у вирій?
Може...
Але - Боже!-
до кого ж пристати
йому дорогою?
Воно ж не схоже
на птаха жодного!
Його ж не приймУть
ні зграя, ні ключ -
заклюють!
................................................
-Тихо...
Не дихай...
До грудей
притули руку,
і - ні звуку...
Чуєш? Стукає -
обережно,
як гілка в вікно...
ВпізнаЄш? -
Це воно...

1997




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-16 03:08:53
Переглядів сторінки твору 3754
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.825 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.436 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2011.04.08 18:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-03-16 10:28:54 ]
Дуже гарно! особливо це: "Чуєш? Стукає - обережно, як гілка в вікно..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-03-16 11:52:07 ]
٭٭٭
СЕЦЕ —
То твій хрест,
То божий перст,
То жнивування жнив,
То всесвіту одне із див,
То Дух небес —
Життям у мороці воскрес.
٭
…Це стукотіння — Божий дар —
Слів перевесло опустив на твій вівтар.
Отож неси, ясою, ти його неси
І чорним ниттям в серце не труси.

Не ображатися — то мій протест на першу частину вірша — нехай чорний смуток відрине у вирій — життя одне — і найвище благо це жити, і у Вас помножений на той талант пронизувати людські серця своїми віршами – це не кожному дано — шануйте…

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Сіль (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-16 14:39:07 ]
Дорога пані Людмило, ну хіба можливе життя без смутку? Де Ви бачили людину, яка безперестанку б сміялась? І хіба вірші - це ниття? В такому разі, що сказати про народну пісню - не лише українську, але й італійську, грузинську... Світлий смуток - це я, це моя душа. Знаєте, навіть клоуни бувають двоякі: один веселий, другий - сумний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-16 14:39:49 ]
Іде по дорозі Сіль,
до всіх пристає чогось.
Її вже клюють ключі
і гілка в вікно шубовсь. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-03-16 15:36:18 ]
Я, ні в якому разі не говорила, що «вірші – це ниття», і ніколи не скажу. У мене зараз період «в чорному» і за кулісами скорботні рядки…. (може тому, до щему, близькі Ваші рядки). Та я не про то — життя не може бути перенизане одним смутком, воно одне — воно мінливе, і тільки сила духу робить його не зламним, а смуток ні, який би він не був. Не подумайте я, не хочу Вас відхилити від віршів (сумних), якими Ви презентуєтесь (вони проникають в чужі душі і це великий «+»), але я хочу і щиро бажаю, щоб Ваша душа звернула з дороги світлого смутку просто на світлу тропу. Наснаги.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Сіль (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-16 18:25:06 ]
Дуже дякую Вам, пані Людмило, за добрі слова і за гарні побажання. Шкода, що у Вас період "в чорному" - нехай він швидше відходить. Але, знаєте, радість і смуток - не антагоністи. Часто вони доповнюють одне одного, переплітаються. Мені здається, що незатьмарена, однозначна радість можлива лише в юності.
Залишається побажати всім вічної юності!
Ще раз дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-16 18:21:31 ]
Мені дуже сподобалось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Сіль (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-16 18:35:05 ]
Дякую. Хай серце ніколи не болить.