ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буду собі сидіти,

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.

С М
2026.03.22 05:50
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій

Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?

Віктор Кучерук
2026.03.21 07:06
Співучими струмочками
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело

Ольга Олеандра
2026.03.20 21:02
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.

Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос

Олена Побийголод
2026.03.20 19:41
Михайло Голодний (1903-1949)

В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 В ПОИСКАХ "СНЕЖНОГО ЧЕЛОВЕКА"


Случилось это летом 1982 года. Поддавшись устным и письменным рассказам о “cнежном человеке”, вместе с такими же любознательными отправился и я в горы Таджикистана. И тут небезынтересно будет рассказать о моих спутниках.
В большинстве своем это были приверженцы различных систем оздоровления – от “cыроедов” до “моржей” и “йогов”. Некоторым удавалось все это сочетать. Настоящими мастерами считались те, кто во время собраний умудрялись заниматься медитацией и вместо себя усаживали “двойника”, а сами в это время сидели в позе “лотоса” где-нибудь на лужайке...
Занимался и я в одной из таких групп. Ветераны ее называли себя почему-то “десантниками”. Через несколько месяцев я и сам убедился, что это, если и не совсем так, то все же где-то было близко к истине. Ведь после часовых занятий йогой обязательными стали совместные пробежки в любую погоду, вплоть до 10-градусного мороза, босиком и в трусах, окунание в прорубь. Запрещалось есть мясо, рыбу, яйца. Нарушивших это правило быстро определяли проверкой экскрементов перед занятиями (они должны были быть без запаха) и тут же отчисляли. Часто говорилось и о моральной чистоте. Но проверить ее было гораздо труднее, а соблюдать тем более. И в этом вскоре мне пришлось убедиться там, куда отправлялись только “физически и морально чистые”. Иначе нечего было и помышлять о встрече с Ним, как называли между собой участники экспедиции “cнежного человека”.
Однажды, когда мы приступили к завтраку, на той стороне горной речки пока¬зались две девушки. Еду, конечно же, моментально отложили, и все бросились, чтобы помочь незнакомкам перебраться к нам. Это было непросто, так как идти нужно было по двум стволам сосен, переброшенным через шумный горный поток. Поговаривали, что бурная речка “раздевает” барана в считанные минуты. Словом, все мы оказались на берегу, а кое-кто из молодых уже приближался к девушкам, чтобы помочь.
Слава Б-гу, переправа закончилась благополучно. Вместе с новоприбывшими мы снова уселись за еду и стали расспрашивать, как они очутились в этой почти безлюдной местности. Ведь за две недели пребывания в горах мы видели, да и то издали, разве что пастухов. Оказалось, что девушки-москвички были в одной группе с парнями. Видимо, считая, что те станут преградой для встречи с Ним, ребята, не предупредив и главное – не оставив хотя бы часть совместной провизии, ночью втихомолку двинулись в дальнейший путь сами. Хорошо, что время было летнее. Еды медведям хватало, а волки и кабаны еще находились где-то выше и не собирались спускаться в долину. Девушки шли куда глаза глядят...
Прошло несколько дней, и студентки прижились в нашей группе настолько, словно приехали с нами из Киева. Как и мы, дежурили по кухне, ходили в радиальные походы и, понятное дело, не были обделены пищей. И вдруг будто гром среди ясного неба, по крайней мере для меня: мой кумир по здоровому образу жизни и без пяти минут гуру, Леня, во всеуслышание заявляет руководителю группы, чтобы ему выделили причитающийся на весь поход запас орехов, кураги и капусты. Разгорелись жаркие споры, как это возможно. В особенности относительно капусты, так как по случаю чьих-то именин предполагалось приготовить настоящий украинский борщ. И все же во имя мира в группе, без коего немыслима встреча с Ним, порешили отдать Лене и часть капусты. Когда же начали откладывать порцию, Леня заявил, что студентки не принимаются в расчет. А на вопрос: “Как же так, ведь и они должны как-то питаться?” – “гуру” заявил, и это сразу же превратилось в афоризм: “Всем одновременно не может быть хорошо”.
Поскольку я жил в одной палатке с Леней, то видел, как на практике осуществлял мой наставник систему Шелтона о раздельном питании. В одиночку тот поедал свой рацион “сыроеда”, а потом, как ни в чем не бывало, подсаживался к нашей шумной компании, собиравшейся, кажется, больше для шуток и смеха, чем для еды, и просил гороховый суп с мясом или же гречку с тушенкой. Глядя, с каким аппетитом адепт Шелтона уплетает все то, что до сих пор нарушало его “ритуальную чистоту”, я понял, что вряд ли удастся встретиться со “снежным человеком”. А количество консервных банок на горных тропах только подтверждало это предположение. “Так тому и быть”, – сказал я себе и больше уже не прислушивался ко всяческим шорохам, не вглядывался в кромешную ночную тьму, чтобы не проглядеть Его появления, а просто любовался красотами горного края, ради которых и стоило преодолевать тысячи километров.






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-21 20:00:52
Переглядів сторінки твору 2163
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.047 / 5.62)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.239 / 5.86)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.22 11:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2011-03-21 20:14:34 ]
Любі Оля й Мрія Поета, дякую і виконаю ваше побажання щодо маленьких оповідань, бо тільки такі й пишу.
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-21 20:20:11 ]
Интересно описываете :) После этого кумиров не взращивали в себе? Кстати, не один раз уже читаю, что в передрягах (при походах и т.п.) именно мужчины первые "сдают", а не "слабые женщины".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2011-03-22 19:12:17 ]
Шановна Чорнява Жінка, герой мого оповідання був моїм вчителем йоги, а не кумиром. Що ж до походів (у мене вони були найчастіше байдарочними), то не можу погодитися з Вами. Можливо, тому, що знав добре тих, з ким ішов.
З повагою
Іван Потьомкін з Єрусалиму