ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.07.06 21:55
Вмикаю інтонацію
Я вмикаю інтонацію
Зачаровано-піднесену.
А душа - в реанімації
Білим кольором закреслена.

Ані ноти суму в голосі,
Кожний звук - залізна палиця.
А душа тихенько молиться

Борис Костиря
2026.07.06 14:02
Попереду
Така застиглість і драглистість.
Ми грузнемо у цих лісах,
Там, де промчався юний лицар
У лабіринтах, наче птах.
Попереду важка гонитва,
Нудна, протяжна суєта.
Попереду запекла битва,
Аж квітне стогін у вустах.

Іван Потьомкін
2026.07.06 13:16
...Як пишная пава
Як же її звали, діву Бондарівну?
Ту, що честь тримала цілої Вкраїни.
Ту, що, мов царівна, у колі дівочім
Можновладцю кинула в безсоромні очі:
“Ой не згоден пан Каньовський мене цілувати,
Тільки згоден пан Каньовський мене розбувати!
Ой волю ж я,пан

Вячеслав Руденко
2026.07.06 10:20
Рятує слово доки ллється
Рятує слово доки ллється-
Вбиває розум доки ллє,
Та то не правда–лиш здається!
А Всесвіт пнеться у своє!

Шовковий ворс пливи над градом,
Серед ампірного рев’ю,
Камінний отвір будь кошлатим,

хома дідим
2026.07.06 10:02
* 132 *
гаразд
усе
простіш мабуть
питво та їжа
писанина
а потім час іще у путь
де нас дива чекають
вірно

Вячеслав Руденко
2026.07.05 19:57
Майже побічно, солодший за дотик до вуха…
Фантик зворотнього,згорнутий примхою часу,
Вовчого сліду рясніє горохом в поснуле,
Кожної миті, щоразу зриваючи саван,
Шепіт хтонічний рятує забуте минуле.

Вийди на шлях не засмученим в хутрі із фугу
В напівчоботях, що вказують шлях до останку,
Не

Євген Федчук
2026.07.05 14:41
Як відьма перетворилася на собаку
Зібралися діди якось в Клима біля двору.
Вже сонечко понад лісом було на ту пору.
Ще сутінки не настали та вже йшло до того.
Череда понад дворами стоптала дорогу.
Несла молоко із паші, пастух йшов позаду.
Хоч втомлений та з дідами привітався радо.
А

Роксолана Вірлан
2026.07.05 14:39
* * *
Якщо би акварелевим потьоком
зненацька розтеклася згіркла Ява:
і той пречистий надим першокроку,
і тягла довгота земного сплаву,
доріг - зміїсті кубла та роптіння,
пробіли днів, ночей печерна пустка,
життя і врожаїв осінні стини,
луна свічад, іконн

Володимир Ляшкевич
2026.07.05 13:59
Екзистенційне позиціювання творчого єства: до метагармонічної теорії творчості
Вступ Творчість належить до дуже звичних, і в той самий час - до найскладніших проявів людського єства. Незважаючи на значний розвиток естетики, психології творчості, герменевтики, феноменології та когнітивних наук, відкритим залишається питання про фу

Борис Костиря
2026.07.05 13:09
Приреченість
Тут нікуди піти, лише на стадіон,
Порожній, сиротливий і безмовний,
Там, де біжить нечутний чемпіон
Крізь славу, гордість і тотальний морок.

Тут нікуди піти. В обличчя самоти
Подивимося тихо і печально.
Там грають фугу зречені вітри

хома дідим
2026.07.05 10:22
* 131 *
королівські лучники
королівська кіннота
шикуються
у надвечірньому
вітрі
танцюючі маски
танцюють
у глядацьких енергіях

Ірина Вовк
2026.07.05 06:00
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 14)
ЕПІЛОГ: СРІБНА ЗОРЯ НАД ГАЛЛІЄЮ Останні роки Анни були схожі на тихий золотий вечір після буремного дня. Вона більше не втручалася у дрібні придворні інтриги. Її срібна голова була зайнята іншим – вона будувала монастирі, замовляла книги в далеких зем

С М
2026.07.04 21:21
Люцифер Сем (Pink Floyd)
люцифер сем кіт сіаму
усе поблизу тебе він
усе він біля ніг

сутність цього кота не пояснити

дженіфер джентіл чарівнице
ти ліворуч він праворуч

Іван Потьомкін
2026.07.04 19:53
Музика без слів
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

Володимир Ляшкевич
2026.07.04 16:15
Dichton: The Principle of Dynamic Coherence
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet

Борис Костиря
2026.07.04 13:59
Погляд
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.

Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ірина Вівчар (1994) / Вірші

 Моєму місту
Це місто хиже,наче зла звірюка.
Людей нема. Існують тільки маси.
У нього голос – як у ультразвука,
А запах – як в горілої пластмаси.
Воно пусте, хоч натовпи нас душать,
У ньому дощ, коли безхмарне небо.
І сірі люди, і замерзлі душі,
Яким лиш їжі, а не сонця треба.
Воно – боксер, та б”є не в бік, а в скроні.
Воно – як пес, що заражає сказом.
Тут швидко в”яне цвіт на підвіконні,
Та довго памятають всі образи.
Це місто є . На карті і на світі.
В моїй уяві – як велика рана.
І стало мені звичним моє «Сіті»,
Та рідним все ж , як не крути, не стане.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-03-22 00:13:21
Переглядів сторінки твору 5146
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.060 / 5.5  (4.734 / 5.3)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.056 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.06.20 15:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-03-22 06:48:00 ]
цікава Ваша теза (одна з винесених у профіль, - "Про автора", так): Намагаюся у всьому шукати позитив (...) ©

переглянув я публікації... всюди начебто депресивне світочуття

то що саме задумувалося як "пошуки позитиву"?
якщо не важко, при нагоді, поділіться будь ласка

з повагою...


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Вівчар (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-22 15:26:49 ]
В усіх бувають і розчарування, і сумні дні. Якщо я хочу у всьому шукати щось хрорше, це ж не означає, що писати маю тільки про щось веселе і сонячне.
А щодо депресивного стану в усіх публікаціях - то це неправда. У мене є вірші із різним "настроєм": як хорошим, так і поганим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-03-22 08:50:19 ]
Є тут позитив - ностальгія. Органічне несприйняття чужини, біль за рідним, нашим, батьківським. Це зразок хорошої партріотичної лірики, на мою думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Вівчар (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-22 15:28:16 ]
Ви дуже точно відчули те, про що я думала під час написання. Дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-03-22 15:34:55 ]
Ірино, а яке саме місце з перелічених вами на вашій сторінці, є для вас чужиною?
Івано-Франківськ - Сілець - Чернівці - ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Вівчар (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-22 16:13:19 ]
Чернівці. Звичайно, теж українське місто, тому може неприродньо звучати "чужина", та у вірші - ті емоції, які це місто викликало в мене за останні півроку, які я живу в ньому((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 17:51:51 ]
привіт, Ірино. Чернівці - моє друге рідне місто, прожила в ньому 4,5 роки... Жаль, тоді ще не було кафедри журналістики в рідному ЧНУ :)

Не була у Чернівцях вже 6 років. На жаль. Обожнюю це місто. Невже здатне воно викликати такі емоції?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Вівчар (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 18:02:11 ]
Привіт.
не хотіла образити когось із чернівчан, моя думка і враження - суб*єктивні, та якщо б я написала по-іншому, то це було би просто нещиро і нечесно з мого боку. Ось так)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-03-22 16:53:55 ]
Цікаво, що тоді про Київ казати ))) Я чомусь як читала, то уявляла саме Київ. Дуже точно. І відчуття ті ж. Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Вівчар (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-22 17:04:47 ]
Дякую Вам). А Київ навпаки люблю дуже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-03-22 17:01:16 ]
Чудово! Початковий рядок вражає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Вівчар (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-22 17:05:16 ]
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-03-22 18:19:41 ]
В городе, где помойная яма символ добра...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-03-23 16:33:34 ]
errare humanum est.. .

кожен наче розкладає одне й те саме світло
через призму власних очей на доступні його
власному розумінню компоненти.. .

втім, розмова була зовсім не про настрої
але, здається тут особливо не поговориш

тому звичайно, бажаю нагод, успіхів, щасть
у цьому дивному світі


С*