Так хочеться ласки і ніжного слова,
Твій дотик руки на похилім плечі,
Ти в серці моєму щоденна віднова,
Ти ж мрія моя! Чом згасаєш вночі?

Зберу всі зірки , що упали із неба,
Встелю свою стежку, щоб ти не блукав,
Розлука мине і я знов біля тебе
Збуджу своє щастя, щоб знову кохав.

Не вірю тобі, що тобою забута,
Що це був лиш вітер, що квіти зривав.
Нас долі з’єднали, надягнені пута,
Ти серце моє до свого прикував.

То ж буду чекати, зійди місяченьком!
І ніч вже не ніч, чистий сонячний день!
В обіймах твоїх і єдиним серденьком,
Прославим кохання у звуках пісень.