ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.01.05 15:45
Книга, що стала повітрям
Написана синьооким самітником,
Що бавився словами як намистинами,
Що відчиняв двері в безодню,
Що жив у хиткій хатині,
Яка була зроблена з очерету,
Що ріс на холодному озері,
Де плавали білі лебеді,

Сергій Губерначук
2026.01.05 12:18
Замок.
Залізний дизайн.
Пташці
відрізали лапку.
Лізе
по лезу сльоза,
крові
коричнева крапка.

Володимир Мацуцький
2026.01.05 12:17
В траві ховався коник,
В траві ховався коник,
Дзвонив той коник в дзвоник,
Співав і цокотав.
Невже ж то бува,
Невже ж то бува,
Дзвонив той коник в дзвоник.
Невже ж то бува,

Борис Костиря
2026.01.05 11:35
Я прокинусь у лісі від шуму птахів.
Із безодні вернусь у новітню безодню.
Моє серце проб'ють не списи каблуків,
А ледь танучі в небі зникаючі зорі.
І до мене долинуть видіння віків,
Невідчутні, загрозливі, сиві, прозорі.

Я прокинуся в лісі

В Горова Леся
2026.01.05 10:59
Ніч вливається в шибку синькою,
Підвіконням стікає вниз.
Обморожена гілка бринькає
Медіатором об карниз.

Місяць повний у сніг покришений.
Грає сріблом невинний наст.
А за щирою ніби тишею

Микола Дудар
2026.01.04 23:25
Була шкварка, була чарка
І сметана, і млинці.
І таїлась поруч сварка —
Вхід до сварочки вкінці…
Хто кого об’їв, чи зрадив —
Загубилось у млинцях.
А сметані хтось порадив
Прогулятись по синцях…

Євген Федчук
2026.01.04 19:33
Про всіх потрібно знати у житті:
І про героїв, і про тих катів,
Що Україну нашу мордували,
Життям нормальним жити не давали.
Багато з них були, як одноденки –
У небо піднімалися швиденько.
Одні – людей на краще надихати,
Другі – щоб отих перших уби

Артур Курдіновський
2026.01.04 18:09
Ну що сказати? Спрацювали чисто!
Без метушні та зайвих децибелів.
Одним мікроскопічним терористом
Поменшало. Віват, Венесуело!

Все обійшлося без балаканини.
До біса резолюції, ухвали!
То й добре! А стражденна Україна

Олександр Сушко
2026.01.04 13:03
Малює мороз візерунок
На склі, як маестро пісні.
Ранковий упав поцілунок
Моєї дружини-весни.

Я п'ю животворний цей трунок,
Не рік і не два - цілий вік.
Красуне! Супружнице юна!

Борис Костиря
2026.01.04 12:11
Коли подолаєм навколишню сірість?
Коли вже настане жадана весна?
Коли подолаємо мряку і сизість,
Вдихаючи свіжість, як помах крила?

Коли подолаємо зоднаковіння,
Стандартність і сплутаний, немічний страх?
Коли проросте крізь байдуже каміння

Віктор Насипаний
2026.01.04 10:18
Уже під старість Галя пригадала,
Що їй колись циганка нагадала.
Казала: женихів і не злічити.
Та врешті з іноземцем будеш жити.
Збулося дійсно це, тож гріх брехати:
Є іноземці два у неї в хаті.
Таки не обманула за червонець, –
Бо ждуть бульдог-фран

Богдан Манюк
2026.01.04 10:10
Раїса Обшарська. Сезон блукаючих дощів: повісті, оповідання, новели. —Тернопіль: Джура, 2006 р. — 254 с. Усім шанувальникам художньої літератури, відомо, що є книги, які захоплюють одразу і не відпускають, поки не прочитаєш їх до останньої сторінки. Авт

В Горова Леся
2026.01.03 21:46
Розливає обрій червоно лафітом,
Обідок від сонця лущиться у сніг.
Вволю нагулявшись, затихає вітер:
Спав би, та клаксони надто голосні.

Стелиться додому двоколісна смуга,
Відбивають фари в паморозі блиск.
Щоб не заважати, шепочу на вухо:

Іван Потьомкін
2026.01.03 17:52
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Микола Дудар
2026.01.03 17:26
Нічого такого, ще вибухів кілька.
Верби схилились, розсіявсь туман…
Зникла хатина, зникла бруківка.
Лишився у полі лише дурман.
Нічого такого, звикаєм потроху —
Рік вже четвертий, п’ятий ось-ось…
Кілька разів із льоху до льоху —
З цим і живемо, з

Віктор Насипаний
2026.01.03 16:31
Придумати задачу вдома будь- яку
Задала вчора в школі вчителька Сашку.
Чомусь малий багато думати не став,
Хвилин за десять він завдання написав.
Коли свою задачу дітям прочитав,
Сміялась вчителька, і клас весь реготав.
В задачі пише: крокодила я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Покута чи дар?..
Образ твору Болю мій, друже вірний, коли ти відпустиш,
чей же мало тих днів відгуло в небуття?..

Годі мабуть уже позбирати докупи
клапті згадок усіх, ні хвилин каяття
за принесений смуток і прийнятий біль,
за зрадливу сльозу, що стікала квапливо,
за незґрабні потуги потрафити в ціль
на розпутті життя, між сум'яття розливом.

Він не йде, не зникає, він завжди на чатах,
колихає мої неспокійні тривоги...
Де шукати рятунку від пам'яті-ката,
що вертає на ту нескінченну дорогу
де на кожну хвилину лягає тягар
многотонних думок, що рояться невтомно...

Господи, не збагну, це покута чи дар -
пульсувати , як серце, ритмічно, судомно?..


2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-28 22:49:03
Переглядів сторінки твору 4549
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.805 / 5.5  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.758 / 5.5  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.21 22:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2011-03-29 00:33:36 ]
Хай радість буде вірним другом!
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-29 14:45:08 ]
Дякую, Іринко! Навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-29 04:27:43 ]
Вітаю!
Шановне мною сонечко, раджу Вам
полишити "друга",
щоб потуги (потраФити)-потрапити в ціль справдилися.
Позитивні думки-Божий дар,
котрий допоможе зняти з плечей
Вашої душі важкий тягар...

З Повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-29 14:55:21 ]
Дякую, пане Олександре. Ви абсолютно праві, що позитивні думки - Божий дар. Та, мабуть, не лише вони. Бо, аби навчитися думати позитивно, треба надпити й з гіркої чаші, щоб знати ціну солодкій.
З взаємною повагою, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-03-29 08:34:40 ]
Так, біль - то найвірніший друг. Добре зауважено.
Нарешті , Адель, пробилося крізь будні натхнення. Радості вам і оптимізму. Бог є любов))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-29 14:57:18 ]
Дякую щиро, Володю!:)
Бог є любов. Згідна з Вами. Дай Боже й Вам радості!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-29 12:56:28 ]
Файно, Адель, емоційно-болісно. А "рятунок від пам’яті-ката" - то напевне час. А все разом - то дар великий. Щире побажання ЛГ звільнитися з-під тягару многотонних думок.Радості ЛГ і автору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-29 14:58:59 ]
Дякую, пане Іване, за розуміння, за увагу і теплі слова. І Вам радості!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-29 17:57:26 ]
Дуже цікава, дорога Аделько, штучка у вас вийшла.
Єдине, що у мене наразі викликає деякі сумніви - чи це повторення з "болем" таке вже доцільне - "прийнятий біль" - там можна щось інше на "іль" спробувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 12:23:46 ]
Приємно чути, пане редакторе, похвалу. Щодо повторення, то я очікувала подібного зауваження. Треба ще подумати.
Дякую, що не оминули увагою, бо вже гадала, чи бува чим не образила шановну редакцію, що так довго не навідувались на мою сторіночку.;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 13:26:43 ]
Дорога Аделько, у нас тут, сподіваюся, дружньо-паритетні стосунки всіх зі всіма, і всі ми, в тому числі і я, а також адміністрація, яку я здебільшого представляю - намагаємось зростати і не заважати зростати іншим. Тож - не зашкодь комусь бути самим собою - це, напевно, найголовніше.
Що стосується мене, то я намагаюся перечитувати усіх, хто проявляє творчу активність і своє позитивне ставлення до Поезії. Вас читаю з тим особливим натхненням, яке викликає творчість усіх наших витончених красунь. Бо за символізмом мови красуні кожен чоловік так чи інакше бачить простір для себе, і чи не тому у царстві небесному немає шлюбу :)
До речі, з розумінням і повагою ставлюся до креативних підказок щодо нашої, редакційної сліпоти, інколи багато важливого і справді відразу не помічається...

У цьому вірші помітне містерійне знаходження нових обріїв - за межами основних чоловічих відчуттів, що вельми корисно для розвитку інтелектуальної чутливості в напрямку постслуху, постдотику, постсмаку, пострівноваги, постнюху, опіслязору, і т.д. Тому вивчати жіночу поезію вкрай корисно для чоловіків.
Буває, що поезія жінок опускається на проблематику загальночоловічого рівня - це не зле, але на цьому рівні жінки часто допускаються і "чоловічих помилок", які у жіночому виконанні особливо небезпечні для загалу.
Власне тому адміністрація так пильно дивиться, аби жінки, наприклад, не торкалися узагальненостей "людина" у непритаманних Божому замислу розуміннях і т.д. і т.п.

Це все, зрозуміло, преамбула до короткої фрази, яку я хотів принагідно десь тут розмістити. Словом, я бачу таку необхідність для подальшого вашого поетичного визрівання, як глибше працювати із синонімічним рядом означень, якими ви початково формуєте свій поетичний рядок. Написавши рядок, уважно подивіться на всі слова з погляду синонімічних можливостей, деякі з них дадуть можливість глибшої і більш виразної подачі образу. Це логічний шлях, що дозволяє закріпити техніку написання. Звичайно, ще потрібно прослідковувати, як лине звукове відлуння рядком від основного чи заглавного образу, чи це відлуння (а насправді, комплексний образ) знаходить точну межу (риму) для подальшого злету в містерійність (символізм), де і починається магічна стереоскопія "символічностей"...

Перепрошую за експромт, і велику кількість плутаних міжрядковими сенсами букв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 23:24:18 ]
Спасибі за корисні поради, пане редакторе. Мені завжди цікаво почути думку майстра своєї справи.
Що ж до Ваших роздумів на тему жіночої та чоловічої поезії, то мушу зауважити, що особисто я рідко дивлюся на саму поезію з точки зору розподілу її на приналежність до статі. Моє єство або сприймає певну поезію, або ні. І це залежить, гадаю, від мого власного світосприйняття. Щось мені видається рідним, щось близьким, щось дивуючим, вражаючим, смішним, цікавим, новим. А щось геть чужим, чи просто незрозумілим.
Але то суто моє сприйняття чи несприйняття. У кожного воно своє, індивідуальне, а тим і унікальне. Разом з тим розумію, що кожен із нас має все для того аби власне світосприйняття, а через його призму і сприйняття поезії, музики і творчості загалом, ставало дедалі ширшим, глибшим, об"ємнішим.:)
Що ж до узагальненостей слова "людина", скористаюся Вашим висловом, у непритаманних Божому замислу розуміннях, то, на мою скромну думку, якщо вона Вам цікава, :) - узагальненостей не люблю взагалі. Вони стирають індивідуальні риси, притаманні тому чи іншому, що роблять наш світ барвистим.Погоджуюсь, що висловлювання кожного з нас мають бути виваженими, бо слова мають неабияке значення, думки, виражені через них - силу, виокремлені з них і увібрані у себе - творять долі. Але є вибір, і дяка Богові за нього. Бо кожен з нас здатний на помилки, котрі правильніше називати досвідом, і переосмислення, що, мабуть, є крихітними кроками до росту. А раз усе це є, то є новий вибір, котрий може і, дай Боже, виявитися кращим, вдалішим за попередній. А отже є надія.:)
Пробачте за розлогі думки. Ще раз дякую за увагу і поради.

А вірш цей я, мабуть, трошки перебудую, і сприйняття його має покращитись. Коли ж ні - ще подумаю.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 18:47:28 ]
Ес!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 18:53:47 ]
NO-NO-NO - YEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEES! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 20:00:08 ]
"Yeees" треба розцінювати, як одобрямс? Чи no?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 21:54:32 ]
for men - no-no-no
foe girls - yeeeeeeeeeeees! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 18:58:24 ]
Адель де САд!!!!)))))Юрцю, ага!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 19:57:08 ]
Дякую, хлопці, що не оминули увагою. :)