ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2025.06.23 13:13
Огудою тієї правди
наніс удар - нещадний весь.
І вицвіле потому завтра
заскавучало, наче, пес,

мої зализуючи рани.
І линув біль із попід вій.
У скронях пульсувало рвано.

Сергій Губерначук
2025.06.23 11:54
«Ні» чи «Так», а Всесвіт – проти.
Не буває «Так» чи «Ні».
Ані правди, ані йоти!
На війні як на війні!

Правда – вічне порівняння.
Нині – так, а сяк – затим.
Залишається питання:

С М
2025.06.23 10:31
лиця твого все не згадаю
лиця твого все не згадаю

поцуплять риси
пси карнавальні
лиця твого
не згадаю

Юрій Гундарєв
2025.06.23 09:58
Легендарному музикантові виповнилося 83 роки!
Від перших днів війни він активно підтримує нашу країну, виходячи на сцену з українським прапором…

Часом здається: все в Лету кануло,
мідним тазом враз накрилося…
Раптом лунає голос Маккартні -
і відчув

Юрій Гундарєв
2025.06.23 09:55
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по

Віктор Кучерук
2025.06.23 05:33
Яхти трикутні вітрила
Шурхають прудко, мов крила
Білої чайки, що низько
Навстріч несеться вітриську.
Яхта завзято й бадьоро
Рине розбурханим морем,
Ріжучи вітер і хвилі
Гарно загостреним кілем.

Павло Сікорський
2025.06.22 23:21
Слова - оригінальна поезія Павла Сікорського. Рецензія ШІ. Музика згенерована за запитом у Suno з фоновим текстом ШІ. Кліп генерувати ШІ на даний текст відмовився.

Прося — сося пісося.

РЕЦЕНЗІЯ ШІ:

Феноменальна лінгвістична мініатюра "Прося -

Борис Костиря
2025.06.22 22:10
Я хотів би одружитися
з усіма своїми коханими
і справити гучне весілля.
Нікого не можна розлюбити,
кого по-справжньому любив.
Треба вийняти з денця пам'яті
ті вогненні почуття,
які затоплять все навколо,

Богдан Манюк
2025.06.22 21:32
Жовч і кров Частина друга 2. На околиці села Галича спалахнуло півдесятка солом'яних стріх. Багряні собаки полум'я рвали чорну одежину ночі та підстр

Світлана Майя Залізняк
2025.06.22 19:30
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Музика-піна

Євген Федчук
2025.06.22 14:26
Вийде «Адмірал… їх …Кузнєцов»,
Аналогів якому в світі «нєту»,
Так засмердить одразу всю планету,
Бо так уже димить, що будь здоров.
Вони ж гордяться всі коритом тим,
Бо ж, бачте, то у них авіаносець.
Щоправда, літаки не часто носить,
Все більш вони

Хельґі Йогансен
2025.06.22 11:17
Чи задумувалися ми над тим, чому так часто у нас буває нудьга, тривога і поганий настрій? Звісно, знайти безліч причин нескладно: війна, стреси, перевтома, невизначеність, криза, проблеми зі здоров’ям та в особистому житті. Об’єктивно ці речі впливають на

Віктор Кучерук
2025.06.22 10:23
Шлюзування необхідно
Тільки там, де гребля є, –
Де ріка невідповідна
Берегам своїм стає.
Шлюз ворота відчиняє,
Вивільняючи маршрут, –
Водосховищем безкраїм
Яхти весело снують.

Богдан Манюк
2025.06.22 09:36
Частина друга Жовч і кров 1930 рік

Борис Костиря
2025.06.21 21:40
Я хочу пірнути в сніги,
У сон, невідомість, пургу,
В пекельне обличчя жаги,
У білу безмежну труху.

Я питиму сніжне вино,
До краплі, до самого дна.
Простелеться біле руно,

Світлана Пирогова
2025.06.21 20:15
Фіалка ночі - матіола.
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.

У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослава Мельничук (1980) / Вірші

 Зцілення
не бійся: ти нічого не відчуєш -
я скальпелем відріжу пуповину.
п’явками виссе кров моя байдужість...
здавалось, хвора - я: а ти - нездужав.
у чім тепер знайду твою провину?
одним лиш словом ти мене рятуєш...

не бійся з рук моїх мікстуру пити -
сльозам наплаканим дано зцілити душу:
настоянка самотності й печалі...
я знов лечу униз по вертикалі,
сміюся вголос, бо щаслива бути мушу -
тоді ми зможемо обоє жити...

не плач, якщо колотиму голками -
в холодне серце я твоє поцілю.
тонкі надрізи віршами зроблю...
ти виживеш, бо я тебе люблю.
і це не страшно, що сама хворію -
ім’я твоє гаптоване зірками...



серпень 2008 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-30 13:09:13
Переглядів сторінки твору 6756
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.860 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.616 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.11.03 20:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 13:30:51 ]
вірш не новий, тому особливо критикувати нема сенсу. кілька зауважень.

нмд, варто уникати таких штуковин, як "п’явками виссе кров моя байдужість", коли не зрозуміло, хто кого ссатиме, чи кров байдужість, чи байдужість кров. нащо плутати читача :)

ну і рими - одна й та ж частина мови, в одному відмінку - пуповину-провину, пити-жити і т.д.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 13:41:53 ]
До речі, Юлечко, наш друг і брат, і титан серветкової лірики, Роман Скиба, постійно працює над своїми "старими" віршами, і нічого, каже так потрібно. :)
Миросю, я трішки потлумачу Юлині слова по-своєму - бажано уникати випадкових сенсових стрибків у словесному ряді. Тобто "виссе" енергетично і образно не зовсім рідне слово.
"Одним лиш словом" - ця щільність є зразком найпоширенішої в сучасній поезії проблеми диктату авторського "я" над поетичністю Божого простору, який прозорий, але і цим животворний - "одним лиш словом" - тут немає між словами прозорої животворності, а повинна бути...
Просто потрібно сказати собі, не я один є автором композиції - і композиція оживе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 13:49:33 ]
ну якщо Скиба... то може варто і своє старьйо пошукати)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 14:47:17 ]
"Просто потрібно сказати собі, не я один є автором композиції - і композиція оживе..." - в якому сенсі? спасибі за вашу увагу, Володимире!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 14:51:45 ]
п.с. перед тим, як "залити" вірш сюди, за вашою порадою, "пошкурила" його, щоб "математика" була прийнятною, але до досконалості ще ого-го, еге ж? ...чому так виходить, що коли опрацьовуєш твір, "підганяючи" його під правила написання сучасної поезії, втрачаєш основне в ньому - себе?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 15:09:43 ]
Мирославо, мій скромний досвід говорить, що під час трансформацій себе не втрачаєш, але втрачається деяка минула рівновага, створена не зовсім оптимальним чином, ви позбуваєтесь зайвих елементів нижчого порядку, і вам трохи незручно, ніби все не так, звідси і не зовсім адекватна творчість на новому рівні, але все прийде, коли звикнеться до нових вимог. Зверху завжди легко і вниз злітати, і повертатись. Важливо, де основне місце перебування. А небо, як і шлях угору, безмежний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 15:52:28 ]
все так... і про елементи минулого, і про незручність нового. але так само, як нове - це я, так і минуле - я. незграбна, "неправильна", дитяча в чомусь, смішна, можливо, - але я. "виводячи" минулі віршовані спроби на новий, теперішній рівень, передусім досвідний і чуттєвий, втрачається минуле і все те, що було пережите. пережите саме так - "вугласто" і щиро. можливо, і справді заховати подалі від себе і від інших оте моє недолуге "старьйо"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 17:33:11 ]
Це так, Миросю. Деякі старі твори, напевно, вже не "зростуть". Тож, краще робити так, публікувати як є, наприклад в "Іншу поезію", за добу цей твір сфотографується в нас, і коли робитимуться правки, перший варіант існуватиме "для довідки" на вашій сторінці.

Щодо цього вірша, то деякі моменти, ніби легко зробити елегантнішими у "вашому дусі"

Наприклад, якось так, без зміни "образної тканини":

Не бійся: ти нічого не відчуєш -
я скальпелем відріжу пуповину, ("Тонкий" зайве)
п’явками зцілить кров моя байдужість...
здавалось, хвора - я: а ти - нездужав.
хіба тепер знайти твою провину?
Та кожним словом ти мене рятуєш...

Не бійся з рук моїх гіркого спити -
сльозами дано і цілити душу -
настоянка самотності й печалі
тече по учорашній вертикалі,
сміюся, бо забути горе мушу -
тоді ми зможемо обоє жити...

Не плач, коли торкатиму голками
холодне серце - я його поцілю,
коли надрізи віршами зроблю,
ти виживеш, бо я тебе люблю,
і не мине, від того що хворію -
ім’я твоє, гаптоване зірками...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 17:40:09 ]
"поцілю" у вашому варіанті - мається на увазі вилікую чи "попаду точно в нього, в ціль", як у Мирослави?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 22:16:08 ]
Гарно у вас вийшло, пане Володимире, але там так мало "мого духу"...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 14:45:31 ]
"п’явками виссе кров моя байдужість..." - якщо брати контекстно, то "байдужість виссе кров з хворого", про якого йде мова. Принаймні, так воно планувалося написатись, але, вочевидь, намагання вийшло не зовсім вдалим?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 13:51:19 ]
у чім тепер (з)найду?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 14:42:08 ]
о так! спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 15:33:15 ]
Сама ідея зцілення подана поетично, емоційно і образно.На мою думку вірш світлий і глибокий.Перший рядок третьої строфи можливо краще так: "не плач, коли колотиму голками ". Уникається повтор "я" в сусідньому рядку.Сподобалося


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 15:37:19 ]
спасибі за розуміння! так, справді буде краще. приймаю і змінюю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 00:36:28 ]
егеж, повтор "я" уникається, повтор "коли коло" додається :) а, якщо, моє улюблене слово "якщо" додати :)
не плач, якщо колотиму голками.

От закінчення гарне невимовно: "і це не страшно, що сама хворію" - справжня любов вималювана... Нема, щоб: не плач, тобі ін'єкцію зроблю, а запручаєшся, то вріжу без наркозу, тому що я тебе таким люблю, хоч закричи-залайся одіозно, а я стерплю, моя любов не вірить у прогнози... ;)
Це був жарт. А про закінчення вірша - серйозно.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-31 00:47:25 ]
дякую безмежно за позитив і за ради! бо я вже зовсім надумалась "закривати" свою віршовану "лавочку"...))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 00:21:20 ]
Привіт, Миросю, а якщо забрати "я", бо декуди воно зайве?
бо скальпелем тонким відріжу пуповину.