ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.05.21 16:00
Кришталеві вокзали пусті
У сьогодні про тишу прошу -
Знак згори мені–чапля північна,
Світ давно у знемозі двобічній,
Двері в пекло відкриті дощу.

Заплети довгі коси весні!
Вже закінчене справжнє минуле,
Деградує лискуче поснуле,

Артур Курдіновський
2026.05.21 13:39
Пісня моєї душі (рондель)
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"

Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -

Сергій Губерначук
2026.05.21 12:48
Замов мені…
Замов мені,
що побажаєш.
Я
виконаю те.

На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –

Борис Костиря
2026.05.21 12:45
* * *
Все той же самий одинокий шлях
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.

Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,

Юрій Гундарів
2026.05.21 09:41
Я - у вишиванці!
Сьогодні - Всесвітній день вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
ракетний удар залишає руїни…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я — українець!

По ночах небо геть червоне,

Ірина Вовк
2026.05.21 09:06
А ВОДА ПО КАМЕНЮ (Епітафія)
Тут спочиває Той, хто зводив храми на руїнах власного серця. Князь, що тримав небо над Руссю, поки його власна земля йшла з-під ніг у глибини річкові. Ліворуч від нього – Любава, тиха течія його юності, що втопила в собі його перші сни. Вона – жива

С М
2026.05.20 20:20
Третього тижня у «Челсі» (Jefferson Airplane)
Раптом одчуєш як минає це життя
Порух рук моторніше за усвідомлення
Ті ґенерації моїх непережитих мрій
Що я надіюся зустріти поки рухи не зносив
І жити щоби видіти світання на зорі

Ми двигалися задля ожвавлення картини
В напрузі й незнатті що відч

Костянтин Ватульов
2026.05.20 17:04
Щастя
Щастя — найневизначеніша і найдорожча річ у світі.
Просто хоча б сісти в перерві за каву, помріяти.
Дивно, але б я кинув роботу, квартиру машину і друзів.
Кому це потрібно, коли є любов у Парижі з тобою?
Неспішна вечеря, романтика, запітнілі вікна і

Вячеслав Руденко
2026.05.20 16:36
Ллється світло недіяння
В довгій тиші - відьми,миші,
У глибинах чути хор,
Акцептовані масони
Варять з цинком мельхіор …

Ллється світло недіяння -
Будить вранішній етер,
Спить свідомість… У чеканні

Ірина Вовк
2026.05.20 12:04
А ВОДА ПО КАМЕНЮ (продовження 6)
БІЛИЙ САРКОФАГ: НІЧ НА СТРІТЕННЯ ДЛЯ КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА На схилі віку, коли вишгородські вітри стали надто холодними, Ярослав сів на березі свого життя, де зустрілися дві стихії: Любов і Мудрість. Перед його внутрішнім зором, мов у мутних водах Дніпра,

Борис Костиря
2026.05.20 11:33
* * *
О першій ночі я не сплю.
Шукаю в темнім океані
Величну і нову зорю,
Думки і почуття жадані.
У магмі ночі віднайду
Мінливу трепетну жар-птицю,
Яка народжена з вогню,
Яка мені колись наснилась.

Тетяна Левицька
2026.05.20 10:42
Депресивний
Розілляла ніч каву розчинну
на долівку вугільних небес.
Ти не бійся, моя серпантинна,
обіцяю, тебе не покину...
Знову лячно? Нехай йому грець!

Та хіба ти не звикла до струсів,
потрясінь і ударів судьби?

Артур Сіренко
2026.05.19 18:03
Пісня меланхолійного старчика Досить
Люди запилених перехресть
Замовили в ковалів залізних снів
Трохи гострих апострофів.
Вони ще не знали,
Що сухий ясен торішнього
Втопився в прозорому Озері Сліз*,
А на поверхні того спокійного ставу,
Яку не може збурити

Артур Курдіновський
2026.05.19 16:26
Сузір'я щирості (сонет)
Навколо - тепло, а у серці - темно.
Стискають горло помилки, гріхи.
Неначе, травень... І давно сніги
Завершили історію буремну...

Хіба ще актуальна пісня щемна
Для простору ледачої нудьги?
Бо навесні всі тьмяні береги

Оксана Алексеєва
2026.05.19 13:41
Жива гора
На перевалі торохкотять закіптюжені авто.
Кам’яними стежками блукають туристи,
смакують осінь, мов вистояне вино,
купують каву, сендвічі, кожушки і намиста.

Видряпавшись на вершину, вигукують: «Боже!
Онде гори, наче льодяники кольорові.»
Летять на

Кока Черкаський
2026.05.19 13:38
Ілюзії
Одні кажуть: життя, як колесо,
Інші кажуть: життя – то лайно.
Треті живуть собі і не чешуться,
Життя пролітає повз них, як кіно.

Одні переймаються гривнею кожною,
Та що там гривнею-копійкою,
Інші вносять за Єрмака мільйони,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ірина Вівчар (1994) / Вірші

 Втрата
Жив їжак в сусіда у стодолі,
Приходив попити молока.
Пролізав крізь дірки в частоколі,
Теплим писком ліз до мисника.
Звали його, певно, Афанасій.
Мав він, люди кажуть, 5 синів.
Приносив нам яблука на Спаса,
Пив із миски і додому брів.
Трохи лисий – голок небагато,
Та у ногу кілька раз попав.
Піднімав очиці винувато,
Лапками на місці тупцював.
В час, коли кричала осінь «гірко»,
Зрозумів, пора йому у рай.
Стало в коло їжачків п*ятірко
Щось пищали, певно, «не вмирай».

2011, 30.03.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-03-30 18:41:20
Переглядів сторінки твору 4172
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.734 / 5.3)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.056 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.06.20 15:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Доля (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 19:50:35 ]
Іронічний неореалізм))
Щиро*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Вівчар (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 19:54:29 ]
А я не знала, до якого стилю його віднести)для мене це завжди проблема)
не бачу тут, правда, іронії аж няк(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Доля (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 19:58:30 ]
Справа в тому,що їжак уособлює батька, як людину.
А те,що з ним трапилося є проявом навіть синтименталізму)))Іронія полягає в чистої водиці правді батьків сьогодення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 20:08:20 ]
Молоді люди, вітаю вас. У вас хороше майбутнє, я це бачу і в це вірю!!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Вівчар (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 20:10:19 ]
дякую, теж вірю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Вівчар (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 20:08:39 ]
ииии... він ні в чому не винен. А що з батьками сьогодення? поясни.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Вівчар (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 20:09:27 ]
(то була відповідь на комент Олега)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Доля (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 20:28:47 ]
Хех)Не ображаюсь...
Та я звик ритися в цих речах, не помічаючи всього найпростішого...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Доля (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 20:17:17 ]
Таки про те, що тяжко ) І справді тяжко. Зраз нашим батькам дуже не легко.А ми з вами Ірино молоді люди завжди сповнені максималізмом і вважаємо часом, що найгірше нам. Їжак сам по собі в моїх очах виріс, як той батько, що був чи то у відчаї, чи то спонтанно вмер. Але ж він проходить через певні труднощі, на щось наштрикається, кудись бреде...ось, що я мав на увазі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Вівчар (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 20:26:50 ]
так смішно, коли мені 17, тобі 16 і ми на "ви"))) але то таке, не ображайся)
я тут не засуджувала нікого, і їжак тут - просто їжак, а ти свою думку так виклав, що я вже починаю порпатися у голові, шукати там максималізм, іронію, труднощі їжака і наших батьків...)