ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.11.03 09:53
і черги на вулиці
І черги в метро
О боже, як тулиться
Прийдешнє добро…
І хтось не противиться
А хтось відганя
В одних на потилицях
Місцева фіґня…

Борис Костиря
2025.11.02 21:31
Пожовкле листя падає в обличчя,
Як сон віків похмурий і страшний.
І довга сукня осені не личить.
Вона сховає від страждань земних.

Пожовкле листя хоче говорити
Зі мною мовою повільних рік.
І більше пекло годі нам створити,

Світлана Пирогова
2025.11.02 20:59
Слова сліпі, тавровані тобою
У дощ, що перекреслив всі надії.
То ж не було хвилини супокою,
Хилились хризантем промоклі вії.

І падолист. і вітер, і печалі -
Усе змішалось у гіркім коктейлі
Зів*яли восени колишні чари.

В Горова Леся
2025.11.02 20:29
Розгулявся північний, та так уже крепко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав, і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли

Іван Потьомкін
2025.11.02 18:46
Я люблю не стільки з кимось чи з комп’ютером грати, скільки відтворювати партії майстрів з шахів. Для мене це щось схоже на читання цікавої книжки чи прослуховування класичної музики. І ось серед інших видатних майстрів сициліанського захисту я натрапи

Євген Федчук
2025.11.02 15:21
Прочитав Василько книжку про Лєвшу Лєскова.
Про те, як Лєвша спромігся блоху підкувати.
Та і став тоді бабусі своєї питати:
- Що то за звір – блоха ота? Щось для мене нове.
- То комаха. Така мала, навіть менше мухи.
І стрибає, й кусається. Зараз то ї

Микола Дудар
2025.11.02 08:48
Звучить дочасно і потужно…
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей

С М
2025.11.01 20:33
Усе на ліпше хоч би як
І я божеволів у школі
Мої вчителі були кволі
Мене зупиняли й
Усе загортали
У правила щодо & щоби

Та й визнав, що усе на ліпше

Світлана Пирогова
2025.11.01 20:10
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,

Микола Дудар
2025.11.01 13:17
Піврічне немовля з матусею і татком…
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…

Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні

Володимир Мацуцький
2025.11.01 12:28
Братам по крові і братам по духу

Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст

Юрій Лазірко
2025.10.31 20:53
Я пригадую - розчиняюся у думках...
Неприковані, млосні спомини... вічний блюз...
Ніжні дотики, затамовані на устах...
і не знаю я - чи ще дихаю, бо боюсь:
розгубити тебе намистинами пасії,
перекроїти час - зодягнутися в згаслого дим...
Я сумую і су
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Бiля брам лiкарнi для душi
Beggars Біля брам лікарні для душі
янголи, перебрані за вбогих,
простягають неба далечінь
поглядам затупленим під ноги,

вирокам закинутим й мутним,
виродкам зухвалим і безшиїм.
Очі наливаються лиш тим
що, коли не вб’є, до п’ят прошиє.

Сонце відмальовується знов,
тінню висихає посходинно
і сіріє на очах панно
матері навколішках й дитини.

Мамин хрестик у руці живе,
дихає крізь пальці. Серцем трусить
дзвін монет... чіпляє за живе
вулицею бавлений Ісусик.

Проминає променадно люд,
псячі очі стережуть і гоять
вірністю з добротного жалю,
мов земля присіла під плитою.

Шість очей, шість вогників надій
ділять сирість, поділяють ласку –
мідних крапель плюски золоті,
проблиски душі з-під криги маски.

Назбирали милості на хліб,
буде свято під мостом без столу...
В кузні серця світло й ковалі
ніч куватимуть для неба голос.

5 Квітня 2011




Найвища оцінка Любов Бенедишин 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олег Доля 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-05 20:14:12
Переглядів сторінки твору 3003
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.945 / 5.75  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2025.10.31 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 21:40:15 ]
Юрчику, не зрозуміла
"Серцем трусить
дзвін монет..."
і оце
"ніч куватимуть для неба голос".

І хто такий "гоїять"? :)
Взагалі з цим ти, імхо, перемудрив:
Проминає променадно люд,
псячі очі стережуть і гоїять
вірністю з добротного жалю,
мов земля присіла під плитою.

Чому погляд собак, наповнений вірністю - з добротного жалю? і як це "земля присіла під плитою"?

Хоча сама ідея мені подобається. Може, варто позбавитися трохи "наворотів", які тільки утруднюють її розуміння?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-05 22:03:40 ]
Вітаю, Юрію! Достойно написано - дяка!
Заглянь і до моєї сторінки - сЮрприз...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 22:11:40 ]
Мені сподобалось.Всі образи мені зрозумілі і сприйнятні. А "гоїять" мабуть одруківка - має бути "гоять".З повагою СВій))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 22:12:39 ]
Перша строфа - !!!!!

В інших - де-не-де - ? чи ??

Але знаків оклику - більше, якщо дивитися на вірш повністю.

Ставлю оцінку за першу строфу, бо вона того варта.
Я вражена.

Інші строфи можна ще пошліфувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Доля (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-05 18:18:50 ]
Я в захваті. Але є ще:
"що, коли не вб’є, до п’ят прошиє." - може тут "Що, як не вб"є, до п"ят прошиє".

З повагою*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-05 19:49:57 ]
За очима променанд жалів.
Скигле пес на золотім прикутті.
Десь далеко закордонний Львів.
Кинь монетку і скажи по суті.

))).
Юрцю, лю))) для мене вірш почався з четвертого катрена. Остання строфа ? Перевертаю вірш догори дригом!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-04-05 23:03:48 ]
Янгольський цикл, ЛЮ? Гляди, янголознавцем станеш :) Сподобалось і вразило. Якось лише " буде свято під мостом без столу" наче милостиню просить. І кома втекла (перед " й ковалі" - скл.реч.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-04-06 12:34:13 ]
Сильно написано,ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 20:58:03 ]
Дякую Вам, мої ЛЮбі і дорогі!!!!
Черунь, Михайле, Володю, Любове, Олеже, Вітрунь, Світланцю у Іванку,
у вірші є корисне зерно - буду дошліфовувати обов`язково.
Не було зайвого часу обдумати ще, але думаю що доопрацюю згодом.
Всіх обіймаю, по-дружньому,
ЛЮ