ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд

Федір Паламар
2026.09.23 19:32
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи: – Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто супроводитиме ме

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:17
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.

Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:16
В блокноті згорілім - згорілий рондель,
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.

Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -

Борис Костиря
2026.09.23 14:40
Він біг у даль, отримавши свободу,
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг

Вячеслав Руденко
2026.09.23 11:38
Призначення чаю з жасмину співмірне
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.

Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як

Ірина Вовк
2026.09.23 08:06
V. ЗОЛОТИЙ ДИМ ХРАМУ ІСІДИ Ранок у храмі богині Ісіди тонув у солодких пахощах єгипетських благовонь. Головний жрець Калпурній, одягнений у білосніжну лляну туніку, сидів біля вівтаря й задоволено перераховував приношення. Торговці з порту сьогодні бу

Віктор Кучерук
2026.09.23 06:28
Хлопці кажуть: Не спіши
На бочок лягати, -
Поживи ще для душі
Не в порожній хаті.
Ту знайди, що принесе
Для душі розраду, -
Для котрої над усе
У стосунках злада.

С М
2026.09.22 23:54
Едді, що за кпини?
Я телебачив нині
Едді, що за кпини?
Мене питає дехто
Про твій подвійний крій
Гадаю, це все хрінь
Ти кинув у пакет
Мені прислав оце –

Артур Сіренко
2026.09.22 22:56
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но

хома дідим
2026.09.22 20:58
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті

Вячеслав Руденко
2026.09.22 17:42
Даоська дошка, як мені без тебе
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?

Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —

Борис Костиря
2026.09.22 13:07
Хоч краплю сну іще напитись
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.

У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослава Мельничук (1980) / Вірші

 Цыганка
Нарядилась Осень бусами калины,
В шаль из желтых листьев кутала плечо –
Ведь еще весною так была наивна,
Только целовало Лето горячо…

Дождевые капли – слезы о любимом:
Серьги-побрякушки искрами горят –
С ним весною майской в сарафане длинном
Подолгу стояла, опуская взгляд...

На заре простились – будто бы чужие –
И цыганкой стала на исходе дня.
Рассмеялась звонко, с ветром закружилась –
Пели песню в стане, бубенцом звеня…

Плакала? Конечно. Думала? Забылось…
Ворох палых листьев бросила в костёр.
На ветру трепались кудри золотые –
Черный конь ненастья мчал во весь опор…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-06 10:15:14
Переглядів сторінки твору 3761
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.860 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.616 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.11.03 20:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 12:18:53 ]
Я не знаю, где говорят "плечЁ". Например, я говорю "плечо" - и точно так же пишу. Очень удобно, между прочим. Кто не рифмовал "мая - догорая", "вновь - кровь", тот, наверное, никогда не был 19-ти летним. Примерно так говорил Ярослав Голованов, мой любимый журналист из газеты "Комсомольская правда".
Примерно такое же я могу сказать о "дня - звеня".
Ну да ладно. Стихотворение понравилось. Это главное.
Да, чуть не забыл.
"подо́лгу".

Большой привет и масса наилучших пожеланий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-06 17:12:48 ]
Олексію, гарно вам дякую за відгук! Що можу сказати?
1. Граматичну помилку виправила. :) Російська мова не є моєю рідною мовою, тому перепрошую за ось такі огріхи. До речі, можна було написати просто: "Виправте помилку" і все - так би було зрозуміліше і щиріше, правда ж?
2. Вважаю, що поезія має бути різною, в тому числі такою, що написана дев’ятнадцятирічними і для дев’ятнадцятирічних. Кожен вірш має свою аудиторію і своїх прихильників. Тому, нмсд, не слід думати, що рими типу "мая - догорая, вновь - кровь" не мають права на існування. Вони потрібні тим, хто їх розуміє, кому вони близькі.
3. "Гламурне" римування, пошук нового - це все, звичайно, добре - але простота теж може бути гарною. Я не претендую на геніальність, але подивіться на класиків - певна, ви знайдете цьому багато прикладів.
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 17:26:43 ]
1. Я не учитель, чтобы давать советы, и не эксперт.
Поэтому не решаюсь на давать ценные указания в приказном порядке. И не командир.
2. Все рифмы имеют право на существование. Не спорю.
3. Меня однажды на моей рикше (это было еще в Якутске) остановил инспектор ГИБДД. Я на "зебре" пешехода не пропустил. Да, но рядом промчался дорогущий "Джип". А остановили-то меня. И сказали отвечать за себя лично. А до классиков на классических "Джипах", как мне сказали, мне не должно быть никакого дела.

Но я не спорю и не возражаю. Мы просто поговорили.
Правильно пишется "горячо".
С уважением )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-07 15:11:10 ]
Олексію, погоджуюсь, що кожен має (і відповість у кінцевому рахунку) виключно за себе, але: не зовсім згідна з вами на рахунок класиків на класичних "джипах". Бо:
1. ми або маємо рівнятися на них, прагнути до них, наслідувати їх і т.п. (маю на увазі поезію і їх геніїв), або
2. реагувати відповідно на вседозволене безправ’я на дорогах (маю на увазі володільців отих самих "джипів") - інакше одного чудового дня нас просто переїдуть, як кошенят.
Все залежить від того, яких "класиків" ви мали на увазі. Чи, може, ваш приклад був не зовсім вдалим? З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-06 17:26:40 ]
Тогда исправьте, пожалуйста, еще "горячо".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 17:27:52 ]
И я об этом. Но я не видел Вашего комментария.
А, с другой стороны, когда их два, и один из них Ваш, это втройне убедительно )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-06 18:21:16 ]
Щиро вдячна!