ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.08.20 18:08
Той серпень, що ближче до осені,
Верхівки дерев обпалив.
В душі світлі спогади носимо...
Реальність, немов абразив,

Шліфує, гартує, вирівнює...
І так, щоб уже до кінця!
Світанок із першими півнями

Юрко Бужанин
2026.08.20 17:38
Копирсаються спомини в часі -
Чом бентега ніяк не мине?
Звідки Ти в моїм серці взялася,
Чим тоді полонила мене?

Заціловане сонцем дівчатко,
Ти являлась – мій погляд горів.
Що Тобі я тоді міг сказати? -

Євген Федчук
2026.08.20 17:33
Дід Микола любить «молодь» розуму навчати,
А йому вже дев’яносто, є чого згадати.
Він ще й покозакувати устиг свого часу,
Поки Січ не розвалили москалики ласі
До добра чужого. Світом розбрелось козацтво,
Січове навік розпалось козацькеє братство.
То

Борис Костиря
2026.08.20 13:29
На білу кригу знову випав сніг.
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.

Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,

Тетяна Левицька
2026.08.20 12:53
Радників багато —
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна

Ірина Вовк
2026.08.20 08:07
Залізна «черепаха» «Коли фортуна зраджує царів, золото їхніх обладунків стає їхньою труною». Давньоримський афоризм часів Александрійської війни Клинки легіонерів вириваються з піхов із пронизливим, холодним скреготом. Цей залізний звук я вже чу

Віктор Кучерук
2026.08.20 07:04
Пекуче сонце вище й вище
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.

Тетяна Левицька
2026.08.19 21:33
Краватка в синю рисочку, сорочка біла,
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.

Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила

Віктор Насипаний
2026.08.19 21:09
Вже навхрест шиє дощ думки- печалі.
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.

Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток

С М
2026.08.19 21:00
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози

Іван Потьомкін
2026.08.19 20:54
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

хома дідим
2026.08.19 19:09
скажи мені скажи
чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім

М Менянин
2026.08.19 18:35
Націоналіст не нацист – есей 0 Українцям на часі. 1 Є країни з титульними націями. 2 Є в цих краях гості – етнічні діаспори. 3 Є націоналізм в них. 4 Є національна держава, що піклується за свій народ, спонукає до бажання бути тут, або поверн

Артур Курдіновський
2026.08.19 15:45
Поклич мене зажуреним сонетом -
І я прийду. Як важко б не було, -
Прорвуся крізь заплутані тенета,
Знесилений, постукаю у скло.

Поклич мене замріяним ронделем -
І я прийду крізь пафосну юрбу.
Дамо початок райдужним новелам,

Ольга Садкова
2026.08.19 14:51
Сусідський кіт зайшов до хати,
хоч не його мені б чекати.
На крісло зліз,
примружив очі.
Сидіти довго так охочий...

Й навіщо, справді, гості інші,
коли з котом аж ллються вірші?

Борис Костиря
2026.08.19 13:55
Яка палка гармонія і дикість
Цієї пари, що руйнує світ
І трощить скелі, мов несамовитість!
Летить у небо пристрасть, як болід.
Вони злились, не можуть зупинитись
На березі, мов непоборной цвіт.

Такий коханець гарний і потужний
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Андеграунду Айстра / Вірші

 ***
Ганьба тобі, володарю-Амуре!
Ти виріс вже і трохи постарів:
Твій погляд втомлений, лице похмуре,
Зійшовся сум у зморшці поміж брів.

Не добачаєш ти на праве око
(Чи на обидва – хто його там зна?)
Стріляти в нетрі важко – ти ж високо,
сучасний світ для тебе – новизна.

Позич у мере пильні окуляри
І подивись журнали чи ТV.
Ти бачиш? Там сучасні пари.
Натягуй лук. Всміхайся тятиві

І поціляй в серця – малі й великі,
в розтоплені оманами тіла.
Вони що день, то більше, більше, дикі
І тільки золота твоя стріла

ще зможе подолати їх. Прокинься!
Не спи понурим летаргічним сном.
Вони в пошарпаних сорочках, джинсах.
Їх корабель штормить – усе верх дном!

Вставай, Амуре, як тобі не сором?!
Ти ж від Богів могутніший, чи ба?
Щоб двадцять друге не сказало хором:
“Любов – легенда”, а тобі: “Ганьба!”.







Найвища оцінка Печарська Орися Москва 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2006-11-09 01:13:26
Переглядів сторінки твору 4715
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.109 / 5.42  (4.084 / 5.18)
* Рейтинг "Майстерень" 3.983 / 5.25  (4.073 / 5.17)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-09 01:19:59 ]
Чого це Ви так на Амура розсердились?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-09 19:29:35 ]
Чудова трактовка античної теми на сучасний погляд емансипованої панянки. Претензії і накази Богу! Нормально...
Цікаво мені, шановна Астра, чому ви обрали таке псевдо "Андеграунду". Мені, як широко відомого у вузькому колі класика андеграунду, дуже і дуже хочеться дізнатись, що вас поєднує з цим явищем природи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андеграунду Айстра (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-11 23:16:08 ]
Дякую за гарні слова. Андеграунд -- це напевно швидше явище суспільства, а не природи і виникає воно з протесту. Проти кого цей протест -- проти суспільства, адже воно складається з посередностей, воно нас усіх зрівнює, воно боїться надто дивних людей, а деякі митці до них теж належать. Я проста людина і цей протест для мене є швидше мрією, а не реальністю. Зате в творчості ми можемо придумати собі все. Я планую стати революціонеркою... Щось таке

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-15 19:37:56 ]
Приємно таке зізнання читати. Для мене особисто андеграунд - це намагання бути самим собою, намагання бути щирим без фальшу в творчості і хоч частково - в буденному житті.
Суспільство не складається з посередностей і це можна легко перевірити: підіть в ліс і знайдіть там хоч два однакових дерева. Нема. Кожне в чомусь особливе, якщо уважно придивитись. І до людей треба уважно придивлятись. Для байдужого погляду і ліс як ліс, і люди як люди- нічого особливого...
А я відносив себе скорше до контреволюціонерів, бо революції творять люди ідейні в ім’я чогось,- то у вас, Айстра, є ота світла ідея, що кличе до бою?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андеграунду Айстра (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-15 23:06:06 ]
В мене є ідея -- порятунок людства і планети. Може це надто пафосно.
А суспільство прагматичне, матеріалістичне, і слово посередність -- це мабуть не образа з мого боку. Кожна людина особистість, але не кожна увійде в історію. Хочу сказати, що є яскраві індивідуми, а є не дуже. І це добре: бо світити можна лише в пітьмі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Гордасевич (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-21 20:42:32 ]
Господи, як прекрасно, що думки літають в етері-ефірі: я власне над тим і сумую, що коли зійшло сонце - не стало помітно свічки в моїх руках, яка світила людству.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Чернецька (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-21 13:59:47 ]
вразило... дуже...
більше слів не підберу ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./М.К.) [ 2010-12-24 23:51:09 ]
Цікаво. Дость модерново з якимись тінями неокласики.