ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.06.30 07:20
Знову літо, знову море,
Знову ледь помітний бриз, -
Знову далеч неозора
І щодня - блакитна вись.
Знов дозвілля цілий місяць
Без повітряних тривог, -
Знов я вибрав гарне місце,
Де купатись будем вдвох.

Роксолана Вірлан
2026.06.30 00:40
Сутносте вітрова, дика безупряжна, вільна,
було б мені дослухатись твоїх научань:
бігти прозоро крізь вістря натикані щільно,
не обдиратись гілками до рваних - до ран.

Духу вогневий, було мені яро палати-
іскрою витися до Пачамами висот.
Бач, блід

Сергій Губерначук
2026.06.29 17:04
Серпень згадаю я тільки у лютому,
тільки у лютому оці твоєму.
Крізь Казахстан, Киргизстан поміж юртами
вітер мене пронесе до гарему.

Франціє! Азія! – очі ці – Азія!
Шкіра ця – шовк і гаряча пустеля.
Груди – це літо, де знов, мов у сказі я

Ірина Вовк
2026.06.29 14:07
Розділ ІХ: ГРОЗОВІ ХМАРИ НАД ПАЛАЦОМ СІТЕ Новина про зникнення Королеви-матері вибухнула в Парижі, мов удар грому серед ясного неба. Коли мисливці повернулися без Анни, а вартові Рауля де Крепі відкрито оголосили, що Королева-вдова перебуває під захис

Борис Костиря
2026.06.29 13:30
Поступово нас час затирає
В порохно, у ніщо, в пустоту.
Волосина від пекла до раю
Народила нову німоту.

Поступово у нас забирає
Час усе найдорожче, коли
Нам читає прокислі моралі

Вячеслав Руденко
2026.06.29 12:16
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.06.29 10:59
Гонить літо — суховій,
Віражем по колу.
Не твоя і ти не мій —
Не зійтись ніколи.

Заблукала, не знайти
Стежку на осонні.
Хай ідуть, під три чорти,

хома дідим
2026.06.29 10:45
барабан розбився на синкопи
грає слепом фанковий басист
хай воно подібне до хіп-хопу
бог не видасть а свиня не з’їсть
караван що у дамаск ішов був
зупинивсь а дехто і осліп
ще поету віднімає мову
йди руками заробляй на хліб

Віктор Кучерук
2026.06.29 07:20
Хоч співало далі про кохання
Двійко невгамовних солов'їв, -
Вдосвіта підкралося світання
І щербатий місяць потьмянів.
І клуби туману обгорнули
Береги півсонної ріки, -
І шугнули радісно в минуле
Любощами зроджені думки.

С М
2026.06.28 22:22
десь отам, де твій альков
на крісла набитий шовк
ти жартуєш із багатими
чи тобі потрібен я
улична компанія
одиноким я не буду, ні

збав мене, мила сюзі, збав мене

Іван Потьомкін
2026.06.28 21:11
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Мирон Шагало
2026.06.28 20:40
Сосни в білому вбранні —
вітру наречені.
У прозорій далині
обрії студені.

Білі іскри навкруги
мерехтять грайливо.
Сліпить очі білий луг —

Богдан Манюк
2026.06.28 15:32
Сновидіння — схлип свічада,
що сміялось у минулім.
Тягне нитку Аріадна
крізь печалі наші — чули,
як шепоче нитка-змійка,
шлях обмотуючи звитий?
Скільки снів — пробуджень стільки,
а з минулим все ж не квити

Євген Федчук
2026.06.28 15:23
Йшов чоловік по дорозі, уже притомився.
Бачить, річка попереду, там село видніє.
Тож у нього відпочити зродилась надія.
Прискорив він свої кроки, до річки спустився.
Через річку місток лежить, а вздовж річки верби.
Можна в вербах відпочити. За річку

Артур Курдіновський
2026.06.28 15:21
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Серце смутком зморене, горем розіп'яте.
Посеред нещирості сірого туману
Ніжна ця мелодія стане талісманом.

Сил немає дихати, вірити, чекати...
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Кришталева музика - п

Борис Костиря
2026.06.28 13:10
Лютує дикий ураган
І зносить все навколо,
Немов убивця-уркаган.
Він грає з нами в поло.

Стихія люта потряса
Твердині і основи.
І похитнулись небеса
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Шешуряк / Проза

 (хрестик)
Образ твору Цих дівчат знаходили мертвими в різних місцях, містах; містики не було, небо заздрило чистоті їхньої шкіри.
Харе крішна, крішна харе - сказав перший слідчий.
Блядь - сказав другий слідчий.
Сьогодні теща пересолила борщ - сказав третій слідчий.

Жодних слідів ґвалту. Жодної ознаки болю. І не всі помічали міцно стиснутий правий кулак у кожної.

У Каті в долоні був каштан. Маленький коричневий каштан, він випав з руки майже одразу, і його непомітно підібрав п"ятирічний Костя, який і знайшов Катю, гуляючи з дідом в парку. Костя клав каштан під подушку, думаючи про красиву мертву тьотю. Одного разу вночі каштан проріс тоненьким стеблом і лоскотав Кості вухо, поки йому снилась пустеля Гобі.

У Валі в долоні був нічний метелик. Коли патологоанатом розчепив дівчині тонкі холодні пальці, метелик одразу перетворився в гусінь. Отже: у Валі в долоні була гусінь, вона сховалась за лінією долі і тихенько плела кокон, поки Валя лежала в морзі райцентру, на вулиці Партизанській, 6.

У Лесі в долоні знайшли пустку, одинокість безмежну, яка швидко оселилась у голові дільничого інспектора Ковальчука, після чого він перестав пити, курити і говорити.

А ще у Каті, Валі і Лесі на грудях зліва чорнів маленький намальований хрестик, значення якого ніхто не розумів. Лише матері дівчат, побачивши його, не дозволяли ховати дочок у білих сукнях.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-22 16:36:26
Переглядів сторінки твору 11605
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.054 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.979 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.09.05 18:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:50:32 ]
Чому? Хіба не Бог дає людині її долю? Тоді хто?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 18:11:09 ]
Юлечко, це довга розмова, тому її важко в нашому випадку вести від початку. Взагалі, точніше, Бог кожному пропонує і дає можливість для досягнення ідеального, а те що з нами стається - це поєднання дуже багатьох факторів, на які ми, дякуючи Богові, маємо реальний вплив.

Інша, справа, вищі сутності - наприклад Прометей. Він не міг нічого зробити зі своїм життям - все повинно було йти у чіткій відповідності. А ось герої - прагнули отримати оракул щодо своїх намірів, і якщо той оракул (прогноз) їм не подобався, то і життя змінювалося. Так древні виходили і на стіни (коли до піфій далеко було), і дивилися на різні речі і явища, що реагували на ті чи ті рішення древніх...

Словом, Бог напряму в наші справи, як це вважає Християнська Церква, ніби не втручається, хоча і допомагає тим, хто просить у нього помічі. Себто антропосу. Але багато хто просить допомоги і сутностей, осуджених Богом... :(

Та й життя надто багатомірна річ, аби його зводити лише до земних днів, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 17:18:26 ]
А класно! Я спочатку налаштувалася на містику, але потім ця іронія... особливо сподобався морг на Партизанській.

А потім прочитала, що твір взагалі-то про кохання, і ще раз кажу: класно. Така дуже поетична проза вийшла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:34:12 ]
дуже дякую! воно починалося писатись як верлібр, але вийшло.. те, що вийшло)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:58:04 ]
Взагалі, Юль, якщо чесно і відверто, то до твоїх пояснень думала, що це про якусь секту.

А кого у білих сукнях ховають?

Взагалі, даремно прозу не пишеш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 18:14:09 ]
У білих сукнях ховають дівчат, які ще не були заміжні.

:)

Мабуть, я надто лінива для прози. Може, ще доросту колись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 18:16:13 ]
Для того, щоб мати повну картину, перечитав усі коментарі.Хочу сказати не про твір, а про автора. Є в неї якась незбагнена перчинка, що і приваблює читача.Які б вона не робила спроби - це завжди жваво обговорюється, має в собі притаманний тільки їй шарм. Я теж було подумав про секту(харе крішна), але після пояснень все стало на свої місця. Успіхів, Юлю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 18:16:48 ]
:-) дякую, Володічка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 18:16:25 ]
Дякую усім за увагу, до зустрічі після вихідних! смачної паски і ковбаски :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 22:26:02 ]
страх
страх від незрозумілого
коли є розуміння - страх вичерпний


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-23 09:48:15 ]
Погоджуюсь із Володимиром Сірим - "перчинка". Але, шановна Юліє, невже твою "Жіночу Таємницю" так видно? Щодо твору, то погоджуюсь із автором коменту "...я надто лінива для прози..."
:))) Світлого свята!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-24 11:57:05 ]
Христос воскрес!