ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Шешуряк / Проза

 (хрестик)
Образ твору Цих дівчат знаходили мертвими в різних місцях, містах; містики не було, небо заздрило чистоті їхньої шкіри.
Харе крішна, крішна харе - сказав перший слідчий.
Блядь - сказав другий слідчий.
Сьогодні теща пересолила борщ - сказав третій слідчий.

Жодних слідів ґвалту. Жодної ознаки болю. І не всі помічали міцно стиснутий правий кулак у кожної.

У Каті в долоні був каштан. Маленький коричневий каштан, він випав з руки майже одразу, і його непомітно підібрав п"ятирічний Костя, який і знайшов Катю, гуляючи з дідом в парку. Костя клав каштан під подушку, думаючи про красиву мертву тьотю. Одного разу вночі каштан проріс тоненьким стеблом і лоскотав Кості вухо, поки йому снилась пустеля Гобі.

У Валі в долоні був нічний метелик. Коли патологоанатом розчепив дівчині тонкі холодні пальці, метелик одразу перетворився в гусінь. Отже: у Валі в долоні була гусінь, вона сховалась за лінією долі і тихенько плела кокон, поки Валя лежала в морзі райцентру, на вулиці Партизанській, 6.

У Лесі в долоні знайшли пустку, одинокість безмежну, яка швидко оселилась у голові дільничого інспектора Ковальчука, після чого він перестав пити, курити і говорити.

А ще у Каті, Валі і Лесі на грудях зліва чорнів маленький намальований хрестик, значення якого ніхто не розумів. Лише матері дівчат, побачивши його, не дозволяли ховати дочок у білих сукнях.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-22 16:36:26
Переглядів сторінки твору 10304
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.054 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.979 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.09.05 18:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:50:32 ]
Чому? Хіба не Бог дає людині її долю? Тоді хто?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 18:11:09 ]
Юлечко, це довга розмова, тому її важко в нашому випадку вести від початку. Взагалі, точніше, Бог кожному пропонує і дає можливість для досягнення ідеального, а те що з нами стається - це поєднання дуже багатьох факторів, на які ми, дякуючи Богові, маємо реальний вплив.

Інша, справа, вищі сутності - наприклад Прометей. Він не міг нічого зробити зі своїм життям - все повинно було йти у чіткій відповідності. А ось герої - прагнули отримати оракул щодо своїх намірів, і якщо той оракул (прогноз) їм не подобався, то і життя змінювалося. Так древні виходили і на стіни (коли до піфій далеко було), і дивилися на різні речі і явища, що реагували на ті чи ті рішення древніх...

Словом, Бог напряму в наші справи, як це вважає Християнська Церква, ніби не втручається, хоча і допомагає тим, хто просить у нього помічі. Себто антропосу. Але багато хто просить допомоги і сутностей, осуджених Богом... :(

Та й життя надто багатомірна річ, аби його зводити лише до земних днів, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 17:18:26 ]
А класно! Я спочатку налаштувалася на містику, але потім ця іронія... особливо сподобався морг на Партизанській.

А потім прочитала, що твір взагалі-то про кохання, і ще раз кажу: класно. Така дуже поетична проза вийшла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:34:12 ]
дуже дякую! воно починалося писатись як верлібр, але вийшло.. те, що вийшло)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:58:04 ]
Взагалі, Юль, якщо чесно і відверто, то до твоїх пояснень думала, що це про якусь секту.

А кого у білих сукнях ховають?

Взагалі, даремно прозу не пишеш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 18:14:09 ]
У білих сукнях ховають дівчат, які ще не були заміжні.

:)

Мабуть, я надто лінива для прози. Може, ще доросту колись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 18:16:13 ]
Для того, щоб мати повну картину, перечитав усі коментарі.Хочу сказати не про твір, а про автора. Є в неї якась незбагнена перчинка, що і приваблює читача.Які б вона не робила спроби - це завжди жваво обговорюється, має в собі притаманний тільки їй шарм. Я теж було подумав про секту(харе крішна), але після пояснень все стало на свої місця. Успіхів, Юлю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 18:16:48 ]
:-) дякую, Володічка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 18:16:25 ]
Дякую усім за увагу, до зустрічі після вихідних! смачної паски і ковбаски :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 22:26:02 ]
страх
страх від незрозумілого
коли є розуміння - страх вичерпний


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-23 09:48:15 ]
Погоджуюсь із Володимиром Сірим - "перчинка". Але, шановна Юліє, невже твою "Жіночу Таємницю" так видно? Щодо твору, то погоджуюсь із автором коменту "...я надто лінива для прози..."
:))) Світлого свята!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-24 11:57:05 ]
Христос воскрес!