ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Чи

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост

Артур Курдіновський
2025.11.23 20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.

Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.

Богдан Манюк
2025.11.23 17:27
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми

С М
2025.11.23 14:44
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах

Микола Дудар
2025.11.23 14:12
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…

Євген Федчук
2025.11.23 13:17
Дванадцять років з тих часів пройшло,
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану

Тетяна Левицька
2025.11.23 12:39
Хоча багряне листя впало,
й далеко до весни,
свята любов ярить опалом
у серця таїни.

Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
а я закохана, щаслива

Борис Костиря
2025.11.22 22:10
На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.

На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,

Сергій СергійКо
2025.11.22 20:29
На теренах родючих земель,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.

Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –

Іван Потьомкін
2025.11.22 20:00
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...

Володимир Мацуцький
2025.11.22 19:21
Пам’яті Василя Неділька,
12 років, с. Любарці

«Озброєні загони, керовані енкаведистами*,
оточили голодну Україну.
Затримано 270000 втікачів.
У селах померли всі діти віком до 8 років***»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 * на потІм *
Образ твору  
(сюїта)



душе моя. чуття сіячі рису
у старі глини, занурені в каламуть
на схилі гори зі святою кригою


лілеє світу, теракотова лампо
миро чи ладан курити до щастя нам
доки сивіє божій людині поживне
перламутрами сутінкової зливи


зорі пречисті з безодні трепетної
на хвилях люстер нічний голос пристрасті
тьмяномідноволосої риби панни


мрії сліпо плетуть свої павутиння
легіони спіритів тліють розкішно
пісок лабіринтів, білий карарський лід
ілюзорні омани за обрій безслідний



 ~}-


квітне вогнями схід екумени
ядуча папороть ріже хмари
зринають демони без імення

звиваються пустельні почвари
у феєрверках усіх забажань
вмирає світ і чорніє космос
знеболені зорі усіх прощань

знаки криваві маряться мостом
напівосяяний сват фердинанд
лупить у потойбічні литаври
вічне надірвано мов амперсанд

синхронні люмінесцентні маври
зливають страхіття видовищні
на яскраві жерла жертовників



 ~}-


танцює безталанний арлекін
і вечір убиває протияддя
напам’ять подумки гортає
за тінню тінь


обтяжений всіма гріхами змій
полює звичний елегійний відчай
і місяць ніжно золотиться
на тьмянім тлі


мій вільний брате. лагідно спочинь
всі двигуни зупинено навічно
вертаються в порти північні
видінь сніги



 ~}-



 


 
_______________________________
Art © CK



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-11 04:08:37
Переглядів сторінки твору 14965
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.11.23 21:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-17 01:12:50 ]
Хи, ну застісняв...
Згадуєщось на зразок танців східно-сонячних, а потім відкидаючи всяку манірність пускається в танец маленьких утят. В повітрі ностальгійно запахло педрою і посипався дощ з ексклюзивних вкладишів з Дональд-Даками.
Так воно того варте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-21 09:20:48 ]
* и полетели клапана, и вкладыши * (с)

йи-ех.. .

СМ моментально клонується у різних дотепних персонажів,
на затемненому боці сцени підтанцьовка у камуфляжі
виконує монументальні акробатичні видовища
на галерею вибігають куртуазні менестрелі
зі стелі кидаються сантаклауси на оксамитових парашутах
гвардія офіціантів у настегнових пов*язках,
демонструючи на собі витвори божевільного бодіарту
зносить напої, наїдки, подарки, почесні грамоти
& всяку безцінну мішуру з різноформними брюліками

* і все оце надзвичайно приязно-весело-істово
ковбаситься *


:-)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-05-17 22:54:33 ]
На
чорнім
тлі
краплина
плоті
.
.
.
*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-21 09:24:30 ]
скупа
як
світ... *


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-05-21 21:20:31 ]
заграє музика, тенькне хвиля,
посипляться з неба нічні піастри
у світ химерний ширококрилий.
піймати встигнути їх - на щастя.
муслінне море породить панну,
що рибою звалася споконвіку.
живи, втішайся.
зникати рано,
МісяцеСонячному чоловіку.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-22 14:35:19 ]
всякчас & далі
безтямно снили кружляли
ген- геть- & прісно
бажали моря чи пісні
зникали так легко
кохали
спрагло & неймовірно
до біса грізно
ховали велич
& йшли
крізь радість.. .

*

я вигадав собі казкове божевілля
за трепетним зразком усього & ніде
прип*ятий мов осяйний Одісей
до щогли, що її сиренська млість
трощила

за відчуттями лиховісних див
кривавий спів спливаючи над обрій
збирав мої зірки у царстві мрій
& виплавляв із них небачені
ключі

до жерла всесвітів

*

за хмарами буттів



С*