о дяки.. дяки.. .

* виконує нескладний але ґречний шаманський танок *

пане Василю, безмежна & безхмарна дяка за бажання читання..
хоча це усе про хмари звісно, а он на світлинці той арлекін що Вам до вподоби -
у центрі /трохи більш справа/.. .

Завжди.

:-)

чекатиму

мм - на ложі ніжного допиту?

* майже обмирає *

якщо непокоїть "ложе", можемо запропонувати "стілець ніжного допиту". але це більш жорсткий варіант.
мс’є гурман? )

непокоїть оце "мм на ложі", а тепер ще й на "стільці")
ну якщо насмілитися

е-е гурманство ~ щодо допиту -

*старанно обмізковує, яку кількість інформації
можна без невиправданого ризику, аби не зухвалішати..*

не гурманство, а скажімо, певна комфортність
навіть нон-конформізм буває комфортним, правда ж ?

про інтим не йдеться, зрозуміло
("мм" - вірогідно щось інше)

якщо я не помиляюся, Мріє?

але - чудового травневого дня, так чи інакше


С*

хочу вас заспокоїти, о володаре ефірних світил, "мм" стосувалося виключно до "ідеї", а не до "ложа" чи тим більше "стільця". хоча хід вашої думки мені подобається ) передчуваю масу приємних моментів під час дійства.
щодо "інтиму" - мова може йти лише про відтінки, про їх забарвлення (у тому числі й еротичне), але, погодьтесь, що в наші занадто конкретні й реалістичні часи може бути приємнішим за відтінки, коли у гру вступає все, що "напів"? ))

навіть сюрреалізм уже здається безнадійно застарів зі всіма ознаками, о Мрія
(але то таке)
ну я схильний до віри у конкретику, і у так само конкретні відтінки
при тому, що залюбки не йму віри у конкретні кольори
(за винятком білого, чорного, срібного і золотого)
але усе, що ~напів~

о)

*урочисто вмощує невимушену правицю на улюбленому томику Верлена & *

чому ні?


С*

звісно, можна не викати, Михайле
(дистанціювання = іронія)
ніколи не відомо, наскільки особистість переживатиме
за свою, власне, особистісність
іншим і не згіршим людям, наприклад "тикання" іноді
також буває не цілком до вподоби,
тоді встановлюється таке абстрактне-напіввідчливе звертання,
яке старанно оминатиме і "ви", і "ти", також

світосприймання це немало, дякую
є думка, що життя, зрештою є те, "що я про нього думаю,
а також - що при цім відчуваю" - не більше
але тим, хто бажав би більше -
багато доріг відкритих, чи не так

щодо джазу, технічно, сперечатися, звісно можна
джазу всякого так багато (і "босса" також джезз))
навіть необов'язково йтиметься про свінґ -
як ритмово-мелодійну компоненту, і тут доречі нема
свінґу

але я розумію, про що хотілося сказати

& дякую щиросердечно, враховуючи різні безперечно
зрозумілі модальності та плин обставин
від якого і сам залежний, так повсякчас

& бажаю всіх славетно-неодмінних
здійснень і сповнень, та й звитяг, чому б ні

у неймовірно надзвичайному світі


С*

*о ну за таке діло треба буде якось щось придумати зібратися вийти придбати принести розлити ненав'язливо запропонувати скуштувати*

-)

щиро вдячно уклінно радий, Михайло


С*

ехе які ностальгійні ноти в цьому вечорі..
ніжносвітлий поетичноблюзовий амбьянс

*від нестями до нестями*

майже ліричний типу герой вдає що робить танцювальні па
час від часу скидаючи невеликого м'якого фетрового котелка

але насправді йому треба якось висловити невимовні відчуття.. .


*бракне слів & музика, навшпиньки, кружляє поблизу*