ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.08.21 19:16
Були у селі три парубки, страшенно ледачі.
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві

Олена Побийголод
2025.08.21 14:46
Із Бориса Заходера

Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.

І скарги йдуть навперебій:

Іван Потьомкін
2025.08.21 09:57
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег. От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи

Віктор Кучерук
2025.08.21 06:10
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.

Борис Костиря
2025.08.20 21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі

Артур Сіренко
2025.08.20 18:16
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –

С М
2025.08.20 10:34
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!

ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття

Юрій Гундарєв
2025.08.20 09:32
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко


Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев

Віктор Кучерук
2025.08.20 05:55
Я вірю не кожному слову,
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.

Артур Курдіновський
2025.08.20 05:02
Я тебе не зустрів, і не треба красивих метафор,
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.

Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають

Тамара Ганенко
2025.08.19 22:24
Цвіте сонях,
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію

Борис Костиря
2025.08.19 21:27
Природа виявила геніальність
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.

Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,

Ярослав Чорногуз
2025.08.19 14:42
Не думай люба і кохана,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.

Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,

Світлана Майя Залізняк
2025.08.19 13:45
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Ассоль

М

Олена Побийголод
2025.08.19 13:10
Із Бориса Заходера

Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!

Такий учений, загалом,

Ігор Шоха
2025.08.19 13:02
Лідери думки... оті, що вгорі –
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.

ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Одександр Яшан
2025.08.19

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Катя Крабченко (1992) / Проза

 Тот самый момент
Это был тот самый момент, когда ты хочешь знать все: зачатки, первооснову, все пестики и тычинки, конечное падение, строение атома, истерику каждого, равновесие каждого.
Она ехала домой в грязном автобусе. За окном – падшая весна, конец мая. Воздух наполнен ароматом цветущих абрикосов. Время, когда умирает молодость: красиво плавно ежегодно . Вы конечно может поспорить, что весна- не время для смерти, но только не для нее. Почему – то именно сейчас(и каждый год) ей хотелось рыдать, да так, чтобы воздух не мог поступать в легкие. Она провожала весну плача. Наверное потому, что уже давно не было достойных причин для истерики, а может потому, что невыносимо было отпускать эту красоту изначального, секунду зарождения, красоту точки отчета. Ведь именно в этой точке и есть вся правда.
Она ехала в грязном автобусе и думала, что хочет все человечество. Устроить бы Садом и Гоморру, чтобы видеть их всех обнаженными , ни с чем, без одежды , которая прикрывает тело, без гремучего стереотипного мышления, которое закрывает душу. Чтобы стояли они все голые ,без предисловий и лирических отступлений, и тонули в сладком котле неземного страшного тягучего удовольствия. Чтобы сказали они , чего они хотят на самом деле. И , главное, чтобы стали на свои места. И она вместе с ними.
Она ждала этой весны весь год: ждала зимой, осенью, летом, начиная от конца мая. Ждала, пока наконец весь этот антураж умрет, и думала, почему период смерти длится намного дольше, чем сама жизнь. И вот этот момент настал, только и он уже носил характер завершенности. Действие сделано, Антракт на три четверти жизни.
Она ненавидела конец мая. В контексте разрушения всего мира и ей хотелось стать частью этого конца, хотелось деструкции самой себя. Хотелось разврата, наркотических будней, беспорядочного секса. Она бы с удовольствием превратилась бы в шлюху базарную, в солиста очередной сезонной рок- группы, который ищет свое вдохновение в героине, в того, кем она никогда не была, и никогда не станет.
Весной обостряются чувства.
Ее раздражало то, что люди так равнодушно относятся к смерти природы. «Почему вы не видите , как она умирает? Она так сладко кричит, так могут кричать только влюбленные, погибающие ради друг друга, так можно кричать только , если ты умираешь ради красоты.» Чем природа и занималась. Она лениво погибала ради того, чтобы пара – тройка дураков написала о ней в своих «сюрреализмах», в своих бесконечных «я» в блокноте. А мы радуемся. Ну и правильно, ведь мы всегда радуемся: хорошо нам или плохо. У нас всегда найдется место для порванного баяна.
«Раздеть бы их всех и отделать , как следует! Отделать и мозг, и сердце, и то , что ниже. Так чтобы поняли, как это прекрасно – умирать ради удовольствия. Чтобы стали они людьми, а не подвидом чего-то или надвидом кого-то.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-16 22:23:20
Переглядів сторінки твору 1091
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
ЕССЕ
Автор востаннє на сайті 2011.05.18 22:12
Автор у цю хвилину відсутній