ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.06.21 12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко


Війни невигойні стигмати.

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Асорті Пиріжкарня
2025.06.18 14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами. Коментарі свого часу сподобались, як сві

Віктор Кучерук
2025.06.18 05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Катя Крабченко (1992) / Проза

 Это сюрреализм, детка
Моя душа на береге, где количество песчинок превышает количество людей.
Там девочки с короткими стрижками без мини – бикини. Там все по-мужски и чертовски женственно. Там прохладное море и обнаженное купание. Там луна соревнуется с солнцем на право примы- балерины этого балета. Там атомы не распадаются на протоны, электроны и прочую ересь. Тебе понравится.
И именно там я встречу тебя. Ты будешь плеваться элегантностью стоя за мольбертом и рисуя какую-то розмазню. Я спрошу:
- Что же это?
А ты ответишь:
- Это Сюрреализм, детка.
Или:
-Кубизм, дурочка
Или вот так, растягивая гласные :
- Киса, вообще –то это импрессионизм.
А я скажу:
- А-а-а-а…
Только не будет это ни импрессионизмом, ни кубизмом, ни , тем более, сюрреализмом. Это будет полуночная писанина автора- неудачника, который половину своего времени тратит на алкоголь и поиск муз, а вторую половину- на поиск неведомых заумных слов в словаре. И я буду знать, чем отличается экспрессионизма от импрессионизма, в отличии от тебя, к стати. Только об этом т-с-с-с.
Потом ты заметишь мои замечательные ключицы и скажешь:
- Они стоят картины
И мы переспим прямо на твоем мольберте. Я только еще не придумала, стоя или лежа. И смешается все : ледники, озоновые дыры, мои волосы, ключицы то твои, то мои, картины непризнанных авторов, крики одиночек, морские штили, морские ночи, морские сны. Я предупреждаю: буду молчать. Слишком много было сказано в обычной жизни ,слишком мало сделано. Слишком много этих назойливых и тривиальных «слишком».
Хочу меры. Чтобы хоть раз в жизни было так, как нужно.
В один прекрасный момент с тебя сотрутся все признаки культурной революции. Но чище ты от этого не станешь. Природа сделает шаг и наконец-то обретет гармонию в тебе. Ты станешь похожим на Вавилон. Глазами зверя, моего, ласкового, нежного ты попытаешься сконцентрироваться. Только они тебя не послушают. Они ведь так хотят победы надо мной.

Ты «побоготворишь» меня, порассказываешь , какая я прекрасная, независимая, какие у меня поэтичные кудри и взгляд, что определенно ценнее цвета лака на ногтях .А я отлично сыграю роль таинственной незнакомки с красным зонтиком.
Но самое интересно вот что: ты не будешь знать ни миллилитр моей правды. Родной это мой цвет или нет, есть ли у меня на руках кровь или я чиста и девственна, люблю ли я запах паленой резины. И я не скажу, какой хреновый из тебя художник, и что все, что ты хорошо делаешь - это искать мои ключицы. Вот ,что замечательно.
Будут самые красивые слова, самые громкие крики и самые нужные неловкие паузы. Т полюбишь меня, как ту сотню – другую звездочек на небосклоне.
Сколько уже Их на твоем счету? Десятки ? Я надеюсь, что количество измеряется именно в них. Профессионал хренов. И все они наверное были такими же, как в первый раз. Незыблемыми, недоступными, единственными. Хотелось бы конечно сказать «последними», но ты не скромничаешь и поправляешь: « край-ни-ми». Девочки, девушки, женщины…Познал, изучил, занотировал, сдал роботу.
На то время, ты будешь уже безумцем. Одним из тех, кто потерял голову на поле битвы себя и никотина, себя и совести, себя и остатка человечества. Ты будешь больным художником, который приехал на берег моря , чтобы найти хоть немного себя.



Красота для тебя не бывает прозаичной и единичной. Она везде, она повсюду, и , дабы на погрязать в бытовой трясине, ты ищешь ее. В каждой женщине. В каждой женщине, будь она шлюха транзитная или королева Виктория. Ты углубляешься в них, слушаешь, гладишь, прижимаешь, и даришь альбом воспоминаний. Любовь- она ведь должна быть глобально всепоглощающей Любовь – она ведь так хороша для любого рассказа.
А когда ты выпьешь весь запас мартини, я уеду. Большой бумажный кораблик , плоский и высокий, с башенками счастливчиков, которые прекрасно провели время, отчалит с берега, на котором песчинок намного больше ,чем людей. Ты будешь попивать очередную бурду. Ты создашь в голове папку с ярлыком « Без названия». Ты возьмешь велосипед и уедешь далеко – далеко. Надолго – надолго. И встретишь какую-то прекрасную незнакомку в поле, достанешь мольберт, сделаешь пару мазков.
Она подойдет и спросит:
- Это импрессионизм?
Дома меня будут ждать тарелки, работа и аквариумные рыбки.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-18 22:11:30
Переглядів сторінки твору 1112
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
Автор востаннє на сайті 2011.05.18 22:12
Автор у цю хвилину відсутній