ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
* * *
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
* * *
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
Черства жінка
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Святополк «Окаянний»
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
Халіна Посвятовска
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
***
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
1962. Сорока (із Яна Бжехви)
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
* * *
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
* * *
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Виживеш ти!
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Муза сміється
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Думки про нездале – 3
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити

Юрій Гундарєв
2025.08.23 12:36
Читацький щоденник. Сергій Жадан
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери: Вирощено і нищівно над каменями і кущами повітря заповнене щільно душами і дощ

Віктор Кучерук
2025.08.23 06:03
* * *
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.

Борис Костиря
2025.08.22 21:59
Посмішка скелета
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.

Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сонце Місяць / Вірші / присвяти*

 Сергію О.
Образ твору  
диявол приходив у всіх одежах
дитиною з лісу, панною хвиль
наче срібло текло між венами
наче слова смакували гіркий світ

диявол глумився, хляв мою спрагу
влізав у личини тисяч облич
курився в чадильному трепеті
абсентовим попелом віявся в ніч

диявол вертався з блиском жбурнути
зранений квіт потойбічних місць
у прецизійно роз’ятрену млість
на круковім оці явити місяць



 -- -- -




 


 
_______________________________
basic art © Stefano de Rosa



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-05-24 21:24:00
Переглядів сторінки твору 7836
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.604 / 5.5  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.694
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.25 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 02:29:21 ]
Лишень перші півні проспівали
З ладаном та корзинкою на перевіс обережно відкриває двері. Прислухається до рівного сопіння. Добросовісно задимлюєвсю кімнату освяченими пахощами. Схиляється до сплячого, той пчихає, але не прокидається. Поряд на табуреточці ставить борщ, пампушки поливає це все щедро тертим часником(від вампірів). Притуляє на вільне місце чикушечку на опохміл. На вшпиньках йде з помешкання, закривши двері притуляє до них віника від злодіїв.
Настає ранок
Приємного )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 19:20:47 ]
оу)
сплячий, правдиво, бачить сни
він часом здається намагається прокинутися
десь півпідсвідомо лунає мінімальна схема думки
про те, що завжди існує ймовірність пробудження, залишаючись уві сні
це його начебто зовсім трохи або вірніше майже не бентежить
& освячені пахощі провисають над прірвою сновидінь
десь там у глибинах на хитких кордонах
кубляться сутінкові відтінки уривки видінь голограми минувщини
схиблені тіні глузливо інтерпретованої класики
& неодмінно частинки тих матерій із зерен яких вже коли-небудь
проростуть приголомшуючі пророцтва
жодного разу не дійти до завершення снів
жодного разу не дочитати, навіть не догортати сторінки
таємної книги снів до вряди-годи кінця
але згодом прадавній дурман курінь розсіюється
& тертий часник дедалі упевненіше наполягає тай забирає
ще декілька хвилин, крокуючи із півпрозорих світів
до тями, до щоденних намагань насмілитися, оминути та піднести
всупереч відлунню давнознайомих неясних голосів.. .

*надворі грізно піють півні*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 10:18:30 ]
/панна хвиль та підвіконь
буде віддана
(з долонь),
наче срібло.
тих, що квітли аж до ран,
панні вистачить
(а вам?) -
на шаленство.../


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 19:26:17 ]

.. наче дивом доторкнеться
обважнілих скронь
чи закрадеться у серце
золотий вогонь
панно, незбагненна
панно
як дізнати, чи намарно
[спалахнуть лукаві знаки
& відквітне

сен(к)с.. .]




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 11:58:06 ]
Оце так видіння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 19:26:47 ]


із повагою до музики різних сфер
та постійною уважністю до найсправжнішого
моє уклінне, пане Василю


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 12:19:07 ]
Це, як на мене, свідочтво проходження певної фази розвитку сучасної поезії у її зворотно-поступальному русі. З одного боку, старі образи - місяця, сови, диявола, а з другого - прецизійна точність у висловленні думки. А яка метафористика...
Браво (автору і, ймовірно, Сергію Осоці).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 12:29:15 ]
"свідчення".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 19:30:05 ]
дякую, о Гаррі
як недавно напівприватно зауважив один розумний чоловік "звісно, і він лише медіум" (не в прямому певному значенні "спіритуаліст", хоча частки всього є у всьому, егеж)
я міг би так, спробувати і відкараскатися від цієї сучасної поезії, але гадаю, і Ви, і я, і решта так чи інакше працюють на цю гру, або бавляться у цю війну, і хто зна наскільки безпечні всі оці ігри, але для чого про сумне
сердечні подяки за схвалення
звісно, і Вам неабиякої віддяки від усіх світлих & контрастних ймовірностей
у легкосяйному плині поезій буттєвих


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2012-02-26 01:56:47 ]
Магічний вірш. Прочитав і все озираюся, чи не начаклував чого в кімнаті або за вікном :)

До речі, мера мого міста звуть Сергій О[дарич], що створило купу побічних, але дуже вже інтересних асоціятивних рядів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-02-27 01:05:39 ]
о)

усякі магічні подяки, о В'ячеславе

ні, я не знав, що мера так звуть, хоча можливо
що йому було б також приємно * ще не знає *

оскільки це вже трохи давній опус, що його не знецінює
але мова про те, що я на разі вже трохи в іншій дорозі,
дозволю собі просто скопіювати із самого себе із
* деінде *, можливо, це щось додасть:

"(...)було передбачено драматичне читання
дуже театральним голосом,
саркастично смакуючи пафосні інтонації
хоч загалом це все досить сумно мабуть
якщо вдуматися (...)"


із усіма типу білими типу магічними
вітаннями, уклінностями та ін.

незмінної бадьорості Вашим і тільки Вашим пошукам



С*