ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.11.09 16:15
Чорний Петер (Grateful Dead)
Друзі до мене прийшли вчора, надвечір
Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“

Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі

Марія Дем'янюк
2026.11.09 15:58
Гостинна ялинка
Усі шишки на ялинці
Усміхаються хмаринці.
Вітер віти колихає —
Він ялинку колисає:
— Люлі, люлі, спи гарненько,
Чарівнице зелененька!

Та ялинці геть не спиться:

Володимир Бойко
2026.11.09 14:35
Лімерики G 2
Дід в гірському селі під Женевою
Мордувався з розпуки статевої.
Бо в селі на горі
Лиш бабусі старі,
А панянки гуляють Женевою.

На стоянці в порту Гонолулу
Бабі Ксенії вухо надуло.

Сергій Губерначук
2026.11.09 12:39
Огляд віршів, на які створено пісні (5)
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Світлана Пирогова
2026.11.09 11:24
А вже листопад
А вже листопад із сумними вітрами,
Літає і падає листя-метелик.
І джерги осінні на душі нам стелить.
Не знає ніхто, що за синню й горами,
Бо крутиться світ, наче зірвана хвіртка.
І стіни замовкли, а серце тріпоче.
А далі що буде? Все знає лиш Отче.

Вячеслав Руденко
2026.11.09 09:29
У надриві зволікання
Де ті духи що дрімають,
Духам вічним спати треба?—
У надриві зволікання
Їх нетлінне — не від Неба!
Хто відчує — буде вільним
Від зневіри і шляхетства,
Буде плавати в ефірі,
Називатися мистецтвом,

Віктор Кучерук
2026.11.09 06:57
* * *
Жовтіють вікна, рожевіє обрій,
Кричать ворони - все, як і раніш, -
Мені сьогодні невимовно добре
Отут, де досі краєвиди ті ж.
Мене сюди завжди ведуть дороги,
І тільки тут душа моя - своя, -
Зникають зразу болі і тривоги,
Коли знайоме роздивляюсь я.

Євген Федчук
2026.11.08 15:06
Карибська криза жовтня 1962 року
Московський карлик світ увесь ляка,
Що ядерну він зброю в діло пустить,
Свої ракети ядерні запустить.
І кінець світу всіх тоді чека.
Всі москалі відправляться у рай,
А вороги згорять в огні пекельнім.
Ну, звісно, перспективи невеселі,
Від москалів

Борис Костиря
2026.11.08 14:41
Письмо
Чи буду далі я писати
Лиш кров'ю у сумних листах,
Які долатимуть пасати?
І з клітки визволиться птах.
Чи буду я писати ранок,
Чудовий виснажений день
І присмерк, як відкрита рана,
Як приспів зболених пісень?

хома дідим
2026.11.08 12:35
* 251 *
політ нормальний
чим би не політ
знайти слова
в обіймах
із незримим
тобі до снаг тонкий
осяжний світ
сяйливий часом

Юрій Гундарів
2026.11.08 10:00
Чотирик-2
Кохатися між тривогами,
наче крізь дощ між краплями, -
до останнього стогону,
між ночами і ранками.

2026 рік

Ірина Вовк
2026.11.08 08:56
Антологія містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА" (продовження 3)
ІІ. ЕПОХА ВІДРОДЖЕННЯ: Тріумф і трагедія людського Генія

4. «ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ: Сфумато, або Серпанок для Мони Лізи»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три дії)

Дійові особи:
Леонардо да Вінчі – геніальний італійський митець, уче

Віктор Кучерук
2026.11.08 06:13
* * *
Вітер видмухнув з-під тину
Поруділий лист, -
Я дивлюсь на цю картину
І шукаю зміст.
Небо хмарами провисло,
Далина німа, -
За оцим останнім листом
Вже іде зима.

Іван Потьомкін
2026.11.07 18:17
ПІСНЯ, ЩО ГЕНІЮ ВІДКРИЛА УКРАЇНУ
Андрій Розумовський
Маестро, чи не могли б Ви подивитись оцю ось пісню ?

Бетховен
З приємністю, Ваша величність. Ви стільки робите для мене, що тепер я – найбагатший, мабуть, серед моїх колег. Де ще б я перевірить зміг те, що тільки-но створив, як не

Борис Костиря
2026.11.07 16:32
* * *
Мені часу постійно бракує.
Я не хочу втрачати на сон
Цілу вічність. Стоїть одесную
Невблаганний, жорстокий клаксон.

Океан промовляє безмежно
Уві сні, наче сага сторіч.
Я навшпиньках іду обережно

Ігор Терен
2026.11.07 13:51
Галерея кінчених
Тарган вусатий б’є усі рекорди
і певно-що радіють бульбаші,
що їхній незамінний держиморда
вже переплюнув Мао й Чанкайші,
але мабуть, не знає навіть ШІ,
що бригадир колгоспного городу
не має ні моралі, ні душі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сонце Місяць / Вірші / присвяти*

 Сергію О.
Образ твору  
диявол приходив у всіх одежах
дитиною з лісу, панною хвиль
наче срібло текло між венами
наче слова смакували гіркий світ

диявол глумився, хляв мою спрагу
влізав у личини тисяч облич
курився в чадильному трепеті
абсентовим попелом віявся в ніч

диявол вертався з блиском жбурнути
зранений квіт потойбічних місць
у прецизійно роз’ятрену млість
на круковім оці явити місяць



 -- -- -




 


 
_______________________________
basic art © Stefano de Rosa



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-05-24 21:24:00
Переглядів сторінки твору 8970
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.605 / 5.5  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.694
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.10.29 19:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 02:29:21 ]
Лишень перші півні проспівали
З ладаном та корзинкою на перевіс обережно відкриває двері. Прислухається до рівного сопіння. Добросовісно задимлюєвсю кімнату освяченими пахощами. Схиляється до сплячого, той пчихає, але не прокидається. Поряд на табуреточці ставить борщ, пампушки поливає це все щедро тертим часником(від вампірів). Притуляє на вільне місце чикушечку на опохміл. На вшпиньках йде з помешкання, закривши двері притуляє до них віника від злодіїв.
Настає ранок
Приємного )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 19:20:47 ]
оу)
сплячий, правдиво, бачить сни
він часом здається намагається прокинутися
десь півпідсвідомо лунає мінімальна схема думки
про те, що завжди існує ймовірність пробудження, залишаючись уві сні
це його начебто зовсім трохи або вірніше майже не бентежить
& освячені пахощі провисають над прірвою сновидінь
десь там у глибинах на хитких кордонах
кубляться сутінкові відтінки уривки видінь голограми минувщини
схиблені тіні глузливо інтерпретованої класики
& неодмінно частинки тих матерій із зерен яких вже коли-небудь
проростуть приголомшуючі пророцтва
жодного разу не дійти до завершення снів
жодного разу не дочитати, навіть не догортати сторінки
таємної книги снів до вряди-годи кінця
але згодом прадавній дурман курінь розсіюється
& тертий часник дедалі упевненіше наполягає тай забирає
ще декілька хвилин, крокуючи із півпрозорих світів
до тями, до щоденних намагань насмілитися, оминути та піднести
всупереч відлунню давнознайомих неясних голосів.. .

*надворі грізно піють півні*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 10:18:30 ]
/панна хвиль та підвіконь
буде віддана
(з долонь),
наче срібло.
тих, що квітли аж до ран,
панні вистачить
(а вам?) -
на шаленство.../


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 19:26:17 ]

.. наче дивом доторкнеться
обважнілих скронь
чи закрадеться у серце
золотий вогонь
панно, незбагненна
панно
як дізнати, чи намарно
[спалахнуть лукаві знаки
& відквітне

сен(к)с.. .]




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 11:58:06 ]
Оце так видіння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 19:26:47 ]


із повагою до музики різних сфер
та постійною уважністю до найсправжнішого
моє уклінне, пане Василю


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 12:19:07 ]
Це, як на мене, свідочтво проходження певної фази розвитку сучасної поезії у її зворотно-поступальному русі. З одного боку, старі образи - місяця, сови, диявола, а з другого - прецизійна точність у висловленні думки. А яка метафористика...
Браво (автору і, ймовірно, Сергію Осоці).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 12:29:15 ]
"свідчення".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 19:30:05 ]
дякую, о Гаррі
як недавно напівприватно зауважив один розумний чоловік "звісно, і він лише медіум" (не в прямому певному значенні "спіритуаліст", хоча частки всього є у всьому, егеж)
я міг би так, спробувати і відкараскатися від цієї сучасної поезії, але гадаю, і Ви, і я, і решта так чи інакше працюють на цю гру, або бавляться у цю війну, і хто зна наскільки безпечні всі оці ігри, але для чого про сумне
сердечні подяки за схвалення
звісно, і Вам неабиякої віддяки від усіх світлих & контрастних ймовірностей
у легкосяйному плині поезій буттєвих


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2012-02-26 01:56:47 ]
Магічний вірш. Прочитав і все озираюся, чи не начаклував чого в кімнаті або за вікном :)

До речі, мера мого міста звуть Сергій О[дарич], що створило купу побічних, але дуже вже інтересних асоціятивних рядів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-02-27 01:05:39 ]
о)

усякі магічні подяки, о В'ячеславе

ні, я не знав, що мера так звуть, хоча можливо
що йому було б також приємно * ще не знає *

оскільки це вже трохи давній опус, що його не знецінює
але мова про те, що я на разі вже трохи в іншій дорозі,
дозволю собі просто скопіювати із самого себе із
* деінде *, можливо, це щось додасть:

"(...)було передбачено драматичне читання
дуже театральним голосом,
саркастично смакуючи пафосні інтонації
хоч загалом це все досить сумно мабуть
якщо вдуматися (...)"


із усіма типу білими типу магічними
вітаннями, уклінностями та ін.

незмінної бадьорості Вашим і тільки Вашим пошукам



С*