ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші / присвяти*

 Сергію О.
Образ твору  
диявол приходив у всіх одежах
дитиною з лісу, панною хвиль
наче срібло текло між венами
наче слова смакували гіркий світ

диявол глумився, хляв мою спрагу
влізав у личини тисяч облич
курився в чадильному трепеті
абсентовим попелом віявся в ніч

диявол вертався з блиском жбурнути
зранений квіт потойбічних місць
у прецизійно роз’ятрену млість
на круковім оці явити місяць



 -- -- -




 


 
_______________________________
basic art © Stefano de Rosa



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-24 21:24:00
Переглядів сторінки твору 7192
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.694
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 08:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 02:29:21 ]
Лишень перші півні проспівали
З ладаном та корзинкою на перевіс обережно відкриває двері. Прислухається до рівного сопіння. Добросовісно задимлюєвсю кімнату освяченими пахощами. Схиляється до сплячого, той пчихає, але не прокидається. Поряд на табуреточці ставить борщ, пампушки поливає це все щедро тертим часником(від вампірів). Притуляє на вільне місце чикушечку на опохміл. На вшпиньках йде з помешкання, закривши двері притуляє до них віника від злодіїв.
Настає ранок
Приємного )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 19:20:47 ]
оу)
сплячий, правдиво, бачить сни
він часом здається намагається прокинутися
десь півпідсвідомо лунає мінімальна схема думки
про те, що завжди існує ймовірність пробудження, залишаючись уві сні
це його начебто зовсім трохи або вірніше майже не бентежить
& освячені пахощі провисають над прірвою сновидінь
десь там у глибинах на хитких кордонах
кубляться сутінкові відтінки уривки видінь голограми минувщини
схиблені тіні глузливо інтерпретованої класики
& неодмінно частинки тих матерій із зерен яких вже коли-небудь
проростуть приголомшуючі пророцтва
жодного разу не дійти до завершення снів
жодного разу не дочитати, навіть не догортати сторінки
таємної книги снів до вряди-годи кінця
але згодом прадавній дурман курінь розсіюється
& тертий часник дедалі упевненіше наполягає тай забирає
ще декілька хвилин, крокуючи із півпрозорих світів
до тями, до щоденних намагань насмілитися, оминути та піднести
всупереч відлунню давнознайомих неясних голосів.. .

*надворі грізно піють півні*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 10:18:30 ]
/панна хвиль та підвіконь
буде віддана
(з долонь),
наче срібло.
тих, що квітли аж до ран,
панні вистачить
(а вам?) -
на шаленство.../


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 19:26:17 ]

.. наче дивом доторкнеться
обважнілих скронь
чи закрадеться у серце
золотий вогонь
панно, незбагненна
панно
як дізнати, чи намарно
[спалахнуть лукаві знаки
& відквітне

сен(к)с.. .]




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 11:58:06 ]
Оце так видіння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 19:26:47 ]


із повагою до музики різних сфер
та постійною уважністю до найсправжнішого
моє уклінне, пане Василю


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 12:19:07 ]
Це, як на мене, свідочтво проходження певної фази розвитку сучасної поезії у її зворотно-поступальному русі. З одного боку, старі образи - місяця, сови, диявола, а з другого - прецизійна точність у висловленні думки. А яка метафористика...
Браво (автору і, ймовірно, Сергію Осоці).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 12:29:15 ]
"свідчення".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 19:30:05 ]
дякую, о Гаррі
як недавно напівприватно зауважив один розумний чоловік "звісно, і він лише медіум" (не в прямому певному значенні "спіритуаліст", хоча частки всього є у всьому, егеж)
я міг би так, спробувати і відкараскатися від цієї сучасної поезії, але гадаю, і Ви, і я, і решта так чи інакше працюють на цю гру, або бавляться у цю війну, і хто зна наскільки безпечні всі оці ігри, але для чого про сумне
сердечні подяки за схвалення
звісно, і Вам неабиякої віддяки від усіх світлих & контрастних ймовірностей
у легкосяйному плині поезій буттєвих


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2012-02-26 01:56:47 ]
Магічний вірш. Прочитав і все озираюся, чи не начаклував чого в кімнаті або за вікном :)

До речі, мера мого міста звуть Сергій О[дарич], що створило купу побічних, але дуже вже інтересних асоціятивних рядів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-02-27 01:05:39 ]
о)

усякі магічні подяки, о В'ячеславе

ні, я не знав, що мера так звуть, хоча можливо
що йому було б також приємно * ще не знає *

оскільки це вже трохи давній опус, що його не знецінює
але мова про те, що я на разі вже трохи в іншій дорозі,
дозволю собі просто скопіювати із самого себе із
* деінде *, можливо, це щось додасть:

"(...)було передбачено драматичне читання
дуже театральним голосом,
саркастично смакуючи пафосні інтонації
хоч загалом це все досить сумно мабуть
якщо вдуматися (...)"


із усіма типу білими типу магічними
вітаннями, уклінностями та ін.

незмінної бадьорості Вашим і тільки Вашим пошукам



С*