ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.06.20 06:30
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші / присвяти*

 Сергію О.
Образ твору  
диявол приходив у всіх одежах
дитиною з лісу, панною хвиль
наче срібло текло між венами
наче слова смакували гіркий світ

диявол глумився, хляв мою спрагу
влізав у личини тисяч облич
курився в чадильному трепеті
абсентовим попелом віявся в ніч

диявол вертався з блиском жбурнути
зранений квіт потойбічних місць
у прецизійно роз’ятрену млість
на круковім оці явити місяць



 -- -- -




 


 
_______________________________
basic art © Stefano de Rosa



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-24 21:24:00
Переглядів сторінки твору 8536
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.605 / 5.5  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.694
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.11 15:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 02:29:21 ]
Лишень перші півні проспівали
З ладаном та корзинкою на перевіс обережно відкриває двері. Прислухається до рівного сопіння. Добросовісно задимлюєвсю кімнату освяченими пахощами. Схиляється до сплячого, той пчихає, але не прокидається. Поряд на табуреточці ставить борщ, пампушки поливає це все щедро тертим часником(від вампірів). Притуляє на вільне місце чикушечку на опохміл. На вшпиньках йде з помешкання, закривши двері притуляє до них віника від злодіїв.
Настає ранок
Приємного )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 19:20:47 ]
оу)
сплячий, правдиво, бачить сни
він часом здається намагається прокинутися
десь півпідсвідомо лунає мінімальна схема думки
про те, що завжди існує ймовірність пробудження, залишаючись уві сні
це його начебто зовсім трохи або вірніше майже не бентежить
& освячені пахощі провисають над прірвою сновидінь
десь там у глибинах на хитких кордонах
кубляться сутінкові відтінки уривки видінь голограми минувщини
схиблені тіні глузливо інтерпретованої класики
& неодмінно частинки тих матерій із зерен яких вже коли-небудь
проростуть приголомшуючі пророцтва
жодного разу не дійти до завершення снів
жодного разу не дочитати, навіть не догортати сторінки
таємної книги снів до вряди-годи кінця
але згодом прадавній дурман курінь розсіюється
& тертий часник дедалі упевненіше наполягає тай забирає
ще декілька хвилин, крокуючи із півпрозорих світів
до тями, до щоденних намагань насмілитися, оминути та піднести
всупереч відлунню давнознайомих неясних голосів.. .

*надворі грізно піють півні*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 10:18:30 ]
/панна хвиль та підвіконь
буде віддана
(з долонь),
наче срібло.
тих, що квітли аж до ран,
панні вистачить
(а вам?) -
на шаленство.../


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 19:26:17 ]

.. наче дивом доторкнеться
обважнілих скронь
чи закрадеться у серце
золотий вогонь
панно, незбагненна
панно
як дізнати, чи намарно
[спалахнуть лукаві знаки
& відквітне

сен(к)с.. .]




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 11:58:06 ]
Оце так видіння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 19:26:47 ]


із повагою до музики різних сфер
та постійною уважністю до найсправжнішого
моє уклінне, пане Василю


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 12:19:07 ]
Це, як на мене, свідочтво проходження певної фази розвитку сучасної поезії у її зворотно-поступальному русі. З одного боку, старі образи - місяця, сови, диявола, а з другого - прецизійна точність у висловленні думки. А яка метафористика...
Браво (автору і, ймовірно, Сергію Осоці).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 12:29:15 ]
"свідчення".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 19:30:05 ]
дякую, о Гаррі
як недавно напівприватно зауважив один розумний чоловік "звісно, і він лише медіум" (не в прямому певному значенні "спіритуаліст", хоча частки всього є у всьому, егеж)
я міг би так, спробувати і відкараскатися від цієї сучасної поезії, але гадаю, і Ви, і я, і решта так чи інакше працюють на цю гру, або бавляться у цю війну, і хто зна наскільки безпечні всі оці ігри, але для чого про сумне
сердечні подяки за схвалення
звісно, і Вам неабиякої віддяки від усіх світлих & контрастних ймовірностей
у легкосяйному плині поезій буттєвих


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2012-02-26 01:56:47 ]
Магічний вірш. Прочитав і все озираюся, чи не начаклував чого в кімнаті або за вікном :)

До речі, мера мого міста звуть Сергій О[дарич], що створило купу побічних, але дуже вже інтересних асоціятивних рядів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-02-27 01:05:39 ]
о)

усякі магічні подяки, о В'ячеславе

ні, я не знав, що мера так звуть, хоча можливо
що йому було б також приємно * ще не знає *

оскільки це вже трохи давній опус, що його не знецінює
але мова про те, що я на разі вже трохи в іншій дорозі,
дозволю собі просто скопіювати із самого себе із
* деінде *, можливо, це щось додасть:

"(...)було передбачено драматичне читання
дуже театральним голосом,
саркастично смакуючи пафосні інтонації
хоч загалом це все досить сумно мабуть
якщо вдуматися (...)"


із усіма типу білими типу магічними
вітаннями, уклінностями та ін.

незмінної бадьорості Вашим і тільки Вашим пошукам



С*