ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Пиріжкарня Асорті
2024.10.09 21:52
кайфують нинішні герої
на лавках бунінських алей
їм наркодилери розносять
єлей

2024

Сонце Місяць
2024.10.09 21:14
немовби сновидіння раптом дощ
замстям без води та світла
з декором вирв & вікон битих
на склі поклеєний хрест-нахрест скотч

ніхто наразі більше не спішить
благий рятуючи пожиток
& рештки спалених автівок

Артур Курдіновський
2024.10.09 18:31
Моє життя - прочитана поема,
Було все ясно з першої глави.
До долі я звертаюся на "ви",
Веду розмови на болючі теми.

Я вже купив журливі хризантеми,
Плету вінок з пожовклої трави.
Моє життя - прочитана поема,

Іван Потьомкін
2024.10.09 13:36
Наскільки б життя наше було пісніше,
Якби не стало пісень, казок і віршів.
Ба, навіть думать було б тоді годі
Про те, що причаїлось в слові Врода.
Отак би й ниділи в печернім кладовищі,
Якби не підказав Господь пісень, казок і віршів.

Микола Дудар
2024.10.09 06:02
Пишаюсь тим, що вгледів лиш тебе
Поміж усіх розквітлих і пахучих…
Поміж усіх відомиших джерел
І вивів на дорогу до заручин…

Пишаюсь тим, що вимостив гніздо
Не будемо вдаватись до подробиць…
І на руках проніс понад Дніпром

Віктор Кучерук
2024.10.09 05:03
На арені цирку,
В білих безкозирках, –
Їздили ведмеді
На велосипедах.
Потім у вудила
Запрягли горилу
І вона помалу
Слоника катала,

Микола Соболь
2024.10.09 04:36
Сонцем закусують скирти,
буде туман на вечерю,
не одягаючи митри
тіло гамселить у двері:
«Бабо Палажко, дай кварту,
сала шматок і до сала,
лий-но сміливо півчварти*,
трунку завжди було мало»…

Володимир Каразуб
2024.10.08 19:27
Тут Сонце розливає єлей на спекотні голови
І тріпоче жага у повітрі жаркими хвилями
І ти наче маревом, сірим розпеченим оловом
Заповнюєш діри на серці пробитім блакиттю.
Закликаєш позбутися рим, щоб писати про тебе більше.
Кректіти качками та жабами

Іван Потьомкін
2024.10.08 08:45
«Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови».
«Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Микола Дудар
2024.10.08 06:48
Вересневі дзвони… осторога
Кожен ранок страхами зоріє
Дивишся на небо як на Бога
Вибач мені, Матінко Маріє…
Де б небув, у нього задивлявся
Все чекав і думав, що узрію
В кого я, здогадуюся, вдався
Вибач мені, Матінко Маріє…

Микола Соболь
2024.10.08 05:58
Це дощ іде чи верби плачуть?
Ще жовтня не розтанув слід.
Зробилось листячко гарячим,
червоним, наче справжня мідь.
Зацокотять краплини дужче,
аж дряпають байдуже шкло.
Чого ти справді хочеш, юнче,
щоб знову стало, як було?

Віктор Кучерук
2024.10.08 05:12
А осінь ніяк не вгамується,
Раз бачиться ще наяву,
Як носиться листя по вулиці,
Вплітаючись звично в траву.
Під вітром дерева сутуляться
І щуляться від холодів, –
Цю осінь, немов безпритульницю,
Я б сам, аби міг, обігрів.

Ігор Деркач
2024.10.07 20:48
Тяжкий діагноз цього віку...
бацила сказу у кремлі
вбиває нації малі
і поки бісяться великі,
на цілу голову каліки,
не буде миру на землі.

***

Сонце Місяць
2024.10.07 15:25
виціджуючи шпротину тут остатню
й олію хлібом яка дивина ж

персонаж чи типаж відступивши од рампи
бо на районі всім знаний дренаж

ностальгує достоту навіть симптоматично
оцеж була тема в пограти в квача

Тетяна Левицька
2024.10.07 13:44
Повітряна сирена у столиці,
волає ніби в серце ніж всадили.
В копицях причаїлися зірниці,
заплакали дощами небосхили.

Шукати дві стіни не буду, доню —
де б не сховалася, а доля знйде.
Своє відтанцювала на осонні —

Микола Соболь
2024.10.07 13:37
Змітає грудень крихти зі стола.
Мете метіль морозу на угоду.
Даруй мені хоч дрібочку тепла,
не завжди світло йде до нас зі сходу.
Чи є кінець завії на землі?
Тяжіють думи у такі хвилини.
Вбачаються на заметілі тлі,
мов краплі крові грона горобини.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші / присвяти*

 Сергію О.
Образ твору  
диявол приходив у всіх одежах
дитиною з лісу, панною хвиль
наче срібло текло між венами
наче слова смакували гіркий світ

диявол глумився, хляв мою спрагу
влізав у личини тисяч облич
курився в чадильному трепеті
абсентовим попелом віявся в ніч

диявол вертався з блиском жбурнути
зранений квіт потойбічних місць
у прецизійно роз’ятрену млість
на круковім оці явити місяць



 -- -- -




 


 
_______________________________
basic art © Stefano de Rosa



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-24 21:24:00
Переглядів сторінки твору 7135
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.694
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.10.09 22:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 02:29:21 ]
Лишень перші півні проспівали
З ладаном та корзинкою на перевіс обережно відкриває двері. Прислухається до рівного сопіння. Добросовісно задимлюєвсю кімнату освяченими пахощами. Схиляється до сплячого, той пчихає, але не прокидається. Поряд на табуреточці ставить борщ, пампушки поливає це все щедро тертим часником(від вампірів). Притуляє на вільне місце чикушечку на опохміл. На вшпиньках йде з помешкання, закривши двері притуляє до них віника від злодіїв.
Настає ранок
Приємного )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 19:20:47 ]
оу)
сплячий, правдиво, бачить сни
він часом здається намагається прокинутися
десь півпідсвідомо лунає мінімальна схема думки
про те, що завжди існує ймовірність пробудження, залишаючись уві сні
це його начебто зовсім трохи або вірніше майже не бентежить
& освячені пахощі провисають над прірвою сновидінь
десь там у глибинах на хитких кордонах
кубляться сутінкові відтінки уривки видінь голограми минувщини
схиблені тіні глузливо інтерпретованої класики
& неодмінно частинки тих матерій із зерен яких вже коли-небудь
проростуть приголомшуючі пророцтва
жодного разу не дійти до завершення снів
жодного разу не дочитати, навіть не догортати сторінки
таємної книги снів до вряди-годи кінця
але згодом прадавній дурман курінь розсіюється
& тертий часник дедалі упевненіше наполягає тай забирає
ще декілька хвилин, крокуючи із півпрозорих світів
до тями, до щоденних намагань насмілитися, оминути та піднести
всупереч відлунню давнознайомих неясних голосів.. .

*надворі грізно піють півні*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 10:18:30 ]
/панна хвиль та підвіконь
буде віддана
(з долонь),
наче срібло.
тих, що квітли аж до ран,
панні вистачить
(а вам?) -
на шаленство.../


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 19:26:17 ]

.. наче дивом доторкнеться
обважнілих скронь
чи закрадеться у серце
золотий вогонь
панно, незбагненна
панно
як дізнати, чи намарно
[спалахнуть лукаві знаки
& відквітне

сен(к)с.. .]




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 11:58:06 ]
Оце так видіння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 19:26:47 ]


із повагою до музики різних сфер
та постійною уважністю до найсправжнішого
моє уклінне, пане Василю


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 12:19:07 ]
Це, як на мене, свідочтво проходження певної фази розвитку сучасної поезії у її зворотно-поступальному русі. З одного боку, старі образи - місяця, сови, диявола, а з другого - прецизійна точність у висловленні думки. А яка метафористика...
Браво (автору і, ймовірно, Сергію Осоці).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 12:29:15 ]
"свідчення".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 19:30:05 ]
дякую, о Гаррі
як недавно напівприватно зауважив один розумний чоловік "звісно, і він лише медіум" (не в прямому певному значенні "спіритуаліст", хоча частки всього є у всьому, егеж)
я міг би так, спробувати і відкараскатися від цієї сучасної поезії, але гадаю, і Ви, і я, і решта так чи інакше працюють на цю гру, або бавляться у цю війну, і хто зна наскільки безпечні всі оці ігри, але для чого про сумне
сердечні подяки за схвалення
звісно, і Вам неабиякої віддяки від усіх світлих & контрастних ймовірностей
у легкосяйному плині поезій буттєвих


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2012-02-26 01:56:47 ]
Магічний вірш. Прочитав і все озираюся, чи не начаклував чого в кімнаті або за вікном :)

До речі, мера мого міста звуть Сергій О[дарич], що створило купу побічних, але дуже вже інтересних асоціятивних рядів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-02-27 01:05:39 ]
о)

усякі магічні подяки, о В'ячеславе

ні, я не знав, що мера так звуть, хоча можливо
що йому було б також приємно * ще не знає *

оскільки це вже трохи давній опус, що його не знецінює
але мова про те, що я на разі вже трохи в іншій дорозі,
дозволю собі просто скопіювати із самого себе із
* деінде *, можливо, це щось додасть:

"(...)було передбачено драматичне читання
дуже театральним голосом,
саркастично смакуючи пафосні інтонації
хоч загалом це все досить сумно мабуть
якщо вдуматися (...)"


із усіма типу білими типу магічними
вітаннями, уклінностями та ін.

незмінної бадьорості Вашим і тільки Вашим пошукам



С*