ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Женя Бурштинова / Вірші

 На захист лісів і конвалії
Образ твору Настрій, субота, хмаринка і я,
В ліс поспішали, де спів солов'я,
Лесина збірочка рвалась з руки
В серце зі словом живої води.
Вітер із нами ішов і стомився,
Поміж дерев чи кущів заблудився.
Знайома стежинка, торкаюсь трави,
Галявина рідна і царство краси.
У вальсі кружляєм дерева і я,
І небо, і хмарка, і спів солов'я.
Конвалії ніжно-широкі листки
Просять напитись з дзвіночків роси.
Сідаю скраєчку, читаю вірші,
Конвалія, хмарка - мої слухачі.
Та раптом холодний скрегіт пили
Стогоном лісу зірвав з вуст рядки.
Впала додолу струна солов'я,
Скрикнули разом і Леся, і я.
Запекло... І зомліли від болю листки,
Голівки на сполох забили в дзвінки.
Не здригнулась лише лісогубів рука -
Конвалію губить, хоч панни нема.
Вкрили сльозами гніздо солов'я
Лесина збірка, хмарина і я.
Травень, 2011 р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-05-25 20:44:58
Переглядів сторінки твору 6928
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.789 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.23 23:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 21:34:06 ]
*
Знайома стежинка, торкаюсь трави,
Галявина рідна і царство краси.
У вальсі кружляєм дерева і я,
І небо, і хмарка, і спів солов'я.
Конвалії ніжно-широкі листки
Просять напитись з дзвіночків роси...
Женя Б.)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-25 21:54:15 ]
Ти повинен знати, в молодших класах є така перевірна робота- "Списування". Отож тобі за списування - " 12 ". Щоденник на стіл, пане директоре, а то передумаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 22:14:06 ]
Скільки їх, тих солов`їв по Україні замовкло... Ех!
Привіт хмаринці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 22:34:25 ]
Актуально, Женю! Жорстока реальність (пила) врізалася в другу половину вірша, з вами скрикнуло напевно немало читачів. Заувага - "Запекло", наче з наголосами негаразд, нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 22:35:37 ]
"Лесина збірка, хмарина і я" - прямо уявив вас, Женю, в лісі зі збірочкою Лесі в руках і хмаринкою над головою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-25 22:37:14 ]
Передам обов'язково привіт хмаринці...якщо побачимося ще раз, а то час такий... і в небі неспокійно...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 22:40:11 ]
З прапорами на захист лісів!!! Древко - з дуба)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-25 22:42:46 ]
Та ні, Іваночку, там просто переміна настрою. Хоча я б не додумалася прочитати з іншим наголосом, а Гентоші все бачать і все чують. З усмішкою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-25 22:45:19 ]
Дякую, Володимире, за візит чемності, хоч я нині зранку не зовсім чемною була, вибачаюсь.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 22:48:20 ]
Я не бачив, Женю, ніякої нечемності з вашого боку. Так, що всьо путьом)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-25 22:57:11 ]
Я навіть не заходила дивитися на відповідь, побоялася. Рада, що без образ, а то часом буває...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-26 09:54:06 ]
По-моему, явно недостает "жалейки" или бандуры - одним словом, чего-то такого, что сопровождает тексты подобного содержания.
Постой-постой... Нет. Наверное, нужен детский сад.
И утренник в нем.
Потому что стихотворение мне напомнило - и сам не знаю, почему, слова другого. Наверное, построением.
"Матросская шапка, верёвка в руке,
Веду я кораблик по быстрой реке.
И скачут лягушки за мной по пятам,
И просят меня: "Прокати, капитан!"
(М. Дружинина).
И дети поймут, что можно, а что нельзя.
А взрослым людям втирать эти словесные мази бесполезно. Они уже испорчены, то навсегда.
Разделяю Вашу печаль, а Вы, наверное, мою.
* * *
"Голівки на сполох забили в дзвінки."
"Стогоном лісу зірвав з вуст рядки."
Тяжеловато читаются.
Благодарствую. Я, конечно же, не критиковал.
Но я читатель. И я читаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-26 12:25:43 ]
Женю! Прямо якісь дива...
Ваш вірш породив алюзії і змусив (ненав"язливо) знайти паралелі із музичним твором для оркестру "Болеро" Моріса Равеля, який мені дуже подобається.
Пригадуєте: спершу загадково, романтично і весело звучить флейта...
І у Вас - гармонія буття :
"У вальсі кружляєм дерева і я"
А згодом, барабани - у досконалому тридольному ритмі!
І у Вашому вірші - вивірений і чимось близький ритм.
А фінал?!
Хаос, катафонія звуків, буцімто все зривається і падає у прірву...
І у вірші - сум"яття і драма і печаль:
"Вкрили сльозами гніздо солов"я"
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-26 13:03:07 ]
Олексію, я працюю в такій сфері, де щодень чуток більше, ніж дитячий садочок, тому й віршики такі для "утренников". Та й на галявину ходила не одна, а з усіма своїми берізками і дубочками. А щодо важкості читання, не погоджуюсь, на рідній мові досить милозвучно і легко. З повагою, більше "читатель" ніж "писатель", Женя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-26 13:13:53 ]
Василю! Прямо якісь дива... Стільки музики до кількох моїх слів, аж жити хочеться... щоб на другий рік знову пройтися на знайому галявину, думаю до цього часу на ній заживуть рани людської бездушності, та чи заживуть мої...
*
І, зараз же попробую скачати музичний твір "Болеро" для співставлення. Дякую, просто Женя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-27 05:24:54 ]
Напевне, я не вмію слухати таку музику, бо не відчула в ній ні свого настрою, ні настрою свого вірша...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-27 15:34:32 ]
Оці рядки потребують труду для осмислення

Стогоном лісу зірвав з вуст рядки.

Впала додолу струна солов'я,

Голівки на сполох забили в дзвінки.

Серце добре у Вас Женю, дерева і трави ось як шкодуєте.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-27 18:53:10 ]
Знаю, що потребують, але чомусь не хочеться, я ж пишу просто так, щоб був привід з'являтися на ПМ, подобається мені тут. Дякую за візит на мою сторіночку, я сьогодні тут ще й попередній коментар уздріла/ну і слово таке, важковимовне/, тому дякую подвійне.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-05-29 00:39:16 ]
Гадаю, що Леся (Лариса Петрівна Косач-Квітка) була б зі своєю лісоваю Мавкою на боці автора... А ми б усі смоктали б не те, щоб пальці, шановне панство, - лікті!
Не просто "конвалія"... це філософія "м'якого протесту" супроти прагматизму, не виправданого в контексті твору нічим.
Ідеалогія "масового" чинить поступ заради майбутнього, нехтуючи "дрібним" прекрасним, а головне - заслуговуючим на життя. Тому на стороні конвалії і хмаринка, і соловей, що, у свою чергу, примножує силу ...
Тонко написаний вірш, Женю! Женя б пишався...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-29 10:07:01 ]
Михайле, який Женя - це перегорнута сторінка життя, хоча поки що не забута і не закрита книга, як би хотілося... Але я намагаюся, так на "5", теперішнє, а була ж колись відмінниця...