ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.05.18 19:57
1779. Філософ (в скороченні)
Іван Хемніцер (1745-1784)

Один сумлінний батько вчув,
що за кордон дітей учитись відправляють,
і що того, хто десь за морем був,
від не-бувалого – й на вигляд відрізняють.

І от, не пасти задніх щоб,

Артур Сіренко
2026.05.18 19:24
Ver et vacuitas
Ми граємо
На бусурманській лютні дощу,
Ми танцюємо
Божевільні танці пролісків,
Що цвітуть лише у вигадках
Їжаків маленького лісу
Вчора.
Ми креслимо

Охмуд Песецький
2026.05.18 15:29
Довіра
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть прози.
Хоча про Ксерокса ти можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.

І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,

хома дідим
2026.05.18 14:02
* 83 *
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад

Ірина Вовк
2026.05.18 13:36
А ВОДА ПО КАМЕНЮ... (продовження 5)
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися. Вона об

Юрій Гундарів
2026.05.18 13:05
Я, сонце і весна
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Володимир Невесенко
2026.05.18 12:50
Звід небесний зірками іскрився
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...

Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,

Артур Курдіновський
2026.05.18 11:41
Записки дяді Жори. Записка 9. "Атестат"
Атестат КДБ, наперекір та попри,
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".

Борис Костиря
2026.05.18 11:32
* * *
Я іду в невідомість, забувши дорогу.
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.

Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння

Юрій Гундарів
2026.05.18 11:26
Той, хто прийшов у травень
Ось новий вірш Артура Курдіновського: Я ПРИЙШОВ У ТРАВЕНЬ Я прийшов у травень - він мені не радий, Я ж не вивчив досі теплу серенаду, Під яку дерева щиро зеленіють, Сповнені кохання, віри та надії. Я прийшов із січня, там, де холод лютий, Зму

Іван Потьомкін
2026.05.18 11:02
***
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує

Вячеслав Руденко
2026.05.18 09:22
У день Перемоги за яром глибоким
Відчувши як сяє травневий півмісяць,
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу

Тетяна Левицька
2026.05.18 09:16
Щасливі
Благословенних видно по ясних очах —
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.

Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах

Віктор Кучерук
2026.05.18 06:16
* * *
Звуки засинають уночі,
Боязко ховаючись повсюди
Від отих, кому час ніпочім,
Що мрійливо до світанку блудять.
Тиша уляглася на стежках
І таїться в темені глибокій,
Поки двох тих не проймає страх,
Поки землю укриває спокій...

Володимир Бойко
2026.05.18 02:38
Нетривіальні думки –6
Чи не кожен шнурок уявляє себе великим змієм. Насвинячити здатна лише людина. У собачої радості людське обличчя. Не все те зелень, що у салаті. Ціна питання зняла питання ціни. Від зайвої чарки ніхто не застрахований. Гірше за погану гор

Вікторія Лимар
2026.05.17 23:32
Травневі дні
Бузок розквіт у травні.
Сусід  його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.

Занадто  в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно 
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Женя Бурштинова / Вірші

 На захист лісів і конвалії
Образ твору Настрій, субота, хмаринка і я,
В ліс поспішали, де спів солов'я,
Лесина збірочка рвалась з руки
В серце зі словом живої води.
Вітер із нами ішов і стомився,
Поміж дерев чи кущів заблудився.
Знайома стежинка, торкаюсь трави,
Галявина рідна і царство краси.
У вальсі кружляєм дерева і я,
І небо, і хмарка, і спів солов'я.
Конвалії ніжно-широкі листки
Просять напитись з дзвіночків роси.
Сідаю скраєчку, читаю вірші,
Конвалія, хмарка - мої слухачі.
Та раптом холодний скрегіт пили
Стогоном лісу зірвав з вуст рядки.
Впала додолу струна солов'я,
Скрикнули разом і Леся, і я.
Запекло... І зомліли від болю листки,
Голівки на сполох забили в дзвінки.
Не здригнулась лише лісогубів рука -
Конвалію губить, хоч панни нема.
Вкрили сльозами гніздо солов'я
Лесина збірка, хмарина і я.
Травень, 2011 р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-05-25 20:44:58
Переглядів сторінки твору 7475
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.789 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.23 23:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 21:34:06 ]
*
Знайома стежинка, торкаюсь трави,
Галявина рідна і царство краси.
У вальсі кружляєм дерева і я,
І небо, і хмарка, і спів солов'я.
Конвалії ніжно-широкі листки
Просять напитись з дзвіночків роси...
Женя Б.)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-25 21:54:15 ]
Ти повинен знати, в молодших класах є така перевірна робота- "Списування". Отож тобі за списування - " 12 ". Щоденник на стіл, пане директоре, а то передумаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 22:14:06 ]
Скільки їх, тих солов`їв по Україні замовкло... Ех!
Привіт хмаринці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 22:34:25 ]
Актуально, Женю! Жорстока реальність (пила) врізалася в другу половину вірша, з вами скрикнуло напевно немало читачів. Заувага - "Запекло", наче з наголосами негаразд, нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 22:35:37 ]
"Лесина збірка, хмарина і я" - прямо уявив вас, Женю, в лісі зі збірочкою Лесі в руках і хмаринкою над головою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-25 22:37:14 ]
Передам обов'язково привіт хмаринці...якщо побачимося ще раз, а то час такий... і в небі неспокійно...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 22:40:11 ]
З прапорами на захист лісів!!! Древко - з дуба)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-25 22:42:46 ]
Та ні, Іваночку, там просто переміна настрою. Хоча я б не додумалася прочитати з іншим наголосом, а Гентоші все бачать і все чують. З усмішкою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-25 22:45:19 ]
Дякую, Володимире, за візит чемності, хоч я нині зранку не зовсім чемною була, вибачаюсь.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 22:48:20 ]
Я не бачив, Женю, ніякої нечемності з вашого боку. Так, що всьо путьом)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-25 22:57:11 ]
Я навіть не заходила дивитися на відповідь, побоялася. Рада, що без образ, а то часом буває...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-26 09:54:06 ]
По-моему, явно недостает "жалейки" или бандуры - одним словом, чего-то такого, что сопровождает тексты подобного содержания.
Постой-постой... Нет. Наверное, нужен детский сад.
И утренник в нем.
Потому что стихотворение мне напомнило - и сам не знаю, почему, слова другого. Наверное, построением.
"Матросская шапка, верёвка в руке,
Веду я кораблик по быстрой реке.
И скачут лягушки за мной по пятам,
И просят меня: "Прокати, капитан!"
(М. Дружинина).
И дети поймут, что можно, а что нельзя.
А взрослым людям втирать эти словесные мази бесполезно. Они уже испорчены, то навсегда.
Разделяю Вашу печаль, а Вы, наверное, мою.
* * *
"Голівки на сполох забили в дзвінки."
"Стогоном лісу зірвав з вуст рядки."
Тяжеловато читаются.
Благодарствую. Я, конечно же, не критиковал.
Но я читатель. И я читаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-26 12:25:43 ]
Женю! Прямо якісь дива...
Ваш вірш породив алюзії і змусив (ненав"язливо) знайти паралелі із музичним твором для оркестру "Болеро" Моріса Равеля, який мені дуже подобається.
Пригадуєте: спершу загадково, романтично і весело звучить флейта...
І у Вас - гармонія буття :
"У вальсі кружляєм дерева і я"
А згодом, барабани - у досконалому тридольному ритмі!
І у Вашому вірші - вивірений і чимось близький ритм.
А фінал?!
Хаос, катафонія звуків, буцімто все зривається і падає у прірву...
І у вірші - сум"яття і драма і печаль:
"Вкрили сльозами гніздо солов"я"
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-26 13:03:07 ]
Олексію, я працюю в такій сфері, де щодень чуток більше, ніж дитячий садочок, тому й віршики такі для "утренников". Та й на галявину ходила не одна, а з усіма своїми берізками і дубочками. А щодо важкості читання, не погоджуюсь, на рідній мові досить милозвучно і легко. З повагою, більше "читатель" ніж "писатель", Женя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-26 13:13:53 ]
Василю! Прямо якісь дива... Стільки музики до кількох моїх слів, аж жити хочеться... щоб на другий рік знову пройтися на знайому галявину, думаю до цього часу на ній заживуть рани людської бездушності, та чи заживуть мої...
*
І, зараз же попробую скачати музичний твір "Болеро" для співставлення. Дякую, просто Женя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-27 05:24:54 ]
Напевне, я не вмію слухати таку музику, бо не відчула в ній ні свого настрою, ні настрою свого вірша...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-27 15:34:32 ]
Оці рядки потребують труду для осмислення

Стогоном лісу зірвав з вуст рядки.

Впала додолу струна солов'я,

Голівки на сполох забили в дзвінки.

Серце добре у Вас Женю, дерева і трави ось як шкодуєте.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-27 18:53:10 ]
Знаю, що потребують, але чомусь не хочеться, я ж пишу просто так, щоб був привід з'являтися на ПМ, подобається мені тут. Дякую за візит на мою сторіночку, я сьогодні тут ще й попередній коментар уздріла/ну і слово таке, важковимовне/, тому дякую подвійне.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-05-29 00:39:16 ]
Гадаю, що Леся (Лариса Петрівна Косач-Квітка) була б зі своєю лісоваю Мавкою на боці автора... А ми б усі смоктали б не те, щоб пальці, шановне панство, - лікті!
Не просто "конвалія"... це філософія "м'якого протесту" супроти прагматизму, не виправданого в контексті твору нічим.
Ідеалогія "масового" чинить поступ заради майбутнього, нехтуючи "дрібним" прекрасним, а головне - заслуговуючим на життя. Тому на стороні конвалії і хмаринка, і соловей, що, у свою чергу, примножує силу ...
Тонко написаний вірш, Женю! Женя б пишався...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-29 10:07:01 ]
Михайле, який Женя - це перегорнута сторінка життя, хоча поки що не забута і не закрита книга, як би хотілося... Але я намагаюся, так на "5", теперішнє, а була ж колись відмінниця...