ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Папуги шаленого Віссаріона
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
В кожну ніч
Здетонірував неспокій…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
Шашлики по-флотськи
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Нескорена і непоборна
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Погляд німого ока
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
* * *
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
* * *
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Мена ж
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Лет
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька життів
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
Боже Як Тихо --- блюзова балада
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарів
2026.02.13 14:57
Холодомор
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Друге засідання нового року
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Розрив часів
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
1989. Весілля №2 (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
* * *
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Женя Бурштинова / Вірші

 На захист лісів і конвалії
Образ твору Настрій, субота, хмаринка і я,
В ліс поспішали, де спів солов'я,
Лесина збірочка рвалась з руки
В серце зі словом живої води.
Вітер із нами ішов і стомився,
Поміж дерев чи кущів заблудився.
Знайома стежинка, торкаюсь трави,
Галявина рідна і царство краси.
У вальсі кружляєм дерева і я,
І небо, і хмарка, і спів солов'я.
Конвалії ніжно-широкі листки
Просять напитись з дзвіночків роси.
Сідаю скраєчку, читаю вірші,
Конвалія, хмарка - мої слухачі.
Та раптом холодний скрегіт пили
Стогоном лісу зірвав з вуст рядки.
Впала додолу струна солов'я,
Скрикнули разом і Леся, і я.
Запекло... І зомліли від болю листки,
Голівки на сполох забили в дзвінки.
Не здригнулась лише лісогубів рука -
Конвалію губить, хоч панни нема.
Вкрили сльозами гніздо солов'я
Лесина збірка, хмарина і я.
Травень, 2011 р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-05-25 20:44:58
Переглядів сторінки твору 7336
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.789 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.23 23:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 21:34:06 ]
*
Знайома стежинка, торкаюсь трави,
Галявина рідна і царство краси.
У вальсі кружляєм дерева і я,
І небо, і хмарка, і спів солов'я.
Конвалії ніжно-широкі листки
Просять напитись з дзвіночків роси...
Женя Б.)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-25 21:54:15 ]
Ти повинен знати, в молодших класах є така перевірна робота- "Списування". Отож тобі за списування - " 12 ". Щоденник на стіл, пане директоре, а то передумаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 22:14:06 ]
Скільки їх, тих солов`їв по Україні замовкло... Ех!
Привіт хмаринці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 22:34:25 ]
Актуально, Женю! Жорстока реальність (пила) врізалася в другу половину вірша, з вами скрикнуло напевно немало читачів. Заувага - "Запекло", наче з наголосами негаразд, нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 22:35:37 ]
"Лесина збірка, хмарина і я" - прямо уявив вас, Женю, в лісі зі збірочкою Лесі в руках і хмаринкою над головою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-25 22:37:14 ]
Передам обов'язково привіт хмаринці...якщо побачимося ще раз, а то час такий... і в небі неспокійно...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 22:40:11 ]
З прапорами на захист лісів!!! Древко - з дуба)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-25 22:42:46 ]
Та ні, Іваночку, там просто переміна настрою. Хоча я б не додумалася прочитати з іншим наголосом, а Гентоші все бачать і все чують. З усмішкою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-25 22:45:19 ]
Дякую, Володимире, за візит чемності, хоч я нині зранку не зовсім чемною була, вибачаюсь.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 22:48:20 ]
Я не бачив, Женю, ніякої нечемності з вашого боку. Так, що всьо путьом)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-25 22:57:11 ]
Я навіть не заходила дивитися на відповідь, побоялася. Рада, що без образ, а то часом буває...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-26 09:54:06 ]
По-моему, явно недостает "жалейки" или бандуры - одним словом, чего-то такого, что сопровождает тексты подобного содержания.
Постой-постой... Нет. Наверное, нужен детский сад.
И утренник в нем.
Потому что стихотворение мне напомнило - и сам не знаю, почему, слова другого. Наверное, построением.
"Матросская шапка, верёвка в руке,
Веду я кораблик по быстрой реке.
И скачут лягушки за мной по пятам,
И просят меня: "Прокати, капитан!"
(М. Дружинина).
И дети поймут, что можно, а что нельзя.
А взрослым людям втирать эти словесные мази бесполезно. Они уже испорчены, то навсегда.
Разделяю Вашу печаль, а Вы, наверное, мою.
* * *
"Голівки на сполох забили в дзвінки."
"Стогоном лісу зірвав з вуст рядки."
Тяжеловато читаются.
Благодарствую. Я, конечно же, не критиковал.
Но я читатель. И я читаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-26 12:25:43 ]
Женю! Прямо якісь дива...
Ваш вірш породив алюзії і змусив (ненав"язливо) знайти паралелі із музичним твором для оркестру "Болеро" Моріса Равеля, який мені дуже подобається.
Пригадуєте: спершу загадково, романтично і весело звучить флейта...
І у Вас - гармонія буття :
"У вальсі кружляєм дерева і я"
А згодом, барабани - у досконалому тридольному ритмі!
І у Вашому вірші - вивірений і чимось близький ритм.
А фінал?!
Хаос, катафонія звуків, буцімто все зривається і падає у прірву...
І у вірші - сум"яття і драма і печаль:
"Вкрили сльозами гніздо солов"я"
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-26 13:03:07 ]
Олексію, я працюю в такій сфері, де щодень чуток більше, ніж дитячий садочок, тому й віршики такі для "утренников". Та й на галявину ходила не одна, а з усіма своїми берізками і дубочками. А щодо важкості читання, не погоджуюсь, на рідній мові досить милозвучно і легко. З повагою, більше "читатель" ніж "писатель", Женя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-26 13:13:53 ]
Василю! Прямо якісь дива... Стільки музики до кількох моїх слів, аж жити хочеться... щоб на другий рік знову пройтися на знайому галявину, думаю до цього часу на ній заживуть рани людської бездушності, та чи заживуть мої...
*
І, зараз же попробую скачати музичний твір "Болеро" для співставлення. Дякую, просто Женя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-27 05:24:54 ]
Напевне, я не вмію слухати таку музику, бо не відчула в ній ні свого настрою, ні настрою свого вірша...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-27 15:34:32 ]
Оці рядки потребують труду для осмислення

Стогоном лісу зірвав з вуст рядки.

Впала додолу струна солов'я,

Голівки на сполох забили в дзвінки.

Серце добре у Вас Женю, дерева і трави ось як шкодуєте.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-27 18:53:10 ]
Знаю, що потребують, але чомусь не хочеться, я ж пишу просто так, щоб був привід з'являтися на ПМ, подобається мені тут. Дякую за візит на мою сторіночку, я сьогодні тут ще й попередній коментар уздріла/ну і слово таке, важковимовне/, тому дякую подвійне.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-05-29 00:39:16 ]
Гадаю, що Леся (Лариса Петрівна Косач-Квітка) була б зі своєю лісоваю Мавкою на боці автора... А ми б усі смоктали б не те, щоб пальці, шановне панство, - лікті!
Не просто "конвалія"... це філософія "м'якого протесту" супроти прагматизму, не виправданого в контексті твору нічим.
Ідеалогія "масового" чинить поступ заради майбутнього, нехтуючи "дрібним" прекрасним, а головне - заслуговуючим на життя. Тому на стороні конвалії і хмаринка, і соловей, що, у свою чергу, примножує силу ...
Тонко написаний вірш, Женю! Женя б пишався...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-29 10:07:01 ]
Михайле, який Женя - це перегорнута сторінка життя, хоча поки що не забута і не закрита книга, як би хотілося... Але я намагаюся, так на "5", теперішнє, а була ж колись відмінниця...