ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
* * *
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
Не все йтиме так як бажав би (The Rolling Stones)
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
* * *
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
Такий характер
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
* * *
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
...Господь молиться
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
***
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
Колона на Бабин Яр
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Думки про нездале – 4
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса і сірість
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
***
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Про Куликовську битву 1380 року
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Ми з тобою (пісня)
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,

С М
2025.09.28 16:19
Хмарний день (The Jimi Hendrix Experience)
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Женя Бурштинова / Вірші

 На захист лісів і конвалії
Образ твору Настрій, субота, хмаринка і я,
В ліс поспішали, де спів солов'я,
Лесина збірочка рвалась з руки
В серце зі словом живої води.
Вітер із нами ішов і стомився,
Поміж дерев чи кущів заблудився.
Знайома стежинка, торкаюсь трави,
Галявина рідна і царство краси.
У вальсі кружляєм дерева і я,
І небо, і хмарка, і спів солов'я.
Конвалії ніжно-широкі листки
Просять напитись з дзвіночків роси.
Сідаю скраєчку, читаю вірші,
Конвалія, хмарка - мої слухачі.
Та раптом холодний скрегіт пили
Стогоном лісу зірвав з вуст рядки.
Впала додолу струна солов'я,
Скрикнули разом і Леся, і я.
Запекло... І зомліли від болю листки,
Голівки на сполох забили в дзвінки.
Не здригнулась лише лісогубів рука -
Конвалію губить, хоч панни нема.
Вкрили сльозами гніздо солов'я
Лесина збірка, хмарина і я.
Травень, 2011 р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-05-25 20:44:58
Переглядів сторінки твору 7212
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.789 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.23 23:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 21:34:06 ]
*
Знайома стежинка, торкаюсь трави,
Галявина рідна і царство краси.
У вальсі кружляєм дерева і я,
І небо, і хмарка, і спів солов'я.
Конвалії ніжно-широкі листки
Просять напитись з дзвіночків роси...
Женя Б.)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-25 21:54:15 ]
Ти повинен знати, в молодших класах є така перевірна робота- "Списування". Отож тобі за списування - " 12 ". Щоденник на стіл, пане директоре, а то передумаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 22:14:06 ]
Скільки їх, тих солов`їв по Україні замовкло... Ех!
Привіт хмаринці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 22:34:25 ]
Актуально, Женю! Жорстока реальність (пила) врізалася в другу половину вірша, з вами скрикнуло напевно немало читачів. Заувага - "Запекло", наче з наголосами негаразд, нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 22:35:37 ]
"Лесина збірка, хмарина і я" - прямо уявив вас, Женю, в лісі зі збірочкою Лесі в руках і хмаринкою над головою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-25 22:37:14 ]
Передам обов'язково привіт хмаринці...якщо побачимося ще раз, а то час такий... і в небі неспокійно...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 22:40:11 ]
З прапорами на захист лісів!!! Древко - з дуба)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-25 22:42:46 ]
Та ні, Іваночку, там просто переміна настрою. Хоча я б не додумалася прочитати з іншим наголосом, а Гентоші все бачать і все чують. З усмішкою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-25 22:45:19 ]
Дякую, Володимире, за візит чемності, хоч я нині зранку не зовсім чемною була, вибачаюсь.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 22:48:20 ]
Я не бачив, Женю, ніякої нечемності з вашого боку. Так, що всьо путьом)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-25 22:57:11 ]
Я навіть не заходила дивитися на відповідь, побоялася. Рада, що без образ, а то часом буває...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-26 09:54:06 ]
По-моему, явно недостает "жалейки" или бандуры - одним словом, чего-то такого, что сопровождает тексты подобного содержания.
Постой-постой... Нет. Наверное, нужен детский сад.
И утренник в нем.
Потому что стихотворение мне напомнило - и сам не знаю, почему, слова другого. Наверное, построением.
"Матросская шапка, верёвка в руке,
Веду я кораблик по быстрой реке.
И скачут лягушки за мной по пятам,
И просят меня: "Прокати, капитан!"
(М. Дружинина).
И дети поймут, что можно, а что нельзя.
А взрослым людям втирать эти словесные мази бесполезно. Они уже испорчены, то навсегда.
Разделяю Вашу печаль, а Вы, наверное, мою.
* * *
"Голівки на сполох забили в дзвінки."
"Стогоном лісу зірвав з вуст рядки."
Тяжеловато читаются.
Благодарствую. Я, конечно же, не критиковал.
Но я читатель. И я читаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-26 12:25:43 ]
Женю! Прямо якісь дива...
Ваш вірш породив алюзії і змусив (ненав"язливо) знайти паралелі із музичним твором для оркестру "Болеро" Моріса Равеля, який мені дуже подобається.
Пригадуєте: спершу загадково, романтично і весело звучить флейта...
І у Вас - гармонія буття :
"У вальсі кружляєм дерева і я"
А згодом, барабани - у досконалому тридольному ритмі!
І у Вашому вірші - вивірений і чимось близький ритм.
А фінал?!
Хаос, катафонія звуків, буцімто все зривається і падає у прірву...
І у вірші - сум"яття і драма і печаль:
"Вкрили сльозами гніздо солов"я"
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-26 13:03:07 ]
Олексію, я працюю в такій сфері, де щодень чуток більше, ніж дитячий садочок, тому й віршики такі для "утренников". Та й на галявину ходила не одна, а з усіма своїми берізками і дубочками. А щодо важкості читання, не погоджуюсь, на рідній мові досить милозвучно і легко. З повагою, більше "читатель" ніж "писатель", Женя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-26 13:13:53 ]
Василю! Прямо якісь дива... Стільки музики до кількох моїх слів, аж жити хочеться... щоб на другий рік знову пройтися на знайому галявину, думаю до цього часу на ній заживуть рани людської бездушності, та чи заживуть мої...
*
І, зараз же попробую скачати музичний твір "Болеро" для співставлення. Дякую, просто Женя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-27 05:24:54 ]
Напевне, я не вмію слухати таку музику, бо не відчула в ній ні свого настрою, ні настрою свого вірша...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-27 15:34:32 ]
Оці рядки потребують труду для осмислення

Стогоном лісу зірвав з вуст рядки.

Впала додолу струна солов'я,

Голівки на сполох забили в дзвінки.

Серце добре у Вас Женю, дерева і трави ось як шкодуєте.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-27 18:53:10 ]
Знаю, що потребують, але чомусь не хочеться, я ж пишу просто так, щоб був привід з'являтися на ПМ, подобається мені тут. Дякую за візит на мою сторіночку, я сьогодні тут ще й попередній коментар уздріла/ну і слово таке, важковимовне/, тому дякую подвійне.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-05-29 00:39:16 ]
Гадаю, що Леся (Лариса Петрівна Косач-Квітка) була б зі своєю лісоваю Мавкою на боці автора... А ми б усі смоктали б не те, щоб пальці, шановне панство, - лікті!
Не просто "конвалія"... це філософія "м'якого протесту" супроти прагматизму, не виправданого в контексті твору нічим.
Ідеалогія "масового" чинить поступ заради майбутнього, нехтуючи "дрібним" прекрасним, а головне - заслуговуючим на життя. Тому на стороні конвалії і хмаринка, і соловей, що, у свою чергу, примножує силу ...
Тонко написаний вірш, Женю! Женя б пишався...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-29 10:07:01 ]
Михайле, який Женя - це перегорнута сторінка життя, хоча поки що не забута і не закрита книга, як би хотілося... Але я намагаюся, так на "5", теперішнє, а була ж колись відмінниця...