ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.06 14:02
Така застиглість і драглистість.
Ми грузнемо у цих лісах,
Там, де промчався юний лицар
У лабіринтах, наче птах.
Попереду важка гонитва,
Нудна, протяжна суєта.
Попереду запекла битва,
Аж квітне стогін у вустах.

Іван Потьомкін
2026.07.06 13:16
Як же її звали, діву Бондарівну?
Ту, що честь тримала цілої Вкраїни.
Ту, що, мов царівна, у колі дівочім
Можновладцю кинула в безсоромні очі:
“Ой не згоден пан Каньовський мене цілувати,
Тільки згоден пан Каньовський мене розбувати!
Ой волю ж я,пан

Вячеслав Руденко
2026.07.06 10:20
Рятує слово доки ллється-
Вбиває розум доки ллє,
Та то не правда–лиш здається!
А Всесвіт пнеться у своє!

Шовковий ворс пливи над градом,
Серед ампірного рев’ю,
Камінний отвір будь кошлатим,

хома дідим
2026.07.06 10:02
гаразд
усе
простіш мабуть
питво та їжа
писанина
а потім час іще у путь
де нас дива чекають
вірно

Вячеслав Руденко
2026.07.05 19:57
Фантик зворотнього,згорнутий примхою часу,
Вовчого сліду рясніє горохом в поснуле,
Кожної миті, щоразу зриваючи саван,
Шепіт хтонічний рятує забуте минуле.

Вийди на шлях не засмученим в хутрі із фугу
В напівчоботях, що вказують шлях до останку,
Не

Євген Федчук
2026.07.05 14:41
Зібралися діди якось в Клима біля двору.
Вже сонечко понад лісом було на ту пору.
Ще сутінки не настали та вже йшло до того.
Череда понад дворами стоптала дорогу.
Несла молоко із паші, пастух йшов позаду.
Хоч втомлений та з дідами привітався радо.
А

Роксолана Вірлан
2026.07.05 14:39
Якщо би акварелевим потьоком
зненацька розтеклася згіркла Ява:
і той пречистий надим першокроку,
і тягла довгота земного сплаву,
доріг - зміїсті кубла та роптіння,
пробіли днів, ночей печерна пустка,
життя і врожаїв осінні стини,
луна свічад, іконн

Володимир Ляшкевич
2026.07.05 13:59
Вступ Творчість належить до дуже звичних, і в той самий час - до найскладніших проявів людського єства. Незважаючи на значний розвиток естетики, психології творчості, герменевтики, феноменології та когнітивних наук, відкритим залишається питання про фу

Борис Костиря
2026.07.05 13:09
Тут нікуди піти, лише на стадіон,
Порожній, сиротливий і безмовний,
Там, де біжить нечутний чемпіон
Крізь славу, гордість і тотальний морок.

Тут нікуди піти. В обличчя самоти
Подивимося тихо і печально.
Там грають фугу зречені вітри

хома дідим
2026.07.05 10:22
королівські лучники
королівська кіннота
шикуються
у надвечірньому
вітрі
танцюючі маски
танцюють
у глядацьких енергіях

Ірина Вовк
2026.07.05 06:00
ЕПІЛОГ: СРІБНА ЗОРЯ НАД ГАЛЛІЄЮ Останні роки Анни були схожі на тихий золотий вечір після буремного дня. Вона більше не втручалася у дрібні придворні інтриги. Її срібна голова була зайнята іншим – вона будувала монастирі, замовляла книги в далеких зем

С М
2026.07.04 21:21
люцифер сем кіт сіаму
усе поблизу тебе він
усе він біля ніг

сутність цього кота не пояснити

дженіфер джентіл чарівнице
ти ліворуч він праворуч

Іван Потьомкін
2026.07.04 19:53
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

Володимир Ляшкевич
2026.07.04 16:15
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet

Борис Костиря
2026.07.04 13:59
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.

Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,

Артур Курдіновський
2026.07.04 13:43
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Потяг
Образ твору Коли погляне в очі даль
І закінчиться відлік верстам,
І позостанеться печаль
Близькою подругою серця,
І сил нових не дасть земля,
І не посходить те, що сіяв,
І отяжіє верб гілля
В обіймах білої завії;
І внук ганятиме м’яча,
І син не стомиться орати,
Лиш догорятиме свіча,
На скрині дідівської хати,
Тоді ти сядеш на ослін
І потяг ждатимеш останній,
Що тихо їхатиме в нім
Тобі якраз до пари пані...

26.05.11.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-26 12:38:26
Переглядів сторінки твору 4860
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.269 / 5.5  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-26 14:43:25 ]
Проїде потяг і з косою пані
Збере жнива прожитих днів,
І лиш залишиться на згадку
Блокнотик пройдених віршів.
*
Останнім часом мене мучать подібні питання. Чи ми не про одну і ту ж пані?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 15:10:49 ]
Про одну і ту ж...
А блокнотик - то дуже мало)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Старий Сірко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-26 16:35:17 ]
І гарно, і сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 18:17:12 ]
Тому й гарно, що сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-26 16:37:09 ]
Ну, тоді двотомник... Все інше тлінне. Хіба що діти, як продовження роду вартують нашого життя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 18:17:47 ]
Так для них і живемо!
А вірші, Женю, чим не діти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-05-26 17:21:50 ]
Щось дуже здається, що в тої пані не було і не буде пари... тим більше - у вигляді вашого ЛГ. :)))
але як ви лагідно її змалювали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 18:18:37 ]
Та на один рейс є...
Вона з одним довго не панькається((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-26 18:46:32 ]
І так само і віршам і дітям колись станемо непотрібними...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 21:51:14 ]
Гарно, Володю. Знаєте, сумно звучить, але водночас якось піднесено, вагомо, нема безнадії.
дідІвської хати (наголос на другий склад) - тут трішки спіткнувся при читанні - можна було б ДІДОВОЇ, смисловий відтінок інший трішки, але в контексті загальної картинки - ніби нічого не псує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 22:13:35 ]
Дякую, Ярославе, але мені здається, я провіряв по словнику, що все таки наголос на першому складі.
Зараз для упевненості гляну ще раз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 22:14:43 ]
Так воно і є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2011-05-27 21:38:42 ]
Із здивуванням по цьому посиланню
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1 побачив, що наголос справді на першому складі ніби то.
Однак в академічному словнику Української мови, том 2, стор 299 (київ, Наукова думка) написано:
дідІвський, а,е, дідІвщина.
Те ж саме зустрічаємо в українсько- російському словнику академічному словнику, стор. 166: дідІвський - дЕдовский.
Наводяться також, як це водиться, множинні посилання на твори класиків, зокрема Т.Г. Шевченка. Так що - сам не знаю... Може, ще хтось підкаже якісь посилання?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 22:34:04 ]
Всі ми їдемо в цьому потязі - вдало сказано. Зупинки тільки в різний час. Але згоден із Ярославом - безнадії нема. Треба бути в русі - пані терпелива, почекає. Добре, глибоко і мудро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 22:43:29 ]
Дякую, Іване. Вовка боятися - в ліс не ходити)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 22:54:08 ]
Надзвичайно сумно,але глибоке-завше сумне.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 23:13:44 ]
Сум - це непогане почуття, тим паче, що воно переважає в нашому житті над веселощами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-05-27 06:42:30 ]
Незважаючи на те, що вірш переповнений сумом, він, певно, приніс тобі, Володю, радість, як її приносить кожному з нас добре зроблена робота.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-27 13:13:44 ]
Дуже правильно ти , Вікторе, висловився. Видно одразу, що сам такі речі переживаєш...