ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Комаров / Вірші

 Ліловий негр

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-05-27 13:21:18
Переглядів сторінки твору 11087
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.428 / 5.5  (4.373 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 4.392 / 5.5  (4.240 / 5.12)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.662
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2021.05.01 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-27 13:26:07 ]
А.Вертинский. "Лиловый негр"

Где Вы теперь?
Кто Вам целует пальцы?
Куда ушел Ваш китайчонок Ли ?
Вы, кажется, тогда любили португальца,
А может быть, с малайцем Вы ушли ?
Последний раз я видел Вас так близко.
В пролеты улиц Вас умчал авто.
Мне снилось, что теперь в притонах Сан Франциско
Лиловый негр Вам подает манто.
А вы ушли, и на полу белели Ваши блузки,
Остался в клетке попугай Фобер.
Он всё кричит Жёбер и плачет по-французки,
А вы ушли,
а ты ушла совсем.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-27 13:49:53 ]
Олександре, але ж це дві окремі пісні Вертинського "Лиловый негр" та "JAMAIS":

ЛИЛОВЫЙ НЕГР
Вере Холодной

Где Вы теперь? Кто Вам целует пальцы?
Куда ушел Ваш китайчонок Ли?..
Вы, кажется, потом любили португальца,
А может быть, с малайцем Вы ушли.

В последний раз я видел Вас так близко.
В пролеты улиц Вас умчал авто.
Мне снилось, что теперь в притонах Сан-Франциско
Лиловый негр Вам подает манто.
1916

JAMAIS*
(Попугай Флобер)
Владимиру Васильевичу Максимову

Я помню эту ночь. Вы плакали, малютка.
Из Ваших синих, подведенных глаз
В бокал вина скатился вдруг алмаз…
И много, много раз
Я вспоминал давным-давно, давным-давно
Ушедшую минутку.

На креслах в комнате белеют Ваши блузки;
Вот Вы ушли и день так пуст и сер.
Грустит в углу Ваш попугай Флобер,
Он говорит «жамэ».
Он все твердит: «жамэ», «жамэ», «жамэ».
И плачет по-французски.
1916, Москва

* Никогда (фр.)

http://www.silverage.ru/poets/vertin_poet.html#st4


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-27 14:27:33 ]
Оце так номер! Чесно кажучи в інтернеті різні редакції навіть перших двух куплетів. Сумніви спочатку викликали присвячення і "малютка, подведенніх глаз и блузки". Але Владімір Максімоа артист і це тоді має пояснення.
Валерій дякую, я зараз все відкоректую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-27 15:16:38 ]
Прошу. Будете замість перекладу одного вірша одразу два мати. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-27 19:09:12 ]
А чому не було цього перекладу в анонсі? Це із-за 5.08 чи так задумано? Тут стільки правил на ПМ, скільки не читаю, не можу до кінця зрозуміти.
*
А переклад милозвучний!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-27 20:56:48 ]
Де Ви тепер?
Хто Вам цілує пальці?
Куди пішов Ваш китайчатко Лі ?
Здається Ви тоді, любили португальця,
Чи подались з малайцем на Балі?
Останній раз я бачив Вас так близько.
В прольоти вулиць Вас помчав авто.
Приснилось, що тепер у кублах Сан Франциско
Ліловий негр Вам подає манто.?
* * *
Не знаю, почему, но ударение падает на "Вы".
Я понимаю, что оно таким задумано, но зачем?
Затем оно падает на "Вам".
Наречие "куда" также ямбовое.
* * *
Я вот не знаю - стоит ли заниматься переводами текстов, в которых существую туманы?
Ибо я в этих туманах наблюдаю смещение акцентов. Поэту практически безразлично, кто целует пальцы, но его волнует вопрос "кому".




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-27 20:59:26 ]
Вам, Саня, за безрассудную смелость и педантичность я выставляю 5,5. Никаких ответов мне не нужно. Я так решил.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-27 21:02:40 ]
А потом эти вопросы валятся ворохом.
"Ли-ЛО-вый НЕгр Вам ПО-дает пальто?
Я правильно воспринимаю такую данность как декламация, и мне кажется, что без "ю-туба" здесь не обойтись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-27 23:01:02 ]
О, яка цікава фотографія Вєрочки! :)

Санєчко, зроби щось із "прольотами" і "кублами", а зпт поверни на її місце після "здається". І дефіс там треба, кажись: Сан-Франциско.

Я б написала "Вас умчав авто" і замість "приснилося" - "наснилося".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-30 11:47:09 ]
Із комою в мене вийшов перегин на місцях. спеціально хотів виділити слово "тоді", але від пильного ока Чорнявки... проти правил не підеш. З кублами теж саме, майже. Щось правила не заперечують проти "притонів" в українській. Наче. А ось "умчав" навряд чи так скажуть, тим більше напишуть. Я з самого початку хотів, щоб авто "умчав", так треба шанувати рідну мову. "Прольоти" може і не мають такого значення як в російській, але в переносному "прольоти вулиць" тут можливо на своєму місці. По типу як "мостові прольоти". А чому "приснилося" викликало питання?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-30 21:36:10 ]
так шануй на здоровлячко - в українській є і "умчати", і "умчав"
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/

"Наснилось" більш милозвучне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-30 12:02:01 ]
Вертинський тут стільки раз використав "Ви, Вас, Ваше...", що йому якраз зовсім не однаково хто "цілує пальці". Це щось на зразок "...как дай Вам бог, любимой быть другим...".
А текст я сприймав не у вигляді декламації, а декламації по черзі із співом, як це зробив Владімір Сємьоновіч в легендарному фільмі. Звідси і наголоси на "тепер, пальці, тоді, близько, прольоти вулиць, приснилось, тепер, притонах, ліловий негр". Я би "притони" замінив на одне слово, більш сміливе і однозначне, якби не "повага до почуттів".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-30 17:47:25 ]
Кажуть,Вертинський один час працював з цифрами. Правда, не дуже вдало. Мабуть, тому, що умів ось так.
Точний переклад. Саш, а звідки така тяга до перекладацької ниви?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-02 12:17:33 ]
Нині, Чорнявко, не всякому татові нації слід вірити, не те що словнику. В нашій мові є префікс у для дієслів -увімкнути, -умкнути (в смислі вкрасти ніжне тіло дівоче з ціллю ціллю продати, перепродати, подарувати в Туреччину чи з іншою нехорошою метою...) Але тоді до них (дієслів) не застосуєш префікс по-. А ось коли -помчав є, то -умчав вже виглядає підозріло і навіть може викликати обурення в борців з "промосковською бандитською владою".
А -наснилось справді милозвучніше за -приснилось? Але чи не різниця між цими словами? перше говорить про якесь навіювання і з рисами повторюванності можливо. Друге конкретизує - сон, сам по собі і тільки один раз. Знаєш, Чорнявко, є щасливі люди, які ніколи не бачать снів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-03 09:38:02 ]
Так, мені теж "приснилось" здається русизмом, а "наснилось" - наше, українське. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-02 12:23:35 ]
Справа не тязі до перекладів. Все спонтанно, деякі вірші бувають більш ніж поезія.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-06-06 21:37:52 ]
А то!
За харошую вещь вы взялися Саша.
Это ж настоящее.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Куренівець (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 13:43:24 ]
Олександре, відкрив Вашу творчість для себе. Переклад Вертинського - клас! Одна тільки знахідка "Лі" - "Балі" чого варта. Настрій оригіналу збережено вповні, а О. В. - це ж насамперед настрій. І не піддавайтесь на провокації: які "кубла" можуть бути в ТАКОМУ контексті?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-08 13:58:21 ]
Дякую, Дмитре, перш за все за поняття "творчість". І за "Вертинський - настрій". А про провокації, це Ви від непорозуміння. Спершу я перевів -притон як -кубло. Якщо відкинути образ ВХ (чи можливо покопатися в її біографії), взяти Фріско, ще щось, то не дуже і далеко. Та і притон, точно не пансіонат по своєму значенню.
А провокацій тут ніхто не влаштовує, так буває деколи зійдуться в дискусії з елементами емоцій. Більшість літераторів - люди театральні.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-19 17:33:46 ]
Ліловий негр - мабуть, видовище вкрай екзотичне, і де такого можна зустріти, скажи?