Олександр Зубрій
поезія "Вірш-штамп"

…Якось млосно сьогодні мені,
Серцю важко писати й читати.
Рими всі повтікали, дурні.
Чи то мозок створив їм загату?

Напишу я штампований вірш.
Хай вважають мене графоманом,
Але буде він, мабуть, незгірш,
Ніж в заслужених літветеранів.

Біле небо - мов білий паркан.
А тополя - розпродує вату.
Всохлий явір – немов буздуган.
Сонце - як незапалена ватра.

Ну кого хочу я обдурить?!
На пристойність - я хочу начхати!
Сам собою побуду хоч мить…
Хмарка в небі - нагадує ятра!!!…

2011

Пародія

Хоч ту голову бий, а хоч три,
бідний мозок, а вмів працювати.
Музу нудить вже місяців три,
а ще шість. О, як довго чекати,

поки вродить хоч троє малят,
віршенят і крикливих, й невинних.
Вже я доляр навчивсь малювать,
розберуся і в штампах у римах.

Вже тополя продала всю вату,
щипле в горлі і сльози у оці.
І нема їй кому підказати,
що в Китаї утричі дорожче.

Графоман я чи лауреат,
аби лаври і гроші у банку.
І зі Спілки пошвидше назад,
поки літветерани на карку.

Хмари-ятра такі голубі,
що сексшопам не снилися досі.
Як тут бути: собою, в собі;
ще й ця вата лоскоче у носі.


27.05.2011.