ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Папуги шаленого Віссаріона
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
В кожну ніч
Здетонірував неспокій…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
Шашлики по-флотськи
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Нескорена і непоборна
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Погляд німого ока
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
* * *
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
* * *
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Мена ж
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Лет
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька життів
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
Боже Як Тихо --- блюзова балада
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарів
2026.02.13 14:57
Холодомор
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Друге засідання нового року
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Розрив часів
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
1989. Весілля №2 (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
* * *
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Фітель (1965) / Вірші

 пародія «Не боюся»

Володимир Сірий
поезія "*--*--* / не лякайте мене /"
Не лякайте мене, темні ночі,
Хрустом хмизу і окриком сов ,
Ясно світять коханої очі,
Страх з душі витісняє любов.

Йду повз цвинтаря жахні основи,
Над гробами чатують хрести,
Не злякаюсь, бо поклик любові
І крізь пекло поможе пройти.

Щиро вдячний тобі, моя доле,
За звитягу над силами тьми.
Що ще є, аби ми не збороли?
Хто ще є, щоб не встояли ми?

26.05.11.

Пародія

Не лякаюсь я темної ночі,
до найкращої із королев
я повз цвинтар - удвічі коротше -
пробігаю, неначе той лев.

Для мерців є у мене півлітра,
і сальце, і ковбаски кільце.
Дарувала кохана, щоб вітром
я примчав цілувати лице.

Не цвинтарних основах пустельних
сили тьми я розвиднив не раз.
Гляну в чортові очі пекельні -
бідний чорт перехреститься враз.

Я Кличків переможу, як схочу.
Хто ще вийде до мене на ринг?
Адже чую я пісню дівочу,
є любов, є ще порох і дриг.

27.05.2011.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-05-28 01:21:08
Переглядів сторінки твору 2710
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.951 / 5.5  (4.929 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.370 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.03.15 02:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-28 01:36:19 ]
Пане Володимире, ви мене "поблагословили" на нову незвідану досі стежку, тож я пішла. Раз дорога відкрилась, то треба користати момент, бо вона може і закритися. Дякую вам за ваші теплі підбадьорливі слова на своїй сторінці. Ваш вірш став першим "офіційно" пародійованим, хоч другим фактично, все одно у першій двійці.
І відразу перепрошую Івана Гентоша, що скопіювала майже один до одного правила оформлення пародій, бо пригадую, скільки разів граблі стилю били його по голові, тож свою голову побережу для інших синців і гуль. Чи не перший раз "вчуся на чужих помилках".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-28 01:38:15 ]
Оце так, поки писала перший комент-перепрошення, вже заробила оцінку. Хто ти, таємний незнайомцю, мій цьомчик чекає на тебе. Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 22:19:22 ]
І вам спасибі, що не побоялися. Я думаю, що мій вірш вам підказав , що любов витісняє із серця страх.Ви пішли за цим правилом.І правильно зробили. Мир вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-29 20:04:49 ]
І вам миру, злагоди і любові, Володимире! Направду ваш вірш зрушив дещо в моїй голові, бо я дуже велика боягузка. А виявилося, що в страху трохи великі очі, а так все решта (ну там вуха, рот) може бути. Головне, на самому початку не дати себе з"їсти. А далі якось воно піде. Пішла, а чи правильно, дасться чути. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 02:20:26 ]
Дуже симпатично вийшло, пані Галино. Вітаю з дебютом у нелегкому жанрі пародії. Ви ще більше увиразнили образ непереможної сили кохання.
Єдине - наголос - цвинтАр,
Можна виправити так:
Я повз цвинтар - удвічі коротше
пробігаю, неначе той лев.
Слово "щоночі" зняв, бо вже є слово "ночі" у строфі.
Натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-28 02:39:41 ]
Тішуся неймовірно з вашого коментаря, пане Ярославе! (Скромно скачу попід стелю з радості :) ) Важко було наважитись винести на читацький суд перший вірш, та ще важче, в рази, вперше виставити тут пародію на іншого автора. Та підтримка пана Володимира підштовхнула, а перший схвальний відгук такого майстра поетичного і пародійного слова додав упевненості, що ота дорога направду привідкрилася, і не спробувати пройти нею хоч пару кроків було би немудро. Дякую вам і за підказку, з радістю виправлю. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 12:50:08 ]
Вітаю ще раз, Галинко! Ти натякаєш, що від тих ударів по голові пародії ліпші пишуться? Тепер буду тішитися - недаремно били - ти скористалася. То мені хтось (або Патара, або Хмельницький) порадили так - то не моя заслуга. Закінчення в пародії "фест"! Далі цитата з мого коменту на сторінці Володимира:
"А Галинка молодець. "Пригрозила" і слова дотримала. Вдало!Ну, якщо "дриг є"..., то як інакше може бути?" Вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-28 17:08:36 ]
Дякую, Іване! Та ти і сам знаєш, що твої пародії завше суперові, і ми всі знаємо. Я мала на увазі форму подачі, оті шрифти, порядок, оте слово "пародія, поезія". Поки ти прийшов до тперішнього вигляду, наслухався і начитався, то я вже просто здерла. Чоловіків синці прикрашають (краще, ніж шрами), а мені якось не комільфо.
А щодо "пригрозила", то я собі подумала, що два рази їсти чоколядку не варто. Твої пародії - як чоколядки, аж тануть в роті, то хай лишається смак і післяясмак, а вже після-післясмак смакує не так. Краще розгорнути другу чоколядку. До кави.
А "дриг є" то файно, ото собі вимовила. Тепер треба дригатися, тільки хоч би не як карась на пательні.