ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Олег Герман
2025.10.01 18:51
Ось ми й підібралися до однієї з найскладніших тем. Ні, мова не про щасливі шлюби, а про те, що їх вбиває. Особисто для мене, серед усіх "паразитів" нашої свідомості — провини, сорому, образи, заздрості — ревнощі займають почесне перше місце. Це такий с

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Олег Герман
2025.09.30 20:21
Про неї нечасто згадують у психологічних пабліках і на тренінгах. Психологи та коучі оминають цю тему, а інші представники «псевдопсихологічної» спільноти висловлюються вкрай стримано. Та що там, самі пацієнти бояться зізнатися в цьому почутті не тільки т

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Олег Герман
2025.09.29 19:44
Перш ніж вдаватися до чергових навколопсихологічних роздумів, слід навести кілька уточнень. Під образою мається на увазі не вчинок, а почуття. Почуття від емоції в свою чергу теж відрізняється, як до прикладу відрізняються образа та роздратування. Роздрат

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Фітель (1965) / Вірші

 пародія «Не боюся»

Володимир Сірий
поезія "*--*--* / не лякайте мене /"

Не лякайте мене, темні ночі,
Хрустом хмизу і окриком сов ,
Ясно світять коханої очі,
Страх з душі витісняє любов.

Йду повз цвинтаря жахні основи,
Над гробами чатують хрести,
Не злякаюсь, бо поклик любові
І крізь пекло поможе пройти.

Щиро вдячний тобі, моя доле,
За звитягу над силами тьми.
Що ще є, аби ми не збороли?
Хто ще є, щоб не встояли ми?

26.05.11.

Пародія

Не лякаюсь я темної ночі,
до найкращої із королев
я повз цвинтар - удвічі коротше -
пробігаю, неначе той лев.

Для мерців є у мене півлітра,
і сальце, і ковбаски кільце.
Дарувала кохана, щоб вітром
я примчав цілувати лице.

Не цвинтарних основах пустельних
сили тьми я розвиднив не раз.
Гляну в чортові очі пекельні -
бідний чорт перехреститься враз.

Я Кличків переможу, як схочу.
Хто ще вийде до мене на ринг?
Адже чую я пісню дівочу,
є любов, є ще порох і дриг.

27.05.2011.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-28 01:21:08
Переглядів сторінки твору 2656
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.951 / 5.5  (4.929 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.370 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.03.15 02:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-28 01:36:19 ]
Пане Володимире, ви мене "поблагословили" на нову незвідану досі стежку, тож я пішла. Раз дорога відкрилась, то треба користати момент, бо вона може і закритися. Дякую вам за ваші теплі підбадьорливі слова на своїй сторінці. Ваш вірш став першим "офіційно" пародійованим, хоч другим фактично, все одно у першій двійці.
І відразу перепрошую Івана Гентоша, що скопіювала майже один до одного правила оформлення пародій, бо пригадую, скільки разів граблі стилю били його по голові, тож свою голову побережу для інших синців і гуль. Чи не перший раз "вчуся на чужих помилках".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-28 01:38:15 ]
Оце так, поки писала перший комент-перепрошення, вже заробила оцінку. Хто ти, таємний незнайомцю, мій цьомчик чекає на тебе. Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 22:19:22 ]
І вам спасибі, що не побоялися. Я думаю, що мій вірш вам підказав , що любов витісняє із серця страх.Ви пішли за цим правилом.І правильно зробили. Мир вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-29 20:04:49 ]
І вам миру, злагоди і любові, Володимире! Направду ваш вірш зрушив дещо в моїй голові, бо я дуже велика боягузка. А виявилося, що в страху трохи великі очі, а так все решта (ну там вуха, рот) може бути. Головне, на самому початку не дати себе з"їсти. А далі якось воно піде. Пішла, а чи правильно, дасться чути. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 02:20:26 ]
Дуже симпатично вийшло, пані Галино. Вітаю з дебютом у нелегкому жанрі пародії. Ви ще більше увиразнили образ непереможної сили кохання.
Єдине - наголос - цвинтАр,
Можна виправити так:
Я повз цвинтар - удвічі коротше
пробігаю, неначе той лев.
Слово "щоночі" зняв, бо вже є слово "ночі" у строфі.
Натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-28 02:39:41 ]
Тішуся неймовірно з вашого коментаря, пане Ярославе! (Скромно скачу попід стелю з радості :) ) Важко було наважитись винести на читацький суд перший вірш, та ще важче, в рази, вперше виставити тут пародію на іншого автора. Та підтримка пана Володимира підштовхнула, а перший схвальний відгук такого майстра поетичного і пародійного слова додав упевненості, що ота дорога направду привідкрилася, і не спробувати пройти нею хоч пару кроків було би немудро. Дякую вам і за підказку, з радістю виправлю. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 12:50:08 ]
Вітаю ще раз, Галинко! Ти натякаєш, що від тих ударів по голові пародії ліпші пишуться? Тепер буду тішитися - недаремно били - ти скористалася. То мені хтось (або Патара, або Хмельницький) порадили так - то не моя заслуга. Закінчення в пародії "фест"! Далі цитата з мого коменту на сторінці Володимира:
"А Галинка молодець. "Пригрозила" і слова дотримала. Вдало!Ну, якщо "дриг є"..., то як інакше може бути?" Вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-28 17:08:36 ]
Дякую, Іване! Та ти і сам знаєш, що твої пародії завше суперові, і ми всі знаємо. Я мала на увазі форму подачі, оті шрифти, порядок, оте слово "пародія, поезія". Поки ти прийшов до тперішнього вигляду, наслухався і начитався, то я вже просто здерла. Чоловіків синці прикрашають (краще, ніж шрами), а мені якось не комільфо.
А щодо "пригрозила", то я собі подумала, що два рази їсти чоколядку не варто. Твої пародії - як чоколядки, аж тануть в роті, то хай лишається смак і післяясмак, а вже після-післясмак смакує не так. Краще розгорнути другу чоколядку. До кави.
А "дриг є" то файно, ото собі вимовила. Тепер треба дригатися, тільки хоч би не як карась на пательні.