ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.30 10:27
* 127 *
дивись
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики

Ірина Вовк
2026.06.30 10:12
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 9)
Розділ Х. ЛІСОВИЙ ЗАМОК КРЕПІ: ПРИХИСТОК ЗАКОХАНИХ ВОВКІВ Далеко на північ від Парижа, там, де вікові дуби замку Крепі вростали корінням у саму глибину галльської землі, панував зовсім інший світ. Тут не було золоченої розкоші Парижа, але був дух во

Охмуд Песецький
2026.06.30 09:06
Зустрічне чтиво
Літо, сонце і засмага не з тобою, а проти, якщо розповідаєш, який ти крутий мореход і що тобі дали ті зароблені валюти, які для тебе – ніщо, бо тобі потрібні лише моря з океанами – простір, вільний від будь-яких семафорів твого шляху. Вусате обличчя стри

Віктор Кучерук
2026.06.30 07:20
* * *
Знову літо, знову море,
Знову ледь помітний бриз, -
Знову далеч неозора
І щодня - блакитна вись.
Знов дозвілля цілий місяць
Без повітряних тривог, -
Знов я вибрав гарне місце,
Де купатись будем вдвох.

Роксолана Вірлан
2026.06.30 00:40
Маонака - " Нестертими слідами"
Сутносте вітрова, дика безупряжна, вільна,
було б мені дослухатись твоїх научань:
бігти прозоро крізь вістря натикані щільно,
не обдиратись гілками до рваних - до ран.

Духу вогневий, було мені яро палати-
іскрою витися до Пачамами висот.
Бач, блід

Сергій Губерначук
2026.06.29 17:04
Анжеліка
Серпень згадаю я тільки у лютому,
тільки у лютому оці твоєму.
Крізь Казахстан, Киргизстан поміж юртами
вітер мене пронесе до гарему.

Франціє! Азія! – очі ці – Азія!
Шкіра ця – шовк і гаряча пустеля.
Груди – це літо, де знов, мов у сказі я

Ірина Вовк
2026.06.29 14:07
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 8)
Розділ ІХ: ГРОЗОВІ ХМАРИ НАД ПАЛАЦОМ СІТЕ Новина про зникнення Королеви-матері вибухнула в Парижі, мов удар грому серед ясного неба. Коли мисливці повернулися без Анни, а вартові Рауля де Крепі відкрито оголосили, що Королева-вдова перебуває під захис

Борис Костиря
2026.06.29 13:30
* * *
Поступово нас час затирає
В порохно, у ніщо, в пустоту.
Волосина від пекла до раю
Народила нову німоту.

Поступово у нас забирає
Час усе найдорожче, коли
Нам читає прокислі моралі

Вячеслав Руденко
2026.06.29 12:16
Вкрита золотом зламана вічність
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.06.29 10:59
Гонить літо — суховій
Гонить літо — суховій,
Віражем по колу.
Не твоя і ти не мій —
Не зійтись ніколи.

Заблукала, не знайти
Стежку на осонні.
Хай ідуть, під три чорти,

хома дідим
2026.06.29 10:45
* 126 *
барабан розбився на синкопи
грає слепом фанковий басист
хай воно подібне до хіп-хопу
бог не видасть а свиня не з’їсть
караван що у дамаск ішов був
зупинивсь а дехто і осліп
ще поету віднімає мову
йди руками заробляй на хліб

Віктор Кучерук
2026.06.29 07:20
* * *
Хоч співало далі про кохання
Двійко невгамовних солов'їв, -
Вдосвіта підкралося світання
І щербатий місяць потьмянів.
І клуби туману обгорнули
Береги півсонної ріки, -
І шугнули радісно в минуле
Любощами зроджені думки.

С М
2026.06.28 22:22
Мертві квіти (The Rolling Stones)
десь отам, де твій альков
на крісла набитий шовк
ти жартуєш із багатими
чи тобі потрібен я
улична компанія
одиноким я не буду, ні

збав мене, мила сюзі, збав мене

Іван Потьомкін
2026.06.28 21:11
***
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Мирон Шагало
2026.06.28 20:40
Білий сон
Сосни в білому вбранні —
вітру наречені.
У прозорій далині
обрії студені.

Білі іскри навкруги
мерехтять грайливо.
Сліпить очі білий луг —

Богдан Манюк
2026.06.28 15:32
З циклу "Сновидіння"
Сновидіння — схлип свічада,
що сміялось у минулім.
Тягне нитку Аріадна
крізь печалі наші — чули,
як шепоче нитка-змійка,
шлях обмотуючи звитий?
Скільки снів — пробуджень стільки,
а з минулим все ж не квити
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Фітель (1965) / Вірші

 пародія «Не боюся»

Володимир Сірий
поезія "*--*--* / не лякайте мене /"
Не лякайте мене, темні ночі,
Хрустом хмизу і окриком сов ,
Ясно світять коханої очі,
Страх з душі витісняє любов.

Йду повз цвинтаря жахні основи,
Над гробами чатують хрести,
Не злякаюсь, бо поклик любові
І крізь пекло поможе пройти.

Щиро вдячний тобі, моя доле,
За звитягу над силами тьми.
Що ще є, аби ми не збороли?
Хто ще є, щоб не встояли ми?

26.05.11.

Пародія

Не лякаюсь я темної ночі,
до найкращої із королев
я повз цвинтар - удвічі коротше -
пробігаю, неначе той лев.

Для мерців є у мене півлітра,
і сальце, і ковбаски кільце.
Дарувала кохана, щоб вітром
я примчав цілувати лице.

Не цвинтарних основах пустельних
сили тьми я розвиднив не раз.
Гляну в чортові очі пекельні -
бідний чорт перехреститься враз.

Я Кличків переможу, як схочу.
Хто ще вийде до мене на ринг?
Адже чую я пісню дівочу,
є любов, є ще порох і дриг.

27.05.2011.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-05-28 01:21:08
Переглядів сторінки твору 2815
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.951 / 5.5  (4.929 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.370 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.03.15 02:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-28 01:36:19 ]
Пане Володимире, ви мене "поблагословили" на нову незвідану досі стежку, тож я пішла. Раз дорога відкрилась, то треба користати момент, бо вона може і закритися. Дякую вам за ваші теплі підбадьорливі слова на своїй сторінці. Ваш вірш став першим "офіційно" пародійованим, хоч другим фактично, все одно у першій двійці.
І відразу перепрошую Івана Гентоша, що скопіювала майже один до одного правила оформлення пародій, бо пригадую, скільки разів граблі стилю били його по голові, тож свою голову побережу для інших синців і гуль. Чи не перший раз "вчуся на чужих помилках".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-28 01:38:15 ]
Оце так, поки писала перший комент-перепрошення, вже заробила оцінку. Хто ти, таємний незнайомцю, мій цьомчик чекає на тебе. Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 22:19:22 ]
І вам спасибі, що не побоялися. Я думаю, що мій вірш вам підказав , що любов витісняє із серця страх.Ви пішли за цим правилом.І правильно зробили. Мир вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-29 20:04:49 ]
І вам миру, злагоди і любові, Володимире! Направду ваш вірш зрушив дещо в моїй голові, бо я дуже велика боягузка. А виявилося, що в страху трохи великі очі, а так все решта (ну там вуха, рот) може бути. Головне, на самому початку не дати себе з"їсти. А далі якось воно піде. Пішла, а чи правильно, дасться чути. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 02:20:26 ]
Дуже симпатично вийшло, пані Галино. Вітаю з дебютом у нелегкому жанрі пародії. Ви ще більше увиразнили образ непереможної сили кохання.
Єдине - наголос - цвинтАр,
Можна виправити так:
Я повз цвинтар - удвічі коротше
пробігаю, неначе той лев.
Слово "щоночі" зняв, бо вже є слово "ночі" у строфі.
Натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-28 02:39:41 ]
Тішуся неймовірно з вашого коментаря, пане Ярославе! (Скромно скачу попід стелю з радості :) ) Важко було наважитись винести на читацький суд перший вірш, та ще важче, в рази, вперше виставити тут пародію на іншого автора. Та підтримка пана Володимира підштовхнула, а перший схвальний відгук такого майстра поетичного і пародійного слова додав упевненості, що ота дорога направду привідкрилася, і не спробувати пройти нею хоч пару кроків було би немудро. Дякую вам і за підказку, з радістю виправлю. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 12:50:08 ]
Вітаю ще раз, Галинко! Ти натякаєш, що від тих ударів по голові пародії ліпші пишуться? Тепер буду тішитися - недаремно били - ти скористалася. То мені хтось (або Патара, або Хмельницький) порадили так - то не моя заслуга. Закінчення в пародії "фест"! Далі цитата з мого коменту на сторінці Володимира:
"А Галинка молодець. "Пригрозила" і слова дотримала. Вдало!Ну, якщо "дриг є"..., то як інакше може бути?" Вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-28 17:08:36 ]
Дякую, Іване! Та ти і сам знаєш, що твої пародії завше суперові, і ми всі знаємо. Я мала на увазі форму подачі, оті шрифти, порядок, оте слово "пародія, поезія". Поки ти прийшов до тперішнього вигляду, наслухався і начитався, то я вже просто здерла. Чоловіків синці прикрашають (краще, ніж шрами), а мені якось не комільфо.
А щодо "пригрозила", то я собі подумала, що два рази їсти чоколядку не варто. Твої пародії - як чоколядки, аж тануть в роті, то хай лишається смак і післяясмак, а вже після-післясмак смакує не так. Краще розгорнути другу чоколядку. До кави.
А "дриг є" то файно, ото собі вимовила. Тепер треба дригатися, тільки хоч би не як карась на пательні.