ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Василь Шляхтич
2025.12.31 14:31
Тільки з Богом
Хоч Вчора давно проминуло
хоч Завтра в мріях як дитина спить
сьогодні спершись на дитини кулак
читаю все те що мене болить

А має що боліти мене Нині
віра надія і всесильна любов
в старому році пишуть Україні

Володимир Ляшкевич
2025.12.31 14:08
Загальна теорія єдиного гармонійного поля, доведення теореми
Тут короткий вступ в теорію із зазначенням структур основних частин, відтак ряд початкових пояснень з посиланням на вже опубліковані на наукових сайтах і просто в інтернеті більш докладні документи. Частина І Монографії _______________________________

Артур Курдіновський
2025.12.31 11:55
Пахне сіркою
Для грішників - пошана й привілеї,
Для праведників - прірва самоти.
Ви думаєте, пекло - під землею,
А біля казана стоять чорти?

Емігрували назавжди лелеки,
Лишилися тепер самі круки.
Гадаєте, що пекло десь далеко?

Борис Костиря
2025.12.31 11:48
Ваговози
Безконечно гудуть ваговози
За маршрутами дальніх шляхів.
І лунають нечутні погрози
З глибини первозданних віків.

Безконечно гудуть, протестують
Проти фатуму і небуття,
Залишаючи нам одесную

Тетяна Левицька
2025.12.31 10:51
З чистого полотна
Що мене тримає на цім світі?
Обрубала всі кінці, та в воду.
Ще цвяхи залізні не забиті
у труну соснової колоди.

Витягнула біль із серця глею,
залишила пустці вільне місце.
Разом з самотиною своєю

Кока Черкаський
2025.12.31 05:51
Просонети
Не всі поети
Складають сонети,
Не всі Грети
Є Тунберг Грети.

Ті- люблять сигари,
А ті – сигарети.
Я люблю стейки,

Іван Потьомкін
2025.12.30 22:09
***
Хай лишиться підтекстом
Те, що назовні рветься.
Те, чим обох обдарувала ніч.
Від чого на душі так затишно і тепло,
Що знову кличе летіть навстріч
Одне одному. І то не гріх,
Що станеться між вами,
Що не вдається відтворить словами...

Світлана Пирогова
2025.12.30 21:55
Міркуємо
Зима притихла, у якійсь мовчанці.
Не хочеться чомусь їй говорити.
Нутро холодне і холодні ритми,
То ж невідомо, що в небесній склянці?

Коктейль ігристий у флюте-фужері?
Нам, мабуть, не дано дізнатись вчасно.
Міркуємо...і каганець не гасне.

С М
2025.12.30 21:21
Балада про Тебе & Мене & Нійла-Пуха (Jefferson Airplane)
Якби ти був птахом жив у висоті
Тримався за вітер якщо налетить
Вітру казав що відносить ген
”Ось куди я би гайнув у цей день“
Знаю що ти присутній зі мною весь час
Знаю що ти присутній зі мною весь час

О гірська весна кохання

Тетяна Левицька
2025.12.30 15:56
Крайнощі
Безсоння з небом сам на сам
у серці лють пригріло,
та на поталу не віддам
лихому душу й тіло.

Ти хто такий, і звідкіля —
чорт з табакерки, наче?
Як носить праведна земля

Борис Костиря
2025.12.30 13:45
Травма весни
Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма.
Зима - це певна усталеність,
це скрижанілість свідомості,
коли на бурульках повисає
мудрість віків,
коли на полотнах снігу
пишуться поеми.

Олександр Сушко
2025.12.30 07:48
Антитеза
Антитеза

Білий аркуш паперу -
Дивочуд кистеперий,
Поле мінне. Там спалені нерви
В німоті нищать власні гріхи.

А каміння ще доста.

Володимир Бойко
2025.12.29 23:44
Контроверсійне - 5
Війна – найогидніший засіб розширення територій, але нічого ефективнішого людство ще не вигадало. Історію України (за Винниченком) не можна читати без брому. Всуціль сфальшовану історію росії краще не читати взагалі. Путіфренія – тупикове відгалужен

Олександр Буй
2025.12.29 22:11
Рубікон
Коли світло здолає пітьму
І життя запалає зорею –
Ще когось поцілую, когось обійму,
Але ти вже не станеш моєю.

Коли Місяць на Землю впаде
І до неба злетять океани –
Все на світі тоді стане скрізь і ніде,

Юрко Бужанин
2025.12.29 14:56
***
Баба стогне третій день –
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.

Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав

Борис Костиря
2025.12.29 13:44
Білий аркуш
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Фітель (1965) / Вірші

 пародія «Не боюся»

Володимир Сірий
поезія "*--*--* / не лякайте мене /"
Не лякайте мене, темні ночі,
Хрустом хмизу і окриком сов ,
Ясно світять коханої очі,
Страх з душі витісняє любов.

Йду повз цвинтаря жахні основи,
Над гробами чатують хрести,
Не злякаюсь, бо поклик любові
І крізь пекло поможе пройти.

Щиро вдячний тобі, моя доле,
За звитягу над силами тьми.
Що ще є, аби ми не збороли?
Хто ще є, щоб не встояли ми?

26.05.11.

Пародія

Не лякаюсь я темної ночі,
до найкращої із королев
я повз цвинтар - удвічі коротше -
пробігаю, неначе той лев.

Для мерців є у мене півлітра,
і сальце, і ковбаски кільце.
Дарувала кохана, щоб вітром
я примчав цілувати лице.

Не цвинтарних основах пустельних
сили тьми я розвиднив не раз.
Гляну в чортові очі пекельні -
бідний чорт перехреститься враз.

Я Кличків переможу, як схочу.
Хто ще вийде до мене на ринг?
Адже чую я пісню дівочу,
є любов, є ще порох і дриг.

27.05.2011.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-05-28 01:21:08
Переглядів сторінки твору 2699
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.951 / 5.5  (4.929 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.370 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.03.15 02:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-28 01:36:19 ]
Пане Володимире, ви мене "поблагословили" на нову незвідану досі стежку, тож я пішла. Раз дорога відкрилась, то треба користати момент, бо вона може і закритися. Дякую вам за ваші теплі підбадьорливі слова на своїй сторінці. Ваш вірш став першим "офіційно" пародійованим, хоч другим фактично, все одно у першій двійці.
І відразу перепрошую Івана Гентоша, що скопіювала майже один до одного правила оформлення пародій, бо пригадую, скільки разів граблі стилю били його по голові, тож свою голову побережу для інших синців і гуль. Чи не перший раз "вчуся на чужих помилках".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-28 01:38:15 ]
Оце так, поки писала перший комент-перепрошення, вже заробила оцінку. Хто ти, таємний незнайомцю, мій цьомчик чекає на тебе. Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 22:19:22 ]
І вам спасибі, що не побоялися. Я думаю, що мій вірш вам підказав , що любов витісняє із серця страх.Ви пішли за цим правилом.І правильно зробили. Мир вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-29 20:04:49 ]
І вам миру, злагоди і любові, Володимире! Направду ваш вірш зрушив дещо в моїй голові, бо я дуже велика боягузка. А виявилося, що в страху трохи великі очі, а так все решта (ну там вуха, рот) може бути. Головне, на самому початку не дати себе з"їсти. А далі якось воно піде. Пішла, а чи правильно, дасться чути. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 02:20:26 ]
Дуже симпатично вийшло, пані Галино. Вітаю з дебютом у нелегкому жанрі пародії. Ви ще більше увиразнили образ непереможної сили кохання.
Єдине - наголос - цвинтАр,
Можна виправити так:
Я повз цвинтар - удвічі коротше
пробігаю, неначе той лев.
Слово "щоночі" зняв, бо вже є слово "ночі" у строфі.
Натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-28 02:39:41 ]
Тішуся неймовірно з вашого коментаря, пане Ярославе! (Скромно скачу попід стелю з радості :) ) Важко було наважитись винести на читацький суд перший вірш, та ще важче, в рази, вперше виставити тут пародію на іншого автора. Та підтримка пана Володимира підштовхнула, а перший схвальний відгук такого майстра поетичного і пародійного слова додав упевненості, що ота дорога направду привідкрилася, і не спробувати пройти нею хоч пару кроків було би немудро. Дякую вам і за підказку, з радістю виправлю. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 12:50:08 ]
Вітаю ще раз, Галинко! Ти натякаєш, що від тих ударів по голові пародії ліпші пишуться? Тепер буду тішитися - недаремно били - ти скористалася. То мені хтось (або Патара, або Хмельницький) порадили так - то не моя заслуга. Закінчення в пародії "фест"! Далі цитата з мого коменту на сторінці Володимира:
"А Галинка молодець. "Пригрозила" і слова дотримала. Вдало!Ну, якщо "дриг є"..., то як інакше може бути?" Вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-28 17:08:36 ]
Дякую, Іване! Та ти і сам знаєш, що твої пародії завше суперові, і ми всі знаємо. Я мала на увазі форму подачі, оті шрифти, порядок, оте слово "пародія, поезія". Поки ти прийшов до тперішнього вигляду, наслухався і начитався, то я вже просто здерла. Чоловіків синці прикрашають (краще, ніж шрами), а мені якось не комільфо.
А щодо "пригрозила", то я собі подумала, що два рази їсти чоколядку не варто. Твої пародії - як чоколядки, аж тануть в роті, то хай лишається смак і післяясмак, а вже після-післясмак смакує не так. Краще розгорнути другу чоколядку. До кави.
А "дриг є" то файно, ото собі вимовила. Тепер треба дригатися, тільки хоч би не як карась на пательні.