ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.05.16 09:25
Cкажи – приречені чи ще?
скажи! – приречені чи ще!?-
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,

долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,

Тетяна Левицька
2026.05.16 09:10
Приходиш уві сні
Здавалося, не стрінемось з тобою,
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.

Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли

Віктор Кучерук
2026.05.16 07:37
* * *
По той бік стін
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.

Іван Потьомкін
2026.05.15 19:24
***
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о

Юрій Лазірко
2026.05.15 17:00
Праліс--- український атмосферік
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї

хома дідим
2026.05.15 15:44
* 80 *
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам

С М
2026.05.15 13:13
Rosemary (Grateful Dead)
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить

Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить

Сергій Губерначук
2026.05.15 13:04
Відьма
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.

Телепортуєшся вкотре

Борис Костиря
2026.05.15 11:39
Переворот
Усе зруйновано. Життя колишнє
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.

Будинки зносять в асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,

Артур Курдіновський
2026.05.15 11:00
Записки дяді Жори. Записка 7. "Мій жебрацький денник"
Від заздрості, образи й туги
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".

Юрій Гундарів
2026.05.15 10:29
Прямий етер
Чотири рядки моєї невинної пародії без жодного прізвища: «Так, без кохання він не вмер, хоча з коханням помирав… Виходить знов в прямий етер, де кожен вірш - це гра…» - здійняли справжній гвалт! Звичайно, всі впізнали Артура Курдіновського (да

Тетяна Левицька
2026.05.15 09:35
Колись ти був
Колись ти був красивий, синьоокий,
та проминули журавлями роки
і вкрили сивиною небокрай.
До станції зимового ясмину
тебе везе машина без бензину –
такий собі пошарпаний трамвай.
За мерехтінням вікон хмарочоси,
в кишенях – запальничка, папіроси

Ірина Вовк
2026.05.15 09:28
А ВОДА ПО КАМЕНЮ (продовження 3)
ІНГІГЕРДА: РУНА КОХАННЯ І ЗАЛІЗА На берегах Меларена, де сосни впиваються корінням у граніт, зростала Інгігерда – донька суворого Олафа. Її серце вже знало смак першої втрати, коли обіцяний вінець норвезького короля Олафа Святого розбився об волю бать

Вячеслав Руденко
2026.05.15 09:22
Карфаген
Снопи вже зв’язані, вже Дао
Веде отару в бій як Пан!
Блищить на сонці хітозан
Між хмарочосами Більбао.
Посеред хащі із цикут
Лежить в задумі тихій Овен:
Нащо нам в Англії якут-
Коли з Германії Бетховен?..

Віктор Кучерук
2026.05.15 07:33
* * *
Щоб не стояти на колінах,
Не маючи ознак вини, -
Моя прекрасна Україна
Страждає нині від війни.
Куди не йду, де лиш не стану,
Я чітко бачу одне й теж:
Рубці од вибухів і рани
Від сильних опіків пожеж.

Іван Потьомкін
2026.05.14 19:42
***
Не чуть зозуль в Єрусалимі.
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 Десь там...

Василеві Шкляру

Десь там, на згарищі надій
Сидить печально Ворон Чорний
Сторонній, змучений, важкий
На тлі століть… В руці своїй
Тримає шаблю. Шабля – бля-
Ха, і не більше,
Іржею сиплеться до ніг.

Батіг виляскує лайливо,
А коням байдуже. Вони
Схилились, як біля могили,
І плачуть людськими слізьми.

Гвинтівка – тільки сірий ремінь…
Німе наближення стіни.
Немає вже давно війни,
Але в душі достатньо щему:
Немає миру. Всіх своїх
Вже не збереш на полі бою –
Земля вже приросла до ніг.

Батіг і ніж… А ще гранати
Зариті в лісі. Файні ліки
Але нема вже козаків.
Лиш згарища в диму, каліки…

Десь там, на згарищі надій,
Печальний Ворон… Сам не свій…


2011




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-05-31 16:58:59
Переглядів сторінки твору 3270
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.239 / 6  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-31 17:44:01 ]
Послухалася я вас, Василю, і аж легше на душі стало. Прийшла подякувати, а тут "згарище надій", тепер вже й не знаю...
Одне радує "бля-Ха, і не більше".
Решта - щемно, але дякую чемно.
Вірш безсумнівно гарний, у такого майстра слова інакше бути не може.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-01 08:38:59 ]
Дякую, Женю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-05-31 19:17:27 ]
"Тримає шаблю. Шабля – бля-
Ха, і не більше" - тут плескаю в долоні. Вам вдалося поєднати і сміх, і сльози...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-01 08:40:54 ]
Таке життя, Олю. І сміх, і сльози... Біла полоса, чорна полоса...
Головне, щоб чорного кольору не було забагато, а лише так, для контрасту і гострішого сприйняття життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-31 19:21:34 ]
Я розумію... цей вірш певною мірою дотичний до Шкляревого "Чорного Ворона", може, він і є натхненником. Але, на превеликий жаль, роману я ще не читала, лише різновекторні відгуки про нього...
Зате я прочитала Ваш вірш! І мушу сказати, що він мене дуже вразив. Навіть тою бля-Хою... Сильно, Василю. Я не є великим рецензентом чи критиком, тому сподіваюсь, що висловлених тут моїх вражень уже достатньо, аби нарешті поставити оцінку, на яку (нмсд) заслуговує цей твір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-01 08:49:00 ]
Мені роман надзвичайно сподобався - читав запоєм. Раджу всім і даю почитати власний примірник із автографом автора.
У Василя немає того лже-ура-патріотизму, на який страждають дуже багато авторів. Він не причісує історію під табачника, старшого брата, чи ще когось, не намагається сподобатися, а базує розповідь на реальних фактах, на документах... Комуністи нікого не допускали до архівів, бо там ще ой як багато криється матеріалів, не вигідних для когось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-31 20:00:22 ]
Сильний вірш! Блискучі рядки - "І плачуть людськими слізьми", "Земля вже приросла до ніг", ...
А ще, Василю, приємно мені було прочитати, що Ви у складі штабу проведення позачергового з"їзду НСПУ. Тисну руку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-01 08:50:14 ]
Дякую, Маріє.
Багато проблем накопичилося у нашій Спілці. Потрібно вирішувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-31 20:27:11 ]
Друже Василю, чого ж так песимістично? "Чорний ворон" - це твір про нашу затятість, уміння залишатися собою, не зважаючи ні на що і боротися д останнього. Сьогодні
я приймав екзамен з історії кобзарства у студентів, вони мені дякували за те, що я виховую їх патріотами. Скільки світлих і чистих облич. І вони чудово грають і співають. Розносять листівки
проти Табачника. Діяльна молодь = саме те, що треба. І одна дівчина - з твого Закарпаття!
Козаків треба вирощувати, гени є. І чудові. Аби їх не задушили в зародку! Це у тебе настроєве, брате! Воно мине. Вірмо в себе і будьмо сильними!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-31 20:38:29 ]
Ваші слова, Ярославе, - бальзам на душу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-01 08:53:52 ]
А я і не сумніваюся, Ярославе. Інакше б не брався до цієї теми.
А хвилини розпачу і розчарувань були у всіх борців, у Чорного Ворона також. Але це тільки хвилини - можливість зупинитися, подумати, прийняти рішення - і знову в бій!
Тримаймося, друже! Все буде чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-05-31 21:19:09 ]
А вірш і є виключно настроєвим! Зріз емоційно імпресіоністичний.Сильний символічний образ-носій - все гаразд тут. ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-01 08:54:22 ]
Дякую за розуміння, Михайле.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-31 21:48:46 ]
І шо тому ворону не йметься... Сумувати за війною та звитягами то якось не природньо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-01 08:55:07 ]
А він, Юліє, не за війною сумує - за перемогами!