ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.07 12:05
* 165 *
оса влітає
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того

Борис Костиря
2026.08.07 11:54
Холодний вітер
Холодний вітер люто свище
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.

Холодний вітер продиктує

Віктор Кучерук
2026.08.07 07:27
* * *
Лука вогка та зелена,
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.

М Менянин
2026.08.06 20:14
Колискова Україні
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Лімерики F 3
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Перші відкриті бої загонів УПА проти німців (січень-лютий 1943 року)
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
Ніхто так не мотивує, як вороги та заздрісники
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Хмари
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Чорний сніг Александрії (продовження 1)
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
* 164 *
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
У спеку липня снігову
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
* * *
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
Заміна посла
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Лимонадна Бейбі (Syd Barrett)
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Поїзд смерті
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Магдалена Чужа (1991) / Вірші

 Повстанцю
Не можу, брате, вибрати слова,
Тому доречно гірко промовчати.
Тобі до скронь хилилася трава
Й передзвін куль божився гартувати.

Ти не просив для себе світлих днів,
Хоча весна розквітла у рамена.
І пригорщ сліз сховають матері,
Й солодких фраз не скаже наречена.

Лише пройде відгомін сих тополь,
І в тихім сні свою побачеш хату.
І скільки вас, війною вбитих доль,
Чи хтось колись насмілиться сказати?..




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-06-19 19:56:10
Переглядів сторінки твору 1655
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.706 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.272 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.677
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 23:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-19 20:30:26 ]
меленькі неточності:
1)Не можу, брате, вибрати слова : НМСД тре "підібрати слів"
2) "Й пердзвін куль божився гартувати". - не морже передзвін божитися (напр. "эхо божится")
3) "Й пердзвін куль божився гартувати" - кого/що гартувати (голову? - вибачте, але за текстом саме це виходить)
4) "весна розквітла у рамена" - це як? незрозумыло...
5) "І пригорщ сліз сховають матері" : питання: чому ховають? чому саме такими обємами / пригорщами, а не быльше не менше? чому "сховають", а не "ховають", чому у майбуньому це відбудеться, а до цього де будуть сльози зберігатися?
6) "солодких фраз не скаже наречена." - хіба? а чому "фраз", а не "втіх"... і про кого мова? Якщо вбитому герою, то цього немає у тексті, а лише алогічні висновки з написаного вище...
7) остання строфа також - цілком невдала...

Але не ображайтесь, бо цей комент не має наміру вибити із сідла, а навпаки...
З повагою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магдалена Чужа (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-19 22:15:56 ]
Звичайно, що в мене може бути багато неточностей, оскільки я тільки любитель поезії, власне, як тут і зазначила. Проте Ваші коментарі мені дійсно незрозумілі:
1) Згідна з Вами, що "підібрати слів" було б доречніше;
2) Чому не може? Тут вже як у кого з фантазією, і можна було б припустити метафору, чи що...;
3) Гартувати дух, звичайно. Думала, що із загального настрою вірша це мало би бути очевидно;
4) Це так, коли людина юна :);
5) А, власне, яке значення має масштаб цих сліз? Хотіла цим наголосити на тому, що матері знали чим жертвують, а точніше ким. І наврядчи б їхні рясні сльози на прощання додали якогось оптимістичного духу бійцям. Думаю, матері ридали, коли їхні сини цього не бачили. А у майбутньому, бо у стилістичному забарвленні вірша я бачу все саме так;
6) Думаю, у більшості вбитих героїв були наречені, або бодай мрії про них. А як можна не сказати втіх? Говорять словами, словосполученнями, реченнями, фразами... Але не втіхами;
7) Аргументуйте чому. Найпростіше сказати просто - невдала.

З повагою, Магдалена!