ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Іронічні поезії

 Ти - герой не мого роману

Це не я біля тебе в ліжку

Марина Єщенко

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Марина Єщенко ***


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-20 10:31:47
Переглядів сторінки твору 7212
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.273 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 10:39:46 ]
Друга частина вірша накульгує.
"Пес на м'ясо"... Сумнівне порівняння. Виходить так, що ЛГ - сука? А чому не кішка?
Відчуваються, ІМХО, наслідки елементу поспішності?
Невже настільки затягує у себе цей пародійний вир?

Гарного настрою, творчих успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 10:49:31 ]
Ой, чесно кажучи, навіть не сподівався, що може виникнути таке порівняння. Та ні, пес на м'ясо дивиться так само, як кіт на мишку.) Можливо, просто надто однакові порівняння? Так то ж для підсилення. Он і ліжко двічі згадується. Основний інстинкт, що поробиш.)

Так-так, поспішиш - людей насмішиш.) А, нічого, потім підправлю.) Хоча - чому накульгує? З ритмом тут все в порядку.)

Ой, затягує!))) Просто не в змозі опиратись.)))

Дякую за коментар, Олександре! Взаємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 10:52:08 ]
"Бо ж не я борщі тобі варю,
І не я газдую на кухні,
І не я за зарплату сварю".

Передивіться, перечитайте - і відчуєте. Про риму "сварю - варю" я мовчу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 11:19:50 ]
Швидко написав - швидко поправив.) Що скажете, Олександре?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 11:26:20 ]
Здається, що існує проблема за наголосом у словнику чи у творі. Сварю́.
Т.з. "жіночі" клаузули додають шарму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 12:13:27 ]
Все, Олександре, клаузулами Ви мене переконали.))) Здається, тепер все нормально?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 10:50:47 ]
сумна пародія, скажу чесно.
таке враження, що ви дали відповідь на питання "нещаслива чи щасливіша?" з мого вірша виключно як нещаслива...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 11:07:03 ]
Чому сумна, Марино?) Якщо пародія вийшла сумна, то це вже не пародія.) Я обіграв слова з Вашого вірша у напрямку розлученого подружжя. Він - все ще її кохає та бажає. А вона - жалкує, що мало помстилася чоловіку-невдасі і бажає повернутись та додати йому жару.) Десь так приблизно.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 11:15:32 ]
оу, як чудово все)
просто у моєму вірші вони навіть незнайомі були:):):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 11:23:17 ]
Ось, а я встиг вже їх одружити і розлучити.))) Час летить швидко, хвилини за хвилинами, десятиліття за десятиліттями, століття за століттями - та що там казати, щойно, здається, було друге тисячоліття, а вже третє першу десятку розміняло...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 11:24:08 ]
Та ні, другу, другу десятку розміняло.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 11:25:39 ]
Марино, Ви помітили, я прив'язав свою пародію до Вашого "Зрадь"?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 11:34:33 ]
нєа, не помітила!)
вас, бачу, так і тягне на той вірш))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 12:22:29 ]
Ага.))) Надто незвичайний він своєю фабулою.))) Та й виконаний чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 12:11:50 ]
Все, кардинально переробив, це вже не пародія, хоча фразу з Вашого вірша, Марино, залишив в епіграфі, як джерело натхнення. Може, ще якийсь журнал захоче надрукувати?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 13:46:12 ]
не пародія? як на мене це справжнісінька чорна пародія!!! якщо існують такі види пародій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 13:46:12 ]
не пародія? як на мене це справжнісінька чорна пародія!!! якщо існують такі види пародій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 17:13:39 ]
Так я свій вірш і заніс у розділ "Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності"))) Чи, може, забрати тоді з епіграфу рядок з Вашого вірша? Шкода, адже це справді він надихнув мене. Чи Ви так жартуєте, Мариночко?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 18:12:26 ]
звісно, залишайте! мені ж приємно, що я когось надихаю:) тобто мої вірші... ось друкуватимуть ваш вірш у маститому журналі із моїм епіграфом, то й мене прославите:):):):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 18:19:38 ]
О, це зовсім інша розмова.) А то я вже ледь себе не почав почувати на місці ліричного героя.)))

А які у нас журнали маститі, не підкажете, Мариночко?))) А то я на сайті Вашого об'єднання бачу, що Ви куди маститіші від мене.)))

Але й надихнули Ви мене - цілісінький день редактую.) Цікаво, чи ще й завтра продовжу?) Так що Ви зазирайте, може, ситуація у моєму вірші ще не раз кардинально зміниться.)))