ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.06 20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Тече ріка...

Благословенній річці Західний Буг
присвячую

Образ твору ...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-26 19:30:41
Переглядів сторінки твору 7528
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-26 19:50:34 ]
Біля витоків річки Зах. Буг ось уже 3 роки проводився міжнародний етнофестиваль " Чисті джерела Бугу", дуже цікаве і різноманітне дійство. Я була всі рази. І річка там тече чиста, вода дзеркальна. Туристи приїжджають з різних країн. Дорогу навіть зробили, правда не до кінця, як у нас завше буває. Чи буде цього року фестиваль поки що невідомо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-26 19:53:44 ]
Все хорошо, но "течет река, звенит ручей, и я ничья, и ты ничей".
Красота Ваших поэзий, в конце-концов возьмет свое, но, опять-таки, "течет река". Обыденный образ и действие.
Ощущается печаль безысходности - мол, что поделаешь? Течет река.
А все остальное, как и обычно, необычно и превосходно.
Но "течет река"...

Благодарствую. Мне нравятся Ваши поэзии. Классика.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-06-26 19:54:34 ]
Привіт))) Гумільов так не соч.
Много лишних слов...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 20:03:15 ]
"Тече ріка. Й така в ній спрага жити,
що і вода, здається, ожива!"

...і душі читачів так само оживають від таких поезій!

От якби ж ці рядки Ваші, п. Любо, та у щойновидану збірку "Пастораль річечки"! http://www.ukraine3000.org.ua/yesterday/yesnews/8145.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 20:06:42 ]
Західний Буг тече через моє рідне місто Сокаль (до речі крлись тут проходила границя між Польщею і СРСР), єктівчерез те ця тема мені дуже болить. До написання цього вірша спонукало повідомлення-попередження у районній газеті про заборону купання у цій водоймі. Нещодавно така заборона знову промайнула у районному часописі. Цитую з допису Р.Іванової, лікаря райсанепідемстанції: "На території нашого району пляжів, рекреаційних зон водних обєктів немає! відкриття зон відпочинку не планується і погоджені з рацсанепідемстанцією не будуть, оскільки за результатами досліджень реєструється високий (перевищує нормативи) рівень бактеріального забруднення у річках Західний Буг та Рата. У звязку з цим не рекомендуємо купатися у цих водоймах." ("Голос з-над Бугу", 17 червня 2011 р). Тож, дякую, Женю, за краплю позитиву...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 20:35:29 ]
!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 21:12:05 ]
Тече собі й тече між берегами,
несе, мов кару, мертву каламуть. - сумно і страшно. Але треба вірити, що все буде добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-26 21:42:01 ]
"бо ж сміття, гнане вітром, – не вітрила," - мені цей рядочок не читається(там слово "сміття" збиває ритм.)
віршик дуже спобобався, бо, на жаль, ми засмічуємо не лише ріки, а й власне життя брудом буденності.
глибоко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-26 21:47:46 ]
Мне иногда кажется, что полезна люстрация во всем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 21:57:11 ]
Дякую, Алексію, за "красоту"... Та не це було метою. "Печаль безисходности"... Ви її відчули. Отже, не все так безнадійно. Не здивуюсь, коли хтось зверне увагу і на "занадто точні", а отже - занадто слабкі рими. А я відчуваю і в цій "точності" надзвичайну гнучкість мови і суперечливість образів... Одна буква... Одна буква! А яка прірва між світами слів ( тече -Втече, ПРОтікає - тікає). Саме так... "тече ріка..." І нема тут нічого надзвичайного... І все - дивововижне... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 21:57:43 ]
Я ж не Гумільов... Дякую, Вітре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 21:58:29 ]
Дякую, Вікторіє. Якби... то було б непогано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 21:59:29 ]
Вірю. Інакше б так не написалось. Дякую, Василю, за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 21:59:58 ]
Дякую, Соіфйко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 22:04:04 ]
Орієнтувалась на "смІттєзвалище", тому, може, й не читається, якщо читати - сміттЯ... Дякую, Оксанко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-26 22:26:58 ]
Дуже сподобався Ваш вірш! За людей перед річкою соромно... Звернула увагу на точність рим, але сприйняла це як художній прийом автора, який тут доречний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-27 00:23:17 ]
Вже багато доброго Вам, Любове, написали - приєднуюся. Але останній рядок "що і вода, здається, ожива!" викликав щось на кшалт заперечення, що пояснюється моїм відчуттям Води як живої сутності за всіх обставин... тим більше, що "тече ріка"... але це на мою скромну думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-27 07:58:03 ]
Сподобався вірш і розхвилював. Але ж чому тоді я "переборщив" у своєму вірші "Печерний вік"? З Вашого вірша напрошується висновок, що я таки мав рацію,порівнюючи людей з чимось не дуже привабливим.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-27 21:02:48 ]
Ну, не за всіх же людей соромно... Дякую, Лесю, за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-27 21:10:07 ]
Розумію, Маріє... Але все логічно, хіба ні? Є мертва вода. Є жива вода. У вірші - є мертва каламуть, яка вкінці має шанс перетворитися у живу воду. Процес самоочищення, так би мовити (чи, принаймнві віра в нього). По-моєму заперечення не повинно бути... Але це теж на мою скромну думку. Дякую!