ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Трагедія
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
***
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
"У блакитнім просторі безмежнім..."
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Моя Бамбіна -- Альбом Теревені від Зеня -- батярські пісні
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні (рондо)
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Тече ріка...

Благословенній річці Західний Буг
присвячую

Образ твору ...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-06-26 19:30:41
Переглядів сторінки твору 7661
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-26 19:50:34 ]
Біля витоків річки Зах. Буг ось уже 3 роки проводився міжнародний етнофестиваль " Чисті джерела Бугу", дуже цікаве і різноманітне дійство. Я була всі рази. І річка там тече чиста, вода дзеркальна. Туристи приїжджають з різних країн. Дорогу навіть зробили, правда не до кінця, як у нас завше буває. Чи буде цього року фестиваль поки що невідомо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-26 19:53:44 ]
Все хорошо, но "течет река, звенит ручей, и я ничья, и ты ничей".
Красота Ваших поэзий, в конце-концов возьмет свое, но, опять-таки, "течет река". Обыденный образ и действие.
Ощущается печаль безысходности - мол, что поделаешь? Течет река.
А все остальное, как и обычно, необычно и превосходно.
Но "течет река"...

Благодарствую. Мне нравятся Ваши поэзии. Классика.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-06-26 19:54:34 ]
Привіт))) Гумільов так не соч.
Много лишних слов...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 20:03:15 ]
"Тече ріка. Й така в ній спрага жити,
що і вода, здається, ожива!"

...і душі читачів так само оживають від таких поезій!

От якби ж ці рядки Ваші, п. Любо, та у щойновидану збірку "Пастораль річечки"! http://www.ukraine3000.org.ua/yesterday/yesnews/8145.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 20:06:42 ]
Західний Буг тече через моє рідне місто Сокаль (до речі крлись тут проходила границя між Польщею і СРСР), єктівчерез те ця тема мені дуже болить. До написання цього вірша спонукало повідомлення-попередження у районній газеті про заборону купання у цій водоймі. Нещодавно така заборона знову промайнула у районному часописі. Цитую з допису Р.Іванової, лікаря райсанепідемстанції: "На території нашого району пляжів, рекреаційних зон водних обєктів немає! відкриття зон відпочинку не планується і погоджені з рацсанепідемстанцією не будуть, оскільки за результатами досліджень реєструється високий (перевищує нормативи) рівень бактеріального забруднення у річках Західний Буг та Рата. У звязку з цим не рекомендуємо купатися у цих водоймах." ("Голос з-над Бугу", 17 червня 2011 р). Тож, дякую, Женю, за краплю позитиву...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 20:35:29 ]
!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 21:12:05 ]
Тече собі й тече між берегами,
несе, мов кару, мертву каламуть. - сумно і страшно. Але треба вірити, що все буде добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-26 21:42:01 ]
"бо ж сміття, гнане вітром, – не вітрила," - мені цей рядочок не читається(там слово "сміття" збиває ритм.)
віршик дуже спобобався, бо, на жаль, ми засмічуємо не лише ріки, а й власне життя брудом буденності.
глибоко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-26 21:47:46 ]
Мне иногда кажется, что полезна люстрация во всем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 21:57:11 ]
Дякую, Алексію, за "красоту"... Та не це було метою. "Печаль безисходности"... Ви її відчули. Отже, не все так безнадійно. Не здивуюсь, коли хтось зверне увагу і на "занадто точні", а отже - занадто слабкі рими. А я відчуваю і в цій "точності" надзвичайну гнучкість мови і суперечливість образів... Одна буква... Одна буква! А яка прірва між світами слів ( тече -Втече, ПРОтікає - тікає). Саме так... "тече ріка..." І нема тут нічого надзвичайного... І все - дивововижне... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 21:57:43 ]
Я ж не Гумільов... Дякую, Вітре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 21:58:29 ]
Дякую, Вікторіє. Якби... то було б непогано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 21:59:29 ]
Вірю. Інакше б так не написалось. Дякую, Василю, за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 21:59:58 ]
Дякую, Соіфйко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 22:04:04 ]
Орієнтувалась на "смІттєзвалище", тому, може, й не читається, якщо читати - сміттЯ... Дякую, Оксанко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-26 22:26:58 ]
Дуже сподобався Ваш вірш! За людей перед річкою соромно... Звернула увагу на точність рим, але сприйняла це як художній прийом автора, який тут доречний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-27 00:23:17 ]
Вже багато доброго Вам, Любове, написали - приєднуюся. Але останній рядок "що і вода, здається, ожива!" викликав щось на кшалт заперечення, що пояснюється моїм відчуттям Води як живої сутності за всіх обставин... тим більше, що "тече ріка"... але це на мою скромну думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-27 07:58:03 ]
Сподобався вірш і розхвилював. Але ж чому тоді я "переборщив" у своєму вірші "Печерний вік"? З Вашого вірша напрошується висновок, що я таки мав рацію,порівнюючи людей з чимось не дуже привабливим.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-27 21:02:48 ]
Ну, не за всіх же людей соромно... Дякую, Лесю, за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-27 21:10:07 ]
Розумію, Маріє... Але все логічно, хіба ні? Є мертва вода. Є жива вода. У вірші - є мертва каламуть, яка вкінці має шанс перетворитися у живу воду. Процес самоочищення, так би мовити (чи, принаймнві віра в нього). По-моєму заперечення не повинно бути... Але це теж на мою скромну думку. Дякую!