ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Серед літа



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-15 08:45:39
Переглядів сторінки твору 9919
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 08:59:23 ]
І все ближчий до сльози
сум непрошений.

Ніжно і мелодійно. Гарно і легко читається, як пісня.:)
Хай не сумує ЛГ!
З теплом.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 09:00:42 ]
Дякую, Адель. І Вам - не сумувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 09:06:52 ]
На межі важливих слів –
мить-прелюдія.
Рівновага почуттів –
лиш ілюзія.
Хоч і з'явився сум непрошений, але душі весело, легко, грайливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анастасія Поліщук (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-15 09:26:19 ]
Час пливе крізь літо – вже й
«на екваторі».

Поетично-філософічно. Чудово)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 09:30:59 ]
Все классно. Я только лишь немного не понял, что это за такая "закипа". Кипа - это понятно. Носил, знаю.
А вот "закипа" для меня загадка. По-моему (но я ни на чем не настаиваю), это нечто типа "мля" и "бля". То есть, вроде бы и слово, а вроде бы и нет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 09:49:14 ]
"Закипа" - коротка форма від "закипає", Алексію.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 09:52:45 ]
Что, и вы так разговариваете? Или это "прикол" специально для стихотворений?
Вот это да...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-15 11:18:37 ]
кипить, Олексію. Вода кипить у каструлі. Повітря кипить від спеки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 12:02:27 ]
Не навязывая своего мнения относительно укороченных форм глаголов (а меня лично коробит от этих всяческих "ходэ", "робэ" вместо "ходыть", "робыть" и т.д.), ибо я могу от Поэзии ожидать чего-то более высокого, нежели нахожу в чьих-то отдельно взятых поэзиях, я осмеливаюсь все-таки сказать, что в русском языке (а от родства культур можно пытаться открещиваться сколько угодно, но это бесполезно) подобные формы укорачивания глаголов и прочих слов иных частей речи о чем-то говорят - причем, не в их пользу.
Я уже ознакомился с короткими формами украинского языка, но словари почему-то не желают с иметь с ними ничего общего.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 11:57:41 ]
В українській мові дієслова третьої особи однини можуть утворювати паралельні – повні й короткі – форми : знає і зна, питає й пита, буває і бува та ін. Обидві ці форми вживаються в розмовній мові, а звідси і в художніх текстах. В усіх інших текстах, у тому числі й у діловому, вибору немає: тут вживається лише повна форма: повідомляє, доручає, зазначає, вимагає тощо.
http://help-edu.com/konspekti-lekczj/5-dlova-ukranska-mova/96-yak-vikoristovuyutsya-chastini-movi-v-dlovomu-splkuvann-mennik-prikmetnik-chislvnik-zajmennik-dslovo.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 12:05:03 ]
А-а-а-а, вот оно как, уважаемая Адель.
Вы разговорную форму внедряете в Поэзию....
А-а-а-а...
Вот оно что...
Удач-дач-дач.
У нас подобными формами в электропоездах лимита разговаривает.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 12:12:20 ]
А хто сказав, що у віршованій мові чи в поезії не можна вживати розмовну лексику?? інша справа - особисті уподобання. мені, наприклад, не дуже подобається, коли їх забагато, а коли один-два - для колориту, чому б і ні? А, дорогий АП? ?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 12:14:58 ]
"Розмовна", как Вы говорите, и "художня" - это все-таки разные "мовы".
Рынок - это рынок с его рядами и площадями, а, скажем, Эрмитаж с его шестью величественными зданиями - это Эрмитаж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 12:19:04 ]
А жизнь - это не только Эрмитаж, но и рынок. А если поэзия или просто стихи оторваны от жизни, они умрут :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 12:38:28 ]
Вам, конечно же, виднее.
Да и тематически стихотворение, в конце-концов, не имеет, как мне кажется, довольно далекое отношение к галереям высоких искусств.
Природа, лубок. В самом прелестном смысле. Никакой критки от меня никто никогда и нигде не услышит.
"ЧаС ПЛиве", "повеН МРій", "обраЗ ТВій" не знаю, как кому читается, а мне - слитно.
Вот сиди и думай - где рынок, а где те самые галереи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 12:11:46 ]
Маленька поправка - не ми "внєдряєм" ці форми.:) Так було з давних давем, чим (і не тільки цим) насправді багата і милозвучна наша мова.
Для прикладу:


Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
(Т.Г.Шевченко)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 12:58:53 ]
Хорошо. Принимаю Вашу точку зрения.
Давайте теперь галопом побежим догонять ушедший поезд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-07-15 12:44:05 ]
це черкаський діалект, якщо вірити Юлі Шешуряк (я вірю - направду, у Шевченка ціла купа таких скорочених дієслів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 12:57:06 ]
А потом мы удивляемся, откуда берутся сталины и прочие кумиры, тираны, деспоты. поэты современности и прошлого. То есть, как я понимаю, о критическом взоре не может быть никакой речи. Мы все время теперь будем ссылаться. Например, я, написав малоизвестное, но красивое слово, буду ссылаться на словарь, а поэты на Шевченко, Рыльского, Тычину... Кого там еще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-15 14:34:43 ]
справді черкаський діалектю. у мене сестра в Умані живе, вона за 15 років перевчилася говорити. і, до речі, там ще букву "о" розтягують.


1   2   3   Переглянути все