ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.06 20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Серед літа



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-15 08:45:39
Переглядів сторінки твору 11784
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 08:59:23 ]
І все ближчий до сльози
сум непрошений.

Ніжно і мелодійно. Гарно і легко читається, як пісня.:)
Хай не сумує ЛГ!
З теплом.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 09:00:42 ]
Дякую, Адель. І Вам - не сумувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 09:06:52 ]
На межі важливих слів –
мить-прелюдія.
Рівновага почуттів –
лиш ілюзія.
Хоч і з'явився сум непрошений, але душі весело, легко, грайливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анастасія Поліщук (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-15 09:26:19 ]
Час пливе крізь літо – вже й
«на екваторі».

Поетично-філософічно. Чудово)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 09:30:59 ]
Все классно. Я только лишь немного не понял, что это за такая "закипа". Кипа - это понятно. Носил, знаю.
А вот "закипа" для меня загадка. По-моему (но я ни на чем не настаиваю), это нечто типа "мля" и "бля". То есть, вроде бы и слово, а вроде бы и нет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 09:49:14 ]
"Закипа" - коротка форма від "закипає", Алексію.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 09:52:45 ]
Что, и вы так разговариваете? Или это "прикол" специально для стихотворений?
Вот это да...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-15 11:18:37 ]
кипить, Олексію. Вода кипить у каструлі. Повітря кипить від спеки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 12:02:27 ]
Не навязывая своего мнения относительно укороченных форм глаголов (а меня лично коробит от этих всяческих "ходэ", "робэ" вместо "ходыть", "робыть" и т.д.), ибо я могу от Поэзии ожидать чего-то более высокого, нежели нахожу в чьих-то отдельно взятых поэзиях, я осмеливаюсь все-таки сказать, что в русском языке (а от родства культур можно пытаться открещиваться сколько угодно, но это бесполезно) подобные формы укорачивания глаголов и прочих слов иных частей речи о чем-то говорят - причем, не в их пользу.
Я уже ознакомился с короткими формами украинского языка, но словари почему-то не желают с иметь с ними ничего общего.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 11:57:41 ]
В українській мові дієслова третьої особи однини можуть утворювати паралельні – повні й короткі – форми : знає і зна, питає й пита, буває і бува та ін. Обидві ці форми вживаються в розмовній мові, а звідси і в художніх текстах. В усіх інших текстах, у тому числі й у діловому, вибору немає: тут вживається лише повна форма: повідомляє, доручає, зазначає, вимагає тощо.
http://help-edu.com/konspekti-lekczj/5-dlova-ukranska-mova/96-yak-vikoristovuyutsya-chastini-movi-v-dlovomu-splkuvann-mennik-prikmetnik-chislvnik-zajmennik-dslovo.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 12:05:03 ]
А-а-а-а, вот оно как, уважаемая Адель.
Вы разговорную форму внедряете в Поэзию....
А-а-а-а...
Вот оно что...
Удач-дач-дач.
У нас подобными формами в электропоездах лимита разговаривает.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 12:12:20 ]
А хто сказав, що у віршованій мові чи в поезії не можна вживати розмовну лексику?? інша справа - особисті уподобання. мені, наприклад, не дуже подобається, коли їх забагато, а коли один-два - для колориту, чому б і ні? А, дорогий АП? ?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 12:14:58 ]
"Розмовна", как Вы говорите, и "художня" - это все-таки разные "мовы".
Рынок - это рынок с его рядами и площадями, а, скажем, Эрмитаж с его шестью величественными зданиями - это Эрмитаж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 12:19:04 ]
А жизнь - это не только Эрмитаж, но и рынок. А если поэзия или просто стихи оторваны от жизни, они умрут :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 12:38:28 ]
Вам, конечно же, виднее.
Да и тематически стихотворение, в конце-концов, не имеет, как мне кажется, довольно далекое отношение к галереям высоких искусств.
Природа, лубок. В самом прелестном смысле. Никакой критки от меня никто никогда и нигде не услышит.
"ЧаС ПЛиве", "повеН МРій", "обраЗ ТВій" не знаю, как кому читается, а мне - слитно.
Вот сиди и думай - где рынок, а где те самые галереи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 12:11:46 ]
Маленька поправка - не ми "внєдряєм" ці форми.:) Так було з давних давем, чим (і не тільки цим) насправді багата і милозвучна наша мова.
Для прикладу:


Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
(Т.Г.Шевченко)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 12:58:53 ]
Хорошо. Принимаю Вашу точку зрения.
Давайте теперь галопом побежим догонять ушедший поезд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-07-15 12:44:05 ]
це черкаський діалект, якщо вірити Юлі Шешуряк (я вірю - направду, у Шевченка ціла купа таких скорочених дієслів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 12:57:06 ]
А потом мы удивляемся, откуда берутся сталины и прочие кумиры, тираны, деспоты. поэты современности и прошлого. То есть, как я понимаю, о критическом взоре не может быть никакой речи. Мы все время теперь будем ссылаться. Например, я, написав малоизвестное, но красивое слово, буду ссылаться на словарь, а поэты на Шевченко, Рыльского, Тычину... Кого там еще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-15 14:34:43 ]
справді черкаський діалектю. у мене сестра в Умані живе, вона за 15 років перевчилася говорити. і, до речі, там ще букву "о" розтягують.


1   2   3   Переглянути все