ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Серед літа



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-15 08:45:39
Переглядів сторінки твору 9615
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.03.06 15:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 08:59:23 ]
І все ближчий до сльози
сум непрошений.

Ніжно і мелодійно. Гарно і легко читається, як пісня.:)
Хай не сумує ЛГ!
З теплом.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 09:00:42 ]
Дякую, Адель. І Вам - не сумувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 09:06:52 ]
На межі важливих слів –
мить-прелюдія.
Рівновага почуттів –
лиш ілюзія.
Хоч і з'явився сум непрошений, але душі весело, легко, грайливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анастасія Поліщук (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-15 09:26:19 ]
Час пливе крізь літо – вже й
«на екваторі».

Поетично-філософічно. Чудово)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 09:30:59 ]
Все классно. Я только лишь немного не понял, что это за такая "закипа". Кипа - это понятно. Носил, знаю.
А вот "закипа" для меня загадка. По-моему (но я ни на чем не настаиваю), это нечто типа "мля" и "бля". То есть, вроде бы и слово, а вроде бы и нет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 09:49:14 ]
"Закипа" - коротка форма від "закипає", Алексію.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 09:52:45 ]
Что, и вы так разговариваете? Или это "прикол" специально для стихотворений?
Вот это да...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-15 11:18:37 ]
кипить, Олексію. Вода кипить у каструлі. Повітря кипить від спеки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 12:02:27 ]
Не навязывая своего мнения относительно укороченных форм глаголов (а меня лично коробит от этих всяческих "ходэ", "робэ" вместо "ходыть", "робыть" и т.д.), ибо я могу от Поэзии ожидать чего-то более высокого, нежели нахожу в чьих-то отдельно взятых поэзиях, я осмеливаюсь все-таки сказать, что в русском языке (а от родства культур можно пытаться открещиваться сколько угодно, но это бесполезно) подобные формы укорачивания глаголов и прочих слов иных частей речи о чем-то говорят - причем, не в их пользу.
Я уже ознакомился с короткими формами украинского языка, но словари почему-то не желают с иметь с ними ничего общего.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 11:57:41 ]
В українській мові дієслова третьої особи однини можуть утворювати паралельні – повні й короткі – форми : знає і зна, питає й пита, буває і бува та ін. Обидві ці форми вживаються в розмовній мові, а звідси і в художніх текстах. В усіх інших текстах, у тому числі й у діловому, вибору немає: тут вживається лише повна форма: повідомляє, доручає, зазначає, вимагає тощо.
http://help-edu.com/konspekti-lekczj/5-dlova-ukranska-mova/96-yak-vikoristovuyutsya-chastini-movi-v-dlovomu-splkuvann-mennik-prikmetnik-chislvnik-zajmennik-dslovo.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 12:05:03 ]
А-а-а-а, вот оно как, уважаемая Адель.
Вы разговорную форму внедряете в Поэзию....
А-а-а-а...
Вот оно что...
Удач-дач-дач.
У нас подобными формами в электропоездах лимита разговаривает.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 12:12:20 ]
А хто сказав, що у віршованій мові чи в поезії не можна вживати розмовну лексику?? інша справа - особисті уподобання. мені, наприклад, не дуже подобається, коли їх забагато, а коли один-два - для колориту, чому б і ні? А, дорогий АП? ?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 12:14:58 ]
"Розмовна", как Вы говорите, и "художня" - это все-таки разные "мовы".
Рынок - это рынок с его рядами и площадями, а, скажем, Эрмитаж с его шестью величественными зданиями - это Эрмитаж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 12:19:04 ]
А жизнь - это не только Эрмитаж, но и рынок. А если поэзия или просто стихи оторваны от жизни, они умрут :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 12:38:28 ]
Вам, конечно же, виднее.
Да и тематически стихотворение, в конце-концов, не имеет, как мне кажется, довольно далекое отношение к галереям высоких искусств.
Природа, лубок. В самом прелестном смысле. Никакой критки от меня никто никогда и нигде не услышит.
"ЧаС ПЛиве", "повеН МРій", "обраЗ ТВій" не знаю, как кому читается, а мне - слитно.
Вот сиди и думай - где рынок, а где те самые галереи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 12:11:46 ]
Маленька поправка - не ми "внєдряєм" ці форми.:) Так було з давних давем, чим (і не тільки цим) насправді багата і милозвучна наша мова.
Для прикладу:


Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
(Т.Г.Шевченко)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 12:58:53 ]
Хорошо. Принимаю Вашу точку зрения.
Давайте теперь галопом побежим догонять ушедший поезд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-07-15 12:44:05 ]
це черкаський діалект, якщо вірити Юлі Шешуряк (я вірю - направду, у Шевченка ціла купа таких скорочених дієслів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 12:57:06 ]
А потом мы удивляемся, откуда берутся сталины и прочие кумиры, тираны, деспоты. поэты современности и прошлого. То есть, как я понимаю, о критическом взоре не может быть никакой речи. Мы все время теперь будем ссылаться. Например, я, написав малоизвестное, но красивое слово, буду ссылаться на словарь, а поэты на Шевченко, Рыльского, Тычину... Кого там еще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-15 14:34:43 ]
справді черкаський діалектю. у мене сестра в Умані живе, вона за 15 років перевчилася говорити. і, до речі, там ще букву "о" розтягують.


1   2   3   Переглянути все