ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Ціна вибору
Політики, філософи, експерти…
Усіх не в силі і порахувать!.
Куми, свати, «нелохи», просто смерди –
уся, як кажуть, королівська рать
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю...
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Коли в душі палає
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Песиголовець*
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Чайки
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
* * *
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
З голосу Езопа
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
З точністю до навпаки
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
(Спомину фрагмент)
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
Аромату бузкового казка (акровірш)
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить

Леся Горова
2024.04.17 07:58
Бузок зацвів
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.

Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари

Артур Курдіновський
2024.04.17 06:34
Гнів (сонет)
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?

Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,

Микола Соболь
2024.04.17 06:27
Перший дощ
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.

Віктор Кучерук
2024.04.17 05:37
* * *
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.

Гриць Янківська
2024.04.17 00:24
Аж раптом – ніч
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.

Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги

Іван Потьомкін
2024.04.16 23:09
Псалом 127. Пісня Соломонових сходинок
Якщо не зведе Господь дім,
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші / Чоріки

 Увы
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-07-21 19:39:35
Переглядів сторінки твору 14794
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.662 / 5.5  (4.937 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.910 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-22 00:51:14 ]
Слова-сливи це прикольно. Береш повні жмені слив і давай пулятися. ))
А ше ми в дитинстві сливами викладали смужку поперек дороги і чекали доки проїде машина...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-22 10:30:17 ]
і це замість того, щоб жерти-жерти-жерти :)) нє, щоб подумати про голодних дітей Ефіопії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-22 11:16:21 ]
Розікласти смужку слив,
Чекати доки проїде авто,
А потім злизувати з облич
Сині шкірки плодів
І пожадливо нюхати
Аромат роздавлених кісточок
І сміятися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-22 11:20:49 ]
так, це кайф, який може бути лише в дитинстві :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-30 22:04:48 ]
Та-ак ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-07-22 01:12:32 ]

Смеясь помидорами-песнями
& платье меняя на бусы
мы станем условночудесными
детьми золотой кукурузы.. .


-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-22 10:40:51 ]
Кидаясь каштанами-шутками
и прыгая, словно тарзаны,
мы станем виденьями жуткими,
и в мозг заползут тараканы

:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-22 08:22:51 ]
Яйцо.
Я не претендую на истину, но на вопрос.
Что подразумевается под яйцами?
Чьи они? Как можно насильно утащить в рай за какие-то яйца? Это некий бартер? То есть - я тебе яйца, а ты меня насильно не затащишь в рай? Типа - я откупился?

ЯЙЦО. Общеславянское суф. производное от *jaje, еще известного в ряде совр. слав. яз. (ср. сербско.-х. jaja, в.-луж. jejo, польск. jaje и т. д.) Йот — протетический, ранее было *aje. Того же корня, что и лат. avis «птица» (ср. авиация). Яйцо буквально значит «птичий зародыш».

А у мужчин - яички. На базаре - яйца. Рыбья икра - это также яйца.
Мне бы не хотелось ставить вопрос ребром, но и не могу удержаться от вопроса - чьи именно яйца и как с ними связаны афро-китайцы?
Удач :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-22 10:49:52 ]
Совершенно с Вами согласна, о Алексий: яйца - это яйца, а яички - это яички. И если на приеме у мужского доктора он вдруг скажет "яйца", можете смело ими бросаться в него.
В данном случае имеем дело практически с идиомой, которая с неизвестно чьей легкой руки закрепилась именно в таком звучании. И я даже понимаю почему: вот этот уменьшительный суффикс -чк сильно отвлекает от довольно жесткого смысла.

Что касается афро-китайцев, читайте Саше Комарову.

И Вам удачччч :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-22 10:52:17 ]
Лады:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-22 08:27:33 ]
Надо сказать, Чернявко, што поставлєн в ситуацию задумиванія. Считаю шта Пушкін пріватізацієй нє занімался, а патаму -вєдь прінадлєжит всєму прагрєсівному чєлавєчєству.
А вот енті самиє -яйца трєбуєт обьяснєній. Єнто к каму і от каво абращєніє? каби -счастливой, то картіна маслом, а так... Разгавор в нумо-клубє?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-22 10:56:24 ]
Санечка, я тоже думаю, что слова никто не приватизировал, но тут "ведь" и правда звучало как-то не так, слегка архаично.

Теперь по наболевшему вопросу :) Вообще-то "чорик" адресован украинским патриотам-мужчинам, то и дело рыдающим над судьбою неньки и видящим в этом свою чуть ли не сакральную обязанность.
В более широком смысле это может быть обращено ко всем, кто не хочет и не умеет быть счастливым. Потому "яйца" здесь приобретают несколько метафорическое значение.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-22 11:23:29 ]
Ах ось оно шо! А я то думав-гадав про любов і возвишенноє. А тут про сакральноє. Тоді в останньому рядку повтори ще разок -ти.
Патріоти канєшно заслужили поетичне возваніє, але можна і в прозі. Наприклад.
Панове патріоти землі української. Шановні депутати народні і всіх рівнів! Любі спонсори націонал-патріотичного руху!
Станемо дружною громадою з ломиками, залізняками й іншим реманентом на наших вулицях і дорогах. Візьмемося любити неньку-годувальницю не словом а ділом. Пересядемо з ненависних авто на ровери. І так, кожен четвер з 14-00 до смерку працюємо кайлом і у рукавицях. По всій Україні і років так з двадцять. Відпустку скорочуємо самі собі, а у святкові дні розкидаємо асфальт у регіонах. Керівникам всіх рівнів підготувати відповідні накази.
П.С. Лікарняні листки відпрацьовувати в інший час.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-22 11:28:08 ]
;)))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-22 11:37:00 ]
Комарофф, я тя лю :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-22 13:19:25 ]
Чорі!
Вами змальована колоритна сцена "у доктора" зняла мої внутрішні заборони і стимулювала хворобливу уяву...
Почну здалеку - з патріархальної селянської культури. Пам"ятаю, що завжди у батьків росли коноплі.
Їх косили, в"язали, замочували у копанці, сушили, тіпали і вичісували прядиво, а потім в"язали мотузки, віжки і налигачі. У сплетеного приміром налигача зазвичай залишалась кістриця, яка робила на длонях справжні чоловічі мозолі.
А тепер - до Вашого "Чоріка" - вже жартома і, плекаю надію, - не вульгарно.
Перед очима картина, де легіня ведуть на налигачі, прив"язаному за....
Які ж "солодкі" відчуття у нього?..
А вираз обличчя?..
Вочевидь він стане шовковим і з нього вже можна "ліпити" що завгодно...
Жартую, Чорі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-22 14:17:34 ]
Вай-вай-вай! І де ж ті славні часи, коли коноплі росли просто на подвір"ях :)

У тому й то справа, Василю: силою і примусом можна досягти лише слухняності (і до до певного часу). Хоча, мабуть, є ті, яким таке поводження здається приємним і навіть збуджує :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-23 00:00:00 ]
Нє, це не "чоріки" - це ужастіки! Уявила собі, як отого афрокитайця (красень, треба сказати, рідкісний: низенький, чорненький у жовту плямочку, очі розкосі) - так от, волочать його на налигачі, прив'язаного за... ну, не за плечі, а воно, сердешне, ридає вздовж дорогою - а з очей сливи сипляться...
А Зотова по тих сливах - на самокаті! (ну, машини ж не має, а розважитися хочеться :)) ) І чавить ті нещасні сливи, і чавить... нема щоб мені віддати - на варення ;))
А обабіч дороги корови стоять - та всі такі печальні! А бугай ратицею землю риє і грізно питає: "Де це отой, що через нього молоко пропало?! А подать його сюди! Ща я з ним розберуся!"
А Чорі (у вбранні китайської принцеси) прощально махає нам ручкою з Великої Китайської стіни і гукає: "А було б шанувати!"
І все це - на фоні суцільних конопляних заростей...
Та я ж після такого видива спати сьогодні не буду... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-23 00:05:04 ]
До речі: а чого не українською? Перекладається абсолютно безболісно, один в один :) Чи рос. мова - то принципово для "чоріків"? І ще: може, краще не "утащишь", а "затащишь"? Бо "утаскивают" якусь здобич... хоча хто тебе знає, де ти того афроазіата добула... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-23 12:44:18 ]
До речі, спочатку так і було "затащишь", але потім здалося, що того "за" забагато буде. Чи ти хочеш, щоб нещасний афрокитайський легінь ще й заїкою був?

Українською? Для тебе - що завгодно:

Ридаєш словами-сливами...
та будь ти хоч афро-китайцем,
не сианеш насильно щасливим:
у рай не затягнеш за яйця.
:)


1   2   3   4   Переглянути все