ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Артур Сіренко
2026.10.26 22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші / Чоріки

 Увы




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-21 19:39:35
Переглядів сторінки твору 18352
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.665 / 5.5  (4.999 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.005 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-22 00:51:14 ]
Слова-сливи це прикольно. Береш повні жмені слив і давай пулятися. ))
А ше ми в дитинстві сливами викладали смужку поперек дороги і чекали доки проїде машина...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-22 10:30:17 ]
і це замість того, щоб жерти-жерти-жерти :)) нє, щоб подумати про голодних дітей Ефіопії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-22 11:16:21 ]
Розікласти смужку слив,
Чекати доки проїде авто,
А потім злизувати з облич
Сині шкірки плодів
І пожадливо нюхати
Аромат роздавлених кісточок
І сміятися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-22 11:20:49 ]
так, це кайф, який може бути лише в дитинстві :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-30 22:04:48 ]
Та-ак ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-07-22 01:12:32 ]

Смеясь помидорами-песнями
& платье меняя на бусы
мы станем условночудесными
детьми золотой кукурузы.. .


-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-22 10:40:51 ]
Кидаясь каштанами-шутками
и прыгая, словно тарзаны,
мы станем виденьями жуткими,
и в мозг заползут тараканы

:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-22 08:22:51 ]
Яйцо.
Я не претендую на истину, но на вопрос.
Что подразумевается под яйцами?
Чьи они? Как можно насильно утащить в рай за какие-то яйца? Это некий бартер? То есть - я тебе яйца, а ты меня насильно не затащишь в рай? Типа - я откупился?

ЯЙЦО. Общеславянское суф. производное от *jaje, еще известного в ряде совр. слав. яз. (ср. сербско.-х. jaja, в.-луж. jejo, польск. jaje и т. д.) Йот — протетический, ранее было *aje. Того же корня, что и лат. avis «птица» (ср. авиация). Яйцо буквально значит «птичий зародыш».

А у мужчин - яички. На базаре - яйца. Рыбья икра - это также яйца.
Мне бы не хотелось ставить вопрос ребром, но и не могу удержаться от вопроса - чьи именно яйца и как с ними связаны афро-китайцы?
Удач :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-22 10:49:52 ]
Совершенно с Вами согласна, о Алексий: яйца - это яйца, а яички - это яички. И если на приеме у мужского доктора он вдруг скажет "яйца", можете смело ими бросаться в него.
В данном случае имеем дело практически с идиомой, которая с неизвестно чьей легкой руки закрепилась именно в таком звучании. И я даже понимаю почему: вот этот уменьшительный суффикс -чк сильно отвлекает от довольно жесткого смысла.

Что касается афро-китайцев, читайте Саше Комарову.

И Вам удачччч :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-22 10:52:17 ]
Лады:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-22 08:27:33 ]
Надо сказать, Чернявко, што поставлєн в ситуацию задумиванія. Считаю шта Пушкін пріватізацієй нє занімался, а патаму -вєдь прінадлєжит всєму прагрєсівному чєлавєчєству.
А вот енті самиє -яйца трєбуєт обьяснєній. Єнто к каму і от каво абращєніє? каби -счастливой, то картіна маслом, а так... Разгавор в нумо-клубє?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-22 10:56:24 ]
Санечка, я тоже думаю, что слова никто не приватизировал, но тут "ведь" и правда звучало как-то не так, слегка архаично.

Теперь по наболевшему вопросу :) Вообще-то "чорик" адресован украинским патриотам-мужчинам, то и дело рыдающим над судьбою неньки и видящим в этом свою чуть ли не сакральную обязанность.
В более широком смысле это может быть обращено ко всем, кто не хочет и не умеет быть счастливым. Потому "яйца" здесь приобретают несколько метафорическое значение.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-22 11:23:29 ]
Ах ось оно шо! А я то думав-гадав про любов і возвишенноє. А тут про сакральноє. Тоді в останньому рядку повтори ще разок -ти.
Патріоти канєшно заслужили поетичне возваніє, але можна і в прозі. Наприклад.
Панове патріоти землі української. Шановні депутати народні і всіх рівнів! Любі спонсори націонал-патріотичного руху!
Станемо дружною громадою з ломиками, залізняками й іншим реманентом на наших вулицях і дорогах. Візьмемося любити неньку-годувальницю не словом а ділом. Пересядемо з ненависних авто на ровери. І так, кожен четвер з 14-00 до смерку працюємо кайлом і у рукавицях. По всій Україні і років так з двадцять. Відпустку скорочуємо самі собі, а у святкові дні розкидаємо асфальт у регіонах. Керівникам всіх рівнів підготувати відповідні накази.
П.С. Лікарняні листки відпрацьовувати в інший час.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-22 11:28:08 ]
;)))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-22 11:37:00 ]
Комарофф, я тя лю :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-22 13:19:25 ]
Чорі!
Вами змальована колоритна сцена "у доктора" зняла мої внутрішні заборони і стимулювала хворобливу уяву...
Почну здалеку - з патріархальної селянської культури. Пам"ятаю, що завжди у батьків росли коноплі.
Їх косили, в"язали, замочували у копанці, сушили, тіпали і вичісували прядиво, а потім в"язали мотузки, віжки і налигачі. У сплетеного приміром налигача зазвичай залишалась кістриця, яка робила на длонях справжні чоловічі мозолі.
А тепер - до Вашого "Чоріка" - вже жартома і, плекаю надію, - не вульгарно.
Перед очима картина, де легіня ведуть на налигачі, прив"язаному за....
Які ж "солодкі" відчуття у нього?..
А вираз обличчя?..
Вочевидь він стане шовковим і з нього вже можна "ліпити" що завгодно...
Жартую, Чорі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-22 14:17:34 ]
Вай-вай-вай! І де ж ті славні часи, коли коноплі росли просто на подвір"ях :)

У тому й то справа, Василю: силою і примусом можна досягти лише слухняності (і до до певного часу). Хоча, мабуть, є ті, яким таке поводження здається приємним і навіть збуджує :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-23 00:00:00 ]
Нє, це не "чоріки" - це ужастіки! Уявила собі, як отого афрокитайця (красень, треба сказати, рідкісний: низенький, чорненький у жовту плямочку, очі розкосі) - так от, волочать його на налигачі, прив'язаного за... ну, не за плечі, а воно, сердешне, ридає вздовж дорогою - а з очей сливи сипляться...
А Зотова по тих сливах - на самокаті! (ну, машини ж не має, а розважитися хочеться :)) ) І чавить ті нещасні сливи, і чавить... нема щоб мені віддати - на варення ;))
А обабіч дороги корови стоять - та всі такі печальні! А бугай ратицею землю риє і грізно питає: "Де це отой, що через нього молоко пропало?! А подать його сюди! Ща я з ним розберуся!"
А Чорі (у вбранні китайської принцеси) прощально махає нам ручкою з Великої Китайської стіни і гукає: "А було б шанувати!"
І все це - на фоні суцільних конопляних заростей...
Та я ж після такого видива спати сьогодні не буду... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-23 00:05:04 ]
До речі: а чого не українською? Перекладається абсолютно безболісно, один в один :) Чи рос. мова - то принципово для "чоріків"? І ще: може, краще не "утащишь", а "затащишь"? Бо "утаскивают" якусь здобич... хоча хто тебе знає, де ти того афроазіата добула... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-23 12:44:18 ]
До речі, спочатку так і було "затащишь", але потім здалося, що того "за" забагато буде. Чи ти хочеш, щоб нещасний афрокитайський легінь ще й заїкою був?

Українською? Для тебе - що завгодно:

Ридаєш словами-сливами...
та будь ти хоч афро-китайцем,
не сианеш насильно щасливим:
у рай не затягнеш за яйця.
:)


1   2   3   4   Переглянути все