ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню

В Горова Леся
2026.03.13 11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.

Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю

Віктор Кучерук
2026.03.13 05:57
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...

С М
2026.03.13 05:08
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер

Артур Курдіновський
2026.03.12 23:33
Зимова соната лунає красиво,
Сніжинки легенькі пошиють серпанок.
Казкова новела лягає курсивом -
Краплинки надії прикрасять світанок.

Октави небесні співають блакиттю,
Стражденні рядочки запахли зимою.
Ласкаво засяють минулі століття,

Володимир Бойко
2026.03.12 22:48
Себе, коханого, люби,
Люби шалено й емоційно.
Ти найдорожчий і безцінний
Серед безликої юрби.

Себе, коханого, люби,
Не припиняй ні на хвилину,
Нехай думки до себе линуть

Євген Федчук
2026.03.12 17:24
У часи, як в Україні ще чумакували.
Ішли валки чумацькії по Дикому полю,
Випробовували часто мінливую долю,
Бо усякі небезпеки на них там чигали.
Хижаки та ще, не дай Бог, степові пожежі,
Від яких порятуватись було неможливо.
Чи то в балці налетить

Ігор Шоха
2026.03.12 17:01
                    І
Знищує совкове покоління
бог війни, але цупке коріння
пріє – не пани, і не раби,
а розтерте жорнами судьби
і не пересіяне насіння
під орала іншої доби.
Ера воєн вирушає далі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші / Чоріки

 Увы




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-21 19:39:35
Переглядів сторінки твору 16695
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.665 / 5.5  (4.999 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.005 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-22 00:51:14 ]
Слова-сливи це прикольно. Береш повні жмені слив і давай пулятися. ))
А ше ми в дитинстві сливами викладали смужку поперек дороги і чекали доки проїде машина...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-22 10:30:17 ]
і це замість того, щоб жерти-жерти-жерти :)) нє, щоб подумати про голодних дітей Ефіопії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-22 11:16:21 ]
Розікласти смужку слив,
Чекати доки проїде авто,
А потім злизувати з облич
Сині шкірки плодів
І пожадливо нюхати
Аромат роздавлених кісточок
І сміятися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-22 11:20:49 ]
так, це кайф, який може бути лише в дитинстві :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-30 22:04:48 ]
Та-ак ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-07-22 01:12:32 ]

Смеясь помидорами-песнями
& платье меняя на бусы
мы станем условночудесными
детьми золотой кукурузы.. .


-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-22 10:40:51 ]
Кидаясь каштанами-шутками
и прыгая, словно тарзаны,
мы станем виденьями жуткими,
и в мозг заползут тараканы

:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-22 08:22:51 ]
Яйцо.
Я не претендую на истину, но на вопрос.
Что подразумевается под яйцами?
Чьи они? Как можно насильно утащить в рай за какие-то яйца? Это некий бартер? То есть - я тебе яйца, а ты меня насильно не затащишь в рай? Типа - я откупился?

ЯЙЦО. Общеславянское суф. производное от *jaje, еще известного в ряде совр. слав. яз. (ср. сербско.-х. jaja, в.-луж. jejo, польск. jaje и т. д.) Йот — протетический, ранее было *aje. Того же корня, что и лат. avis «птица» (ср. авиация). Яйцо буквально значит «птичий зародыш».

А у мужчин - яички. На базаре - яйца. Рыбья икра - это также яйца.
Мне бы не хотелось ставить вопрос ребром, но и не могу удержаться от вопроса - чьи именно яйца и как с ними связаны афро-китайцы?
Удач :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-22 10:49:52 ]
Совершенно с Вами согласна, о Алексий: яйца - это яйца, а яички - это яички. И если на приеме у мужского доктора он вдруг скажет "яйца", можете смело ими бросаться в него.
В данном случае имеем дело практически с идиомой, которая с неизвестно чьей легкой руки закрепилась именно в таком звучании. И я даже понимаю почему: вот этот уменьшительный суффикс -чк сильно отвлекает от довольно жесткого смысла.

Что касается афро-китайцев, читайте Саше Комарову.

И Вам удачччч :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-22 10:52:17 ]
Лады:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-22 08:27:33 ]
Надо сказать, Чернявко, што поставлєн в ситуацию задумиванія. Считаю шта Пушкін пріватізацієй нє занімался, а патаму -вєдь прінадлєжит всєму прагрєсівному чєлавєчєству.
А вот енті самиє -яйца трєбуєт обьяснєній. Єнто к каму і от каво абращєніє? каби -счастливой, то картіна маслом, а так... Разгавор в нумо-клубє?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-22 10:56:24 ]
Санечка, я тоже думаю, что слова никто не приватизировал, но тут "ведь" и правда звучало как-то не так, слегка архаично.

Теперь по наболевшему вопросу :) Вообще-то "чорик" адресован украинским патриотам-мужчинам, то и дело рыдающим над судьбою неньки и видящим в этом свою чуть ли не сакральную обязанность.
В более широком смысле это может быть обращено ко всем, кто не хочет и не умеет быть счастливым. Потому "яйца" здесь приобретают несколько метафорическое значение.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-22 11:23:29 ]
Ах ось оно шо! А я то думав-гадав про любов і возвишенноє. А тут про сакральноє. Тоді в останньому рядку повтори ще разок -ти.
Патріоти канєшно заслужили поетичне возваніє, але можна і в прозі. Наприклад.
Панове патріоти землі української. Шановні депутати народні і всіх рівнів! Любі спонсори націонал-патріотичного руху!
Станемо дружною громадою з ломиками, залізняками й іншим реманентом на наших вулицях і дорогах. Візьмемося любити неньку-годувальницю не словом а ділом. Пересядемо з ненависних авто на ровери. І так, кожен четвер з 14-00 до смерку працюємо кайлом і у рукавицях. По всій Україні і років так з двадцять. Відпустку скорочуємо самі собі, а у святкові дні розкидаємо асфальт у регіонах. Керівникам всіх рівнів підготувати відповідні накази.
П.С. Лікарняні листки відпрацьовувати в інший час.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-22 11:28:08 ]
;)))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-22 11:37:00 ]
Комарофф, я тя лю :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-22 13:19:25 ]
Чорі!
Вами змальована колоритна сцена "у доктора" зняла мої внутрішні заборони і стимулювала хворобливу уяву...
Почну здалеку - з патріархальної селянської культури. Пам"ятаю, що завжди у батьків росли коноплі.
Їх косили, в"язали, замочували у копанці, сушили, тіпали і вичісували прядиво, а потім в"язали мотузки, віжки і налигачі. У сплетеного приміром налигача зазвичай залишалась кістриця, яка робила на длонях справжні чоловічі мозолі.
А тепер - до Вашого "Чоріка" - вже жартома і, плекаю надію, - не вульгарно.
Перед очима картина, де легіня ведуть на налигачі, прив"язаному за....
Які ж "солодкі" відчуття у нього?..
А вираз обличчя?..
Вочевидь він стане шовковим і з нього вже можна "ліпити" що завгодно...
Жартую, Чорі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-22 14:17:34 ]
Вай-вай-вай! І де ж ті славні часи, коли коноплі росли просто на подвір"ях :)

У тому й то справа, Василю: силою і примусом можна досягти лише слухняності (і до до певного часу). Хоча, мабуть, є ті, яким таке поводження здається приємним і навіть збуджує :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-23 00:00:00 ]
Нє, це не "чоріки" - це ужастіки! Уявила собі, як отого афрокитайця (красень, треба сказати, рідкісний: низенький, чорненький у жовту плямочку, очі розкосі) - так от, волочать його на налигачі, прив'язаного за... ну, не за плечі, а воно, сердешне, ридає вздовж дорогою - а з очей сливи сипляться...
А Зотова по тих сливах - на самокаті! (ну, машини ж не має, а розважитися хочеться :)) ) І чавить ті нещасні сливи, і чавить... нема щоб мені віддати - на варення ;))
А обабіч дороги корови стоять - та всі такі печальні! А бугай ратицею землю риє і грізно питає: "Де це отой, що через нього молоко пропало?! А подать його сюди! Ща я з ним розберуся!"
А Чорі (у вбранні китайської принцеси) прощально махає нам ручкою з Великої Китайської стіни і гукає: "А було б шанувати!"
І все це - на фоні суцільних конопляних заростей...
Та я ж після такого видива спати сьогодні не буду... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-23 00:05:04 ]
До речі: а чого не українською? Перекладається абсолютно безболісно, один в один :) Чи рос. мова - то принципово для "чоріків"? І ще: може, краще не "утащишь", а "затащишь"? Бо "утаскивают" якусь здобич... хоча хто тебе знає, де ти того афроазіата добула... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-23 12:44:18 ]
До речі, спочатку так і було "затащишь", але потім здалося, що того "за" забагато буде. Чи ти хочеш, щоб нещасний афрокитайський легінь ще й заїкою був?

Українською? Для тебе - що завгодно:

Ридаєш словами-сливами...
та будь ти хоч афро-китайцем,
не сианеш насильно щасливим:
у рай не затягнеш за яйця.
:)


1   2   3   4   Переглянути все