Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.17
13:30
Куди крокує
злодій світ,
в якому Бог –
лише прохожий,
в якому –
злодію він свій,
мені – не свій,
та і не божий?
злодій світ,
в якому Бог –
лише прохожий,
в якому –
злодію він свій,
мені – не свій,
та і не божий?
2026.02.17
12:27
Зимовий день, паєтками на снігу,
виблискує промінням золотим.
Купає у Дніпрі прозору кригу,
мов кришталеві витвори сльоти.
На узбережжі дубне сокорина,
лоскоче вітер сиві буклі* хмар.
За горизонтом снігову перину
виблискує промінням золотим.
Купає у Дніпрі прозору кригу,
мов кришталеві витвори сльоти.
На узбережжі дубне сокорина,
лоскоче вітер сиві буклі* хмар.
За горизонтом снігову перину
2026.02.17
10:56
Прокидаюсь під звуки птахів
Так раптово, неждано і нагло.
Прокидаюсь під звуки гріхів,
Як народжений заново Нарбут.
Прокидаюсь під звуки весни,
Під симфонію сонця і вітру.
Входить з гуркотом сонце у сни,
Так раптово, неждано і нагло.
Прокидаюсь під звуки гріхів,
Як народжений заново Нарбут.
Прокидаюсь під звуки весни,
Під симфонію сонця і вітру.
Входить з гуркотом сонце у сни,
2026.02.17
09:15
Я не вмію давати життя - вмію лиш забирати.
Без емоцій і слів. Повсякденно. Рутина проста.
Доки можу - лечу, бо коротке життя у пернатих:
перемелює піря та крила смертельний верстат.
Я сьогодні - герой, урочистості, держнагороди.
Побратима плече, П
Без емоцій і слів. Повсякденно. Рутина проста.
Доки можу - лечу, бо коротке життя у пернатих:
перемелює піря та крила смертельний верстат.
Я сьогодні - герой, урочистості, держнагороди.
Побратима плече, П
2026.02.17
07:26
Хоч на гілках сріблястий іній зрана,
Та небосхил уже теплом пропах
І все частіш склубоченим туманом
Сніги куритись стали на полях.
Іде весна і відзначати кличе
Свій кожен крок спрямований до нас,
Але своє усміхнене обличчя,
Не завжди виставляє нап
Та небосхил уже теплом пропах
І все частіш склубоченим туманом
Сніги куритись стали на полях.
Іде весна і відзначати кличе
Свій кожен крок спрямований до нас,
Але своє усміхнене обличчя,
Не завжди виставляє нап
2026.02.16
22:56
Ти поміж мрій застряг навічно
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.
2026.02.16
20:51
На зламі долі як і мій народ,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.
Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.
Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,
2026.02.16
20:36
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
2026.02.16
20:35
Зима тече струмками у весну,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.
Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.
Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,
2026.02.16
17:42
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.
Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.
Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,
2026.02.16
12:14
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.
Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.
Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей
2026.02.16
07:16
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.
2026.02.15
23:23
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…
2026.02.15
17:23
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні
Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні
Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней
2026.02.15
16:58
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.
***
А малорос на вухо не тугий,
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.
***
А малорос на вухо не тугий,
2026.02.15
15:28
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2023.12.07
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
2014.03.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Павлюк (1967) /
Новини (Головні поетичні огляди)
Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ. Наша поезія на Amazon.com
У престижному американському видавництві «CreateSpace», що є дочірньою компанією холдингу Amazon.com, побачила світ збірка віршів українського поета Ігоря Павлюка та сучасного українського поета американської діаспори Юрія Лазірка. Проект має всі шанси потрапити в найпопулярніші електронні книжкові крамниці світу. Ця книжка вселяє надію, що українська література, попри гуманітарну політику в Україні, все ж таки зможе знайти свій шлях передовсім до англомовного читача. За умовами контракту, кожен, хто замовить книжку через Інтернет, гарантовано її отримає, незалежно від того, чи залишатиметься ще наклад у вільному продажу. Видання має імпресіоністично-медитаційну назву «Catching Gossamers» («Ловлячи осінні павутинки»). Книжка тримовна: вірші в ній представлено українською, англійською та російською (одна з перекладачів із російської мови — Євгенія Більченко). Проект книжки вийшов цілком спільним. Так, Юрій Лазірко перекладав вірші Ігоря Павлюка англійською, а І. Павлюк працював над перекладами творів Ю. Лазірка російською мовою.
У передмові Ігор Павлюк написав: «Особливо тонко, нутряно, відчувають рідну душу у часі і просторі поети, яких одні вважають несусвітніми диваками, інші — високочолими пророками, ще інші — загалом забули про їх існування, хоча свідомо чи підсвідомо користають із їх душевно-духовного продукту, адже цей прекрасний і дивний світ створений саме Поетами. І саме поезія не дає людству розчаруватися в ньому, а йому самому безславно померти. Адже поезія — це не тільки в певному порядку розміщені слова. Вона — все ірраціональне між словами, над і під ними. Поезія — музика, намальована словами. Ритм. Тому саме поезія-пісня, поезія-казка, поезія... Поезія допомагає усьому живому у Всесвіті і самому Всесвітові, нашому Сонцю, не збитися із притаманного життю ритму.
Поезія не знає кордонів.
Тому ми — волею долі і долею волі зведені діти Евтерпи і пастухи Пегаса: поет з Америки (родом львів’янин) Юрій Лазірко та аз грішний (родом з історичної Волині, живу у Львові та в Києві) Ігор Павлюк пропонуємо світові свою тримовну книжку лірики «Catching Gossamers». Юрій Лазірко про власну «поетичну ідентичність» написав на своєму сайті так: «Моя Поезія має українську душу, котру я намагаюсь розсіювати сим світом у словах. Маю надію, що вони спроможні летіти за вітром, як дрібки розуміння, котрі можна відчути гостролезовим оком, що вийшло на полювання і чекає...»
Книжку за кордоном можна придбати в мережі на http://www.amazon.com, а також у мережах книгарень «Barnes and Noble», що є в усіх великих містах Європи і США.
Пропоную для читачів «Дня» інтерв’ю з одним із авторів проекту поетом Юрієм ЛАЗІРКОМ.
— Юрію, як довго готувався цей проект, наскільки складним був шлях від задуму до реалізації?
— Переклади забрали приблизно 3—4 місяці, коли з’явилося трохи вільного часу... Проте, мені здається, це можна було б зробити і швидше. Найдовше тривало редагування: знайти доброго англомовного редактора виявилося важко. А коли віддав манускрипт, то мені довго його не повертали, потім вимушено змінив редактора, ну і врешті-решт через рік після завершення перекладів книжка побачила світ.
— А чия це була ідея? Хто ініціював це видання?
— Ідея була спільною. Ігор якось похвалився своєю першою перекладеною в Україні англомовною збіркою. Я не був у захваті. Ось так слово по слову і домовились, що зробимо щось цікаве, багатомовне і «рівноозвучене»...
— У чому ти вбачаєш дальші перспективи співпраці?
— Побачимо, яким буде успіх цього проекту, бо існує ще й фінансова сторона творчої справи. Цей проект фінансував я сам, сам займався версткою книжки.
— На яку аудиторію в Сполучених Штатах Америки розраховано цю книжку? Хто буде її читачем?
— Розрахунок на шанувальників поезії з цих трьох мовних світів, кіл української та російської еміграції, також маю сподівання на академічні кола, де наявні факультети й кафедри славістики.
— Чи можеш навести якісь відгуки на цю книжку? Може, щось уже таки з’явилося в медіа?
— Проект лише запущено, він відкритий для читача. Збірку можна придбати в Інтернеті на Amazon.com, хоча, на жаль, ціна, ймовірно, не дозволить читачеві з України придбати собі примірника. Відгуки приходять в основному від англомовних поціновувачів поезії, й вони вселяють упевненість, що проект таки матиме успіх. Коли б у якогось видавництва в Україні була зацікавленість перевидати збірку, то я би залюбки передав йому вже зверстаний і повністю готовий для друку матеріал.
— Чи важко було працювати над перекладами англійською мовою поезії Ігоря Павлюка? У чому, на твою думку, найхарактерніша особливість цієї поезії?
— Перекладати поезію нелегко, адже це особливий різновид перекладу. Думаю, що найскладніший, бо хочеться передати не лише зміст, а й стиль (почерк, дух, світогляд) поета, а коли можливо, то й ритміку поезії, її майстерний рух. Ігор — чудовий український поет-характерник, його поезія близька мені духом і технічним виконанням, властивими їй образами, силою звучання, мелодійністю, щирістю; я би сказав, що це переплетіння небесного і земного, щось на кшталт рясного дощу Істини, розсипаного в поетичних рядках... Цей дощ спадає на думку, збігає до серця і залишається там навічно...
Контекст : http://www.day.kiev.ua/212881
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ. Наша поезія на Amazon.com
У престижному американському видавництві «CreateSpace», що є дочірньою компанією холдингу Amazon.com, побачила світ збірка віршів українського поета Ігоря Павлюка та сучасного українського поета американської діаспори Юрія Лазірка. Проект має всі шанси потрапити в найпопулярніші електронні книжкові крамниці світу. Ця книжка вселяє надію, що українська література, попри гуманітарну політику в Україні, все ж таки зможе знайти свій шлях передовсім до англомовного читача. За умовами контракту, кожен, хто замовить книжку через Інтернет, гарантовано її отримає, незалежно від того, чи залишатиметься ще наклад у вільному продажу. Видання має імпресіоністично-медитаційну назву «Catching Gossamers» («Ловлячи осінні павутинки»). Книжка тримовна: вірші в ній представлено українською, англійською та російською (одна з перекладачів із російської мови — Євгенія Більченко). Проект книжки вийшов цілком спільним. Так, Юрій Лазірко перекладав вірші Ігоря Павлюка англійською, а І. Павлюк працював над перекладами творів Ю. Лазірка російською мовою.
У передмові Ігор Павлюк написав: «Особливо тонко, нутряно, відчувають рідну душу у часі і просторі поети, яких одні вважають несусвітніми диваками, інші — високочолими пророками, ще інші — загалом забули про їх існування, хоча свідомо чи підсвідомо користають із їх душевно-духовного продукту, адже цей прекрасний і дивний світ створений саме Поетами. І саме поезія не дає людству розчаруватися в ньому, а йому самому безславно померти. Адже поезія — це не тільки в певному порядку розміщені слова. Вона — все ірраціональне між словами, над і під ними. Поезія — музика, намальована словами. Ритм. Тому саме поезія-пісня, поезія-казка, поезія... Поезія допомагає усьому живому у Всесвіті і самому Всесвітові, нашому Сонцю, не збитися із притаманного життю ритму.
Поезія не знає кордонів.
Тому ми — волею долі і долею волі зведені діти Евтерпи і пастухи Пегаса: поет з Америки (родом львів’янин) Юрій Лазірко та аз грішний (родом з історичної Волині, живу у Львові та в Києві) Ігор Павлюк пропонуємо світові свою тримовну книжку лірики «Catching Gossamers». Юрій Лазірко про власну «поетичну ідентичність» написав на своєму сайті так: «Моя Поезія має українську душу, котру я намагаюсь розсіювати сим світом у словах. Маю надію, що вони спроможні летіти за вітром, як дрібки розуміння, котрі можна відчути гостролезовим оком, що вийшло на полювання і чекає...»
Книжку за кордоном можна придбати в мережі на http://www.amazon.com, а також у мережах книгарень «Barnes and Noble», що є в усіх великих містах Європи і США.
Пропоную для читачів «Дня» інтерв’ю з одним із авторів проекту поетом Юрієм ЛАЗІРКОМ.
— Юрію, як довго готувався цей проект, наскільки складним був шлях від задуму до реалізації?
— Переклади забрали приблизно 3—4 місяці, коли з’явилося трохи вільного часу... Проте, мені здається, це можна було б зробити і швидше. Найдовше тривало редагування: знайти доброго англомовного редактора виявилося важко. А коли віддав манускрипт, то мені довго його не повертали, потім вимушено змінив редактора, ну і врешті-решт через рік після завершення перекладів книжка побачила світ.
— А чия це була ідея? Хто ініціював це видання?
— Ідея була спільною. Ігор якось похвалився своєю першою перекладеною в Україні англомовною збіркою. Я не був у захваті. Ось так слово по слову і домовились, що зробимо щось цікаве, багатомовне і «рівноозвучене»...
— У чому ти вбачаєш дальші перспективи співпраці?
— Побачимо, яким буде успіх цього проекту, бо існує ще й фінансова сторона творчої справи. Цей проект фінансував я сам, сам займався версткою книжки.
— На яку аудиторію в Сполучених Штатах Америки розраховано цю книжку? Хто буде її читачем?
— Розрахунок на шанувальників поезії з цих трьох мовних світів, кіл української та російської еміграції, також маю сподівання на академічні кола, де наявні факультети й кафедри славістики.
— Чи можеш навести якісь відгуки на цю книжку? Може, щось уже таки з’явилося в медіа?
— Проект лише запущено, він відкритий для читача. Збірку можна придбати в Інтернеті на Amazon.com, хоча, на жаль, ціна, ймовірно, не дозволить читачеві з України придбати собі примірника. Відгуки приходять в основному від англомовних поціновувачів поезії, й вони вселяють упевненість, що проект таки матиме успіх. Коли б у якогось видавництва в Україні була зацікавленість перевидати збірку, то я би залюбки передав йому вже зверстаний і повністю готовий для друку матеріал.
— Чи важко було працювати над перекладами англійською мовою поезії Ігоря Павлюка? У чому, на твою думку, найхарактерніша особливість цієї поезії?
— Перекладати поезію нелегко, адже це особливий різновид перекладу. Думаю, що найскладніший, бо хочеться передати не лише зміст, а й стиль (почерк, дух, світогляд) поета, а коли можливо, то й ритміку поезії, її майстерний рух. Ігор — чудовий український поет-характерник, його поезія близька мені духом і технічним виконанням, властивими їй образами, силою звучання, мелодійністю, щирістю; я би сказав, що це переплетіння небесного і земного, щось на кшталт рясного дощу Істини, розсипаного в поетичних рядках... Цей дощ спадає на думку, збігає до серця і залишається там навічно...
Контекст : http://www.day.kiev.ua/212881
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
