ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Новини):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.17
05:31
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.
2024.05.17
04:22
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.
Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.
Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -
2024.05.17
00:04
Мої сни - це апокриф, безцінне руно чорнокнижжя
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают
2024.05.16
20:19
Розпалася Русь єдина після Ярослава.
Розділили брати землю Руську між собою,
Кожен у своїм уділі самостійно правив.
Щоби потім розділити уділ дітям своїм.
Розділилась на клаптики колись Русь єдина.
Князі правили в уділах й жадібно гляділи,
Як би зем
Розділили брати землю Руську між собою,
Кожен у своїм уділі самостійно правив.
Щоби потім розділити уділ дітям своїм.
Розділилась на клаптики колись Русь єдина.
Князі правили в уділах й жадібно гляділи,
Як би зем
2024.05.16
09:45
травня - День вишиванки
На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я - українець.
По ночах небо геть червоне,
На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я - українець.
По ночах небо геть червоне,
2024.05.16
05:48
Зморені та щасливі.
Чи спати вони хотіли?
Де зорепадів зливи
останні спивали сили.
Світанку не чекали
своє у ночі багаття,
день наступав помалу,
ніби відьмацьке прокляття.
Чи спати вони хотіли?
Де зорепадів зливи
останні спивали сили.
Світанку не чекали
своє у ночі багаття,
день наступав помалу,
ніби відьмацьке прокляття.
2024.05.16
05:15
Вітер розгойдує дзвоники,
Рве пелюстки голубі, –
Крильця розпрямивши коники
Тонко сюркочуть собі.
Ніби для слуху придумані,
Чи показової гри, –
Звуки не раз мною чувані
Й бачені вже кольори.
Рве пелюстки голубі, –
Крильця розпрямивши коники
Тонко сюркочуть собі.
Ніби для слуху придумані,
Чи показової гри, –
Звуки не раз мною чувані
Й бачені вже кольори.
2024.05.16
00:59
Дякую, Сонце, за те, що зі мною була.
Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом.
Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла.
І оберегом від чорного зла стати прагнула.
Дякую щиро за світлі та радісні дні.
Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє
Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом.
Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла.
І оберегом від чорного зла стати прагнула.
Дякую щиро за світлі та радісні дні.
Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє
2024.05.16
00:45
Дивуюсь... Невже це насправді?
Не в тихому, доброму сні?
Краплинки води на смарагді -
Наївні дощі весняні.
Повітря прозоро-зелене...
Нечутний, омріяний спів...
І в'яже мій квітень катрени,
Не в тихому, доброму сні?
Краплинки води на смарагді -
Наївні дощі весняні.
Повітря прозоро-зелене...
Нечутний, омріяний спів...
І в'яже мій квітень катрени,
2024.05.15
22:12
Подорожній іде невідомо куди.
Його кроки звучать передвістям біди.
Він іде ледь відчутно, немовби роса.
А надія в очах невимовно згаса.
Його жести і рухи, як згустки пітьми.
Він оточений міфами, болем, людьми.
Йдуть від нього енергії чорні круги,
Його кроки звучать передвістям біди.
Він іде ледь відчутно, немовби роса.
А надія в очах невимовно згаса.
Його жести і рухи, як згустки пітьми.
Він оточений міфами, болем, людьми.
Йдуть від нього енергії чорні круги,
2024.05.15
18:50
Скло ночі по лінії долі трісло.
Тіні облизують губи твої на кармін.
Сідай на скрипуче віденське крісло.
Пий свій чай, Семірамі.
Пий свій чай у холодній кімнаті театру.
За лаштунками тіней старих наче світ героїнь.
Актори позбулися п’ятого акту.
Пий
Тіні облизують губи твої на кармін.
Сідай на скрипуче віденське крісло.
Пий свій чай, Семірамі.
Пий свій чай у холодній кімнаті театру.
За лаштунками тіней старих наче світ героїнь.
Актори позбулися п’ятого акту.
Пий
2024.05.15
12:46
Імла водою заливає жар,
Дощі ідуть, зірок ясних не видно,
Раптово зблискує Волосожар*,
Сміється тайкома собі єхидно.
Хтось пан серед стихій, бува й бунтар --
Кому цариця -- рідина -- обридне.
Паливода породжує той згар --
Дощі ідуть, зірок ясних не видно,
Раптово зблискує Волосожар*,
Сміється тайкома собі єхидно.
Хтось пан серед стихій, бува й бунтар --
Кому цариця -- рідина -- обридне.
Паливода породжує той згар --
2024.05.15
10:14
Прокидається ніжне проміння,
Проникає крізь гілля посадки,
І щоразу дивуюся вмінню:
Світло сонячне ллється з горнятка.
І не хочу ні чаю, ні кави,
Лиш би ласка ця Божа не меркла,
І війна не торкалась заграви,
Гул сирен не впивався у серце.
Проникає крізь гілля посадки,
І щоразу дивуюся вмінню:
Світло сонячне ллється з горнятка.
І не хочу ні чаю, ні кави,
Лиш би ласка ця Божа не меркла,
І війна не торкалась заграви,
Гул сирен не впивався у серце.
2024.05.15
05:30
Невтомні мурашки
Будують мурашник
І тягнуть до нього хвоїнки сосни, –
Злагоджено й дружно
Працюють натужно
У лісі від ранку до ночі вони.
Одвічно й повсюди
В них учаться люди,
Будують мурашник
І тягнуть до нього хвоїнки сосни, –
Злагоджено й дружно
Працюють натужно
У лісі від ранку до ночі вони.
Одвічно й повсюди
В них учаться люди,
2024.05.15
05:07
Безсоння. Думки про минуле.
Що взяти з собою в дорогу?
Ми знову ці звуки почули -
Над містом лунає тривога.
Про сльози по рідному краю,
Про гордість і праведну силу
Сирена гуде. Докоряє!
Що взяти з собою в дорогу?
Ми знову ці звуки почули -
Над містом лунає тривога.
Про сльози по рідному краю,
Про гордість і праведну силу
Сирена гуде. Докоряє!
2024.05.15
00:26
Ким народжений, тим і повзаю.
Ну куди мені в солов’ї?
Та виспівую про любов все я…
І про чари очей твоїх.
До фіналу цієї арії -
Як у Греції до календ.
Чи ймовірний у цім сценарії
Занебесний мій хепі-енд?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ну куди мені в солов’ї?
Та виспівую про любов все я…
І про чари очей твоїх.
До фіналу цієї арії -
Як у Греції до календ.
Чи ймовірний у цім сценарії
Занебесний мій хепі-енд?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Новини):
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
2014.03.10
2013.10.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Павлюк (1967) /
Новини (Головні поетичні огляди)
Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ. Наша поезія на Amazon.com
У престижному американському видавництві «CreateSpace», що є дочірньою компанією холдингу Amazon.com, побачила світ збірка віршів українського поета Ігоря Павлюка та сучасного українського поета американської діаспори Юрія Лазірка. Проект має всі шанси потрапити в найпопулярніші електронні книжкові крамниці світу. Ця книжка вселяє надію, що українська література, попри гуманітарну політику в Україні, все ж таки зможе знайти свій шлях передовсім до англомовного читача. За умовами контракту, кожен, хто замовить книжку через Інтернет, гарантовано її отримає, незалежно від того, чи залишатиметься ще наклад у вільному продажу. Видання має імпресіоністично-медитаційну назву «Catching Gossamers» («Ловлячи осінні павутинки»). Книжка тримовна: вірші в ній представлено українською, англійською та російською (одна з перекладачів із російської мови — Євгенія Більченко). Проект книжки вийшов цілком спільним. Так, Юрій Лазірко перекладав вірші Ігоря Павлюка англійською, а І. Павлюк працював над перекладами творів Ю. Лазірка російською мовою.
У передмові Ігор Павлюк написав: «Особливо тонко, нутряно, відчувають рідну душу у часі і просторі поети, яких одні вважають несусвітніми диваками, інші — високочолими пророками, ще інші — загалом забули про їх існування, хоча свідомо чи підсвідомо користають із їх душевно-духовного продукту, адже цей прекрасний і дивний світ створений саме Поетами. І саме поезія не дає людству розчаруватися в ньому, а йому самому безславно померти. Адже поезія — це не тільки в певному порядку розміщені слова. Вона — все ірраціональне між словами, над і під ними. Поезія — музика, намальована словами. Ритм. Тому саме поезія-пісня, поезія-казка, поезія... Поезія допомагає усьому живому у Всесвіті і самому Всесвітові, нашому Сонцю, не збитися із притаманного життю ритму.
Поезія не знає кордонів.
Тому ми — волею долі і долею волі зведені діти Евтерпи і пастухи Пегаса: поет з Америки (родом львів’янин) Юрій Лазірко та аз грішний (родом з історичної Волині, живу у Львові та в Києві) Ігор Павлюк пропонуємо світові свою тримовну книжку лірики «Catching Gossamers». Юрій Лазірко про власну «поетичну ідентичність» написав на своєму сайті так: «Моя Поезія має українську душу, котру я намагаюсь розсіювати сим світом у словах. Маю надію, що вони спроможні летіти за вітром, як дрібки розуміння, котрі можна відчути гостролезовим оком, що вийшло на полювання і чекає...»
Книжку за кордоном можна придбати в мережі на http://www.amazon.com, а також у мережах книгарень «Barnes and Noble», що є в усіх великих містах Європи і США.
Пропоную для читачів «Дня» інтерв’ю з одним із авторів проекту поетом Юрієм ЛАЗІРКОМ.
— Юрію, як довго готувався цей проект, наскільки складним був шлях від задуму до реалізації?
— Переклади забрали приблизно 3—4 місяці, коли з’явилося трохи вільного часу... Проте, мені здається, це можна було б зробити і швидше. Найдовше тривало редагування: знайти доброго англомовного редактора виявилося важко. А коли віддав манускрипт, то мені довго його не повертали, потім вимушено змінив редактора, ну і врешті-решт через рік після завершення перекладів книжка побачила світ.
— А чия це була ідея? Хто ініціював це видання?
— Ідея була спільною. Ігор якось похвалився своєю першою перекладеною в Україні англомовною збіркою. Я не був у захваті. Ось так слово по слову і домовились, що зробимо щось цікаве, багатомовне і «рівноозвучене»...
— У чому ти вбачаєш дальші перспективи співпраці?
— Побачимо, яким буде успіх цього проекту, бо існує ще й фінансова сторона творчої справи. Цей проект фінансував я сам, сам займався версткою книжки.
— На яку аудиторію в Сполучених Штатах Америки розраховано цю книжку? Хто буде її читачем?
— Розрахунок на шанувальників поезії з цих трьох мовних світів, кіл української та російської еміграції, також маю сподівання на академічні кола, де наявні факультети й кафедри славістики.
— Чи можеш навести якісь відгуки на цю книжку? Може, щось уже таки з’явилося в медіа?
— Проект лише запущено, він відкритий для читача. Збірку можна придбати в Інтернеті на Amazon.com, хоча, на жаль, ціна, ймовірно, не дозволить читачеві з України придбати собі примірника. Відгуки приходять в основному від англомовних поціновувачів поезії, й вони вселяють упевненість, що проект таки матиме успіх. Коли б у якогось видавництва в Україні була зацікавленість перевидати збірку, то я би залюбки передав йому вже зверстаний і повністю готовий для друку матеріал.
— Чи важко було працювати над перекладами англійською мовою поезії Ігоря Павлюка? У чому, на твою думку, найхарактерніша особливість цієї поезії?
— Перекладати поезію нелегко, адже це особливий різновид перекладу. Думаю, що найскладніший, бо хочеться передати не лише зміст, а й стиль (почерк, дух, світогляд) поета, а коли можливо, то й ритміку поезії, її майстерний рух. Ігор — чудовий український поет-характерник, його поезія близька мені духом і технічним виконанням, властивими їй образами, силою звучання, мелодійністю, щирістю; я би сказав, що це переплетіння небесного і земного, щось на кшталт рясного дощу Істини, розсипаного в поетичних рядках... Цей дощ спадає на думку, збігає до серця і залишається там навічно...
Контекст : http://www.day.kiev.ua/212881
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ. Наша поезія на Amazon.com
У престижному американському видавництві «CreateSpace», що є дочірньою компанією холдингу Amazon.com, побачила світ збірка віршів українського поета Ігоря Павлюка та сучасного українського поета американської діаспори Юрія Лазірка. Проект має всі шанси потрапити в найпопулярніші електронні книжкові крамниці світу. Ця книжка вселяє надію, що українська література, попри гуманітарну політику в Україні, все ж таки зможе знайти свій шлях передовсім до англомовного читача. За умовами контракту, кожен, хто замовить книжку через Інтернет, гарантовано її отримає, незалежно від того, чи залишатиметься ще наклад у вільному продажу. Видання має імпресіоністично-медитаційну назву «Catching Gossamers» («Ловлячи осінні павутинки»). Книжка тримовна: вірші в ній представлено українською, англійською та російською (одна з перекладачів із російської мови — Євгенія Більченко). Проект книжки вийшов цілком спільним. Так, Юрій Лазірко перекладав вірші Ігоря Павлюка англійською, а І. Павлюк працював над перекладами творів Ю. Лазірка російською мовою.
У передмові Ігор Павлюк написав: «Особливо тонко, нутряно, відчувають рідну душу у часі і просторі поети, яких одні вважають несусвітніми диваками, інші — високочолими пророками, ще інші — загалом забули про їх існування, хоча свідомо чи підсвідомо користають із їх душевно-духовного продукту, адже цей прекрасний і дивний світ створений саме Поетами. І саме поезія не дає людству розчаруватися в ньому, а йому самому безславно померти. Адже поезія — це не тільки в певному порядку розміщені слова. Вона — все ірраціональне між словами, над і під ними. Поезія — музика, намальована словами. Ритм. Тому саме поезія-пісня, поезія-казка, поезія... Поезія допомагає усьому живому у Всесвіті і самому Всесвітові, нашому Сонцю, не збитися із притаманного життю ритму.
Поезія не знає кордонів.
Тому ми — волею долі і долею волі зведені діти Евтерпи і пастухи Пегаса: поет з Америки (родом львів’янин) Юрій Лазірко та аз грішний (родом з історичної Волині, живу у Львові та в Києві) Ігор Павлюк пропонуємо світові свою тримовну книжку лірики «Catching Gossamers». Юрій Лазірко про власну «поетичну ідентичність» написав на своєму сайті так: «Моя Поезія має українську душу, котру я намагаюсь розсіювати сим світом у словах. Маю надію, що вони спроможні летіти за вітром, як дрібки розуміння, котрі можна відчути гостролезовим оком, що вийшло на полювання і чекає...»
Книжку за кордоном можна придбати в мережі на http://www.amazon.com, а також у мережах книгарень «Barnes and Noble», що є в усіх великих містах Європи і США.
Пропоную для читачів «Дня» інтерв’ю з одним із авторів проекту поетом Юрієм ЛАЗІРКОМ.
— Юрію, як довго готувався цей проект, наскільки складним був шлях від задуму до реалізації?
— Переклади забрали приблизно 3—4 місяці, коли з’явилося трохи вільного часу... Проте, мені здається, це можна було б зробити і швидше. Найдовше тривало редагування: знайти доброго англомовного редактора виявилося важко. А коли віддав манускрипт, то мені довго його не повертали, потім вимушено змінив редактора, ну і врешті-решт через рік після завершення перекладів книжка побачила світ.
— А чия це була ідея? Хто ініціював це видання?
— Ідея була спільною. Ігор якось похвалився своєю першою перекладеною в Україні англомовною збіркою. Я не був у захваті. Ось так слово по слову і домовились, що зробимо щось цікаве, багатомовне і «рівноозвучене»...
— У чому ти вбачаєш дальші перспективи співпраці?
— Побачимо, яким буде успіх цього проекту, бо існує ще й фінансова сторона творчої справи. Цей проект фінансував я сам, сам займався версткою книжки.
— На яку аудиторію в Сполучених Штатах Америки розраховано цю книжку? Хто буде її читачем?
— Розрахунок на шанувальників поезії з цих трьох мовних світів, кіл української та російської еміграції, також маю сподівання на академічні кола, де наявні факультети й кафедри славістики.
— Чи можеш навести якісь відгуки на цю книжку? Може, щось уже таки з’явилося в медіа?
— Проект лише запущено, він відкритий для читача. Збірку можна придбати в Інтернеті на Amazon.com, хоча, на жаль, ціна, ймовірно, не дозволить читачеві з України придбати собі примірника. Відгуки приходять в основному від англомовних поціновувачів поезії, й вони вселяють упевненість, що проект таки матиме успіх. Коли б у якогось видавництва в Україні була зацікавленість перевидати збірку, то я би залюбки передав йому вже зверстаний і повністю готовий для друку матеріал.
— Чи важко було працювати над перекладами англійською мовою поезії Ігоря Павлюка? У чому, на твою думку, найхарактерніша особливість цієї поезії?
— Перекладати поезію нелегко, адже це особливий різновид перекладу. Думаю, що найскладніший, бо хочеться передати не лише зміст, а й стиль (почерк, дух, світогляд) поета, а коли можливо, то й ритміку поезії, її майстерний рух. Ігор — чудовий український поет-характерник, його поезія близька мені духом і технічним виконанням, властивими їй образами, силою звучання, мелодійністю, щирістю; я би сказав, що це переплетіння небесного і земного, щось на кшталт рясного дощу Істини, розсипаного в поетичних рядках... Цей дощ спадає на думку, збігає до серця і залишається там навічно...
Контекст : http://www.day.kiev.ua/212881
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію