Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.21
05:33
Вага Римського золота
«Ті, хто хотів бачити моє приниження,
побачили власну жорстокість».
З уст царівни Єгипту Арсіної
Мої пальці торкаються срібного амулета на шиї жриці. Він легкий, майже невагомий – не те що ланцюги, які римський це
2026.08.20
21:59
Скоро осінь...за вікнами серпень
Вже останні дарує ромашки.
Що диктує тобі твоє серце,
Прислухайся - не буде промашки.
А воно відчуває немало...
Десь кленовий листочок жовтіє.
Хоч ця осінь, мабуть, не примара,
Вже останні дарує ромашки.
Що диктує тобі твоє серце,
Прислухайся - не буде промашки.
А воно відчуває немало...
Десь кленовий листочок жовтіє.
Хоч ця осінь, мабуть, не примара,
2026.08.20
21:41
Жовкне лист на верхів”ї беріз,
І туман над Десною спроквола в'ється,
І туманіє зір під навалою сліз,
І на все озивається серце.
Це пора призабуть ким ти був, ким ти є.
Це нагода заглянуть у завтрашню днину.
...Що так хутко павук на ожині снує –
Ка
І туман над Десною спроквола в'ється,
І туманіє зір під навалою сліз,
І на все озивається серце.
Це пора призабуть ким ти був, ким ти є.
Це нагода заглянуть у завтрашню днину.
...Що так хутко павук на ожині снує –
Ка
2026.08.20
20:36
В річці пуголовок плаче,
бо хвоста свого не бачить.
«Хто цей жарт зі мною втнув?
Як у рибки, хвостик був.
Хіба можна без хвоста?
Плавать — справа непроста...»
«Не журись, дурне маля, —
сом басує звіддаля. —
бо хвоста свого не бачить.
«Хто цей жарт зі мною втнув?
Як у рибки, хвостик був.
Хіба можна без хвоста?
Плавать — справа непроста...»
«Не журись, дурне маля, —
сом басує звіддаля. —
2026.08.20
19:04
падати із тобою
або літати
дальше та більше
аніж я гадав
сумніватися
але чому би не
стриваючи
із нетерплячим
або літати
дальше та більше
аніж я гадав
сумніватися
але чому би не
стриваючи
із нетерплячим
2026.08.20
18:08
Той серпень, що ближче до осені,
Верхівки дерев обпалив.
В душі світлі спогади носимо...
Реальність, немов абразив,
Шліфує, гартує, вирівнює...
І так, щоб уже до кінця!
Світанок із першими півнями
Верхівки дерев обпалив.
В душі світлі спогади носимо...
Реальність, немов абразив,
Шліфує, гартує, вирівнює...
І так, щоб уже до кінця!
Світанок із першими півнями
2026.08.20
17:38
Копирсаються спомини в часі -
Чом бентега ніяк не мине?
Звідки Ти в моїм серці взялася,
Чим тоді полонила мене?
Заціловане сонцем дівчатко,
Ти являлась – мій погляд горів.
Що Тобі я тоді міг сказати? -
Чом бентега ніяк не мине?
Звідки Ти в моїм серці взялася,
Чим тоді полонила мене?
Заціловане сонцем дівчатко,
Ти являлась – мій погляд горів.
Що Тобі я тоді міг сказати? -
2026.08.20
17:33
Дід Микола любить «молодь» розуму навчати,
А йому вже дев’яносто, є чого згадати.
Він ще й покозакувати устиг свого часу,
Поки Січ не розвалили москалики ласі
До добра чужого. Світом розбрелось козацтво,
Січове навік розпалось козацькеє братство.
То
А йому вже дев’яносто, є чого згадати.
Він ще й покозакувати устиг свого часу,
Поки Січ не розвалили москалики ласі
До добра чужого. Світом розбрелось козацтво,
Січове навік розпалось козацькеє братство.
То
2026.08.20
13:29
На білу кригу знову випав сніг.
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.
Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.
Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,
2026.08.20
12:53
Радників багато —
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна
2026.08.20
08:07
Залізна «черепаха»
«Коли фортуна зраджує царів,
золото їхніх обладунків стає їхньою труною».
Давньоримський афоризм часів Александрійської війни
Клинки легіонерів вириваються з піхов із пронизливим, холодним скреготом. Цей залізний звук я вже чу
2026.08.20
07:04
Пекуче сонце вище й вище
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.
2026.08.19
21:33
Краватка в синю рисочку, сорочка біла,
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.
Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.
Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила
2026.08.19
21:09
Вже навхрест шиє дощ думки- печалі.
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.
Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.
Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток
2026.08.19
21:00
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози
2026.08.19
20:54
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник.
Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2023.12.07
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Павлюк (1967) /
Новини (Головні поетичні огляди)
Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ. Наша поезія на Amazon.com
У престижному американському видавництві «CreateSpace», що є дочірньою компанією холдингу Amazon.com, побачила світ збірка віршів українського поета Ігоря Павлюка та сучасного українського поета американської діаспори Юрія Лазірка. Проект має всі шанси потрапити в найпопулярніші електронні книжкові крамниці світу. Ця книжка вселяє надію, що українська література, попри гуманітарну політику в Україні, все ж таки зможе знайти свій шлях передовсім до англомовного читача. За умовами контракту, кожен, хто замовить книжку через Інтернет, гарантовано її отримає, незалежно від того, чи залишатиметься ще наклад у вільному продажу. Видання має імпресіоністично-медитаційну назву «Catching Gossamers» («Ловлячи осінні павутинки»). Книжка тримовна: вірші в ній представлено українською, англійською та російською (одна з перекладачів із російської мови — Євгенія Більченко). Проект книжки вийшов цілком спільним. Так, Юрій Лазірко перекладав вірші Ігоря Павлюка англійською, а І. Павлюк працював над перекладами творів Ю. Лазірка російською мовою.
У передмові Ігор Павлюк написав: «Особливо тонко, нутряно, відчувають рідну душу у часі і просторі поети, яких одні вважають несусвітніми диваками, інші — високочолими пророками, ще інші — загалом забули про їх існування, хоча свідомо чи підсвідомо користають із їх душевно-духовного продукту, адже цей прекрасний і дивний світ створений саме Поетами. І саме поезія не дає людству розчаруватися в ньому, а йому самому безславно померти. Адже поезія — це не тільки в певному порядку розміщені слова. Вона — все ірраціональне між словами, над і під ними. Поезія — музика, намальована словами. Ритм. Тому саме поезія-пісня, поезія-казка, поезія... Поезія допомагає усьому живому у Всесвіті і самому Всесвітові, нашому Сонцю, не збитися із притаманного життю ритму.
Поезія не знає кордонів.
Тому ми — волею долі і долею волі зведені діти Евтерпи і пастухи Пегаса: поет з Америки (родом львів’янин) Юрій Лазірко та аз грішний (родом з історичної Волині, живу у Львові та в Києві) Ігор Павлюк пропонуємо світові свою тримовну книжку лірики «Catching Gossamers». Юрій Лазірко про власну «поетичну ідентичність» написав на своєму сайті так: «Моя Поезія має українську душу, котру я намагаюсь розсіювати сим світом у словах. Маю надію, що вони спроможні летіти за вітром, як дрібки розуміння, котрі можна відчути гостролезовим оком, що вийшло на полювання і чекає...»
Книжку за кордоном можна придбати в мережі на http://www.amazon.com, а також у мережах книгарень «Barnes and Noble», що є в усіх великих містах Європи і США.
Пропоную для читачів «Дня» інтерв’ю з одним із авторів проекту поетом Юрієм ЛАЗІРКОМ.
— Юрію, як довго готувався цей проект, наскільки складним був шлях від задуму до реалізації?
— Переклади забрали приблизно 3—4 місяці, коли з’явилося трохи вільного часу... Проте, мені здається, це можна було б зробити і швидше. Найдовше тривало редагування: знайти доброго англомовного редактора виявилося важко. А коли віддав манускрипт, то мені довго його не повертали, потім вимушено змінив редактора, ну і врешті-решт через рік після завершення перекладів книжка побачила світ.
— А чия це була ідея? Хто ініціював це видання?
— Ідея була спільною. Ігор якось похвалився своєю першою перекладеною в Україні англомовною збіркою. Я не був у захваті. Ось так слово по слову і домовились, що зробимо щось цікаве, багатомовне і «рівноозвучене»...
— У чому ти вбачаєш дальші перспективи співпраці?
— Побачимо, яким буде успіх цього проекту, бо існує ще й фінансова сторона творчої справи. Цей проект фінансував я сам, сам займався версткою книжки.
— На яку аудиторію в Сполучених Штатах Америки розраховано цю книжку? Хто буде її читачем?
— Розрахунок на шанувальників поезії з цих трьох мовних світів, кіл української та російської еміграції, також маю сподівання на академічні кола, де наявні факультети й кафедри славістики.
— Чи можеш навести якісь відгуки на цю книжку? Може, щось уже таки з’явилося в медіа?
— Проект лише запущено, він відкритий для читача. Збірку можна придбати в Інтернеті на Amazon.com, хоча, на жаль, ціна, ймовірно, не дозволить читачеві з України придбати собі примірника. Відгуки приходять в основному від англомовних поціновувачів поезії, й вони вселяють упевненість, що проект таки матиме успіх. Коли б у якогось видавництва в Україні була зацікавленість перевидати збірку, то я би залюбки передав йому вже зверстаний і повністю готовий для друку матеріал.
— Чи важко було працювати над перекладами англійською мовою поезії Ігоря Павлюка? У чому, на твою думку, найхарактерніша особливість цієї поезії?
— Перекладати поезію нелегко, адже це особливий різновид перекладу. Думаю, що найскладніший, бо хочеться передати не лише зміст, а й стиль (почерк, дух, світогляд) поета, а коли можливо, то й ритміку поезії, її майстерний рух. Ігор — чудовий український поет-характерник, його поезія близька мені духом і технічним виконанням, властивими їй образами, силою звучання, мелодійністю, щирістю; я би сказав, що це переплетіння небесного і земного, щось на кшталт рясного дощу Істини, розсипаного в поетичних рядках... Цей дощ спадає на думку, збігає до серця і залишається там навічно...
Контекст : http://www.day.kiev.ua/212881
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ. Наша поезія на Amazon.com
У престижному американському видавництві «CreateSpace», що є дочірньою компанією холдингу Amazon.com, побачила світ збірка віршів українського поета Ігоря Павлюка та сучасного українського поета американської діаспори Юрія Лазірка. Проект має всі шанси потрапити в найпопулярніші електронні книжкові крамниці світу. Ця книжка вселяє надію, що українська література, попри гуманітарну політику в Україні, все ж таки зможе знайти свій шлях передовсім до англомовного читача. За умовами контракту, кожен, хто замовить книжку через Інтернет, гарантовано її отримає, незалежно від того, чи залишатиметься ще наклад у вільному продажу. Видання має імпресіоністично-медитаційну назву «Catching Gossamers» («Ловлячи осінні павутинки»). Книжка тримовна: вірші в ній представлено українською, англійською та російською (одна з перекладачів із російської мови — Євгенія Більченко). Проект книжки вийшов цілком спільним. Так, Юрій Лазірко перекладав вірші Ігоря Павлюка англійською, а І. Павлюк працював над перекладами творів Ю. Лазірка російською мовою.
У передмові Ігор Павлюк написав: «Особливо тонко, нутряно, відчувають рідну душу у часі і просторі поети, яких одні вважають несусвітніми диваками, інші — високочолими пророками, ще інші — загалом забули про їх існування, хоча свідомо чи підсвідомо користають із їх душевно-духовного продукту, адже цей прекрасний і дивний світ створений саме Поетами. І саме поезія не дає людству розчаруватися в ньому, а йому самому безславно померти. Адже поезія — це не тільки в певному порядку розміщені слова. Вона — все ірраціональне між словами, над і під ними. Поезія — музика, намальована словами. Ритм. Тому саме поезія-пісня, поезія-казка, поезія... Поезія допомагає усьому живому у Всесвіті і самому Всесвітові, нашому Сонцю, не збитися із притаманного життю ритму.
Поезія не знає кордонів.
Тому ми — волею долі і долею волі зведені діти Евтерпи і пастухи Пегаса: поет з Америки (родом львів’янин) Юрій Лазірко та аз грішний (родом з історичної Волині, живу у Львові та в Києві) Ігор Павлюк пропонуємо світові свою тримовну книжку лірики «Catching Gossamers». Юрій Лазірко про власну «поетичну ідентичність» написав на своєму сайті так: «Моя Поезія має українську душу, котру я намагаюсь розсіювати сим світом у словах. Маю надію, що вони спроможні летіти за вітром, як дрібки розуміння, котрі можна відчути гостролезовим оком, що вийшло на полювання і чекає...»
Книжку за кордоном можна придбати в мережі на http://www.amazon.com, а також у мережах книгарень «Barnes and Noble», що є в усіх великих містах Європи і США.
Пропоную для читачів «Дня» інтерв’ю з одним із авторів проекту поетом Юрієм ЛАЗІРКОМ.
— Юрію, як довго готувався цей проект, наскільки складним був шлях від задуму до реалізації?
— Переклади забрали приблизно 3—4 місяці, коли з’явилося трохи вільного часу... Проте, мені здається, це можна було б зробити і швидше. Найдовше тривало редагування: знайти доброго англомовного редактора виявилося важко. А коли віддав манускрипт, то мені довго його не повертали, потім вимушено змінив редактора, ну і врешті-решт через рік після завершення перекладів книжка побачила світ.
— А чия це була ідея? Хто ініціював це видання?
— Ідея була спільною. Ігор якось похвалився своєю першою перекладеною в Україні англомовною збіркою. Я не був у захваті. Ось так слово по слову і домовились, що зробимо щось цікаве, багатомовне і «рівноозвучене»...
— У чому ти вбачаєш дальші перспективи співпраці?
— Побачимо, яким буде успіх цього проекту, бо існує ще й фінансова сторона творчої справи. Цей проект фінансував я сам, сам займався версткою книжки.
— На яку аудиторію в Сполучених Штатах Америки розраховано цю книжку? Хто буде її читачем?
— Розрахунок на шанувальників поезії з цих трьох мовних світів, кіл української та російської еміграції, також маю сподівання на академічні кола, де наявні факультети й кафедри славістики.
— Чи можеш навести якісь відгуки на цю книжку? Може, щось уже таки з’явилося в медіа?
— Проект лише запущено, він відкритий для читача. Збірку можна придбати в Інтернеті на Amazon.com, хоча, на жаль, ціна, ймовірно, не дозволить читачеві з України придбати собі примірника. Відгуки приходять в основному від англомовних поціновувачів поезії, й вони вселяють упевненість, що проект таки матиме успіх. Коли б у якогось видавництва в Україні була зацікавленість перевидати збірку, то я би залюбки передав йому вже зверстаний і повністю готовий для друку матеріал.
— Чи важко було працювати над перекладами англійською мовою поезії Ігоря Павлюка? У чому, на твою думку, найхарактерніша особливість цієї поезії?
— Перекладати поезію нелегко, адже це особливий різновид перекладу. Думаю, що найскладніший, бо хочеться передати не лише зміст, а й стиль (почерк, дух, світогляд) поета, а коли можливо, то й ритміку поезії, її майстерний рух. Ігор — чудовий український поет-характерник, його поезія близька мені духом і технічним виконанням, властивими їй образами, силою звучання, мелодійністю, щирістю; я би сказав, що це переплетіння небесного і земного, щось на кшталт рясного дощу Істини, розсипаного в поетичних рядках... Цей дощ спадає на думку, збігає до серця і залишається там навічно...
Контекст : http://www.day.kiev.ua/212881
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
