Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.19
22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
2026.11.19
22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
2026.11.19
17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
2026.11.19
16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
2026.11.19
16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
2026.11.19
13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
2026.11.19
08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
2026.11.19
06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
2026.11.18
22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
2026.11.18
19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
2026.11.18
17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
2026.11.18
16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
2026.11.18
14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
2026.11.18
07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
2026.11.18
02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
2026.11.17
20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2023.12.07
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Павлюк (1967) /
Новини (Головні поетичні огляди)
Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ. Наша поезія на Amazon.com
У престижному американському видавництві «CreateSpace», що є дочірньою компанією холдингу Amazon.com, побачила світ збірка віршів українського поета Ігоря Павлюка та сучасного українського поета американської діаспори Юрія Лазірка. Проект має всі шанси потрапити в найпопулярніші електронні книжкові крамниці світу. Ця книжка вселяє надію, що українська література, попри гуманітарну політику в Україні, все ж таки зможе знайти свій шлях передовсім до англомовного читача. За умовами контракту, кожен, хто замовить книжку через Інтернет, гарантовано її отримає, незалежно від того, чи залишатиметься ще наклад у вільному продажу. Видання має імпресіоністично-медитаційну назву «Catching Gossamers» («Ловлячи осінні павутинки»). Книжка тримовна: вірші в ній представлено українською, англійською та російською (одна з перекладачів із російської мови — Євгенія Більченко). Проект книжки вийшов цілком спільним. Так, Юрій Лазірко перекладав вірші Ігоря Павлюка англійською, а І. Павлюк працював над перекладами творів Ю. Лазірка російською мовою.
У передмові Ігор Павлюк написав: «Особливо тонко, нутряно, відчувають рідну душу у часі і просторі поети, яких одні вважають несусвітніми диваками, інші — високочолими пророками, ще інші — загалом забули про їх існування, хоча свідомо чи підсвідомо користають із їх душевно-духовного продукту, адже цей прекрасний і дивний світ створений саме Поетами. І саме поезія не дає людству розчаруватися в ньому, а йому самому безславно померти. Адже поезія — це не тільки в певному порядку розміщені слова. Вона — все ірраціональне між словами, над і під ними. Поезія — музика, намальована словами. Ритм. Тому саме поезія-пісня, поезія-казка, поезія... Поезія допомагає усьому живому у Всесвіті і самому Всесвітові, нашому Сонцю, не збитися із притаманного життю ритму.
Поезія не знає кордонів.
Тому ми — волею долі і долею волі зведені діти Евтерпи і пастухи Пегаса: поет з Америки (родом львів’янин) Юрій Лазірко та аз грішний (родом з історичної Волині, живу у Львові та в Києві) Ігор Павлюк пропонуємо світові свою тримовну книжку лірики «Catching Gossamers». Юрій Лазірко про власну «поетичну ідентичність» написав на своєму сайті так: «Моя Поезія має українську душу, котру я намагаюсь розсіювати сим світом у словах. Маю надію, що вони спроможні летіти за вітром, як дрібки розуміння, котрі можна відчути гостролезовим оком, що вийшло на полювання і чекає...»
Книжку за кордоном можна придбати в мережі на http://www.amazon.com, а також у мережах книгарень «Barnes and Noble», що є в усіх великих містах Європи і США.
Пропоную для читачів «Дня» інтерв’ю з одним із авторів проекту поетом Юрієм ЛАЗІРКОМ.
— Юрію, як довго готувався цей проект, наскільки складним був шлях від задуму до реалізації?
— Переклади забрали приблизно 3—4 місяці, коли з’явилося трохи вільного часу... Проте, мені здається, це можна було б зробити і швидше. Найдовше тривало редагування: знайти доброго англомовного редактора виявилося важко. А коли віддав манускрипт, то мені довго його не повертали, потім вимушено змінив редактора, ну і врешті-решт через рік після завершення перекладів книжка побачила світ.
— А чия це була ідея? Хто ініціював це видання?
— Ідея була спільною. Ігор якось похвалився своєю першою перекладеною в Україні англомовною збіркою. Я не був у захваті. Ось так слово по слову і домовились, що зробимо щось цікаве, багатомовне і «рівноозвучене»...
— У чому ти вбачаєш дальші перспективи співпраці?
— Побачимо, яким буде успіх цього проекту, бо існує ще й фінансова сторона творчої справи. Цей проект фінансував я сам, сам займався версткою книжки.
— На яку аудиторію в Сполучених Штатах Америки розраховано цю книжку? Хто буде її читачем?
— Розрахунок на шанувальників поезії з цих трьох мовних світів, кіл української та російської еміграції, також маю сподівання на академічні кола, де наявні факультети й кафедри славістики.
— Чи можеш навести якісь відгуки на цю книжку? Може, щось уже таки з’явилося в медіа?
— Проект лише запущено, він відкритий для читача. Збірку можна придбати в Інтернеті на Amazon.com, хоча, на жаль, ціна, ймовірно, не дозволить читачеві з України придбати собі примірника. Відгуки приходять в основному від англомовних поціновувачів поезії, й вони вселяють упевненість, що проект таки матиме успіх. Коли б у якогось видавництва в Україні була зацікавленість перевидати збірку, то я би залюбки передав йому вже зверстаний і повністю готовий для друку матеріал.
— Чи важко було працювати над перекладами англійською мовою поезії Ігоря Павлюка? У чому, на твою думку, найхарактерніша особливість цієї поезії?
— Перекладати поезію нелегко, адже це особливий різновид перекладу. Думаю, що найскладніший, бо хочеться передати не лише зміст, а й стиль (почерк, дух, світогляд) поета, а коли можливо, то й ритміку поезії, її майстерний рух. Ігор — чудовий український поет-характерник, його поезія близька мені духом і технічним виконанням, властивими їй образами, силою звучання, мелодійністю, щирістю; я би сказав, що це переплетіння небесного і земного, щось на кшталт рясного дощу Істини, розсипаного в поетичних рядках... Цей дощ спадає на думку, збігає до серця і залишається там навічно...
Контекст : http://www.day.kiev.ua/212881
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ. Наша поезія на Amazon.com
У престижному американському видавництві «CreateSpace», що є дочірньою компанією холдингу Amazon.com, побачила світ збірка віршів українського поета Ігоря Павлюка та сучасного українського поета американської діаспори Юрія Лазірка. Проект має всі шанси потрапити в найпопулярніші електронні книжкові крамниці світу. Ця книжка вселяє надію, що українська література, попри гуманітарну політику в Україні, все ж таки зможе знайти свій шлях передовсім до англомовного читача. За умовами контракту, кожен, хто замовить книжку через Інтернет, гарантовано її отримає, незалежно від того, чи залишатиметься ще наклад у вільному продажу. Видання має імпресіоністично-медитаційну назву «Catching Gossamers» («Ловлячи осінні павутинки»). Книжка тримовна: вірші в ній представлено українською, англійською та російською (одна з перекладачів із російської мови — Євгенія Більченко). Проект книжки вийшов цілком спільним. Так, Юрій Лазірко перекладав вірші Ігоря Павлюка англійською, а І. Павлюк працював над перекладами творів Ю. Лазірка російською мовою.
У передмові Ігор Павлюк написав: «Особливо тонко, нутряно, відчувають рідну душу у часі і просторі поети, яких одні вважають несусвітніми диваками, інші — високочолими пророками, ще інші — загалом забули про їх існування, хоча свідомо чи підсвідомо користають із їх душевно-духовного продукту, адже цей прекрасний і дивний світ створений саме Поетами. І саме поезія не дає людству розчаруватися в ньому, а йому самому безславно померти. Адже поезія — це не тільки в певному порядку розміщені слова. Вона — все ірраціональне між словами, над і під ними. Поезія — музика, намальована словами. Ритм. Тому саме поезія-пісня, поезія-казка, поезія... Поезія допомагає усьому живому у Всесвіті і самому Всесвітові, нашому Сонцю, не збитися із притаманного життю ритму.
Поезія не знає кордонів.
Тому ми — волею долі і долею волі зведені діти Евтерпи і пастухи Пегаса: поет з Америки (родом львів’янин) Юрій Лазірко та аз грішний (родом з історичної Волині, живу у Львові та в Києві) Ігор Павлюк пропонуємо світові свою тримовну книжку лірики «Catching Gossamers». Юрій Лазірко про власну «поетичну ідентичність» написав на своєму сайті так: «Моя Поезія має українську душу, котру я намагаюсь розсіювати сим світом у словах. Маю надію, що вони спроможні летіти за вітром, як дрібки розуміння, котрі можна відчути гостролезовим оком, що вийшло на полювання і чекає...»
Книжку за кордоном можна придбати в мережі на http://www.amazon.com, а також у мережах книгарень «Barnes and Noble», що є в усіх великих містах Європи і США.
Пропоную для читачів «Дня» інтерв’ю з одним із авторів проекту поетом Юрієм ЛАЗІРКОМ.
— Юрію, як довго готувався цей проект, наскільки складним був шлях від задуму до реалізації?
— Переклади забрали приблизно 3—4 місяці, коли з’явилося трохи вільного часу... Проте, мені здається, це можна було б зробити і швидше. Найдовше тривало редагування: знайти доброго англомовного редактора виявилося важко. А коли віддав манускрипт, то мені довго його не повертали, потім вимушено змінив редактора, ну і врешті-решт через рік після завершення перекладів книжка побачила світ.
— А чия це була ідея? Хто ініціював це видання?
— Ідея була спільною. Ігор якось похвалився своєю першою перекладеною в Україні англомовною збіркою. Я не був у захваті. Ось так слово по слову і домовились, що зробимо щось цікаве, багатомовне і «рівноозвучене»...
— У чому ти вбачаєш дальші перспективи співпраці?
— Побачимо, яким буде успіх цього проекту, бо існує ще й фінансова сторона творчої справи. Цей проект фінансував я сам, сам займався версткою книжки.
— На яку аудиторію в Сполучених Штатах Америки розраховано цю книжку? Хто буде її читачем?
— Розрахунок на шанувальників поезії з цих трьох мовних світів, кіл української та російської еміграції, також маю сподівання на академічні кола, де наявні факультети й кафедри славістики.
— Чи можеш навести якісь відгуки на цю книжку? Може, щось уже таки з’явилося в медіа?
— Проект лише запущено, він відкритий для читача. Збірку можна придбати в Інтернеті на Amazon.com, хоча, на жаль, ціна, ймовірно, не дозволить читачеві з України придбати собі примірника. Відгуки приходять в основному від англомовних поціновувачів поезії, й вони вселяють упевненість, що проект таки матиме успіх. Коли б у якогось видавництва в Україні була зацікавленість перевидати збірку, то я би залюбки передав йому вже зверстаний і повністю готовий для друку матеріал.
— Чи важко було працювати над перекладами англійською мовою поезії Ігоря Павлюка? У чому, на твою думку, найхарактерніша особливість цієї поезії?
— Перекладати поезію нелегко, адже це особливий різновид перекладу. Думаю, що найскладніший, бо хочеться передати не лише зміст, а й стиль (почерк, дух, світогляд) поета, а коли можливо, то й ритміку поезії, її майстерний рух. Ігор — чудовий український поет-характерник, його поезія близька мені духом і технічним виконанням, властивими їй образами, силою звучання, мелодійністю, щирістю; я би сказав, що це переплетіння небесного і земного, щось на кшталт рясного дощу Істини, розсипаного в поетичних рядках... Цей дощ спадає на думку, збігає до серця і залишається там навічно...
Контекст : http://www.day.kiev.ua/212881
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
