ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло…
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
***
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Я і Совість
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Моя муза
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває...
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
* * *
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Метеочудеса
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
На паперті юдолі
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Жахливий сон
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
* * *
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Божий дар Ізраїлю
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
***
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Західним партнерам
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
***
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06

Эвилвен Писатель
2025.03.09






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Інша поезія

 У вільному падінні
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-07-27 22:25:24
Переглядів сторінки твору 6423
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.325 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.828
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-27 22:39:50 ]
сила жінки у її слабкості, а в чому ж тоді слабкість?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 22:41:23 ]
о, ну ти так взяла і одним рядком переказала мій вірш... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-27 22:44:16 ]
ні, просто спитала.
самій цікаво)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 22:45:02 ]
а якщо серйозно, то я думаю, що у вмінні не тримати, не шкодувати і не боятися...
знаєш, що цікаво - я спочатку почала писати римований варіант вірша. він вийшов довгий і нудний. Тоді я кількома рядками написала ось це... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-27 22:50:34 ]
не боятися втатити?

мені здається - у цьому сила.(із власного досвіду. ніколи не вважала себе слабкою).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 22:58:50 ]
ну так, Оксанко, в плані самозбереження - справді сила. Але... ))) недавно про мандрівника писала... еххх... все життя в мандрах виходить.
Може, воно й добре.
просто у вірші трохи інший варіант втрати - спробувати втратити себе. Я довго думала над цим - така внутрішня тема пішла ))) ах, зараз на ніч купу дурниць напишу. Піду, мабуть, спати. Цьом. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 23:23:35 ]
О, а мені здавалось, Олю, що "бути собою" приносить більше щастя аніж слабкість...
І в мене є вірш про вільне падіння...

Вiльне падiння
--------------
Вільне падіння, а серденько - твердь,
неба склепіння на дні піднебіння,
словонароджую. Слово, як смерть -
з уст облітає вірності пір`ям.
Межі почутого - склеп для повір`я,
здогадом в`язнуть у кинутих тінях.
Тіней опалих набралося вщерть.
Груди налиті - під в`язами міх,
згустком підв`язаний - зашморг емоцій,
змінами вітер як біг - не добіг,
а зупинився - то стало колоти,
де калатало, тішилось "потім",
ніби тепло у сигарному коці.
Я відтепер став липкішим за сніг,
ватою з цукру - моє резюме.
Буду ліпити не бабу, а бабку -
звук палатальний повітря займе,
крила прозорі, теплоязичий
спалах вібрацій в темряві тиші.
І набігатиме в здогади крапка,
в межах почутого - легко і гладко,
вільне падіння - думок макраме.

15 Грудня 2008

(збірка "Дороговкази")

ЛЮ:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 00:26:49 ]
дякую за вірш, ЛЮ!
він трошки перегукується по смислу з римованим варіантом цього :)) напевне, треба буде все-таки доробити і опублікувати )

а про щастя... )) ми так трохи дивно влаштовані - у нас є дві потреби, які постійно конкурують, – потреба бути собою - це, напевне, відчути, що ти можеш і ніде себе не обманути, а друга - потреба відкритися іншій людині... можливо, це і є слабкість... ))) щось у мене друга потреба надто сильна )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 09:50:02 ]
Лю, гарно! Чомусь сльози в душі самі....від вільного падіння і зашморгу емоцій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 00:32:08 ]
ніколи не сумнівалась у вашому таланті)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 00:37:17 ]
уклін, Схимнице )
не знаю, що би було з талантом,
якби його в цьому монастирі вчасно не підтримали ))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 00:40:14 ]
дяка за пам"ять))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 12:04:45 ]
навряд чи колись забуду людину, чиї слова півроку висіли на моїй сторінці у колонці "про себе" ))) Дякую! )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 09:53:01 ]
є дороги, які проходять навшпиньки,
є слова, які вимовляють пошепки.....
................
.............
.......

навчи мене бути слабкою! Ляшко, люблю тебе. Дуже сильно люблю! твій вірш такий близький моїй душі. а перші два рядочки - істина. бо все ж таки є такі дороги. а ще є і такі тоненькі-тоненькі, мов нерви й обриваються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 09:53:34 ]
оЙ, Оляшко! Букву хтось з’їв, вибач!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 11:13:12 ]
дякую, Маріанно! о, я дуже рада, що ти так сказала, бо ось написався цей вірш - а я бачу, що не можу пояснити його, навіть не можу сказати, про що він. Лиш читаю його і відчуваю - не збрехала... ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-28 14:26:57 ]
Прочитала уважно і вірші, і коментарі.
Згідна з ЛЮ, я б написала "навчи мене бути собою". Може тому, що я часто буваю слабкою, і так рідко по-справжньому собою, а може я і не знаю взагалі хто я і яка ...
Дякую, Олю, за вірш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 15:03:37 ]
пошуки себе - вони ж найцікавіші, правда, Женю?

ось вчора дочитала "Варана" Дяченків - історію про те, як хлопчику розповіли про Бродячу Іскру – вічного мандрівника, з яким зв'язана легенда - де він розведе вогонь, в тому будинку буде щастя, а де він змурує піч - там народиться чарівник. І той хлопчик все життя потратив у пошуках Бродячої Іскри. Аж потім, вже старим вернувся в одну хату, де колись змурував піч, і дізнався, що там народився чарівник... Тобто, поки він шукав Бродячу Іскру - ним якраз і був.

Дивна штука - життя... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 15:15:41 ]
Смішний момент - шукав все життя лише це? Та за такий час можна було що завгодно знайти... Схоже ходив він країною німих і незрячих, що ні пам'яті не мають, ні вчителів?..
Та я не читав, напевно все не так трагічно - з сюжетом і контекстом?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 15:31:19 ]
ні, насправді роман дуже захопливий, після нього наче літати хочеться... просто не розкажеш про все кількома словами...

чому Варан все життя шукав? його доля звела з ровесником-чарівником, який розповів йому легенду про Іскру, а потім загинув... Вони обидва потратили життя на те, щоб розгадати, хто такі чарівники і навіщо вони приходять на світ – що нового вони сюди приносять... Тобто, загалом роман - про пошуки смислу життя.

Ну, і роман-фентезі Дяченків - просто супер, читається легко, на одному подиху - дуже рекомендую!