ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.05.10 05:42
* * *
Вже відстрілялися жаринки
І не курить зловіще дим, –
З’явився час для відпочинку
Від невтоленної біди.
У вогкім затишку окопу
Принишкли втомлені бійці,
Бо дрон ворожий може оком
Оптичним виявити ціль.

Світлана Пирогова
2024.05.09 21:35
Індигові волошки
Індигові волошки піднімають вії
Межи ажуру зеленавих трав.
Щемить в душі моїй примарою надія,
Немов свердлить безжалісний бурав.

Індигові волошки дивляться на мене,
Цикадами пострибують думки.
Квітчастим килимом вселяється натхнення,

Микола Соболь
2024.05.09 20:14
Убивча тиша
Волієш мовчати. Мовчиш. Але серце кричить.
Вітер шукає притулку на схилах Дніпрових.
Як вимовиш слово правдиве у відповідь: «Цить!» –
щастя не буде, віддав для Пегаса підкови.
Це плачуть весною берізки чи тануть сніги?
Розталь дими притискає між сіри

Євген Федчук
2024.05.09 20:09
* * *
Обоз великий вулицею мчав.
Та не купецький. Пахолки на конях.
На них добротні кунтуші суконні.
Ридван слідом колесами гурчав.
То князь Острозький вибрався у світ.
Десь поспішав у справах, очевидно.
Перевіряв маєтність принагідно.
Народ цікаво пози

Іван Потьомкін
2024.05.09 12:44
Один із зграї лебединої
Час не наспів іще для газових печей.
У Сталіна ще Гітлер тільки вчиться,
Як нищити людей.Чужих, щоправда, не своїх.
Далеко фюреру до комуністів.
***
Було їх п’ятеро у лебединій зграї –
«П’ятірне гроно нездоланих співців».
Лиш двоє з них зуміли уціл

Сергій Губерначук
2024.05.09 11:48
Весна – уві сні…
Весна – уві сні, а літо – серед мрій,
і осінь охолоне під кінець,
а там – зима, і присиплятиме мороз:
такий закон нестримної природи.

11 серпня 1987 р., Київ

Леся Горова
2024.05.09 07:54
Як тільки зацвітає виноград
Як тільки зацвітає виноград,
Мені приходять виноградні рими.
Його цвітіння потайне, незриме,
Й вечірній під лозою променад
Укутується золотавим димом:

Летить пилок, торкається до вуст ,
Хоча від нього і не захмеліти,

Артур Курдіновський
2024.05.09 06:54
Газова камера
Співати й говорити краще хором!
Якщо не хочеш хором - мовчки стій!
Сиділи ми у камері брудній,
Наповненій отруйним газом - хлором.

За що нас засудили - невідомо,
Але якщо сказали - треба йти!
Ми між собою перейшли на "ти".

Олександр Сушко
2024.05.09 06:20
Йой!
сатира на твір Юрія Гундарєва
"Намалюй перемогу"

Ось хлопчик малює танк,
А я малюю віршатко.
Хай вас ухопить зляк,
Нащо - не маю гадки.

Віктор Кучерук
2024.05.09 05:31
* * *
В духовиті буркуни
Поховались цвіркуни
І весь день співають монотонно
Про незримі для очей,
Співом втомлених, людей
Комашині сховки безборонні.
З-під листочків буркунів,
Завжди чути тільки спів,

Юрій Гундарєв
2024.05.08 19:21
Намалюй Перемогу!
Ось хлопчик малює: танк,
широка вільна дорога,
вгорі - синьо-жовтий стяг
і літери: «Перемога».

Цей хлопчик малює: танк,
широка вільна дорога…
А в серці лунає: «Так,

Юрій Гундарєв
2024.05.08 18:54
Юркодар - 104
Пародія на пародію


Олександр Сушко опублікував на мій вірш «Зоряні очі» пародію «Пописати» такого змісту:

«Я трішки попрацював з оригіналом і вийшло.

Оце.

Роксолана Вірлан
2024.05.08 18:10
24 лютня
Двадцять четвертого лютня -
рівно в четвертій за дня:
Київ бомбили,
нам зголосили,
що почалася війна.

Місто здригнулось огнями -
та не здригнулись серця.

Артур Курдіновський
2024.05.08 06:42
Дорога на південний схід
Я написав таємний звіт
Тому, з ким буде несамотньо.
Дорога на південний схід
Мене покликала сьогодні.

Понад дорогою - паркан
Старий бетонний. Темно-сірий.
За ним - завершений роман,

Віктор Кучерук
2024.05.08 05:07
* * *
Не боюся сьогодні нічого
І ніяк не лякає мене
Ні чекання нічної тривоги,
Ні сирени гудіння гучне.
Не раптовою стала поява
Кровожерних вовік ворогів,
Бо не вірити зайдам лукавим
Мені мудрий Тарас заповів.

Володимир Бойко
2024.05.08 00:19
Справи неправі – 4
Йому здавалося, що він сходить, як зоря над світом. Насправді він сходив з розуму. Пітьма для москаля – не просто звичне середовище, але й стан душі. Росія без України – недодержава з недоісторією. Що для українця відродження – то для москаля пог
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Степанчук Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22

Діана Новикова
2023.11.18

Галина Шибко
2023.11.06

Сніг Теплий
2023.10.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Інша поезія

 У вільному падінні
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-07-27 22:25:24
Переглядів сторінки твору 5725
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.325 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.828
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-27 22:39:50 ]
сила жінки у її слабкості, а в чому ж тоді слабкість?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 22:41:23 ]
о, ну ти так взяла і одним рядком переказала мій вірш... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-27 22:44:16 ]
ні, просто спитала.
самій цікаво)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 22:45:02 ]
а якщо серйозно, то я думаю, що у вмінні не тримати, не шкодувати і не боятися...
знаєш, що цікаво - я спочатку почала писати римований варіант вірша. він вийшов довгий і нудний. Тоді я кількома рядками написала ось це... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-27 22:50:34 ]
не боятися втатити?

мені здається - у цьому сила.(із власного досвіду. ніколи не вважала себе слабкою).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 22:58:50 ]
ну так, Оксанко, в плані самозбереження - справді сила. Але... ))) недавно про мандрівника писала... еххх... все життя в мандрах виходить.
Може, воно й добре.
просто у вірші трохи інший варіант втрати - спробувати втратити себе. Я довго думала над цим - така внутрішня тема пішла ))) ах, зараз на ніч купу дурниць напишу. Піду, мабуть, спати. Цьом. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 23:23:35 ]
О, а мені здавалось, Олю, що "бути собою" приносить більше щастя аніж слабкість...
І в мене є вірш про вільне падіння...

Вiльне падiння
--------------
Вільне падіння, а серденько - твердь,
неба склепіння на дні піднебіння,
словонароджую. Слово, як смерть -
з уст облітає вірності пір`ям.
Межі почутого - склеп для повір`я,
здогадом в`язнуть у кинутих тінях.
Тіней опалих набралося вщерть.
Груди налиті - під в`язами міх,
згустком підв`язаний - зашморг емоцій,
змінами вітер як біг - не добіг,
а зупинився - то стало колоти,
де калатало, тішилось "потім",
ніби тепло у сигарному коці.
Я відтепер став липкішим за сніг,
ватою з цукру - моє резюме.
Буду ліпити не бабу, а бабку -
звук палатальний повітря займе,
крила прозорі, теплоязичий
спалах вібрацій в темряві тиші.
І набігатиме в здогади крапка,
в межах почутого - легко і гладко,
вільне падіння - думок макраме.

15 Грудня 2008

(збірка "Дороговкази")

ЛЮ:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 00:26:49 ]
дякую за вірш, ЛЮ!
він трошки перегукується по смислу з римованим варіантом цього :)) напевне, треба буде все-таки доробити і опублікувати )

а про щастя... )) ми так трохи дивно влаштовані - у нас є дві потреби, які постійно конкурують, – потреба бути собою - це, напевне, відчути, що ти можеш і ніде себе не обманути, а друга - потреба відкритися іншій людині... можливо, це і є слабкість... ))) щось у мене друга потреба надто сильна )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 09:50:02 ]
Лю, гарно! Чомусь сльози в душі самі....від вільного падіння і зашморгу емоцій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 00:32:08 ]
ніколи не сумнівалась у вашому таланті)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 00:37:17 ]
уклін, Схимнице )
не знаю, що би було з талантом,
якби його в цьому монастирі вчасно не підтримали ))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 00:40:14 ]
дяка за пам"ять))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 12:04:45 ]
навряд чи колись забуду людину, чиї слова півроку висіли на моїй сторінці у колонці "про себе" ))) Дякую! )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 09:53:01 ]
є дороги, які проходять навшпиньки,
є слова, які вимовляють пошепки.....
................
.............
.......

навчи мене бути слабкою! Ляшко, люблю тебе. Дуже сильно люблю! твій вірш такий близький моїй душі. а перші два рядочки - істина. бо все ж таки є такі дороги. а ще є і такі тоненькі-тоненькі, мов нерви й обриваються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 09:53:34 ]
оЙ, Оляшко! Букву хтось з’їв, вибач!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 11:13:12 ]
дякую, Маріанно! о, я дуже рада, що ти так сказала, бо ось написався цей вірш - а я бачу, що не можу пояснити його, навіть не можу сказати, про що він. Лиш читаю його і відчуваю - не збрехала... ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-28 14:26:57 ]
Прочитала уважно і вірші, і коментарі.
Згідна з ЛЮ, я б написала "навчи мене бути собою". Може тому, що я часто буваю слабкою, і так рідко по-справжньому собою, а може я і не знаю взагалі хто я і яка ...
Дякую, Олю, за вірш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 15:03:37 ]
пошуки себе - вони ж найцікавіші, правда, Женю?

ось вчора дочитала "Варана" Дяченків - історію про те, як хлопчику розповіли про Бродячу Іскру – вічного мандрівника, з яким зв'язана легенда - де він розведе вогонь, в тому будинку буде щастя, а де він змурує піч - там народиться чарівник. І той хлопчик все життя потратив у пошуках Бродячої Іскри. Аж потім, вже старим вернувся в одну хату, де колись змурував піч, і дізнався, що там народився чарівник... Тобто, поки він шукав Бродячу Іскру - ним якраз і був.

Дивна штука - життя... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 15:15:41 ]
Смішний момент - шукав все життя лише це? Та за такий час можна було що завгодно знайти... Схоже ходив він країною німих і незрячих, що ні пам'яті не мають, ні вчителів?..
Та я не читав, напевно все не так трагічно - з сюжетом і контекстом?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 15:31:19 ]
ні, насправді роман дуже захопливий, після нього наче літати хочеться... просто не розкажеш про все кількома словами...

чому Варан все життя шукав? його доля звела з ровесником-чарівником, який розповів йому легенду про Іскру, а потім загинув... Вони обидва потратили життя на те, щоб розгадати, хто такі чарівники і навіщо вони приходять на світ – що нового вони сюди приносять... Тобто, загалом роман - про пошуки смислу життя.

Ну, і роман-фентезі Дяченків - просто супер, читається легко, на одному подиху - дуже рекомендую!